Рішення № 16920973, 19.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.05.10 р. Справа № 7/76

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю. Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка в інтересах структурної одиниці Краматорських електричних мереж

До відповідача: Костянтинівського підприємства колективної власності „Спецбуд” м.Костянтинівка

Предмет спору: стягнення 4107, 98 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1. довір.

Від відповідача: не зявились.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка в інтересах структурної одиниці Краматорських електричних мереж звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Костянтинівського підприємства колективної власності „Спецбуд” м.Костянтинівка про стягнення 4107, 98 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №823в від 19.06.2003р. з додатками та додатковими угодами; рахунки за реактивну електроенергію №33/823а за березень 2009 р., за електроенергію №33/823в за березень 2009р., за перевищення договірних величин електроспоживання №33/823в.081734 від 27.03.2009р.; повідомлення №53 від 27.03.2009р.

Позивач у судовому засідання наполягав на позовних вимогах.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, своїм правом на захист інтересів не скористався, письмовий відзив на позов не надав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до витягу х Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АГ №№492166-492167 та довідки головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/2064 від 19.04.2010р., Костянтинівське підприємство колективної власності „Спецбуд” зареєстровано як юридична особа за адресою: 85100, Донецька обл., м.Костянтинівка, вул.Інтернаціональна, буд. 315.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №823в від 19.06.2003р. (далі по тексту Договір). Договір укладено без протоколу розбіжностей, з додатками та додатковими угодами.

Відповідно до п.9.4 Договору, з урахуванням додаткових угод від 13.04.2007р., від 31.12.2007р., від 30.12.2008р. до Договору, підписаних обома сторонами без зауважень, строк дії даного Договору встановлений до 31.12.2009р.

Таким чином, з пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до р.2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно п.4.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року. Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Порядок визначення та узгодження Договірних величин електроспоживання також викладений сторонами у розділі 5 Договору.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 30 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №13 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік встановлюється постачальником електричної енергії на рівні відповідних періодів поточного року..

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що договірна величина електроспоживання визначається на рівні: заявленої споживачем згідно з п.5.1 Договору у разі відсутності у споживача заборгованості за використану електричну енергію або в разі виконання боргових зобовязань та проведення поточних платежів у визначені терміни; забезпеченому обсягом попередньої оплати споживача; передбаченому кошторисом доходів та видатків на оплату спожитої електроенергії для установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету. Договірні величин споживання електричної енергії доводяться постачальником електричної енергії до відома споживача письмовим повідомленням, що є невідємною частиною цього Договору, не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду.

Договірні величини споживання електричної енергії на 2009 рік узгоджені сторонами у додатку №13 „Договірні величини споживання електричної енергії” на 2009 рік до Договору, згідно якого, договірна величина електроспоживання на березень 2009р. становить 30 тис. кВт/год.

Відповідно до п.4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 Договору в редакції додаткової угоди №2 від 19.01.2006р., підписаної обома сторонами без зауважень та скріпленої печатками обох підприємств, передбачено, що споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за обґрунтованим коригуванням договірної величини електроспоживання, у разі згоди постачальника на здійснення коригування, згідно з листом споживача, договірної величини споживання електричної енергії споживачу, постачальник надсилає споживачу повідомлення (у довільній формі) „Про обєми скоригованої договірної величини споживання електричної енергії та договірної (граничної) величини споживання електричної потужності”. Письмове повідомлення є невідємною частиною договору, а скориговані величини споживання електричної енергії та потужності приймаються як договірні на поточний розрахунковий період. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється коригування договірної величини споживання електричної потужності у межах граничних величин, встановлених постачальнику на поточний розрахунковий період. Скориговані договірна (гранична) величина споживання електричної енергії і потужності дійсна з дня проведення коригування.

19.03.2009р. відповідач звернувся до позивача із заявою №19 від 19.03.2009р. про коригування (зменшення) договірних величин електроспоживання з 30 тис. кВт/год до 2 тис. кВт/год, що підтверджено самою заявою та відповідними на ній відмітками.

Замість письмової відповіді (повідомлення тощо) про результати розгляду заяви про коригування договірної величини електроспоживання на березень 2009р., передбаченого пунктом 4.4 ПКЕЕ, позивач виставив відповідачу рахунок №33/823в від 19.03.2009р. за березень 2009р. у розмірі 2000 кВт/год. на суму 1403, 04 грн., про отримання якого відповідачем 19.03.2009р. свідчить відповідна примітка та підпис представника на самому рахунку.

Будь-якого іншого письмового повідомлення з боку позивача стосовно прийнятого ним рішення за заявою відповідача №19 від 19.03.2009р. у встановлений пунктом 4.4 ПКЕЕ 5-и денний строк від дня отримання такої заяви, не здійснено.

Отже, надаючи правову оцінку самому факту видачі рахунку на сплату за березень 2009р. на суму 1403, 04 грн.. за фактом отримання заяви про коригування договірних величин електроспоживання, суд звертає увагу на той факт, що зазначений рахунок містить підпис посадової особи та датований до спливу строку для представлення відповідачу рішення щодо коригування договірних величин електроспоживання, містить всі необхідні дані, у тому числі кількість та вартість такого обєму електроенергії.

Крім того, як вже зазначалось вище, підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 Договору (в редакції додаткової угоди №2 до Договору), передбачена довільна форма письмового повідомлення споживача про обсяги скоригованої договірної (граничної) величини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, виставивши рахунок на сплату скоригованої договірної величини електроспоживання, фактично довів до відповідача своє рішення за результатами розгляду заяви про коригування (зменшення) договірної величини електроспоживання на березень 2009р. до 2000 кВт/год.

Згідно акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), підписаного обома сторонами без зауважень, відповідач у березні 2009р. фактично спожив 9027кВт/год.

Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Разом з цим, пунктом 5.2 Договору (останній абзац) передбачено, що за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується постачальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії та відповідно здійснюється коригування договірної величини рівня електричної потужності.

Виконання умов Договору, з огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для обох сторін по виниклим договірним зобовязанням.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем виставлений відповідачу рахунок за фактично спожиту активну електроенергію у березні 2009р. №33/823в у кількості 9027 кВт/год на суму 6332, 63 грн., в підтвердження отримання якого відповідачем на самому рахунку міститься відповідна відмітка.

Відповідно до п.7 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох підприємств, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових приладів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надішли від споживача. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок на суму 6332, 63 грн. споживачем на час розгляду спору у повному обсязі у строки визначені за взаємною згодою сторін та викладені у додатку №5 до Договору не оплачений і іншого позивачем та відповідачем не доведено.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що споживач здійснив передплату за скориговану договірну величини електроспоживання по рахунку від 19.03.2009р. №№33/823в, зокрема сплатив 1420, 00 грн., в підтвердження чого в матеріалах справи міститься відповідне платіжне доручення №31 від 19.03.2009р., надане позивачем для залучення у матеріали справи.

Також, з матеріалів справи вбачається, що рахунок за фактично спожиту активну електроенергію у березні 2009р. на суму 6332, 63 грн. виставлений електропостачальною організацією без урахування передплати споживачем 1420, 00 грн. за березень 2009р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що споживач частково оплатив обсяг фактично спожитої у березні 2009р. активної електричної енергії у сумі 1420, 00 грн. у загальній кількості 2024 кВт/год.

Таким чином, з огляду на викладене вище та з огляду на умови Договору, зокрема, вищевказаний пункт 5.2 Договору (останній абзац), господарський суд дійшов висновку, що скоригованою (до рівня фактично оплаченої за березень 2009р. величини спожитої електричної енергії) договірною (граничною) величиною споживання електричної енергії на березень 2009р. є 2024 кВт/год і іншого сторонами не доведено.

Враховуючи той факт, що відповідач у березні 2009р. спожив 9027 кВт/год, а скоригованою договірною величиною електроспоживання на цей розрахунковий період є 2024 кВт/год, кількість перевищення договірної величини споживання електричної енергії на березень 2009р. складає 7003 кВт/год (кількість фактично спожитої електроенергії кВт/год мінус кількість скоригованої договірної електроенергії кВт/год) вартістю 4093, 95 грн. (кількість перевищення договірної величини споживання електричної енергії кВт/год умножити на тариф грн./кВт/год).

У звязку із перевищенням відповідачем договірної величини споживання електричної енергії, позивач виставив відповідачу рахунок за перевищення договірних величин електроспоживання за березень 2009р. у кількості 7027 кВт/год №33/823в.081734 від 27.03.2009р. на суму 4107, 98 грн.

Посилаючись на несплату відповідачем вищевказаного рахунку №33/823в.081734, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 4107, 98 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання за березень 2009р.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши всі наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом зясовано, що факт перевищення договірної величини електроспоживання на березень 2009р. підтверджений лише у кількості 7007 кВт/год на суму 4093, 95 грн. і іншого позивачем не доведено.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 4093, 95 грн.

Вимоги в залишковій частині задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю та недоведеністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 629 Цивільного кодексу України, ст.67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка в інтересах структурної одиниці Краматорських електричних мереж до Костянтинівського підприємства колективної власності „Спецбуд” м.Костянтинівка про стягнення 4107, 98 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Костянтинівського підприємства колективної власності „Спецбуд” (85100, Донецька обл.., м.Костянтинівка, вул.Інтернаціональна, буд. 315, ЄДРПОУ 03365535) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок структурної одиниці Краматорських електричних мереж із спеціальним режимом користування 260323031295 в ОПЕРВ Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк” МФО 335106, ЄДРПОУ Краматорських електричних мереж 00131127) 4093, 95 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання.

Стягнути з Костянтинівського підприємства колективної власності „Спецбуд” (85100, Донецька обл.., м.Костянтинівка, вул.Інтернаціональна, буд. 315, ЄДРПОУ 03365535) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок структурної одиниці Донецьких електричних мереж 26007044187000 у філії АКИБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, ЄДРПОУ Донецьких електричних мереж 00131469) державне мито у сумі 101,65 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,19 грн.

У задоволенні позовних вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя