Ухвала суду № 16918283, 06.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 року справа №2а-2681/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В. , Губської Л.В.

при секретарі: Дровніковій К.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 за довіреностями

розглянувши у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Стахановської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 р. у справі № 2а-2681/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвугілляінвест" до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 18.03.2011 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбасвугілляінвест" звернулось до суду з позовом до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 18.03.2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що ним до відповідача були подані податкові декларації по податку на додану вартість за період серпень 2007р., березень 2008р., січень 2009р., які відповідно були зареєстровані у відповідача. Відповідно до рядку 25.1. вказаних податкових декларацій та розрахунків сум бюджетного відшкодування позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у розмірі на загальну суму 155661 грн. Зазначені суми бюджетного відшкодування вже були перевірені відповідачем у відповідний період, про що були складені податкові акти перевірок про підтвердження відображення ТОВ «Донбасвугілляінвест» бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за податковими деклараціями за жовтень 2006р., грудень 2007р., березень 2008р. та січень 2009р.

Позивачем зазначалось, що вказане податкове повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 18.03.2011р. - є незаконним та підлягає скасуванню, а висновки Акту перевірки № 88 від 18.03.2011 року - є надуманими та такими, що протирічать матеріальним нормам діючого податкового законодавства України, з підстав відсутності у відповідача чітко визначених правових підстав для проведення документальної невиїзної перевірки позивача, передбачених статтями 77 та 78 Податкового Кодексу України.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 р. позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого було постановлено скасувати прийняте Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області (код ЄДРПОУ № 21759611, 94000, Луганська область, м. Стаханов, вул. Леніна, 29) податкове повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 18 березня 2011 року і стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвугілляінвест» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).

Не погодившись з винесеною постановою, відповідач оскаржив її до Донецького апеляційного адміністративного суду, посилаючись в апеляційній скарзі на неправильне застосування судом, при винесенні рішення, норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду1 інстанції.

Представник позивача просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, позивач є юридичною особою, яке зареєстроване виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області від 30.05.2003 року та має свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 336781 від 30.05.2003р., реєстраційний запис № 13921200000000292, з 13.06.2003 року знаходиться на податковому обліку у Стахановській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області як платник податку на підставі свідоцтва № 16188387 із присвоєнням індивідуального податкового номеру 324499512040 від 17.06.2003 року.

18.03.2011 року відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Донбасвугілляінвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за серпень 2007 року, січень 2009 року, березень 2008 року відповідно до наданих позивачем в зазначений період декларацій, якими визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у загальному розмірі - 155 661 грн. та за результатами даної перевірки був складений акт за № 88/23-32449950 від 18.03.2011 року, в якому були відображені порушення п.п. 7.7.1. п. 7.7., п.п. 7.4.1. п. 7.4. Закону України «Про податок ні додану вартість» № 168 від 03.04.1997р. внаслідок чого встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування по ПДВ за період з серпня 2007 року по січень 2009 року на загальну суму - 155 661 грн.

21.03.2011 року позивачем було отримано податкове повідомлення - рішення № 0000092301/0 від 18.03.2011 року, згідно якого було зменшено сум бюджетного відшкодування позивачу по ПДВ за податковими деклараціями за серпень 2007 року на суму 177 грн.; за березень 2008 року на суму 118 107 грн.; за січень 2009 рою. ні суму 37 377 грн.; всього на загальну суму 155 661 грн .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до приписів статті 79.1. Податкового Кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо відсутності встановлених статтями 77 та 78 Податкового Кодексу України підстав для проведення зазначеної перевірки, оскільки в наказі начальника Стахановської ОДПІ від 15.03.2011 року № 323, підставою для проведення перевірки зазначено перевірку заявлених позивачем у податкових деклараціях за серпень 2007р., березень 2008р., січень 2009р. сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню. Інших підстав для проведення повторної перевірки, на які посилається апелянт не встановлено та відповідачем не доведено. Законодавством також не визначено право податкового органу через зазначений період часу проводити повторну перевірку декларацій по податку з ПДВ, заявлених в іншій податковий період. Задекларовані відповідачем суми вже були перевірені та складені податкові акти перевірок. Отже, актом від 29.12.2007 року за № 1183/23-32449950 «Про результати перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість ТОВ «Донбасвугілляінвест» за серпень 2007 року визначено, що ТОВ «Донбасвугілляінвест» завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2007р. на суму 2381 грн., іншим актом від 06.03.2008 року за № 180/23-32449950 «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Донбасвугілляінвест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 31.12.2007р.» не виявлено фактів порушень щодо сум бюджетного відшкодування в серпні 2007р.

