Постанова № 16916129, 07.07.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 р. № 2а-5200/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костіва М.В.,

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Ядчишин О.Т.;

від відповідача: Коврижних В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор»про стягнення боргу в сумі 37 144 грн. 40 коп. та пені 65 грн. 03 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено Львівським обласним відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор»про стягнення боргу в сумі 8 951 грн. 80 коп. адміністративно-господарських санкцій та 15 грн. 68 коп. пені за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів. В судовому засіданні представником позивача збільшено розмір позовних вимог до 37 144 грн. 40 коп. адміністративно-господарських санкцій та пені 65 грн. 03 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмовому запереченні. Вказав, зокрема, що підприємством виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, а позивачем свідомо не враховано особливостей роботи підприємства, а саме сезонність роботи та наявність працівників, зайнятих на сезонних роботах. Просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Згідно із ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 18 згаданого Закону виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Як вбачається із поданого Розрахунку (уточненого) заборгованості по сплаті адміністративно господарських санкцій та пені за невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів за 2010 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) відповідача становить у цьому році 241 особу. Чисельність інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»- 10 осіб, фактично працює інвалідів 9.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання у 2010 році нормативу робочих місць для інвалідів та пені, станом на 22.04.2011 року заборгованість відповідача до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів становить 37 209 грн. 43 коп. (37144 грн. 40 коп. - адмін.-госп. санкції + 65, 03 грн. пеня) та підлягає стягненню.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор»(місцезнаходження: 80250, Львівська обл., Радехівський район, с. Павлів, пр. Юності 39) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Маланюка, 6, ідентифікаційний код 23949066) 37 144 грн. 40 коп. адміністративно-господарських санкцій та 65 грн. 03 коп. пені за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Костів М.В.

З оригіналом згідно

Суддя Костів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 12.07.2011 року.