Постанова № 16915952, 05.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №9.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2011 року Справа № 2а-3043/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:Солоніченко О.В.

при секретарі:Балябі В.С,

за участю

представників позивачаІрклієвського С.В., директор

ОСОБА_2 дов. від 15.09.2010

представника відповідачаОСОБА_3 дов. від 12.01.11. № 842/10

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Эксимтрейд» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними, та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій , -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2011 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Эксимтрейд» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними, та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі висновків акту перевірки від 17.08.2010 № 1979/222/24197025 Алчевською ОДПІ 30.12.2010 прийнято рішення № 0000292220 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 2553229,5 грн. за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо порушення строків поставки за зовнішньоекономічним контрактом № 50/18 від 18.03.2005, та рішення № 0000302220 при нарахування штрафних санкцій в розмірі 7752,0 грн. за порушення вимог ст. 9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» щодо порушення декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України за вказаним контрактом.

Позивач вважає, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам взаєморозрахунків за контрактом № 50/18 від 18.03.2005. , укладеним між позивачем та компанією «Netroft LLC». Так, в акті відповідач на підставі бази даних АРМ «Митниця», за 2005-2007 роки зробив висновок про ненадходження товару в Україну. При цьому відповідачем в акті перевірки не вказано, що наданими до перевірки оригіналами актів приймання-передавання вантажних вагонів, ж/д накладних з відміткою митного органу «під митним контролем», технічних паспортів вантажних вагонів, листа банку «Форум» про зняття з валютного контролю підтверджується факт надходження в Україну товару (вантажних вагонів) від компанії «Netroft LLC»(США). Крім того, отримані вагони у теперішній час перебувають на балансі позивача.

Позивач вказує, що період 2005 рік був предметом перевірки відповідача у 2006 році. Результатами цих перевірок порушень валютного законодавства з боку позивача відповідачем встановлено не було.

Позивач наводить норми Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Митного кодексу України, Інструкції про порядок заповнення ВМД, Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010, які вказують, що підтвердженням перетину товаром митного кордону є наявність відмітки «під митним контролем», митний контроль починається з моменту перетину товаром митного кордону України незалежно від подальшого митного оформлення.

Позивач вважає, що оскільки факт поставки товару в Україну за вказаним контрактом підтверджено відповідними документами, то підстави для відповідальності за Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» відсутні. Крім того, позивач вважає, що вказаний Закон передбачає відповідальність за порушення строків поставки продукції, а не за неповернення товару в режимі імпорту в строк. Визначений цим Законом.

Вказані обставини, на думку позивача, підтверджують поставку товару за контрактом, відповідно, валютні цінності у позивача за межами України відсутні, тому безпідставним є і висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст. 9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» щодо порушення декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлений позов, та додатково зазначили про невідповідність суми штрафних санкцій 2553229,5 грн. за рішенням № 0000292220 вимогам Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 із змінами, внесеними Законом України від 31.05.2007, відповідно до яких загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми вартості недопоставленого товару, тобто штрафна санкція не може перевищувати суму передплати позивача за контрактом, яка складає 190000,00 доларів США (1005670,00 грн. за курсом НБУ на час укладення контракту). Представники позивача вказали також на порушення відповідачем строків застосування штрафних санкцій, передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст. 250 Господарського кодексу України, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, просив відмовити в позові повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях щодо суті позову, в яких вказав, що відповідно до умов імпортного контракту від 18.03.2005 № 50/18 з компанією «Netroft LLC» (США) позивачем здійснено попередню оплату за товар в сумі 190000 доларів США. Граничний термін отримання товару 27.07.2005. Відповідно до додаткової угоди до контракту від 25.07.07. та угоди про проведення заліку зустрічних однорідних вимог позивач та компанія «Netroft LLC» прийняли рішення про припинення взаємних зобовязань шляхом предявлення до оплати простого векселя від 22.07.2005 номінальною вартістю 190000 доларів США, раніше виданого позивачем у рахунок оплати за контрактом з фірмою «Brandbury Suppliers Co» (США).

