Рішення № 16921563, 19.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.11 Справа № 12/5009/1529/11

Суддя Владимиренко І.В.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваріум сістем менеджмент” (03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 19)

до відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський пивоварний завод” (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 289)

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк” (01104, м. Київ, бул. Дружби народів, 38) в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк” (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5, прим. 106)

про визнання кредитного договору недійсним.

Суддя Владимиренко І.В.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: не зявився

від відповідача 1:Багмет С.В. керуючий санацією

ОСОБА_1, дов. б/н від 11.05.2011р.

від відповідача 2: ОСОБА_2., дов. № 402 від 10.09.2009р.

Заявлені позовні вимоги про визнання недійсним кредитного договору № 04/29/07-КЛТ від 25.09.2007р., що був укладений між ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод” та ВАТ “Кредитпромбанк”, з моменту його укладання.

Ухвалою суду від 29.03.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 12/5009/1529/11, судове засідання призначене на 13.04.2011р.

В судовому засіданні 13.04.2011р. була оголошена перерва до 19.04.2011р.

В судове засідання 19.04.2011р. представник позивача не зявився, документи, витребувані ухвалою суду від 29.03.2011р. не надав.

Ухвалою суду від 19.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 19.05.2011р.

В судове засідання 19.05.2011р. представник позивача не зявився.

Позивач обґрунтовує свої вимоги, ст.ст. 203, 215, 216, 638 ЦК України, 334, 339, 345 ГК України та підтримує їх з підстав, що викладені в позовній заяві, суду в судовому засіданні 13.04.2011р. пояснив наступне, що 25.09.2007р. між ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод” та ВАТ “Кредитпромбанк” був укладений кредитний договір № 04/29/07-КЛТ на суму 8,2 длн.дол. США, на підставі якого ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод” було надано позику на суму 5,27 длн.дол. США. 25.09.2007р. між ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод” та ВАТ “Кредитпромбанк” був укладений іпотечний договір № 04/29/101/07-КЛТ, посвідчений 25.09.2007р. ОСОБА_3 приватним нотаріусом Мелітопольського нотаріального округу Запорізької області та зареєстровано в реєстрі за № 8143, згідно з п. 1.1. якого у забезпечення зобовязань за Кредитним договором ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод” передало ВАТ “Кредитпромбанк” в іпотеку: 1) комплекс будівель і споруд, що знаходяться за адресою: Запорізька обл., вул. Дзержинського, 289; 2) нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пролетарська, 37. Проте, як зазначив позивач в своїй позовній заяві, умови кредитного договору від 25.09.2007р. № 04/29/07-КЛТ не містять умов про відповідальність ВАТ “Кредитпромбанк” перед ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод” за видачу кредиту, що дозволило ВАТ “Кредитпромбанк”, в порушення умов кредитного договору, видати ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод” замість 8,2 млн.дол. США лише 5,2 длн.дол. США, що в свою чергу призвело до банкрутства позичальника, оскільки ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод” розраховуючи на позику у сумі 8,2 млн.дол. США був безпідставно позбавлений відповідачем кредитних ресурсів в сумі 2,0 млн.дол. США, що призвело до його неплатоспроможності, і як наслідок - до банкрутства. При цьому ВАТ “Кредит промбанк”, видавши лише у сумі 5,2 мл. дол. США, забезпечив іпотекою усього нерухомого майна ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод” свої права на суму 8,2 млн.дол. США, що позбавило можливості нерухомого майна, не обтяженого іпотекою. Такі дії відповідачів призвели до безпідставного забезпечення усім нерухомим майном ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод” вимог ВАТ “Кредитпромбанк”, у звязку з чим ТОВ “Акваріум систем менеджмент” позбавлено законного права задовольнити за рахунок майна ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод” свої законні вимоги.

У звязку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представники відповідачів 1 та 2 надали свої заперечення на позовну заяву, в якій просили суд, в задоволенні позову відмовити.

Крім того, відповідач 1 надав суду заяву, якою просив суд, стягнути з позивача на користь відповідача 1 судові витрати (понесені витрати з послуг адвоката) в розмірі 10000,00грн.

Судом заява прийнята до розгляду.

За клопотанням присутніх в судовому засіданні представників судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд

ВСТАНОВИВ:

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд…

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

25.09.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк” (Банк) та Відкритим акціонерним товариством “Мелітопольський пивоварний завод” (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 04/29/07-КЛТ. Згідно з п. 1.1. Кредитного договору, встановлена процедура та умови надання Банком у майбутньому кредитів (траншів) Позичальнику в іноземній валюті в межах загальної суми 8200000,00 доларів США з можливістю конвертації в національну валюту за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання кожної додаткової угоди до цього Договору про надання кредиту, що є його невідємною частиною (надалі Додаткова угода), процедура та умови повернення Позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами, а також взаємні права та зобовязання Сторін, що виникають при наданні Банком кредитів.

Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору, підставою для надання кредитів за цим Договором є Додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою Сторін після надання Банку письмової заявки Позичальника, в якій вказується сума та валюта кредиту, кредитна ціль кредитування з посиланням на контракт (договір, угоду, рахунок-фактуру).

Банк має право відмовити в укладанні чергової Додаткової угоди у разі неналежного виконання/невиконання Позичальником умов цього Договору та вже укладених в рамках цього Договору Додаткових угод, у разі неподання Позичальником відомостей, що стосуються його фінансового стану, надання Банку недостовірної інформації та звітності, погіршення фінансового стану Позичальника, використання кредитів не за цільовим призначенням, недостатності забезпечення зобовязань Позичальника за цим Договором.