Відповідно до акту від 15.07.2008 року за № 581/23-32449950 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Донбасвугілляінвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2008 року зазначено, що не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2008 року у розмірі 83765 грн., що пов'язано з не отриманням відповідей на запити щодо проведення позапланових перевірок основних постачальників з питань правових відносин з ТОВ «Донбасвугілляінвест» на підтвердження задекларованих ним показників у грудні 2007 р. та лютому 2008 р., однак перевіркою підтверджено заявлену ТОВ «Донбасвугілляінвест» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2008 р. в сумі 34342 грн.

Відповідно до довідки № 279/23-32449950 від 06.04.2009 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Донбасвугілляінвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2000 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось за грудень 2007 р., грудень 2008 р.», відповідач дійшов висновку про підтвердження відображення ТОВ «Донбасвугілляінвест» за січень 2009 р. бюджетного відшкодування в сумі 37377 грн., тобто податковим органом підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування зазначеної суми.

Окрім того, відповідачем порушені вимоги статті 86.8. Податкового Кодексу України, якою встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як встановлено у судовому засіданні, акт документальної невиїзної перевірки було складено та отримано позивачем 18.03.2011 року, а тому право на прийняття податкового повідомлення рішення, у відповідача виникло тільки на наступний день, тобто 21.03.2011року, оскільки 19-20.03.2011 року є вихідними, з огляду на що, прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000092301/0 саме 18.03.2011 р. є порушенням норм цієї статті.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»).

Пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Факт здійснення позивачем господарських операцій підтверджено наданими первинними документами (копії угод, податкових накладних, товарних накладних, доказів сплати за наданий товар, акти виконаних робіт та інше),які досліджені судом першої інстанції, що підтверджують правомірність виникнення податкового кредиту та спрямування його на бюджетне відшкодування на рахунок позивача. Відповідачем не доведено безтоварність здійснених операцій.

Слід зауважити, що видані підприємствами - контрагентами на адресу позивача податкові накладні повністю відповідають вимогам пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ,що апелянтом також не спростовується, не спростовується факт відповідності інших первинних документів нормам закону .

Всі вищезазначені документи суд приймає у якості належних та допустимих доказів, оскільки вони відповідають вимогам законодавчого визначення поняття «первинний документ» згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Так, згідно вказаногоЗаконупідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Всі ці вимоги позивачем дотримані.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України " Про податок на додану вартість " бюджетне відшкодування- це сума, шо підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Приймаючи до уваги, що Закон України «Про податок на додану вартість» підставою для отримання відшкодування визначав дані тільки податкової декларації за звітний період і не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків, твердження апелянта щодо неможливості проведення аналізу ланцюгів постачання є неспроможними . Водночас, цей Закон не ставив в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставило цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обовязком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Тобто, виходячи з вимог п. 1.8. статті 1 та статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем фактично було сплачено до державного бюджету суми податку на додану вартість, які відображені у визначених податкових деклараціях на загальну суму у розмірі -155661 грн.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Стахановської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 р. у справі № 2а-2681/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвугілляінвест" до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 18.03.2011 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 липня 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена 11 липня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Т.Г. Арабей

Судді: І.В. Геращенко

Л.В.Губська