Вирок № 16921887, 30.05.2011, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000

Справа № 1-54/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.05.2011м.Красилів Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого-судді Вознюка Р.В.

при секретарі Басистій Т.В.

з участю прокурора

ОСОБА_1

захисників ОСОБА_2

ОСОБА_3

законного представника

неповнолітнього підсудного

ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

представника служби у справах

дітей

Красилівської районної державної

адміністрації ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Красилові в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, допризовника , засудженого 04 серпня 2010 року Красилівським районним судом за ч.1 ст.289 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

за ч.2 ст.187 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, приватного підприємця, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимого,

- за ч.2 ст.187, ч.1 ст.304 КК України,

в с т а н о в и в:

26 жовтня 2010 року близько 3 години 10 хвилин в м.Красилові по вул.Грушевського, біля магазину «Гетьман», ОСОБА_8 та неповнолітній ОСОБА_7, вступили в попередню змову з метою пограбування ОСОБА_9, тобто заволодіння його коштами шляхом відкритого викрадення.

26 жовтня 2010 року близько 3 години 30 хвилин, ОСОБА_7 реалізовуючи намір на заволодіння коштами ОСОБА_9, запропонував останньому під’їхати додому на автомобілі НОМЕР_1, яким керував по дорученню ОСОБА_8, на що ОСОБА_10 погодився.

Підвозячи ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виїхали за межі міста Красилова та зупинили автомобіль на узбіччі дороги, неподалік кафе «Шинок у кума», де застосовуючи насильство, яке не є небезпечне для життя та здоров’я потерпілого, витягнули ОСОБА_9 з автомобіля, повалили його на землю, і утримуючи його за руки, відкрито заволоділи грошима ОСОБА_9 в сумі 330 грн., карткою «Приватбанк», яка вартості не має, на рахунку якої було 290 грн. та двома ключами, які вартості не мають, які ОСОБА_7 витягнув із кишені його куртки.

З метою заволодіння коштами, які знаходилися на картці «ПриватБанк», ОСОБА_7 дістав з внутрішньої кишені куртки пістолет «Атмаса» №00433 та погрожуючи застосуванням пістолета навів його на обличчя ОСОБА_9.

ОСОБА_8, помітивши в руках ОСОБА_7 пістолета, одразу відпустив руку ОСОБА_9 та пішов до автомобіля.

ОСОБА_7 погрожуючи застосуванням пістолет «Атмаса» №00433 шляхом направляння його на ОСОБА_9 погрожуючи вбивством, почав вимагати від останнього назвати пін-код до картки «Приватбанк».

ОСОБА_10 сприйняв дану погрозу реально, вважаючи, що якщо він буде протидіяти цьому, то дана погроза буде реалізована, і назвав пін-код картки «Приватбанк».

В суді ОСОБА_7 свою вину визнав частково і пояснив, що дійсно 26 жовтня 2010 року біля 3 години, коли спільно з ОСОБА_8 перебував в м.Красилові по вул.Грушевського, біля магазину «Гетьман», він помітив ОСОБА_9, який виходив з магазину «Гетьман» в стані сильного алкогольного сп’яніння і тримав в руках велику суму грошей. Помітивши у ОСОБА_9 гроші, він запропонував ОСОБА_8 спільно заволодіти ними, шляхом пограбування, на що той погодився. Біля 3 години 30 хвилин, він запропонував ОСОБА_9 підвезти його додому на автомобіля ОСОБА_8, на що той погодився. Рухаючись дорогою він наказав ОСОБА_8 не зупинятись біля будинку ОСОБА_9, а їхати далі. Неподалік кафе «Шинок у кума» він наказав ОСОБА_8 зупинити автомобіль. Він витягнув ОСОБА_9 з машини і штовхнув на землю де той впав. Коли ОСОБА_10 впав, з його кишені випали гроші в сумі приблизно 150 гривень, які він (ОСОБА_7В.) забрав собі. Він та ОСОБА_8 утримували ОСОБА_9 за руки, і він (ОСОБА_7В.) в цей час витяг з кишені куртки ОСОБА_9, гроші в сумі 50 гривень, ключі та пластикову картку «Приватбанк». Після цього, він дістав з внутрішньої кишені куртки пневматичний пістолет «Атмаса» і навів його на обличчя ОСОБА_9. В цей час ОСОБА_8 відпустив ОСОБА_9 і пішов до машини. Він (ОСОБА_7В.) наказав ОСОБА_9 назвати пін-код картки, пригрозивши, що буде стріляти. ОСОБА_10 назвав пін-код до картки, після чого він посадив ОСОБА_9 в машину і завезли його додому. Гроші, які він забрав у ОСОБА_9 200 гривень, він розділив з ОСОБА_8 порівну – по 100 гривень. Зняти кошти з картки він не зміг, оскільки банкомат затримав картку. Пістолет заховав наступного дня в ящику, який знаходився в магазині «Світанок» в м.Красилові.

В суді ОСОБА_8 свою вину визнав повністю і пояснив, що дійсно 26 жовтня 2010 року біля 3 години, коли спільно з ОСОБА_7 перебував в м.Красилові по вул.Грушевського, біля магазину «Гетьман», останній вказав на ОСОБА_9, який виходив з магазину «Гетьман», в стані сильного алкогольного сп’яніння, тримаючи в руках велику суму грошей, і запропонував йому спільно заволодіти ними, шляхом пограбування, на що він погодився. Біля 3 години 30 хвилин, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_9 підвезти того додому, на його (ОСОБА_8М.) автомобілі, на що ОСОБА_10 погодився. Рухаючись дорогою ОСОБА_7 наказав не зупинятись біля будинку ОСОБА_9, а їхати далі. Неподалік кафе «Шинок у кума» ОСОБА_7 наказав зупинити автомобіль. ОСОБА_7 витягнув ОСОБА_9 з машини і штовхнув на землю де той впав. Він підійшов до них і разом з ОСОБА_7 утримував ОСОБА_9 за руки, коли ОСОБА_7 обшукував кишені куртки ОСОБА_9. Після цього, він помітив в руках ОСОБА_7 пістолет, якого той навів на обличчя ОСОБА_9 запитуючи пін-код картки. Побачивши в руках ОСОБА_7 пістолет, він (ОСОБА_8М.) злякався та відпустив ОСОБА_9 і пішов до машини. Через деякий час він спробував зупинити ОСОБА_7 і зі словами «Що ти робиш?» підійшов до них, щоб розборонити. Відтягнув ОСОБА_7 від ОСОБА_9 і наказав сідати в машину. Після чого вони завезли ОСОБА_9 додому. ОСОБА_7 дав йому 100 гривень. Про наявність пістолету у ОСОБА_7, йому відомо не було, і про його застосування, для заволодіння коштами потерпілого, він з ОСОБА_7 не домовлявся.

Крім часткового визнання своєї вини підсудним ОСОБА_7 та повного визнання своєї вини ОСОБА_8, їх вина підтверджується сукупністю об’єктивно досліджених в судовому засіданні доказів.

Показаннями потерпілого ОСОБА_9, який вказав, що в ніч на 26 жовтня 2010 року він спільно із своїми знайомими ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в м.Красилові по вул.Грушевського, біля магазину «Гетьман» розпивали спиртні напої. До нього підійшов ОСОБА_7, якого він знав у обличчя раніше, та запропонував підвезти його (ОСОБА_9Л.) додому, та показав на автомобіль таксі, на що він погодився і назвав водію свою адресу. Автомобіль проїхав біля його будинку і зупинився неподалік кафе «Шинок у кума». ОСОБА_7 витягнув його з автомобіля і штовхнув на землю. Коли він лежав на землі ОСОБА_7 та водій, прізвище якого він довідався пізніше, ОСОБА_8, утримували за руки, ОСОБА_7 обшукав його кишені, вимагаючи гроші та забрав гроші в сумі 330 гривень, картку «Приватбанк» та два ключі. ОСОБА_7 приставив йому до чола пістолет, і погрожуючи вистрелити, вимагав сказати пін-код картки «Приватбанк». ОСОБА_8 в цей час відпустив його руку і відійшов до машини. Він назвав пін-код, але помилися на одну цифру, після чого, його відвезли додому. Про те, що сталось дома повідомив батька ОСОБА_14, і батько одразу повідомив по телефону в міліцію, про те, що сталось. ОСОБА_8 у нього нічого не вимагав та не погрожував йому.

Показаннями свідка ОСОБА_14, який підтвердив, що в жовтні 2010 року біля 4 години його син ОСОБА_10 повернувся додому і повідомив, що він розпивав шампанське в місті і до нього підійшов ОСОБА_7 і запропонував підвезти додому. Коли його підвозили, то забрали 330 гривень, ключі та картку «Приватбанк». ОСОБА_7 приставив йому до голови пістолет і вимагав назвати пін-код картки. Син повідомив, що ініціатором злочину, як здалось сину був ОСОБА_7. Син повідомив, що ОСОБА_8 намагався розборонити його та ОСОБА_7, в результаті чого, між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виникла суперечка.

