Рішення № 16922632, 30.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.11 Справа № 1/5009/1973/11

Суддя О.І. Немченко

за позовом: Приватного підприємства «ДРАГ»(69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд. 31, кв. 10)

до відповідача Приватного підприємства «Юрковське»(70535, Запорізька область, Оріхівський район, с. Юрківка, вул. Будьонного, 43)

про стягнення 18115 грн. 86 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1. довіреність б/н від 11.04.2011 р.;

від відповідача не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства «ДРАГ», м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Юрковське», Запорізька область, Оріхівський район, с. Юрківка про стягнення 18115 грн. 86 коп., з яких 12480 грн. 00 коп. - основний борг, 963 грн. 05 коп. пеня, 3706 грн. 56 коп. - інфляційні втрати та 966 грн. 25 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги заявлені на підставі ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, 625 Цивільного кодексу України і обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов контракту № 36 від 19.05.2008 р. щодо оплати отриманого від позивача товару.

15.04.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 19.05.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 19.05.2011 р. не зявився, у звязку з чим, розгляд справи було відкладено на 21.06.2011 р., сторін було зобовязано надати відповідні пояснення та документи.

15.06.2011 р. від позивача надійшли письмові пояснення до позовної заяви та акт звіряння між сторонами, які були залучені до матеріалів справи.

Від позивача також надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору на пятнадцять днів.

Представник відповідача в судове засідання 21.06.2011 р. також не зявився.

Ухвалою від 21.06.2011 р. у цій справі розгляд спору було продовжено на 15 днів, до 30.06.2011 р., розгляд справи відкладено на 30.06.2011 р., сторони зобовязано надати відповідні пояснення та документи.

В судовому засіданні 30.06.2011 р. позивач підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача в судове засідання 30.06.2011 р. не зявився. Причини неявки представника відповідача та не подання позивачем документів, витребуваних ухвалами, суду не відомі. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Згідно до п. 3.6 розяснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Ухвала суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилались судом рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача зазначену у матеріалах справи.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.2008 р. між Приватним підприємством «ДРАГ»(продавцем) та Приватним підприємством «Юрковське»(покупцем) був укладений контракт № 36.

Відповідно до п. 1.1 контракту, продавець зобовязується поставити засоби хімзахисту рослин (в подальшому «товар»), а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар в кількості і за ціною згідно вантажних накладних.

Згідно п. 2 контракту , ціна продукції і асортимент продукції, що поставляється за даним договором, визначається за вантажними накладними. Товар Харкес у кількості 200 л. за ціною 52 грн. 00 коп. за 1 л. Загальна сума контракту - 12480 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 2080 грн. 00 коп.

Пунктами 3.1 та .3.2 контракту передбачено, що покупець зобовязується здійснити передплату у розмірі 50%, інші 50% поставленого товару оплатити не пізніше 01 вересня 2008 року. Датою поставки вважається дати відмітки покупця про отримання товару в накладній.

Відповідно до п. 7.5 контракту, у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від загальної суми поставленого товару, починаючи з моменту поставки товару. Сплата пені не звільняє сторони від виконання умов контракту.

Згідно п. 10.1 контракту, даний контракт вступає у дію з моменту підписання та діє до виконання зобовязань обома сторонами.

Як свідчить зміст позовної заяви, згідно накладної № 36 від 19.05.2008 р. представник відповідача Д евятко Юрій Миколайович, на підставі довіреності ЯПВ № 613202 отримав Харкес у кількості 200 літрів, на загальну суму 12480 грн. 00 коп. Відповідачу було надано рахунок № 36 від 19.05.2008 р. Відповідачем вказаний рахунок оплачений не був.

Претензією від 28.02.2011 р., яка отримана відповідачем 03.03.2011 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, позивач звернувся до відповідача із вимогою сплатити заборгованість за контрактом.

Відповідач на претензію не відповів, заборгованість не сплатив, у звязку з чим, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 12480 грн. 00 коп. основного боргу, 963 грн. 05 коп. пені, 3706 грн. 56 коп. інфляційних втрат та 966 грн. 25 коп. 3% річних було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не доведено належними доказами факт отримання відповідачем від позивача товару згідно накладної № 36, на виконання умов контракту.

