Вирок № 16926495, 10.06.2011, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 1-171/11/2229/

10 червня 2011 року

ВИРОК

Іменем України

10 червня 2011 року                                        Шепетівський міськрайонний суд

                                                            Хмельницької області в складі:

головуючого судді                    Березюка О.Г.

при секретарі                              Панасюк Н.П.

з участю прокурора                    Вознюка Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка Хмельницької області справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,

          у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

встановив:

12 лютого 2011 року, близько 18 години, ОСОБА_1, керуючись корисливими мотивами, з метою викрадення чужого майна, шляхом зриву навісного замка, проник в сарай, який розташований по вул. Гагаріна, 15 в с. Велика Решнівка Шепетівського району Хмельницької області та належить ОСОБА_2, звідки таємно викрав майно, а саме: 500кг. металобрухту, вартістю 2грн. за 1кг. на суму 1000грн.; два мішки селітри вагою 50кг. кожний та вартістю 140грн. на суму 280грн.; навісний замок, вартістю 30грн. Всього, ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1340грн.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред’явленого обвинувачення ОСОБА_1 вину свою визнав частково та показав, що 12.02.2011 року у вечірній час він прийшов до сараю ОСОБА_2, на дверях якого був відсутній замок. Зайшовши в середину, він побачив велику кількість металобрухту і вирішив частину викрасти. Після цього він взяв старі мішки, велосипед та пішов до господарства ОСОБА_2 По дорозі він зустрів ОСОБА_3 і попросив його допомогти погрузити металобрухт. При цьому він сказав ОСОБА_3, що ОСОБА_2 дозволила йому взяти частину металобрухту. В сараї він зібрав гайки, болти, відрізки арматури частини труб та складав у мішки, які тримав ОСОБА_3 З сараю він виніс також два мішки селітри, які сховав неподалік від сараю. Разом із ОСОБА_3 він завіз металобрухт до ОСОБА_4 та продав останньому за 100грн. Про те, що металобрухт крадений він ОСОБА_4 не говорив. Після цього, він сказав ОСОБА_3 що інший мішок з металобрухтом, який лишився на подвір’ї ОСОБА_2, завезе сам. В подальшому він за мішком з металобрухтом та мішками з селітрою не повернувся.

Дослідивши всі матеріали справи суд приходить до висновку, що вина підсудного об’єктивно підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів:

- показами потерпілої ОСОБА_2, яка показала, що неподалік від її домоволодіння знаходиться господарство покійних батьків, в сараї якого вона зберігає своє майно і регулярно наглядає за ним. 13.02.2011 року вранці вона виявила, що на дверях сараю зірваний навісний замок із приміщення викрадено 500кг. металобрухту та два мішки селітри. Пізніше вона дізналась, що дану крадіжку вчинив ОСОБА_1 Від цивільного позову відмовилась у зв’язку із тим, що ОСОБА_1 добровільно відшкодував заподіяні збитки;

- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_3 про те, що 12.02.2011 року близько 18 години він зустрів ОСОБА_1, який попросив допомогти перевезти металобрухт з подвір’я ОСОБА_2 При цьому ОСОБА_1 повідомив, що ОСОБА_2 дозволила йому взяти та здати металобрухт. ОСОБА_1 привів його до старого домоволодіння ОСОБА_2, де вже давно ніхто не проживав. Зайшовши до приміщення сараю, він тримав мішки а ОСОБА_1 скидав у них металобрухт. Після цього, один мішок з металом вони відвезли на велосипеді до ОСОБА_4, а інший залишився на подвір’ї. В подальшому ОСОБА_1 повідомив, що інший мішок з металобрухтом він завезе сам. Куди подів ОСОБА_1 мішки з міндобривом йому не відомо (а.с.50-51);

- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_4 про те, що в середині лютого 2011 року у вечірній час до нього прийшов ОСОБА_1, який запропонував придбати металобрухт. При цьому ОСОБА_1 запевнив, що металобрухт належить йому. Після цього він придбав у ОСОБА_1 металобрухт за 100грн., а подальшому перепродав його невідомому чоловікові (а.с.48);

- протоколом огляду місця події від 14.02.2011 року (а.с.6-9);

- довідкою про вартість міндобрива (а.с.70);

- довідкою про вартість 1кг. металобрухту (а.с.71);

- довідкою про вартість навісного замка (а.с.72).

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

При призначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудному ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1 судом не встановлено.

Суд враховує, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а тому за таких обставин і з урахуванням особи винного йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі. Також, на думку суду, виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без відбування покарання і він на підставі ст.75 КК України може бути звільнений від його відбування з випробуванням.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.81 КПК України.

          Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 періодично зявлятися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, до набрання вироком чинності, залишити попередню –підписку про невиїзд.

Речові докази –велосипед марки «Україна»передати ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі (отримувач платежу –НДЕКЦ при УМВС України у Хмельницькій області, розрахунковий рахунок №31258272210321, МФО 815013 в управлінні Державного казначейства у Хмельницькій області,код 25575309,призначення платежу “за дослідження 5”) в сумі 150 грн.08 коп.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Хмельницької області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі скарги через Шепетівський міськрайонний суд.

Суддя: