Рішення № 16921075, 05.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.11 р. Справа № 4/167

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 31.12.2010р.,

від відповідача не явився,

за позовом - Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в

особі виробничої одиниці „Харцизьктепломережа” м. Харцизьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Меркурій” м. Харцизьк

про стягнення 1528,75грн. заборгованості, інфляційних 3%річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 1528,75грн., з яких: 1171,75грн. заборгованість за послуги за квітень 2010р. по виставленому рахунку 05.07.2010р. і 111,32грн. інфляційні, 37,95грн. - 3%річних, 207,73грн. пеня за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір про постачання теплової енергії №120 від 14.10.2002р. з додатками, акти на включення опалення від 16.10.2009р., 20.10.2009р., податкову накладну, рахунок №649 від 15.04.2010р. на суму 1457,02грн. за квітень 2010р., який отриманий 27.04.2010р. відповідачем.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення..

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за юридичною адресою відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 223845.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст..75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору про постачання теплової енергії №120 від 14.10.2002р., а також річних, інфляційних, пені, які нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

2

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір постачання теплової енергії №120 від 14.10.2002р.

Згідно п. 1 цього договору енергопостачальна організація (позивач) постачає споживачу (відповідач) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія поставляється споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до договору на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче водопостачання; технологічні потреби (п. 2.1 договору).

Сторонами підписаний додаток до договору, в якому обмовлені конкретні обєкти, обсяги поставки теплової енергії.

В п. 6 договору сторонами передбачений порядок розрахунків, а саме: розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої за розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачі, що не мають приладів обліку, проводять оплату на загальну площу, згідно з інвентарним ділом, договором на оренду та інше.

Плата береться за опалення загальної площі в місяць в розмірі 3,77грн. за 1 м. кв. + ПДВ.

Згідно п. 10.1 договору він діє до 14.10.2003р. Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.4 договору).

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

Цей договір діяв до моменту розірвання його по заяві відповідача від 16.09.2010р.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення обєктів відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать акти на включення опалення по кожному обєкту, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлений рахунок № 649 від 15.04.2010р. на загальну суму 1457,02грн. за квітень 2010р.

Цей рахунок отриманий відповідачем 27.04.2010р., але сплачений тільки частково.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.3 договору споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої за розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

3

Таким чином, за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання надані за квітень 2010р. на загальну суму 1171,75грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в повному обсязі.

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути з нього 111,32грн. інфляційних, 37,95грн. 3%річних.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Частина 1 цієї статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки, грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені статтею.

Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги сплачені тільки частково, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, нарахування річних та інфляційних проведене позивачем з дотриманням термінів оплати, встановлених сторонами в договорі та загальних правил (методики) нарахування, перевіривши наданий розрахунок, господарський суд задовольняє в повному обсязі вимоги позивача щодо стягнення суми річних та інфляційних.

Приймаючи до уваги, неналежне виконання відповідачем зобовязання по оплаті отриманої ним теплової енергії, позивач просить суд стягнути з боржника 207,73грн. пені.

Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від

4

форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобовязання (п. 6.3 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобовязання; в) розмір пені (п. 7.2.3 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобовязання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені частково в сумі 101,77грн., оскільки вона розрахована в розмірі, що суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”, тобто без урахуванням шестимісячного терміну.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної господарським судом суми.

На підставі ст.ст.525,526,530,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Харцизьктепломережа” м. Харцизьк до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Меркурій” м. Харцизьк про стягнення 1528,75грн., з яких: 1171,75грн. заборгованість, 111,32грн. інфляційні, 37,95грн. - 3%річних, 207,73грн. пеня частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Меркурій” м. Харцизьк-86700, вул. Шалімова, ЗКПО 05494171 на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, вул. Донецька, 38, в особі виробничої одиниці Харцизьктепломережа” м. Харцизьк-86700, вул. Вокзальна, 59, ЗКПО 05540882 суму заборгованості в розмірі 1171,75грн., 111,32грн. інфляційних, 37,95грн. - 3%річних, 101,77грн. пені, 94,93грн. витрат на оплату державного мита та 219,64грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 05.07.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 4 примірника:

1 суду,

2 позивачу,

1 відповідачу