Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
05 липня 2011 р.
Справа 13/93/2011/5003
за позовом:Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 31301827)
до:Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго" (23000, Вінницька обл., м. Бар, Майдан Грушевського, 3)
про стягнення 819 865,95 грн.
Головуючий суддя Тісецький С.С.
Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.
Представники
позивача : ОСОБА_1, довіреність
відповідача : ОСОБА_2, довіреність
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою суду від 06.06.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго" про стягнення 819 865,95 грн. боргу, що включає в себе 659275,19 грн. - основної суми боргу; 50874,95 грн. - пені; 82756,74 грн. - інфляційних нарахувань та 26959,07 грн. - 3% річних, з призначенням до слухання на 21.06.2011 р., однак в зв'язку з неявкою представника відповідача судове засідання було відкладено на 05.07.2011 р.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.
На визначену дату з'явились представники сторін.
Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, представника відповідача який суму боргу визнав, однак клопотав про зменшення нарахованих штрафних санкцій, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:
23.09.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-924-ТЕ-1, згідно умов якого позивач (постачальник) згідно умов договору зобов'язався передати у власність відповідачу (покупцю) природній газ, за наявності його обсягів, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти від позивача (постачальника) та оплатити природній газ в обсязі, зазначеному у договорі (п.1.1. договору).
Умовами договору №06/09-924-ТЕ-1 від 23.09.2009 р. сторонами п.2.1 погоджено, що постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року газ в обсязі до 950 тис.куб.м. в тому числі по місяцях (тис.куб.м.) : жовтень - 130; листопад - 390; грудень - 430.
21.12.2009 року сторонами було укладено додаткову угоду до договору поставки природного газу №06/09-924-ТЕ-1 від 23.09.2009 р., яким доповнено п.2.1 підпунктом 2.1.1. в наступній редакції: "2.1.1. Постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року газ в обсязі до 860 тис.куб.м., в тому числі по місяцях, (тис.куб.м.): січень 0 270; лютий - 260; березень - 220; квітень - 110."
Позивач свої зобов'язання згідно умов договору виконав належним чином, а саме надавши відповідачу протягом жовтня-грудня 2009 року, січня-квітня 2010 року природний газ на загальну суму 865916,94 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с. 18-24).
Відповідно до вимог п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами у такому порядку:
- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, здійснивши оплату за отриманий газ в розмірі 206641,75 грн.
Таким чином основний борг відповідача за отриманий газ склав 659275,19 грн.
Заборгованість відповідача перед позивачем також підтверджується обопільно підписаним актом звірки взаємних розрахунків від 10.05.2011 р. на суму 659275,20 грн.
Враховуючи викладене суд зазначає наступне.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Дії позивача по здійсненню постачання природного газу та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вище вказаними актами передачі-приймання природного газу та здійснення часткового розрахунку свідчить про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриманий природній газ.
Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.
Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 659275,19 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .
Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 50874,95 грн. - пені за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.
Таким чином, вимога позивача про стягнення 50874,95 грн. - пені, згідно розрахунку позивача, підлягає задоволенню, з покладанням на відповідача судових витрат, так як вказана вимога передбачена умовам п.7.2 договору укладеного між сторонами, де вказано, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1. договору, покупець зобов"зується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Одночасно позивач просить стягнути з відповідача 82756,74 грн. - інфляційних нарахувань та 26959,07 грн. - 3% річних, згідно наданого ним розрахунку.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 82756,74 грн. - інфляційних нарахувань та 26959,07 грн. - 3% річних, відповідають умовам чинного законодавства і підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1.Позов задоволити .
2.Стягнути з Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго" (23000, Вінницька обл., м. Бар, Майдан Грушевського, 3, код ЄДРПОУ 05538980) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 819 865,95 грн. боргу, що включає в себе 659275,19 грн. - основної суми боргу; 50874,95 грн. - пені; 82756,74 грн. - інфляційних нарахувань та 26959,07 грн. - 3% річних; 8198,66 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Повернути Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) з Державного бюджету 0,34 грн. - зайво сплаченого державного мита.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Тісецький С.С.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 11 липня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
Судове рішення № 16920837, Господарський суд Вінницької області було прийнято 05.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/93/2011/5003. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: