Постанова № 16916751, 14.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" червня 2011 р. № 2-а-2529/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання М'ясникова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГІКА ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАГІКА ЛТД», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просить суд податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2011 р. №0000212307, прийняте начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова Сагайдак І.A. повністю.

В обґрунтування позову вказано, що висновки фахівців ДПІ у Київському районі м. Харкова про вчинення ТОВ «МАГІКА ЛТД»порушень при договірних відносинах з зазначеними у акті перевірки постачальниками передчасними та не правомірними.

Представник позивача у судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання зявився, щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі посилаючись на те, що дії ДПІ щодо нарахування ТОВ «МАГІКА ЛТД»податкового зобов'язання, а також штрафних санкцій з податку на прибуток відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000212307 від 09.03.2011 р. в розмірі 92100,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 73680 грн., штрафні санкції - 18420 грн.) є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству України.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «МАГІКА ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р., за результатами якої складено акт перевірки №535/23-506/32564038 від 22.02.2011р. яким встановлені порушення:

1) п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, внаслідок чого ТОВ «МАГІКА ЛТД»занизило податок на прибуток у сумі 73680 грн. у тому числі за 3 квартал 2010 року у сумі 73680,00 грн.

За результатами перевірки ТОВ "МАГІКА ЛТД" запропоновано включити до рядку 04.9 декларації з податку на прибуток за результатами 1 кварталу 2011 року зменшене значення «від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»на суму 642542 грн.

2) п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, внаслідок чого ТОВ «МАГІКА ЛТД»завищено від'ємне значення податку на додану вартість, що задекларовано по ряд. 26 Декларації на 187453 грн. у тому числі

- за вересень 2010 року у сумі 187453 грн.

За результатами перевірки керівником ДПІ у Київському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2011 р. №0000212307 згідно до якого ТОВ «МАГІКА ЛТД»збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 92100,00 (дев'яносто дві тисячі сто) грн., з яких власне за основним платежем 73680,00 грн., та 18420 - за штрафною санкцією.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами по справі, що ТОВ "МАГІКА ЛТД" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Діарт-торг" та ТОВ «Сокол-Торг-Пром».

А саме між ТОВ "МАГІКА ЛТД" були укладено з ТОВ "Діарт-торг" договір поставки №62 від 01.11.2009р., відповідно до якого ТОВ "МАГІКА ЛТД" придбало у ТОВ "Діарт-торг" ламінат на загальну суму 963813,75 грн., у т.ч. ПДВ-160635,63 грн.

Вказана операція з придбання ламінату відображена ТОВ "МАГІКА ЛТД" у декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2009 р. у складі валових витрат в сумі 803178 грн., в тому числі по періодах, відповідно до видаткових накладних: від 16.11.2009 р. на суму 763868,50 грн. (ПДВ - 127311,42 грн.), від 18.11.2009 р. на суму 199945,25 грн. (ПДВ - 33324,21 грн.)

В рахунок оплати за отриманий товар (ламінат) ТОВ "МАГІКА ЛТД" було перераховано ТОВ "Діарт-торг" грошові кошти в повному обсязі.

ТОВ «Діарт-Торг»(код ЄДРПОУ 36253548), яке знаходиться на обліку ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, свідоцтво платника ПДВ від 02.10.2009р, № 100247823, анульовано 17.09.2010року.

Як зазначалось відповідачем в акті перевірки, що згідно аналізу податкової звітності наданої до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька у ТОВ «Діарт Торг»не виявлено ні основних засобів, ні залишків товарно-матеріальних цінностей, ні транспортних засобів яки використовувались в господарській діяльності.

При відпрацюванні ТОВ «Діарт Торг»встановлено наступне:

- згідно даних звітів по комунальному податку, які ТОВ «Діарт Торг» надавало ДПІ у Калінінському районі м. Донецька чисельність працівників на підприємстві - 1 особа

- при проведені аналізу декларацій про прибуток, які ДПІ у Калінінському районі м. Донецька надавало до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька встановлено, що на підприємстві основні фонди на підприємстві відсутні

- згідно наданих до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька останньої декларацій з податку на прибуток за 2009 рік загальний обсяг реалізованих товарів, послуг в періоді, що перевірявся складає 82992828 грн., при цьому підприємство не має основних фондів, не має складів, транспорту, на підприємстві значиться 1 працюючий.

Окрім цього, при проведенні аналізу декларацій про прибуток (рядок 04.13 «Інші витрати») по підприємству не встановлено витрат, які характеризують ведення фінансово -господарської діяльності, а саме транспортування, зберігання, навантаження, розвантаження, інше.

Також відповідачем в акті перевірки було зроблено висновок, що позивачем для перевірки були надані витратні накладні, платіжні доручення, податкові накладні та договір поставки товару. Згідно умов договору транспортування здійснювалось за рахунок постачальника, а саме ТОВ «Діарт Торг», вантажно-розвантажувальні роботи не виконувались, товарно - транспортна накладна у підприємства відсутня. Обсяг отриманих товарів значний , а саме 11002,44 м.кв. Згідно даних звітів по комунальному податку, на ТОВ «Діарт Торг»працює одна особа - директор Овчаренко Олена Олександрівна. На підставі вище наведеного надані первинні документ не дають змогу встановити факт поставки товару на адресу ТОВ "МАГІКА ЛТД".

