Рішення № 16921965, 30.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.11 Справа № 20/5009/1767/11

Суддя Гандюкова Л.П.

м.Запоріжжя за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мама Мьюзік” (01034, м.Київ, вул.Володимирськ, 47, кв.7); представник позивача ОСОБА_1. (АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “РИФ” (69035, м.Запоріжжя, пр.Леніна, буд.184)

про заборону використання музичних творів та стягнення суми 12 500 грн. компенсації за публічне виконання музичних творів без дозволу

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. (довіреність б/н від 04.01.2011.);

Від відповідача ОСОБА_2 (довіреність №6/05-11 від 06.05.2011р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “РИФ” використання музичного твору “Вызываю на бой”, автор музики Крупнік С.Г., автор слів Максимчук Діана Миколаївна (псевдонім Діана Гольде) та музичного твору “Солдат”, автор музики та слів Бабенко Р.Ю., стягнення з ТОВ “Компанія “РИФ” на користь ТОВ “Мама Мюзік” компенсації у розмірі 12 500 грн. за використання зазначених музичних творів без дозволу, а також стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України штрафу у розмірі 10% від суми заявленої компенсації на підставі ч.3 ст.52 Закону України “Про авторське право та суміжні права”.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №20/5009/1767/11, судове засідання призначено на 11.05.2011р. На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні 11.05.2011р. оголошено перерву до 30.05.2011р.

30.05.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач позов підтримав. Вимоги мотивовані тим, що 9 квітня 2009р. ТОВ “Компанія “РИФ”, що надає послуги з громадського харчування у кафе “Наутилус” за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 184, в період часу з 21:42 по 22:48 було здійснене публічне виконання музичного твору “Вызываю на бой” (автор музики Крупнік С.Г., автор слів Максимчук Діана Миколаївна (псевдонім Діана Гольде), виконавець гурт “А.Р.М.І.Я”) та музичного твору “Солдат” (автор музики та слів Бабенко Р.Ю., виконавець гурт “Nikita”). Подання музичних творів здійснювалось на другому поверсі кафе “Наутилус” шляхом програвання фонограм виконань цих творів за допомогою музичної апаратури. Даний факт був задокументований Асоціацією “Файненшл.Протекшн.Ло.”, Обєднанням підприємств “Українська ліга музичних прав” (уповноважена організація колективного управління в сфері суміжних прав згідно з свідоцтвом №3 від 07.10.2003р.) ОСОБА_5 у акті фіксації використання обєктів інтелектуальної власності від 09.04.2009р., а також підтверджується відеозаписом, зробленим асоціацією. Виключні майнові права на публічне виконання зазначених музичних творів належить ТОВ “Мама Мьюзік”, якому вони були передані за договорами про відчуження авторських прав, укладених з авторами музики та слів творів. Відповідач за дозволом на використання творів до ТОВ “Мама Мьюзік”, як субєкта авторського права, не звертався, чим порушив виключні майнові авторські права позивача, передбачені ст.15 Закону України “Про авторське право і суміжні права”. На підставі ст.ст.11, 12 Бернської конвенції “Про охорону літературних і художніх творів”, ст.ст.418, 242, 432, 443. 445 ЦК України, ст.ст.1,7, 8, 15, 21-25, 31-33, 35, 50-52, 53 Закону України “Про авторське право і суміжні права” просить позов задовольнити.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Позивачем не надано оригіналів документів, які посвідчують належність йому авторських прав на музичний твір. Між тим, відсутність оригіналів таких документів ставить під сумнів належність авторського права на твір позивачу, а тому відповідач заперечує те, що позивач володіє авторськими правами на вказаний твір. Відповідач категорично заперечує факт виконання 09.04.2009р. у кафе “Наутилус” музичних творів “Солдат” та “Вызываю на бой”, а доказові матеріали позивача з цього приводу вважає недостовірними та недостатніми. Зокрема, позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю акту фіксації використання обєктів інтелектуальної власності від 09.04.2009р., фото та відео зйомкою, рахунком. В силу п. 3.3. Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 24.07.2002р. №219, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 р. за №680/6968, підтвердженням отримання послуги є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція). Таким чином, рахунок, наданий позивачем, не є підтвердженням присутності представника в кафе в певний час, оскільки даним рахунком неможливо ідентифікувати особу, дату та час, коли і кому він був виписаний. Акт фіксації складений одноособово ОСОБА_1 та ОСОБА_3., в ньому зазначено, що суб'єкт господарювання не повідомлявся про проведення контролю. Отже, ніхто з працівників або уповноважених осіб відповідача до перевірки (фіксації) залучений не був. Акт фіксації був зроблений одноособово особою, яка є уповноваженим представником зацікавленої сторони. В акті не зазначено, за допомогою яких технічних засобів відбувалося програвання виконань музичних творів. Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Надані позивачем фото і відео матеріали не доводять обставин, на яких ґрунтується позов. Зокрема: до матеріалів справи долучений відеозапис тривалістю 1 год. 6 хвилин. На початку відеозапису видно мобільний телефон, на екрані якого висвітлено дату 09.03.2009 р. та час 21.49 (в самому акті фіксації зазначено час початку фіксації - 21.42); хто тримає цей телефон, встановити неможливо. Дата та час здійснення записів можуть маніпуляційно змінюватись особою, яка здійснює зйомку. Протягом всього відеозапису: неможливо достовірно встановити, чи дійсно здійснюється запис в приміщенні кафе “Наутилус”; неможливо встановити джерело звуку (камера час від часу обертається навкруги якогось пристрою в стелі, схожого на кондиціонер); не видно, що у процесі фіксації бере участь гр. ОСОБА_1 який є представником позивача у судових засіданнях (хоча акт підписаний ним); не видно, що в процесі фіксації бере участь будь-яка інша особа (зокрема, не видно ані Д.В. Гордієнка, ані Р.А. Васильченка); до місця, де здійснюється запис, протягом часу більше години не підійшов ніхто з обслуговуючого персоналу (офіціантів) - взагалі жодна особа не підходила; приблизно на 1 год 3 хвилин відеозапису перед об'єктивом з'являється рахунок. Із відеозапису не видно, що він взагалі був принесений ким-небудь. Створюється враження, що рахунок вже був у руці особи, яка здійснює зйомку. Із фотознімків також неможливо встановити фактичних даних, якими обґрунтовується позов. Зазначеними матеріалами не доводяться: факт, що запис здійснюється в кафе “Наутилус”; факт, що запис здійснюється в день та протягом часу, вказаними в акті фіксації; факт, що запис здійснюється ОСОБА_1 або ОСОБА_3.; факт, що в процесі фіксації присутні будь-які особи, що вказані в акті; факт, що джерелом звуку є обладнання відповідача. Відтак, надані позивачем матеріали є суперечливими по відношенню один до одного і не є фактичними даними, на підставі яких можуть бути встановлені обставини, покладені в основу позовних вимог. Таким чином, позивачем не доведено, що мало місце використання спірних творів в приміщенні кафе ТОВ “Компанія “Риф”, що виключає факт порушення прав позивача. Просить у задоволенні позову відмовити. 11.05.2011р. судом отримано заяву відповідача залишити позов без розгляду на підставі п.1.ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки довіреністю від 04.01.2011р., на якій ґрунтуються повноваження представника, останньому не надано права підписувати позовні заяви, а лише надано право їх подавати. Клопотання судом відхилено як необґрунтоване. Згідно з представленої позивачем довіреності від 04.01.2011р. (копія залучена до матеріалів справи, а.с.79) представнику, який підписав позовну заяву у даній справі, надано право, зокрема, підписувати та подавати позовні заяви. Оригінал довіреності оглянутий судом у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

За договором про відчуження авторських прав від 24.09.2007р., укладеним між громадянкою Максимчук Діаною Миколаївною (псевдонім Діана Гольде) “Автор”, яка є автором тексту (вірша) під робочою назвою “Вызываю на бой” (Твір) з одного боку та ТОВ “Мама Мьюзік” “Правонабувач” (позивач у справі) з іншого, Автором на користь Правонабувача було відчужено, а останнім отримано, виключні, усі в повному обсязі права на “Твір”.

25.09.2007р. ТОВ “Мама Мьюзік” було укладено з фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (“Автор” завершеної музичної форми (музики)) договір про відчуження авторських прав, згідно з яким останній, як “Правонабувач”, також отримав виключні права на музику під робочою назвою “Вызываю на бой” (Твір).

02.07.2008р. позивачем також укладено договір про відчуження авторських прав з громадянином Бабенко Романом Юрійовичем “Автор” завершеної музичної форми (музики) та тексту (вірша), що разом є піснею під робочою назвою “Солдат” (Твір), відповідно до якого отримав виключні Права на цей Твір.

Відповідно до пунктів 1.2 вищевказаних договорів, зміст яких є аналогічним, Право набувач, як власник майнових авторських прав за цими договорами на вказані твори, має право на свій розсуд дозволяти або забороняти їх використовувати будь-якими способами, будь-яким чином користуватись, володіти та розпоряджатись отриманими за цими договорами Правами. “Права” за цими договорами згідно з вказаним в них значенням термінів включають: виключні авторські права на Твір (твори), що означає виключне право їх використання будь-яким способом і в будь-якій формі та виключне право на дозвіл або заборону використання, зокрема шляхом: оприлюднення, відтворення, публічного виконання і публічного сповіщення Твору та інш.; видання юридичним і фізичним особам користувачам Твору дозволів (ліцензій) на використання Твору, отримувати винагороду від використання будь-яким способом.

Згідно з пунктами 2.3 (2.4.), 2.4 (2.2), 9.1 договорів строк дії Прав співпадає зі строком охорони прав, переданих відповідно з цими договорами, та визначається відповідно до чинного законодавства України та країн реалізації та використання належних Правонабувачеві Прав. Права вважаються відчуженими з дня підписання Сторонами договору. Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами.

Матеріали справи свідчать, що листом від 01.08.2008р. генеральний директор ТОВ “Мама Мьюзік” звернувся до Асоціації “Файненшл.Протекшн.Ло.”, як недержавної неприбуткової організації, що сприяє розвитку та законному обігу обєктів інтелектуальної власності, з проханням щодо проведення компанії з моніторингу з боку асоціації кафе, барів, ресторанів, торгових центрів тощо, за наслідками якого повідомляти про кожен факт використання музичних творів (обєктів авторського права).

09.04.2009р. представником асоціації ОСОБА_1 , що діяв в інтересах ТОВ “Мама Мьюзік”, за участю Гордієнка Д.В. представника обєднання підприємств “Українська Ліга Музичних Прав”, яке згідно зі свідоцтвом №3 від 07.10.2003р., виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, є уповноваженою організацією в зазначеній сфері, складено Акт фіксації використання обєктів інтелектуальної власності. Згідно з цим Актом з метою контролю за правомірним використанням музичних творів та фонограм був відвіданий субєкт господарювання, за результатами відвідування встановлено, що ТОВ “Компанія “РИФ”, яке здійснює діяльність в кафе “Наутилус” за адресою: м.Запоріжжя, пр-т Леніна, 184, 09.04.2009р. в період часу з 21:42 по 22:48 в процесі своєї діяльності використовувало музичні твори та фонограми (записів виконань) цих творів, в тому числі: “Вызываю на бой”, виконавець гурт “А.Р.М.І.Я” та “Солдат”, виконавець гурт “Nikita”. Використання здійснювалося шляхом програвання записів за допомогою музичної апаратури. Під час складання акту в приміщення кафе знаходилися відвідувачі та його працівники. Фіксування використання обєктів інтелектуальної власності здійснювалося за допомогою відеокамери SONY шляхом здійснення відеозапису та фотозйомки. Диск для лазерних систем зчитування з зафіксованим відеозаписом є додатком до Акту. Також додано письмове пояснення присутнього відвідувача кафе Василенка Романа Анатолійовича, який підтвердив факт використання обєктів інтелектуальної власності та підписав Акт фіксації.

Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до ст.4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного субєктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно з статтею 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 445 ЦК України встановлено, що автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Частиною 2 пункту 1 статті 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права” встановлено, що майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Згідно з ч.1 п.1 ст.31, ч.1 п.1 ст.32 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Відповідно до приписів ч.1 п.1, п.3 ст.15 Закону України “Про авторське право і суміжні права” до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема: 1)відтворення творів; 2)публічне виконання і публічне сповіщення творів; 3)публічну демонстрацію і публічний показ.

Відповідно до змісту п.1 ч.1, ч.3 ст.15, п.“а” ст.50 Закону України “Про авторське право і суміжні права” використання твору без дозволу особи, яка має авторське право, є порушенням авторського права.

Згідно з підпунктом “г” ч. 1 ст.52 цього Закону при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про авторське право і суміжні права” публічне виконання подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Підпунктом “г” частини другої статті 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” встановлено, що суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Частиною 3 цієї статті передбачено право суду постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Позивач просить заборонити ТОВ “Компанія “РИФ” використання музичного твору “Вызываю на бой”, автор музики Крупнік С.Г., автор слів Максимчук Діана Миколаївна (псевдонім Діана Гольде) та музичного твору “Солдат”, автор музики та слів Бабенко Р.Ю., стягнути з нього компенсацію за публічне виконання вищевказаних музичних творів в розмірі 12 500 грн. та накласти штраф.

У матеріалах справи міститься акт фіксації використання обєктів інтелектуальної власності від 09.04.2009р., DVD+R диск з відео та аудіо записом, що є належним доказом у справі на підтвердження в порядку ст.34 ГПК України факту публічного використання відповідачем творів текстів та музики, що разом є двома піснями: “Вызываю на бой” та “Солдат”.

Із змісту наведеного вище законодавства слідує, що стягнення компенсації є одним з видів відповідальності за порушення авторського права, який застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості точного обчислення завданих у звязку з правопорушенням збитків та розміру отриманого порушником доходу. У визначенні розміру такої компенсації необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Частиною 3 пункту 2 статті 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” передбачено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Беручи до уваги, що відповідачем двічі вчинено порушення майнових авторських прав позивача неправомірно використано 2 твори: музичного твору “Вызываю на бой” автор музики Крупнік С.Г., автор слів Максимчук Діана Миколаївна (псевдонім Діана Гольде) та музичного твору “Солдат”, автор музики та слів Бабенко Р.Ю., суд погоджується з розміром заявленої до стягнення суми компенсації у розмірі 12 500 грн. (20 мінімальних заробітних плат 625грн. на час вчинення порушення, тобто із розрахунку 10 мінімальних заробітних плат за кожний використаний відповідачем твір), а також стягує з відповідача штраф у розмір 10 відсотків від цієї суми, що складає 1 250 грн., в дохід Державного бюджету України.

Заперечення відповідача спростовуються наведеними вище нормами законодавства та доказами. Всупереч ст.ст.33.34 ГПК України, доказів на підтвердження отримання дозволу на використання творів, виключні права на які належать ТОВ “Мама Мьюзік”, відповідач не представив, він також не спростував факт що саме ТОВ “Компанія “РИФ” здійснює діяльність в кафе “Наутилус” за адресою: м.Запоріжжя, пр-т Леніна, 184. оана

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “РИФ” (69035, м.Запоріжжя, пр.Леніна, буд.184, код ЄДРПОУ 32372532) використання музичного твору “Вызываю на бой”, автор музики Крупнік С.Г., автор слів Максимчук Діана Миколаївна (псевдонім Діана Гольде) та музичного твору “Солдат”, автор музики та слів Бабенко Р.Ю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “РИФ” (69035, м.Запоріжжя, пр.Леніна, буд.184, код ЄДРПОУ 32372532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мама Мьюзік” (01034, м.Київ, вул.Володимирська, 47, кв.7, код ЄДРПОУ 30576481, поштова адреса: 69071, м.Запоріжжя, пров.Соколиний,7) компенсацію у розмірі 12 500 (дванадцять тисяч пятсот) грн. за використання музичного твору “Вызываю на бой”, автор музики Крупнік С.Г., автор слів Макчимчук Діана Миколаївна (псевдонім Діана Гольде) та музичного твору “Солдат”, автор музики та слів Бабенко Р.Ю. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “РИФ” (69035, м.Запоріжжя, пр.Леніна, буд.184, код ЄДРПОУ 32372532) на користь Державного бюджету України суму 1 250 (одна тисяча двісті пятдесят) грн. штрафу. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “РИФ” (69035, м.Запоріжжя, пр.Леніна, буд.184, код ЄДРПОУ 32372532) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 125 грн. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “РИФ” (69035, м.Запоріжжя, пр.Леніна, буд.184, код ЄДРПОУ 32372532) Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 02.06.2011р.