Рішення № 16924307, 05.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.11                                                                                           Справа№ 5015/3316/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі Дубенюк Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м.Львів

До відповідача: Об”єднання співвласників багатоквартирного будинку „Лідер 1”, м.Львів

Про стягнення заборгованості.

Представники сторін:

Від прокурора: не з”явився;

Від позивача: Охріменко В.В. –представник

Від відповідача: Михайлов П.В. –керівник

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід судді не поступало, за клопотанням присутніх представників сторін технічна фіксація судового процесу не проводилась.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено заступником прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго” до Об”єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Лідер 1” про стягнення заборгованості в сумі 65047,62грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01.12.2009року Львівським комунальним підприємством „Залізничнетеплоенерго” та Об”єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Лідер 1” укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №1025, відповідно до умов якого позивач зобов”язується постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов”язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором. Як зазначено у позовній заяві за період з 01.12.2009року по 01.05.2011року позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді, за яку відповідач належним чином не розрахувався. Заборгованість відповідача становить 65047,62грн. у зв”язку з чим прокурор звернувся з позовом до суду.

Ухвалою суду від 17.06.2011р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 05.07.2011року.

Прокурор явку представника в судове засідання 05.07.2011року не забезпечив, вимоги ухвали суду не виконав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення 21.06.2011року кореспонденції №7900504034620.

Представник позивача в судове засідання з’явився, подав заяву №10-710 від 01.07.2011року в якій уточнює розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену теплову енергію в гарячій воді в сумі 60969,30грн. за період з 01.12.2009року по 01.06.2010року.

Представник відповідача в судове засідання з”явився, подав відзив №011/027 від 01.07.2011року на позовну заяву, в якому визнає заборгованість перед позивачем за поставлену теплову енергію в сумі 60969,30грн. Окрім того, у вказаному відзиві відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці у зв”язку з важким фінансовим становищем, що зумовлене неповною сплатою мешканців за комунальні послуги, відсутністю дотацій з державного бюджету.

Представник позивача не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців, про що письмово зазначив на поданому клопотанні.

Дослідивши документи і матеріали, подані суду, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

01.12.2009 року між Львівським комунальним підприємством „Залізничнетеплоенерго” та Об”єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Лідер 1” укладено договір №1025 про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно до умов якого, енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов”язання постачати покупцеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобов”язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.1 договору №1025 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2009року, теплова енергія постачається покупцеві в обсягах згідно із додатком 1 до договору.

Згідно до п. 5.1, 5.3 та 5.5 договору №1025 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2009року облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при відсутності –розрахунковим способом. Покупець, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії. Дата зняття покупцем показників приладів обліку –25-те число поточного місяця; подання звіту енергопостачальній організації –не пізніше 28 числа. У разі підключення покупця без приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами обліку –від загального споживання теплової енергії , визначеного за приладами обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за приладами обліку споживачів, підключених до ЦТП, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між іншими покупцями пропорційно до їхз договірних навантажень.

Розділом 6 договору №1025 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2009року встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Покупець до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

На виконання умов договору №1025 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2009року позивач за період з грудня 2009року по квітень 2011року, включно поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 334000,70грн., що підтверджується поданими суду щомісячними актами реалізації теплової енергії та рахунками на оплату спожитої теплової енергії за період з грудня 2009 року по квітень 2011року включно. Як вбачається із матеріалів справи отриману теплову енергію відповідач оплатив частково, неоплаченою залишилась теплова енергія на суму 60969,30грн., що підтверджується поданим суду актом звірки взаємних розрахунків, згідно з яким, станом на 01.06.2011року заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію становить 60969,30грн. Акт звірки підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергію в гарячій воді поставлену за період з грудня 2009року по квітень 2011року включно, становить 60969,30грн., яку відповідач визнає.

Станом на день вирішення спору, доказів сплати відповідачем заборгованості за теплову енергію в сумі 60969,30грн. суду не подано.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач заборгованість в сумі 60969,30грн. не заперечив, доказів оплати заборгованості не представив.

          Враховуючи вищевикладене, представлені докази, в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 60969,30грн. основного боргу є обґрунтованими та підтверджуються поданими доказами, доводи наведені у позові є не спростованими, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

В частині стягнення решти основного боргу в сумі 4 078,32грн. в задоволенні позовних вимог належить відмовити, оскільки вказана сума сплачена відповідачем ще до подання позову, що підтверджено актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.2011року, який підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками.

У відзиві №011/027 від 01.07.2011року на позовну заяву відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці у зв”язку з важким фінансовим становищем, що викликане неповною сплатою мешканців за комунальні послуги, відсутністю дотацій з державного бюджету.

За умовами ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою у виняткових випадках, залежно від обставин справи, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Відповідно до пункту ст.83 ГПК України , ст.233 ГК України надано право господарському суду, приймаючи рішення, зменшувати розмір неустойки, (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, відстрочити або розстрочити його виконання. Враховуючи обставини справи, подані відповідачем докази, та наведені доводи обома сторонами, які свідчать про існування заборгованостей в обох сторін, а також реальних обставин, які ускладнюють виконання рішення у справі, зважаючи на те, що розстрочка виконання рішення сприятиме як можливості продовження господарської діяльності відповідача та зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, суд виходячи із інтересів обох сторін та враховуючи згоду позивача на розстрочку терміном на 6 місяців, прийшов до висновку частково задоволити подане відповідачем клопотання та розстрочити виконання судового рішення строком на шість місяців рівними частинами.

Судові витрати покладаються на відповідача , згідно до ст.49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.22, 29, 33, 34, 36, 43, 45, 49, 82, 83, 84, 85, 121 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Об”єднання співвласників багатоквартирного будинку „Лідер 1” (ідентифікаційний код 36670178. адреса: 79002, м.Львів, Величковського, 30а) на користь Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго” (ідентифікаційний код 20784943, адреса: 79054, м.Львів, вул.С.Петлюри,4а) –60 969,30грн. заборгованості. Розстрочити виконання рішення строком на 6 місяців рівними частинами.

Стягнути з Об”єднання співвласників багатоквартирного будинку „Лідер 1” (ідентифікаційний код 36670178. адреса: 79002, м.Львів, Величковського, 30а) в доход державного бюджету 609,69грн. державного мита та 221,20грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

           Суддя                                                             Іванчук С.В.

Повний текст рішення оформлено 07.07.2011р.