Також ДПІ у Калінінському районі м. Донецька листом від 24.01.11 №1833/7/23-3 надано Акт про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Діарт Торг», у зв'язку з тим, що ТОВ «Діарт Торг»не знаходиться за юридичною адресою.

Що стосується TOB «Сокол-Торг-Пром» то судом встановлено, що TOB «Сокол-Торг-Пром» (код ЄДРПОУ 36559739). знаходиться на обліку ДПІ У Кіровському районі м. Донецька, свідоцтво платника ПДВ від 30.01.2010р, № 10026637.

ТОВ "МАГІКА ЛТД" та ТОВ «Сокол-Торг-Пром»було укладено договір поставки №42 від 01.06.2010р.

Згідно вказаного договору ТОВ "МАГІКА ЛТД" придбало у ТОВ «Сокол-Торг-Пром»паркетну дошку на загальну суму 160900,75 грн., у т.ч. ПДВ-26816,79 грн. Вказана операція з придбання паркетної дошки відображена ТОВ "МАГІКА ЛТД" у декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2010р. у складі валових витрат в сумі 134083,96 грн., в тому числі по періодах відповідно до видаткової накладної від 03.16.2010 р. на суму 160990,75 грн. (ПДВ -26816,79 грн.)

В рахунок оплати за отриманий товар (паркетна дошка) ТОВ "МАГІКА ЛТД" було перераховано ТОВ «Сокол-Торг-Пром»грошові кошти в повному обсязі.

Як зазначив відповідач в акті перевірки, що згідно аналізу податкової звітності наданої до ДПІ у Кіровському районі м. Донецька у ТОВ «Сокол-Торг-пром»не виявлено ні основних засобів, ні залишків товарно-матеріальних цінностей, ні транспортних засобів яки використовувались в господарській діяльності.

Надалі, при відпрацюванні ТОВ «Сокол-Торг-пром»встановлено наступне:

- звіти по комунальному податку за 2010 рік ТОВ «Сокол-Торг-пром»не надавало ДПІ у Кіровському районі м. Донецька

- згідно наданих до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька останньої декларацій з податку на прибуток за 9 місяців 2009 рік (не визнана як податкова декларація) загальний обсяг реалізованих товарів, послуг в періоді, що перевірявся складає 38000 грн., при цьому підприємство не має основних фондів, не має складів, транспорту, звіт з комунального податку не надавався.

Окрім цього відповідачем в акті перевірки зазначено, що при проведенні аналізу декларацій про прибуток (рядок 04.13 «Інші витрати») по підприємству не встановлено витрат, які характеризують ведення фінансово -господарської діяльності, а саме транспортування, зберігання, навантаження, розвантаження, інше.

Також відповідачем в звязку з вище викладеним було зроблено висновок, що позивачем було надати для перевірки витратні накладні, платіжні доручення податкові накладні та договір поставки товару. Згідно умов договору транспортування здійснювалось за рахунок постачальника, а саме ТОВ «Сокол-Торг-пром», вантажно-розвантажувальні роботи не виконувались, товарно - транспортна накладна у підприємства відсутня. Обсяг отриманих товарів значний , а саме 653,772 м.кв. Звіт з комунального податку підприємством не подавався.

Також ДПІ у Кіровському районі м. Донецька листом від 15.12.10 №5057/7/23-213 надано Акт про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Сокол-Торг-пром», у зв'язку з тим, що ТОВ «Сокол-Торг-пром»не знаходиться за юридичною адресою.

Також суд зазначає, що відповідачем в акті перевірки (ст.. 25 л.д. 49) було зроблено висновок, що оскількиTOB «Діарт Торг та TOB «Сокол-Торг-пром»не задекларували податкові зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB "МАГІКА ЛТД"' та тим самим ухилились від виконання обов'язків по його сплаті, передбаченими вимогами п. 1.2, п. 1.11 ст. 1, ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року за № 2181 -III «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зі змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України від 25.06.1991 року за № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування»зі змінами та доповненнями.

Таким чином, в порушенням вимог п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»TOB "МАГІКА ЛТД" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 187452,42 грн. за операціями з придбання товарів від TOB «Діарт Торг та TOB «Сокол-Торг-пром»в тому числі по періодам:

¦за листопад 2009 року у сумі 160636 грн.

¦за червень 2010 року у сумі 26817 грн.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Що стосується посилання відповідача на ту обставину, що TOB «Діарт Торг та TOB «Сокол-Торг-пром»не задекларували свої податкові зобовязання по взаємовідносинах з позивачем то суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а отже недекларування своїх податкових зобовязань TOB «Діарт Торг та TOB «Сокол-Торг-пром» не може свідчити про недійсність укладених та виконаних угод між позивачем та TOB «Діарт Торг та TOB «Сокол-Торг-пром».

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та TOB «Діарт Торг та TOB «Сокол-Торг-пром» останні знаходились в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також були платниками податку на додану вартість, а отже мали право на видачу податкових накладних.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.3.1. п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 3.4. Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за N 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом;

Вимогами п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскільки судом було встановлено реальність проведених господарських операцій між позивачем та TOB «Діарт Торг та TOB «Сокол-Торг-пром» на підставі яких позивач визначені суми податкового кредиту то висновки відповідача, щодо порушення позивачем положень п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97 ВР є неправомірними.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІКА ЛТД" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 09 березня 2011 р. №0000212307.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 червня 2011 року.

Суддя Спірідонов М.О.