Рішення № 16923855, 04.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.11 Справа № 19/53/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Приватного підприємства "Анастасія Т", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Співдружність", м. Луганськ

про стягнення 58101,21 грн.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність № б/н від 30.07.2010;

від відповідача ОСОБА_2, представник за довіреністю № 344 від 29.12.2010.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь боргу в сумі 58101,21 грн.

В судовому засіданні 15.06.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва.

Представник відповідача у відзиві від 10.06.2011 проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що позивачем не надано належного доказу отримання відповідачем товару на суму 58101,21 грн. До того ж в накладних чітко зазначено підставу для сплати: оплачується тільки по договору №22/12-06 від 22.12.2006.

В судовому засіданні 15.06.2011 представник позивача знов звернувся з клопотанням про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідача.

Дане клопотання було розглянуто судом та відхилено за безпідставністю.

04.07.2011 представник позивача надав письмові пояснення, в яких зазначив, що договір, який зазначений у видаткових накладних, ніколи не укладався.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Приватне підприємство "Анастасія Т" (позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Співдружність" (відповідач) товар на загальну суму 58101,21 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № А-34798 від 13.10.10 на суму 7439,92 грн.

- № А-35465 від 05.11.10 на суму 12066,38 грн.

- № А-35467 від 05.11.10 на суму 1424,96 грн.

- № А-35793 від 22.11.10 на суму 5981,35 грн.

- № А-36095 від 06.12.10 на суму 7455,65 грн.

- № А-36437 від 23.12.10 на суму 23740,35 грн.

та розхідною накладною (повернення) № СД-0044614 від 24.12.2010 на суму 7,41 грн.

Відповідач отримав поставлений товар, що підтверджується наявністю підпису, скріпленого печаткою підприємства, але оплати не здійснив, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 58101,21 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

15.03.2011 позивач направив на адресу відповідача вимогу №140 від 14.03.2011 оплатити поставлений товар на загальну суму 58101,21 грн. (а.с.15-16); повторно 24.03.2011 позивач звернувся з вимогою № 141 від 24.03.2011 (а.с.20); останню претензію № 147 від 12.04.2011 (а.с.17-18), позивач направив 21.04.2011, проте відповідач відповідей не надав, зобов'язання не виконав, кошти не сплатив, що стало причиною звернення позивача до господарського суду Луганської області.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Посилання відповідача на наявність договору № 22/12-06 від 22.12.2006, є безпідставним, оскільки ним не надано копії цього договору, тобто не доведено дійсного існування цього договору. Стосовно наявності в видаткових накладних підпису невідомої особи, без зазначення посади, прізвища та ініціалів, без наявності печатки, штампу підприємства, відсутності довіреності на особу уповноважену на отримання товарно-матеріальних цінностей, слід зазначити наступне в матеріалах справи маються належні копії видаткових накладних, з яких вбачається, що товар отримано невідомою особою, тобто без зазначення посади, прізвища та ініціалів, але підпис даної особи скріплений печаткою підприємства, тобто підприємство підтвердило повноваження даної особи на отримання товару за зазначеними накладними.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.07.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Анастасія Т", м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Співдружність", м. Луганськ, задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Співдружність", м. Луганськ, вул. 2 Краснознамьонная, б. 16 Б, код 30694979 на користь Приватного підприємства "Анастасія Т", м. Київ, вул. Волинська, б. 60, кім. 252, код 30404955 борг в сумі 58101 грн. 21 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 581 грн. 01 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 11.07.2011

Суддя Т.В.Косенко