Показаннями свідка ОСОБА_11, яка підтвердила, що в жовтні 2010 року, точної дати не пам’ятає, в нічний час вона із своїми знайомими ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зустріли в м.Красилові в стані алкогольного сп’яніння ОСОБА_9, сина приватного підприємця ОСОБА_14, у якого вони раніше всі працювали. ОСОБА_10 пригостив їх шампанським, яке вони випили на вулиці, на лавочці. Через деякий час, до них підійшов ОСОБА_7 із незнайомим їм чоловіком, як пізніше їй стало відомо – ОСОБА_8, а також пізніше підійшов ОСОБА_15, після чого вона та ОСОБА_12 відвели ОСОБА_13 до таксі, а самі пішли додому. Коли вони уходили, то ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, залишились на місці.

Аналогічними показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13.

Показаннями свідка ОСОБА_15, який підтвердив, дати не пам’ятає, в нічний час бачив як ОСОБА_7 і ОСОБА_8 сиділи на лавочках з дівчатами і з ними був ОСОБА_10. ОСОБА_8 від’їжджав у невідомому напрямку. Коли ОСОБА_8. повернувся, то він (ОСОБА_15П.) ОСОБА_9 після цього не бачив. ОСОБА_7 погрожував його товаришу на ім’я Ігор пістолетом.

Показаннями свідка ОСОБА_16, який підтвердив, що в жовтні 2010 року, точної дати не пам’ятає, повертаючись з роботи разом із ОСОБА_15, вони зустріли ОСОБА_7, який продемонстрував пістолет схожий на пневматичний. Пізніше до них під’їхав ОСОБА_8.

Показаннями свідка ОСОБА_17, який підтвердив, що точної дати не пам’ятає, в приміщенні магазину «Світанок», що по вул.Грушевського в м.Красилові, де він здійснює підприємницьку діяльність, в паперовому ящику виявив пістолет без ударного механізму і без запобіжника. Вказаний пістолет він видав працівникам міліції, які проводили обшук магазині, в той саме день.

Відомостями з протоколу відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_9, в ході якого останній вказав на обставини заволодіння ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 його коштами, ключами та карткою «Приватбанк», після чого ОСОБА_7 погрожував йому пістолетом вимагаючи назвати пін-код картки «ПриватБанк».

Відомостями з протоколу відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_7, в ході якого останній вказав на обставини заволодіння коштами та майном ОСОБА_9, після чого він погрожував ОСОБА_9 пістолетом вимагаючи назвати пін-код картки «Приватбанк».

Відомостями з протоколу огляду місця події, згідно яких під час огляду магазину «Світанок», що по вул.Грушевського в м.Красилові, ОСОБА_17 добровільно видав пістолет «Атмаса» №00433.

Відомостями з протоколу добровільної видачі, згідно яких ОСОБА_8 видав два ключі, які як він пояснив належать хлопцю на ім’я ОСОБА_7, який їхав у його автомобілі.

Висновком судово-балістичної експертизи №110-Б від 16 листопада 2010 року, згідно якої представлений на експертизу предмет №00433, схожий на пістолет – є пістолетом, виготовленим шляхом переробки саморобним способом 9 мм. стартового пістолета «Атмаса Стартер» №00433.

Речовим доказом - пістолетом «Атмаса» №00433.

Суд не бере до уваги показання ОСОБА_7, що у потерпілого викрали меншу суму коштів, оскільки дані ствердження суперечать дослідженим доказам та характеру дій підсудного, а тому суд розцінює їх як такі, що дані з метою захисту. Свідчення потерпілого про обсяг викраденого є послідовними і суд не знаходить підстав ставити їх під сумнів.

Суд не бере до уваги показання ОСОБА_7 як підозрюваного (а.с.46) та обвинуваченого (а.с.а.с.94,171,173), що ОСОБА_8 наказував йому принести з машини пістолет і погрожував ОСОБА_9 що вони будуть стріляти, якщо той не назве пін-код до картки «Приватбанк», оскільки показання ОСОБА_7 в цій частині в ході досудового слідства були непослідовні. Так, ОСОБА_7 в ході допиту віч-на-віч з ОСОБА_8, не підтримав свої показання в цій частині.

Сам ОСОБА_8, як в ході досудового так і судового слідства, заперечував про свою обізнаність про наявність у ОСОБА_7 пістолета та свою участь у погрозах ОСОБА_9 пістолетом.

Крім цього, сам потерпілий ОСОБА_10 спростував причетність ОСОБА_8 до розбійного нападу на нього. Потерпілий ОСОБА_10, як в ході досудового так і судового слідства зазначав, що ОСОБА_8 не висловлював до нього будь-яких погроз та не наказував ОСОБА_7 принести пістолет з автомобіля. Разом з тим, ОСОБА_18 зазначив, що пістолет в руці ОСОБА_7 з’явився тоді, коли він його утримував, і те що ОСОБА_7 перед цим відлучався до машини, не стверджував.

