Рішення № 16923127, 11.05.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2011 р.Справа № 5013/317/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Юрчик К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/317/11

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області, м. Кіровоград

про скасування постанов про накладення штрафу

Представники сторін:

від позивача - участі не приймав;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 01-11/649 від 28.04.2011р.

В судовому засіданні 06.05.2011 р. оголошено перерву до 11.05.2011 р.

В судовому засіданні 11.05.2011 р. позивач участі не приймав; про дату час і місце проведення судового засідання повідомлений; приймав участь в засіданнях, що відбулися по справі 31.03., 22.04. та 06.05.2011 р.

В судовому засіданні 11.05.2011 р. проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов про скасування постанов інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області № 55/10-юНвг від 09.12.2010 р. та № 57/10-юНвг від 10.12.2010 р. про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Позовні вимоги мотивовано невідповідністю оскаржуваних постанов вимогам законодавства оскільки: штраф накладено декілька разів за одне і те ж правопорушення; позивач не підпадає під категорію осіб, наведених в ст. 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування"; припис на усунення виявлених порушень відповідачем не виносився; про розгляд справи позивач не повідомлявся; в оскаржуваних постановах відсутні будь-які відомості щодо посадової особи, якою накладено штраф.

Відповідачем позов заперечено, про що надано письмовий відзив (а.с. 23-25), з підстав відповідності оскаржуваних постанов вимогам законодавства.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані сторонами докази та заслухавши пояснення сторін, наведенні в обґрунтування підстав позовних вимог і заперечень проти позову, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області 25.11.2010 р. проведено перевірку стосовно дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства під час будівництва добудови до кафе "Рустам" за адресою: АДРЕСА_1

В акті перевірки зафіксовано, що в ході перевірки виявлено здійснення будівництва до кафе "Рустам" без проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, з порушенням державних будівельних норм, що є порушенням вимог ст. 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (а.с. 10, 27).

За результатами проведеної перевірки складено протокол від 25.11.2010 р. про правопорушення у сфері містобудування, в якому зазначено виявлене перевіркою порушення, а саме - будівництво добудови до кафе "Рустам" без проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт (а.с. 28).

Акт перевірки № 38 від 25.11.2010 р. та протокол про правопорушення у сфері містобудування від 25.11.2010 р. складено в присутності позивача у справі, свідченням чого є підпис останнього в акті про його отримання та в протоколі про його оголошення працівником Інспекції.

На підставі зазначених акту і протоколу та довідки позивача про фактичну вартість добудови, відповідачем винесено постанови №55/10-юНвг від 09.12.2010 р. та № 57/10-юНвг від 10.12.2010 р. про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу за правопорушення у сфері містобудування (а.с. 8-9, 29-31).

Не погоджуючись із вказаними постановами, позивач звернувся до господарського суду з позовом про їх скасування.

При вирішення даного спору, господарський суд враховує наступне.

Згідно ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Положенням про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. N 225, визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій. Здійснює державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.

Як встановлено Положенням про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007 р. N 317, зазначені інспекції є територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції, входять до сфери її управління, підзвітні і підконтрольні їй.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області діє на підставі зазначеного Положення та Положення, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.02.2009 р. № 28 (а.с. 33-34).

Пунктом 5 названих Положень інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області надається право: в установлених законодавством випадках проводити перевірку об'єктів будівництва; складати протоколи та розглядати справи про правопорушення у сфері містобудування відповідно до статті 244-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення і Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування".

Відповідальність у сфері містобудування встановлює, зокрема, Закон України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування".

Відповідно до частини 1 ст. 1 названого Закону підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт;

виконання будівельних робіт, що не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт.

Слід значити, що згідно із Законом України "Про планування і забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Як визначає ст. 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень. У п'ятнадцятиденний термін з дня одержання протоколу про правопорушення питання про накладення штрафу розглядається посадовою особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний термін після її прийняття вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику підприємства чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий і третій примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Аналогічні положення щодо порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування містить Положення, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. N 244.

Так, згідно пункту 4 названого Положення підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є відповідний протокол, складений за формою згідно з додатком N 1 посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень за формою згідно з додатком N 2. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику підприємства. Другий примірник залишається в матеріалах справи.

Отже, наведені нормативні акти передбачаються складення одночасно з протоколом про правопорушення припису про усунення допущених порушень за встановленою формою.

Поміж тим, як вказує позивач та підтверджує відповідач (а.с. 66-67), припис про усунення виявлених під час перевірки 25.11.2010 р. порушень не складався.

Разом з цим, Кабінетом Міністрів України 21.05.2009 р. прийнято постанову №502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року", відповідно до абзаців 4-5 пункту 1 якої органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, постановлено до 31 грудня 2010 р. видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом, та приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути) та не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 р. N 975 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 N 502" знято обмеження лише в частині тимчасового припинення (до 31.12.2010 р.) проведення планових заходів державного архітектурно-будівельного нагляду (контролю).

Названі зміни не охоплюють положення абзаців 4-5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. N 502.

Таким чином, відповідачем винесено оспорені постанови з порушенням абзаців 4-5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. N 502 .