Так, накладна № 36, оригінал якої було досліджено судом в судовому засіданні, а копія знаходиться у матеріалах справи, датована «13»травня 2008 року, тоді як, контракт № 36 укладений сторонами 19.05.2008 р. До того ж, у накладній № 36 не міститься дати відмітки покупця про отримання товару, що передбачено п. 3.2 контракту. Накладна № 36 також не містить і посилання на контракт № 36 від 19.05.2008 р.

Слід також зазначити, що у накладній № 36 є посилання на отримання товару Приватним підприємством «Юрковське»через Д евятко Ю. М. на підставі довіреності серії ЯПВ № 613202 від 19.05.2008 р.

Однак, до матеріалів позовної заяви додана копія довіреності, оригінал якої було досліджено судом в судовому засіданні, згідно якої, довіреність датована 01.02.2005 р.

Порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей передбачений Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. за № 99 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за № 293/1318.

Відповідно до п. 8 Інструкції, строк дії довіреності встановлюється в залежності від можливості одержання та вивозу відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видана довіреність, однак не більше як на 10 днів. Довіреність на одержання цінностей, розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів або доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, допускається видавати на календарний місяць.

Довіреність серії ЯПВ № 613202 містить дату видачі 01.02.2005 р. і дійсна до 29.05.2008 р., що не відповідає п. 8 вищевказаної Інструкції.

Пунктом 12 Інструкції встановлено заборону відпускати цінності, зокрема, у випадку подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що накладна та довіреність, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не є належними доказами підтвердження отримання відповідачем відпущеного позивачем товару.

Рахунок № 36 від 19.05.2008 р. також не містить посилання на контракт № 36 від 19.05.2008 р. та на накладну № 36. До того ж, позивачем не надано доказів виставлення відповідачу зазначеного рахунку.

Слід також зазначити, що ні накладна, на акт звірки не містить печатку підприємства відповідача.

При прийнятті цього рішення, суд також враховує наступне:

Статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як встановлено судом, позивачем не доведено належними доказами, а матеріалами справи не підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за контрактом № 36 від 19.05.2011 р., накладною № 36 та довіреністю серії ЯПВ № 613202.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача простроченої заборгованості в розмірі 12480 грн. 00 коп. є безпідставними.

Враховуючи відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу відсутні і підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

На підставі викладеного, суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 12480 грн. 00 коп. основного боргу, 963 грн. 05 коп. пені, 3706 грн. 56 коп. інфляційних витрат та 966 грн. 25 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, судові витрати відносяться на позивача.

Крім того, суд вирішив стягнути з відповідача на користь державного бюджету України 1 700 грн. 00 коп. штрафу, на підставі п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно ухвали господарського суду Запорізької області від 15.04.2011 р. у справі № 1/5009/1973/11 (яка отримана позивачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи) відповідача було зобовязано: забезпечити обовязкову явку в судове засідання компетентного представника; розглянутий, заповнений (з посиланням на бухгалтерські документи) та підписаний (із зауваженнями чи без) акт звірки надати суду; також надати суду: правовстановлюючі документи, довідку про повні банківські реквізити підприємства; відзив на позовну заяву, заперечення до позову (в разі наявності), документи в обґрунтування відзиву, заперечень; всі докази в підтвердження виникнення між сторонами спірних відносин; контракт № 36 від 19.05.2008 р., рахунок № 36 від 19.05.2008 р. та докази його вручення (отримання), накладну № 36 від 19.05.2008 р. та довіреність серії ЯПВ № 613202; докази оплати 12480 грн. 00коп. (повної або часткової) чи передоплати; обґрунтований та документально підтверджений контррозрахунок заявлених до стягнення сум, у т.ч. сум пені, річних та інфляційних втрат; докази листування з позивачем по суті спору; письмові докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті та інші документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду спору.

