Рішення № 16923004, 04.05.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" травня 2011 р.Справа № 5013/459/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянув матеріали справи № 5013/459/11

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Оленівка

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 209 185,43 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брав,

від відповідача - участі не брав.

Подано позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" 209 185,43 грн. боргу, з яких 200 666,71 грн. основного боргу, 1 806,00 грн. втрат від інфляції, 1 088,55 грн. 3 % річних, 5 624,17 грн. пені.

Відповідач участі свого представника в судові засідання 19.04.2011 та 04.05.2011 не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав та витребуваних документів до суду не подав.

Між тим, господарський суд вважає фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 такою, що належним чином повідомлену про дату, час і місце судового засідання, оскільки ухвала суду про порушення провадження у даній справі від 04.04.2011 та ухвала про відкладення розгляду справи від 19.04.2011 направлені на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві та за якою відповідач зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, витяг з якого наданий на вимогу господарського суду Кіровоградської області станом на 06.04.2011.

Факт направлення ухвал підтверджується вихідними реєстраційними штампами господарського суду Кіровоградської області, що розміщенні на зворотних аркушах останніх сторінок ухвал.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов"язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов"язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез"явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/459/11 в судовому засіданні 04.05.2011 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки № 536-ПУ від 20.09.2010 (далі за текстом - Договір).

До вказаного Договору сторонами було укладено Додаткову угоду від 19.11.2010 року.

За умовами даного Договору постачальник (позивач у справі) відповідно до умов цього договору зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у рахунках-фактурах (товарно-транспортних або товарних), що виписуються на кожну партію товару (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору та Додаткової угоди покупець зобов"язаний сплатити повну вартість партії товару не пізніше 3 (трьох) днів з моменту її поставки, шляхом внесення грошових коштів в касу Постачальника або перерахувавши їх на розрахунковий рахунок Постачальника.

Договір набирає сили з моменту підписання і діє строком один рік. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати договір не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку його дії, дія договору продовжується на один рік. Розірвання договору не звільняє сторони від проведення взаєморозрахунків по виконаних до розірвання Договору зобов"язаннях (п. п. 5.1, 5.4 Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений круглими печатками сторін.

Як свідчать матеріали справи позивач у справі свої зобов'язання за Договором виконав належним чином. В період з 24.09.2010 по 18.01.2011 за накладними постачальник передав, а покупець прийняв товар (курячу продукцію) на загальну суму 1 522 166,71 грн. Зазначені накладні підписані сторонами та скріплені печатками.

Відповідно до умов Договору відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити отриманий товар протягом 3-х днів з моменту поставки товару.

Відповідачем дану умову Договору порушено, кошти на користь постачальника товару сплачено частково на суму 1 321 500,00 грн., що підтверджується в підписаному сторонами акту звірки взаєморозрахунків від 31.01.2011, відповідно до якого станом на 31.01.2011 заборгованість відповідача перед позивачем складає 200 666,71 грн. (а.с. 24).

З урахуванням даної обставини товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" 11.03.2011 направлено на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 вимогу від 11.03.2011 № 1 з повідомленням про існуючу заборгованість в розмірі 200 666,71 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 6914 від 11.03.2011 р. та описом цінного листа (а.с. 25-27).

Відповідач на вказану претензію відповіді не надав.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія гарантійного листа фізичної особи - підприємця від 04.03.2011 року, за змістом якого відповідач гарантував позивачу оплату заборгованості в розмірі 200 666,71 грн. за поставлений товар згідно наступного графіку: 01.05.2011 - 80 000,00 грн., 30.05.2011 - 40 000,00 грн., 30.06.2011 - 40 000,00 грн., 30.07.2011 - 40 666,71 грн., всього 200 666,71 грн.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 536 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вказаних обставин, а також того факту, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечені, доказів, наданих позивачем, господарський суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" про стягнення суми основного боргу в розмірі 200 666,71 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків внаслідок інфляції в сумі 1 806,00 грн., 3 % річних в сумі 1 088,55 грн.

З змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи дану норму матеріального права, господарський суд вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги, згідно розрахунку позивача, про стягнення 3% річних за період з 22.01.2011 по 28.03.2011, сума яких складає 1 088,55 грн., а також збитків внаслідок інфляції в сумі 1 806,00 грн. за лютий 2011 р.

Окрім того, позивачем заявлено також позовну вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 5 624,17 грн.

За змістом п. 7.2 Договору сторони погодили, що за прострочення оплати п. 2.2 та п. 4.8 Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно правил статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, заявлена позовна вимога позивача про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 пені в сумі 5 624,17 грн. не суперечить діючому законодавству України, повністю підтверджена матеріалами справи, відтак підлягає задоволенню.

Окрім того, згідно змісту статті 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача у справі покладаються судові витрати, понесені позивачем при поданні даного позову до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, відомості про рахунки невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" (51105, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Оленівка, ЄДРПОУ 25522107, р/р 26000302160059 в ПАТ "Банк Форум" м. Київ, МФО 322948 ) заборгованість в сумі 209 185,43 грн., з яких 200 666,71 грн. основного боргу, 1 806,00 грн. втрат від інфляції, 1 088,55 грн. 3 % річних, 5 624,17 грн. пені., а також державне мито в сумі 2 091,86 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його прийняття до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя С.Б.Колодій