В забезпечення зобов'язань по кредиту між Відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк” та Відкритим акціонерним товариством “Мелітопольський пивоварний завод”, 25.09.2007 року укладено Іпотечний договір № 04/29/01/07-КЛТ (надалі Договір іпотеки). Предмет іпотеки за цим Договором є:

- комплекс, будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Дзержинськсго, будинок № 289 (двісті вісімдесят дев'ять), та належить Іпотвкодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу державного майна, яке належить до комунальної власності Мелітопольської міської Ради народних депутатів, посвідченого Мелітопольською державною нотаріальною конторою Запорізької області 22.02.1995 року за реєстровим №1-757, та зареєстрована Комунальним підприємством "Мелітопольське бюро технічної інвентаризації” 23.02.2005 року, записане в реєстрову книгу № 1п, номер запису 157. Повний перелік наведено в Додатку 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

- нерухоме майно, що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Пролетарська, будинок № 57 (п'ятдесят сім) та належить Іпотвкодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 24.10.2006 року, посвідченого ОСОБА_4., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу від 24.10.2006 року за реєстровим № 3467 та на підставі постанови господарського суду Запорізької області від 16.03.2007, справа № 10/154/07-АП та зареєстроване Орендним підприємством "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” 01.11.2006 року та 16.04.2007 року, записане в реєстрову книгу №7, номер запису 1268. Повний перелік наведено в Додатку 2 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 1.4. Договору іпотеки, заставна вартість Майна за згодою Сторін складає 3110000,00 доларів США, що по курсу Національного банку України станом на 25.09.2007р. еквівалентно 15705500,00грн.

Так, після підписання Кредитного договору та Додаткових угод до нього ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод” надав Банку заявку на видачу траншу в сумі 5270000,00 дол. США з конвертацією в національну валюту від 21.09.2007р. № 687/2.

У відповідності до п. 2.3. Кредитного договору, на підставі письмової заявки Позичальника між ВАТ “Кредитпромбанк” та ВАТ “Мелітопольський пивоварний завод” 26.09.2007р. було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 04/29/07-КЛТ від 25.09.2007р. про надання Позичальнику кредиту в сумі 5270000,00доларів США, що складає еквівалент 26613500грн. за офіційним курсом НБУ на дату укладання цієї додаткової угоди.

Доводи позивача щодо недійсності Кредитного договору з підстав, викладених у позові, суд знаходить хибними внаслідок наступного:

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. №3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угод недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угоди недійсною і застосування передбачених законом наслідків.

Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спір про визнання угоди або її частини недійсною, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угоди (її частини) недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як свідчать матеріали справи, інших письмових заявок щодо видачі кредитів (траншів) від Позичальника до Банку не надходило, крім заявки про видачу кредиту на суму 5270000,00 дол.США. Доказів відмови Банка від надання Позичальнику інших кредитів (траншів) позивач суду також не надав.

У звязку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що сторонами було виконано всі істотні умови Кредитного договору щодо передачі кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, що підтверджується виписками з рахунків (копії в матеріалах справи).

Таким чином, судом не встановлено підстав для визнання Кредитного договору № 04/29/07-КЛТ від 25.09.2007р. недійсним.

Крім того, посилання позивача на порушення його прав, у звязку з неможливістю задовольнити свої вимоги, оскільки все майно відповідача 1 знаходиться у заставі Банка (відповідача 2) є безпідставними, оскільки відповідно до заяви про визнання кредиторських вимог, яка надана до справи № 12/101/08 судом встановлено, що вимоги позивача виникли з угод, які заключалися в період з листопада 2007р. по січень 2008р., а саме: Договір № 30-11-07/2 про надання правової допомоги від 30.11.2007р.; Договір про використання знаку для товарів і послуг № 04016 від 04.01.2008р.; Договір про використання знаку для товарів і послуг № 04013 від 04.01.2008р.; Договір про використання знаку для товарів і послуг № 04015 від 04.01.2008р.; Договір про використання знаку для товарів і послуг № 04017 від 04.01.2008р.; Договір оренди не житлового приміщення № 55-08 від 01.12.2007р.; Договір на проведення маркетингових досліджень № 30-11-07/2 від 30.11.2007р. У звязку з чим, судом не виявлено порушення прав позивача, оскільки Кредитний договір, укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2, раніше, ніж виникли зобовязання між позивачем та відповідачем 1.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваріум сістем менеджмент” про визнання кредитного договору недійсним є не обґрунтованими.

На підставі викладеного, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Крім того на позивача необхідно в порядку ст.. ст.. 44, 49 ГПК України покласти судові витрати (витрати з послуг адвоката) понесені відповідачем 1 у розмірі 10000,00 грн., оскільки між відповідачем 1 та адвокатом ОСОБА_1 (Свідоцтво НОМЕР_1 від 02.03.2011 р.) укладено договір про надання правової допомоги. Дані судові витрати (послуги адвоката) понесені відповідачем 1 для захисту свої прав та охоронюваних законом інтересів. Тому дана заява відповідача 1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваріум сістем менеджмент” відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваріум сістем менеджмент” (03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 19, код ЄДРПОУ 33144669) на користь Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський пивоварний завод” (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 289, код ЄДРПОУ 05379441) судові витрати (послуги адвоката) у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн.

Видати наказ.

Суддя І.В. Владимиренко

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України 23.05.2011 р.