Суд також відкидає як доказ, показання ОСОБА_7 на досудовому слідстві, що пістолет, яким він погрожував потерпілому, він придбав 25 жовтня 2010 року у ОСОБА_8, оскільки в судовому засіданні він їх не підтримав, і будь-якими іншими доказами вони не підтверджуються.

Органами досудового слідства підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пред’явлене обвинувачення за ч.2 ст.187 КК України, проте суд не може погодитися з даною кваліфікацією, оскільки в судовому засіданні не здобуто достатніх та об’єктивних доказів про направленість умислу ОСОБА_8 на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_9. ОСОБА_8 не міг передбачати застосування до потерпілого погроз застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я потерпілого, не був обізнаний про наявність у ОСОБА_7 пістолета та можливості його застосування. За таких обставин дії ОСОБА_8 слід перекваліфікувати на ч.2 ст.186 КК України, а ОСОБА_7 – на ч.1 ст.187 КК України. На думку суду у ОСОБА_7 при вчиненні злочину мав місце ексцес виконавця.

Таким чином дії підсудних слід кваліфікувати:

- ОСОБА_7 – за ч.1 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу;

- ОСОБА_8 – за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_8 також обвинувачується за ч.1 ст.304 КК України в тому, що знаючи, що ОСОБА_7 є неповнолітнім, втягнув його у злочинну діяльність, запропонувавши 26 жовтня 2010 року близько 3 години 10 хвилин в м.Красилові заволодіти коштами ОСОБА_9.

Допитаний по суті даного обвинувачення, ОСОБА_8 вини своєї не визнав та пояснив, що пограбування ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_7, і крім того, йому не було відомо, що останній є неповнолітнім.

Допитаний підсудний ОСОБА_7 підтвердив показання ОСОБА_8, пояснив, що ініціатива вчинення пограбування ОСОБА_9 виходила від нього (ОСОБА_7В.) і ОСОБА_8 не був обізнаний, що він є неповнолітнім. Однак в ході досудового слідства ОСОБА_7 послідовно стверджував, що пограбувати ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_8 і підстав ставити ці показання під сумнів у суду немає.

Проте, будь-яких доказів, які б вказували, що ОСОБА_8 був обізнаний про неповнолітній вік ОСОБА_7, обвинуваченням суду надано не було.

Згідно ч.4 ст.327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Оцінюючи встановлене суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_8 відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст.304 КК України, а тому за таких обставин його слід виправдати за цим обвинуваченням.

При призначенні виду та розміру покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винних та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

В судовому засіданні не здобуто достатніх доказів про перебування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, а тому вказані обставини слід виключити з обтяжуючих.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є щире каяття, ОСОБА_7 – вчинення злочину неповнолітнім, ОСОБА_8 - усунення заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_7 є рецидив злочину.

Суд враховує, що ОСОБА_7 не працює, по місцю проживання характеризуються посередньо, не навчається, не одружений, утриманців не має, тривалий час проживав окремо від батьків та стан його здоров’я; ОСОБА_8 вперше притягується до відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно, одружений, працює, має на утриманні двоє малолітніх дітей.

За таких обставин та з урахуванням ролі кожного у вчиненому злочині суд приходить до висновку, що підсудним слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

При цьому суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 можливе без відбування покарання, а тому на підставі ст.75 КК України він може бути звільнений від його відбування з випробуванням.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку передбаченому ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді 3 роки 3 місяці позбавлення волі.

Згідно ст.71 КК України до даного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 4 серпня 2010 року і остаточно визначити його у виді 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 26 жовтня 2010 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 до набрання вироком чинності, залишити попередню – тримання під вартою.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 роки позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_8 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця роботи і місця проживання, та періодично зявлятися в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

ОСОБА_8 за ч.1 ст.304 КК України виправдати.

Зарахувати в строк призначеного ОСОБА_8 покарання час його досудового ув’язнення – з 26 жовтня 2010 року по 30 травня 2011 року включно.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8, до набрання вироком чинності, змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Речові докази:

- пістолет «Атмаса» №00433 передати в дозвільну систему УМВС України в Хмельницькій області;

- два ключі з брелоком, куртку та картку «Приватбанк» залишити ОСОБА_9;

- автомобіль НОМЕР_1 повернути ОСОБА_19.

Стягнути з ОСОБА_7 судові витрати по справі (одержувач платежу – НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області, р/р № 31258272210321, МФО 815013, банк Управління Держказначейства в Хмельницькій області, код №25575309, призначення платежу “ за дослідження № 1”) в сумі 516 гривень.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Красилівський районний суд протягом 15 діб з дня проголошення, а засудженим ОСОБА_7 в той же самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя ОСОБА_20