Ухвалою від 19.05.2011 р. у цій справі, зокрема, у звязку з неявкою представника відповідача та не подання ним документів, розгляд справи був відкладений на 21.06.2011 р., відповідача зобовязано надати суду: правовстановлюючі документи, довідку про повні банківські реквізити підприємства; відзив на позовну заяву, заперечення до позову (в разі наявності), документи в обґрунтування відзиву, заперечень; всі докази в підтвердження виникнення між сторонами спірних відносин; контракт № 36 від 19.05.2008 р., рахунок № 36 від 19.05.2008 р. та докази його вручення (отримання), накладну № 36 від 19.05.2008 р. та довіреність серії ЯПВ № 613202; докази отримання претензії, докази в обґрунтування дати поставки (отримання) товару, докази оплати 12480 грн. 00коп. (повної або часткової) чи передоплати; обґрунтований та документально підтверджений контррозрахунок заявлених до стягнення сум, у т.ч. сум пені, річних та інфляційних втрат; докази листування з позивачем по суті спору; письмові докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті та інші документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду спору; довіреність на представника. До того ж, попереджено про відповідальність за невиконання вимог суду, яка передбачена ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 21.06.2011 р., у т.ч. у звязку з неявкою представника відповідача та не подання ним документів, розгляд справи був відкладений до 30.06.2011 р., відповідача втретє зобовязано надати суду: надати суду: правовстановлюючі документи, довідку про повні банківські реквізити підприємства; відзив на позовну заяву, заперечення до позову (в разі наявності), документи в обґрунтування відзиву, заперечень; всі докази в підтвердження виникнення між сторонами спірних відносин; контракт № 36 від 19.05.2008 р., рахунок № 36 від 19.05.2008 р. та докази його вручення (отримання), накладну № 36 від 19.05.2008 р. та довіреність серії ЯПВ № 613202; докази отримання претензії, докази в обґрунтування дати поставки (отримання) товару, докази оплати 12480 грн. 00коп. (повної або часткової) чи передоплати; обґрунтований та документально підтверджений контррозрахунок заявлених до стягнення сум, у т.ч. сум пені, річних та інфляційних втрат; докази листування з позивачем по суті спору; письмові докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті та інші документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду спору та повторно попереджено про відповідальність за невиконання вимог суду, яка передбачена ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. «Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, керівник підприємства зобовязаний забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засіданні або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, ухвали про відкладення та протоколи судових засідань, відповідач, незважаючи про його належне повідомлення про розгляд справи та неодноразове попередження про відповідальність за невиконання вимог суду, явку в судове засідання компетентних представників не забезпечував, керівник підприємства особисто теж участі при розгляді справи не приймав, про причини неявки суд не повідомляв, вимоги суду, викладені в ухвалах суду жодним чином не виконував в про причини невиконання також не повідомляв.

Згідно зі ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Суд неодноразово попереджав відповідача, що у разі невиконання вимог суду, викладених в ухвалі, суд має право, згідно з п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, стягнути в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Згідно з інформаційним листом Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 11-256/09, матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, має місце незявлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судому продовж розумного строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У разі нез'явлення в судове засідання господарського суду представників сторін або однієї з них господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами), де зазначено: «Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. У разі незявлення в засідання господарського суду представника відповідача за викликом господарського суду останній має право, зокрема, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України. Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи може тягти за собою, зокрема, такі наслідки, як стягнення штрафу з винної сторони в доход Державного бюджету України (пункт 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України)».

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, на підставі п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив стягнути з відповідача, як винної сторони в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 1700 грн. 00 коп. за ухилення від виконання законних вимог суду.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, п. 5 ст. 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Юрковське»(70535, Запорізька область, Оріхівський район, с. Юрківка, вул. Будьонного, 43, р/р 260003301221347 у Лівобережному ПІБ, МФО 313786, ЄДРПОУ 30951951, ІПН 309519508143) на користь Державного бюджету України, (р/р №31119095700007, отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. штрафу за ухилення від виконання вимог суду. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «01» липня 2011 року.