Рішення № 16923587, 04.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.11 Справа № 17/72/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «СОТА», м. Луганськ

про стягнення 7766 грн. 36 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники: від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 7766,36 грн. за договором №15п-493пг на постачання та транспортування природного газу від 01.08.2010.

Представник позивача надав в судовому засіданні 23.06.2011 пояснення, згідно яких уточнив період виникнення заборгованості, та вказав, що борг виник за поставку газу за березень 2011 року і склав 7766,36 грн.

Крім того, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку зі знаходженням юрисконсульта, у відпустці та зайняттям інших юристів в судових процесах.

Дане клопотання судом відхиляється з огляду на наявність всіх матеріалів, необхідних для вирішення спору у даній справі та необов’язковість участі представника позивача в судовому процесі з підстав надання всіх необхідних доказів та пояснень.

Від представника відповідача до канцелярії суду 01.07.2011 надійшов відзив від 01.07.2011, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнав з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість, без зазначення в чому саме безпідставність та необґрунтованість полягають. Жодних правових підстав та фактичних обставин, які б свідчити про безпідставність позовних вимог відповідачем у відзиві не наведено.

Вказане, разом з двома клопотаннями про відкладення розгляду справи з підстав відсутності юристів, ознайомлення з матеріалами справи та надання відзиву на позовну заяву, свідчить про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами з метою затягування судового процесу.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства (позивач у справі), як Товариством, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «СОТА»(відповідач у справі), як Споживачем, укладено договір № 15п-493пг від 01.08.2010 на постачання та транспортування природного газу (далі –Договір), згідно якого Товариство зобов’язалось поставити та протранспортувати до об’єктів Споживача природний газ, а Споживач зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно пункту 5.1 Договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2010, вартість до сплати за 1000,0 кубічних метрів газу для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання складає 3114,6480 грн. з ПДВ (а.с.11).

Пунктом 6.1 Договору сторони визначили, що оплата за газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у розмірі 100 % (стовідсоткової) попередньої оплати не пізніше ніж за 7 банківських днів до початку місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу та/або акту про виконані роботи по транспортування газу до 5 числа місяця, наступного за звітним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору, він надав послуги з постачання природного газу в березні 2011 року на загальну суму 14246,40 грн. Проте, в порушення умов Договору, зокрема, пункту 6.1, відповідач оплату здійснив тільки в сумі 6480,04 грн., у зв’язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 7766,36 грн. за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Відповідач позовні вимоги не визнав з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Жодних правових підстав та фактичних обставин, які б свідчити про безпідставність позовних вимог відповідачем у відзиві не наведено.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив та протранспортував відповідачу природний газ в березні 2011 року на загальну суму 14246,40 грн., що підтверджується актом приймання-передачі поставленого та протранспортованого газу від 31.03.2011 (а.с.14). Як зазначає позивач, відповідачем за вказаний період було сплачено 6480,04 грн. (17280,00 грн. згідно платіжного доручення № 63 від 14.03.2011, з яких 3480,04 грн. зараховано за березень 2011 року та 3000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 70 від 17.03.2011), а тому, з урахуванням часткової сплати, борг складає 7766,36 грн.

З огляду на викладене, до стягнення підлягає заборгованість у сумі 7766,36 грн. за березень 2011 року, яка підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи, позовні вимоги слід задовольнити повністю у сумі 7766,36 грн., з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «СОТА», м. Луганськ, вул. 2-га Краснознамьонная, буд. 16-Б, ідентифікаційний код 30517007, на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м. Луганськ, вул. Совєтская, буд. 82, ідентифікаційний код 03340624, заборгованість у сумі 7766,36 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 11.07.2011.

Суддя О.С. Фонова