Рішення № 16922567, 29.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.11 Справа № 6/5009/2902/11

Суддя Місюра Л.С.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Балаклійський шиферний комбінат” (61030, м. Харків, вул. Біологічна, 10)

До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (72333, АДРЕСА_1)

Про стягнення 19 100 грн.

СуддяМісюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: не зявився

Від відповідача:не зявився

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Балаклійський шиферний комбінат”, м. Харків, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Терпіння Мелітопольського району Запорізької області, про стягнення 19 100 грн., суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 81 БО-04-03 від 05.05.2010 року в сумі 19100 грн.

До судового засідання від позивача надійшла заява вих. № 613 від 25.06.2011 року, в якій він просить розглянути справу без його участі, за наявними у справі матеріалами. При цьому, позивач повністю підтримує заявлені у позові вимоги.

Заява позивача приймається судом оскільки подана у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України передбачено, що: перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Якщо зазначену відмітку про відправку оформлено відповідним чином, вона, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Вказана позиція викладена в п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року.

На зворотній стороні ухвали суду від 30.05.2011 р. про порушення провадження у справі № 6/5009/2902/11 про порушення провадження у справі та призначення засідання суду, має місце відмітка про відправлення двох примірників цієї ухвали сторонам по справі, що підтверджується вихідним реєстраційним номером № 09-11а/6505 від 31.05.2011 р. із зазначенням кількості таких примірників.

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 10129441 від 03.06.2011 року, відповідно до якої ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового розгляду була направлена відповідачу саме за цією адресою.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового розгляду була отримана відповідачем 02.06.2011 року, про що свідчить його відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 08936846.

Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, та враховуючи заяву позивача, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі надані суду матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

05.05.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 81 БО-04-03 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач зобовязався передати (поставити) у встановлений строк другій стороні відповідачу, товар, а відповідача зобовязався сплатити за нього певну грошову суму і прийняти вказаний товар.

Найменування, одиниця виміру, кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікаціями, які з моменту підписання стають невідємними частинами договору, про що вказано в п. 1.2 договору.

Сторонами було підсипано специфікацію до договору, якою визначено, що поставляється лист а/ц 01-122 у кількості 880 шт. за ціною без ПДВ 33 грн. 35 коп., та лист а/ц 01-102-202 у кількості 102 шт. за ціною без ПДВ 52 грн. 85 коп. Загальна вартість товару, з урахуванням ПДВ, що поставляється за договором, становить 41686 грн. 44 коп.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 договору передбачено, що відповідач повинен надати позивачу заявку на поставку партії товару певного змісту.

Відповідачем 16.11.2010 року була надано позивачу заявку на відвантаження товару, а саме листів а/ч 01-102 у кількості 880 шт., та листів а/ц 01-102-202 у кількості 102 шт. Копія заявки залучена до матеріалів справи.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу визначений у специфікації товар, а відповідач вказаний товар на загальну суму 41686 грн. 44 коп. прийняв, що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № 3317/2662 від 16.11.2010 року.

Отже, позивачем належним чином та у повному обсязі були виконанні обовязки за договором.

Відповідно до п. 7.1 договору, оплата за даним договором здійснюється у розмірі повної вартості партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок позивача. Товар повинен бути повністю оплачений на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту відвантаження товару позивачем, що визначено п. 7.2 договору.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, видаткова накладна № 3317/2662 від 16.11.2010 року, продукція була надана позивачем відповідачу та прийнята останнім 16.11.2010 року.

Таким чином, відповідач повинен був повністю сплатити вартість отриманого товару у строк до 30.11.2010 року.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача частину вартості неоплаченого товару в сумі 19000 грн.

Враховуючи суму поставки (41686 грн. 44 коп.) та суму неоплаченого товару (19100 грн.) слідує, що відповідачем було проведено оплату за поставлений товар в сумі 22586 грн. 44 коп.

Позивачем до заяви вих. 613 від 25.06.2011 року було надано ряд платіжних документів (платіжні доручення та квитанція до прибуткового касового ордеру) на загальну суму 27186 грн. 44 коп.

Однак, надані суду платіжні доручення свідчать про проведення відповідачем оплати за шифер згідно договору зберігання № 9 від 15.11.2010 року та за шифер згідно рахунку № БСП 04-03-488 від 15.11.2010 року.

Надана суду копія квитанції до прибуткового касового ордеру № 233 від 20.04.2011 року свідчить про внесення відповідачем до каси позивача грошових коштів в сумі 1300 грн., без зазначення призначення платежу.

Таким чином, суду не було надано жодного платіжного документу, який би свідчив про проведення відповідачем оплати за договором поставки № 81 БО-04-03 від 05.05.2010 року.

Позивач вказує, що заборгованість відповідача за договором складає 19100 грн.

Суд не визнав за необхідне виходити за межі позовних вимог, а тому спір розглядається в межах заявленої до стягнення суми.

Суду не було надано доказів сплати відповідачем 19100 грн. за договором.

Згідно до статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню основний борг в сумі 19100 грн.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 49, 75, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (72333, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер № НОМЕР_1; п/р № 26003000415620 у філії ПАТ „Універсал Банк”, МФО 322001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Балаклійський шиферний комбінат” (61030, м. Харків, вул. Біологічна, буд. 10; код ЄДРПОУ 32898167; п/р 26008000076958 в ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 300023) основний борг в сумі 19100 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 191 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. Надати наказ.

Суддя Л.С. Місюра

Повне рішення складено : 29.06.2011р.