Рішення № 16924105, 05.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.11 Справа№ 5015/2973/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави:

Уповноваженого органу Львівської міської ради, в особі:

Позивача: Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м. Львів,

До відповідача: Колективного підприємства „Телерадіопослуги”, м. Львів,

Про: стягнення заборгованості у розмірі 11549,22грн. основного боргу, 694,60 грн.-3% річних, та 2689,91 грн. інфляційних витрат.

За участю представників:

Від прокуратури: не прибув,

Від позивача: ОСОБА_1 представник згідно довіреності № 1 від 04.01.2011 р.,

Від відповідача: не прибув,

Представнику розяснено права та обовязки визначені ст. 20, 22, 29 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не заявлено та не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави: Уповноваженого органу Львівської міської ради, в особі: Позивача: Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів до Відповідача: Колективного підприємства „Телерадіопослуги”, м. Львів, про стягнення заборгованості у розмірі 11549,22 грн. основного боргу, 694,60 грн. - 3% річних, та 2689,91 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду від 01.06.2011 року порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 07.06.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені: Прокурор 03.06.2011р., Позивач 03.06.2011р., від Відповідача 03.06.2011р. повернувся поштовий конверт з відміткою: ”за зазначеною адресою не числиться”, рекомендованою поштою, відповідно, № 0601797, № 0601795, № 0601769 (докази оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень знаходяться в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалах суду від 07.06.2011 р. та 21.06.2011р. розгляд справи, неодноразово, відкладався.

Прокурор в судове засідання не прибув, подав через канцелярію суду клопотання вх. №15040/11 від 05.07.2011р. до якого долучив довідку з ЄДР на відповідача КП „Телерадіопослуги” та просить розглядати справу без його участі.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у тексті позовної заяви, просить стягнути з відповідача на користь позивача 11549,22 грн. основного боргу, 694,60 грн.-3% річних, та 2689,91 грн. інфляційних витрат.

Представник відповідача, двічі, в судове засідання не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду справи (докази - в матеріалах справи), відзиву на позовну заяву не подав (не надіслав), вимог ухвал суду не виконав.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки, проведеної прокуратурою Залізничного району м. Львова в ЛКП „Залізничтеплоенерго”, встановлено, що між позивачем (Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго») та відповідачем (Колективним підприємством „Телерадіопослуги”) був укладений Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 222 від 01.10.2003 р. (оригінал договору та Додатки до нього оглянуто в судовому засіданні, копії - знаходиться в матеріалах справи).

Договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 222 та Додатки №1, №2, №3 до нього підписано представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками підприємств сторін, що відповідає вимогам статті 207 ЦК України, є правомірним правочином, відповідно до статті 204 ЦК України.

По своїй правовій природі є договором про надання послуг на транспортування природного газу Споживачу зазначених послуг, який укладено відповідно до статті 901 ЦК України.

У частині 1 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно п. 6.3 зазначеного договору про постачання теплової енергії в гарячій воді споживач до 15-го числа звітного місяця сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Однак, всупереч умовам договору відповідач з 01.09.2008 р. по 01.11.2009 р. не здійснював розрахунки з енергопостачальною організацією, внаслідок чого виникла заборгованість за постачання теплової енергії в гарячій воді у розмірі 11549,22 грн.

Згідно з п.7.2.3 договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Статтею 175 ГК України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов»язань не допускається, а ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 7 ст. 193 ГК України визначено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в сумі 694,60 грн. та 2689,91 грн. інфляційних втрат, які нараховано у відповідності до вимог статті 625 ЦК України (Розрахунок процентів річних та інфляційних втрат долучено до позовної заяви).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід також зазначити, що передбачені ст. 625 ЦК України три відсотки річних не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

Позов до господарського суду подано в інтересах Львівського міського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів.

В даному випадку належить зазначити, що на органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено п.6 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»та ч.2 ст.2 Господарського процесуального Кодексу України.

Відповідно до п. п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді; із врахуванням того, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах; поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільних правовідносин, які вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений строк, незалежно від форм власності.

Як вбачається з матеріалів справи, позов заявлено в інтересах Львівського міського комунального підприємства «Залізничтеплоенерго», м. Львів, оскільки виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії є однією з пріоритетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб в тепловій енергії.

Правильність розрахунку інфляційних витрат та трьох відсотків річних, які викладено у розрахунку до позовної заяви, була перевірена в судовому засіданні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, відповідачем не спростованими, підлягають до задоволення в повному обсязі, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягають: 11549,22 грн. основного боргу, 2689,91 грн. інфляційних втрат та 694,60 грн. 3 % річних.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3 4-7, 12, 15, 18, 22, 29, 32 34, 36, 43, 44 49, 69, 77, 82 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов Прокурора Залізничного району м. Львова поданого в інтересах держави: Уповноваженого органу Львівської міської ради, в особі: Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго” - задовільнити повністю.

2.Стягнути з боржника: Колективного підприємства „Телерадіопослуги” (79000, м. Львів, вул. Патона, буд.2/2, код ЄДР 20790984) на користь стягувача: Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго” (79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а, код ЄДРПОУ 20784943) 11549,22 грн. - основного боргу, 694,60 грн. - 3% річних, 2689,91 грн. - інфляційних витрат.

3.Стягнути з боржника: Колективного підприємства „Телерадіопослуги” (79000, м. Львів, вул. Патона, буд.2/2, код ЄДР 20790984) в дохід Державного бюджету України 149 грн. 34 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Данко Л.С.