Постановами, які оспорюються, на позивача накладено штрафи за два окремих правопорушення, які передбачені Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", а саме:

- виконання будівельних робіт, що не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням (абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону) у розмірі 600 грн. - постанова № 55/10-юНвг від 09.12.2010 р.

- проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації (абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону) у розмірі 3000 грн. - постанова № 57/10-юНвг від 10.12.2010 р.

Як зазначено в ст. 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" та в п. 4 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є відповідний протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Однак, в протоколі про правопорушення у сфері містобудування від 25.11.2010 р., який слугував підставою винесення оспорених постанов, фіксується лише одне правопорушення - будівництво добудови без проектної документації та дозволу. В даному протоколі відсутні будь-які дані стосовно порушень державних будівельних норм з боку позивача.

Акт перевірки № 38 від 25.11.2010 р. та постанова № 55/10-юНвг від 09.12.2010 р. не містять посилань на державні будівельні норми, з приводу яких допущено порушення і накладено штраф, не зазначено в чому конкретно полягає порушення.

Отже, постанова № 55/10-юНвг від 09.12.2010 р. про накладення штрафу прийняття без чіткої кваліфікації виявленого порушення та за відсутності фіксації такого порушення в протоколі від 25.11.2010 р.

За положеннями ст. 2 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" накладати штраф від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та їх заступники у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Поміж тим, примірники оспорених постанов, які знаходяться в позивача, не містять прізвища, ім'я та по батькові, а також посади особи, яка розглядала відповідну справу, на що, зокрема, вказує позивач (а.с. 8, 9). При цьому, господарським судом не приймаються до уваги явні дописки з боку відповідача в тексті оспорених постанов щодо особи, якою їх винесено (а.с. 30, 31), оскільки складення постанов про накладення штрафу у трьох примірниках, передбачає ідентичність тексту всіх примірників.

У відповідності до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 та п.10 частини 2 ст.16, частиною 1 ст.21 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Постанови № 55/10-юНвг від 09.12.2010 р. та № 57/10-юНвг від 10.12.2010 р. суперечать актам законодавства, а саме: прийняті без додержання вимог статті 3 Закону України “Про відповідальність підприємств, їх обєднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. N244, та абзаців 4-5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. №502, чим порушують права фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як особи, на яку накладено штраф.

За таких обставин позовні вимоги заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що ст.4 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" встановлено, що рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим законом, може бути оскаржено до господарського суду.

Таким чином даний спір підвідомчий господарським судам.

Водночас господарським судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо не розповсюдження положень Закону України “Про відповідальність підприємств, їх обєднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” на фізичних осіб-підприємців, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Саме у господарських відносинах фізичні особи - підприємці приймають участь перш за все як підприємці, а не як фізичні особи, та лише на підставі їх реєстрації і внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 51 Цивільного кодексу України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно - правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Беручи до уваги наведені норми можна зазначити, що фізична особа - підприємець в цивільно-господарських відносинах є різностороннім учасником. Здійснення ним підприємницької діяльності робить його подібним до юридичних осіб, тоді як в приватних відносинах, незважаючи на будь-які зміни в його статусі, він залишається бути громадянином - фізичною особою.

Отже, на підставі правила, встановленого у статті 51 Цивільного кодексу України, до фізичних осіб - підприємців слід застосовувати норми спеціального (господарського) законодавства, якщо предметом регулювання безпосередньо є їх підприємницька діяльність. Натомість, норми цивільного законодавства слід брати до уваги якщо предмет регулювання виходить за межі підприємницької діяльності, зачіпаючи приватні інтереси суб'єкта.

Як слідує з матеріалів справи, позивач зареєстрований в статусі суб'єкта підприємницької діяльності (а.с. 19-20); об'єкт, щодо якого здійснено добудову, використовується позивачем в підприємницьких цілях.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції, якими в силу ст. ст. 238, 241 Господарського суду України є накладений відповідачем за спірними постановами штраф, можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання, яким є позивач.

У постанові інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Кіровоградській області № 617/10Нвг від 19.07.2010 р. про накладення на громадянина ОСОБА_1 штрафу за адміністративне правопорушення у сфері містобудування (а.с. 32) не зазначено чітко за яке саме праворушення застосовано штраф (відсутнє посилання на пункти порушених норм і правил та їх найменування; не зазначено документи і матеріали, які були підставою оформлення постанови). Вказане виключає можливість однозначного твердження щодо ідентичності складу виявлених правопорушень, стосовно яких накладено стягнення за постановою № 617/10Нвг від 19.07.2010 р. та за оспорюваними постановами № 55/10-юНвг від 09.12.2010 р. і № 57/10-юНвг від 10.12.2010 р. Крім того, відповідальність за вказаними постановами є різною.

Необґрунтованими є доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування у зв'язку з відсутністю на засіданні позивача. Так, Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. N244, не передбачає обов'язкової участі при розгляді справи осіб, що допустили правопорушення.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати постанови інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області від 09.12.2010 р. № 55/10-юНвг та від 10.12.2010р. № 57/10-юНвг "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування".

Стягнути з інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області (25002, м.Кіровоград, вул.Орджонікідзе, 2, ідентифікаційний код 35652514, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) державне мито в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська

Повне рішення складено 13.05.2011 р.