На виконання повноважень, наданих відповідачу Законом України «Про державну податкову службу в Україні», на адресу позивача Алчевською ОДПІ було направлено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо стану розрахунків за контрактом № 50/18 від 18.03.2005 з компанією «Netroft LLC». У відповідь позивач повідомив відповідача про завершення розрахунків за контрактом з наданням копії листа Алчевської філії банка «Форум» від 11.02.2008. про відсутність заборгованості.

Підставою для зняття з валютного контролю зазначеної імпортної операції були додаткова угода від 25.07.05.. угода проведення заліку зустрічних однорідних вимог віл 25.07.2005, простий вексель № 643049775703, акт предявлення векселя до платежу. Вказані документи надавались відповідачу позивачем листом від 26.09.2005 № 150/2 у якості підтвердження виконання імпортної операції. Представник відповідача зазначив, що вказані обставини встановлено також і постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2010 у справі № 2а-25166/09/1270, яка набрала чинності відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду.

Крім того відповідачем вказано, що документи, на які посилається позивач як підтвердження отримання товару за контрактом (акти приймання-передавання вантажних вагонів, ж/д накладні з відміткою митного органу «під митним контролем», технічні паспорти вантажних вагонів, лист банку «Форум» про зняття з валютного контролю) не надано в ході проведення невиїзної документальної перевірки. А були надані позивачем до заперечень на акт перевірки. Крім того, вказані документи не є належним підтвердженням отримання товару за контрактом, оскільки за нормами Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними та імпортними операціями, Положення про вантажно-митну декларацію, підтвердженням здійснення поставки товарів є оформлення вантажної митної декларації, що позивачем дотримано не було. А за результатами опрацювання бази даних АРМ «Митниця» за 2005-2007 роки, використання якої органами державної податкової служби передбачено протоколом від 16.08.2004 № 8 «Про погодження реквізитів способу обміну інформацією між Державною митною службою та ДПА України», встановлено відсутність у реєстрі ВМД інформації щодо митного оформлення вагонів за контрактом позивача та компанії «Netroft LLC».

Щодо повторного проведення перевірки представник відповідача пояснив, що перевірку проведено у звязку із тим, що Луганським окружним судом 04.02.2010 прийнято постанову про визнання недійсною емісії простого векселя на суму 190000,00 доларів США, який на час попередніх перевірок був підтвердженням виконання імпортної операції за контрактом № 50/18 від 18.03.2005.

Вислухавши пояснення представників сторін. дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Эксимтрейд». Ідентифікаційний код 24197025, зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 09.10.1996 за № 1384105 0001 000745. внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, взято на облік платником податків Алчевською ообєднаною державною податковою інспекцією 31.10.1996, відповідно до свідоцтва № 100003789 від 05.12.06. є платником податку на додану вартість. (а.с. 48-51).

18 березня 2005 року позивач уклав з Компанією «Netroft LLC» (США) контракт № 50/18 про придбання рухомого складу (вантажних вагонів) відповідно до специфікації на загальну суму 1630000 доларів США. Умова платежу 100% попередня оплата на розрахунковий рахунок згідно з рахунком на партію товару. Умови відвантаження. Поставки та порядок приймання товару FCA залізнична станція Стаханов Донецької залізниці протягом. Граничний термін отримання товару 27.07.2005. (а.с. 13-15). Платіжним дорученням б/н від 28.04.2005 позивачем перераховано Компанії «Netroft LLC» 190000,00 доларів США (а.с.91).

У період з 10.08.2010 по 12.08.2010 відповідачем Алчевською обєднаною державною податковою інспекцією в Луганській області (Алчевською ОДПІ) проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Эксимтрейд» з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 18.03.2005 № 50/18 за період з 18.03.2005 по 12.08.2010., за результатами якої 17.08.2010 складено акт № 1979/222/24197025 (а.с.66-79).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого за контрактом від 18.03.2005 № 50/18, укладеним з компанією «Netroft LLC» (США) недопоставлено товару на суму 190000,00 доларів США;

- статті 9 ст. 9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в результаті чого при наявності простроченої дебіторської заборгованості за імпортним контрактом від 18.03.2005 № 50/18 у сумі 190000,00 доларів США не проведено декларування валютних цінностей станом на 01.10.05., 01.01.06., 01.04.06., 01.07.06., 01.10.06., 01.01.07., 01.04.07., 01.07.07., 01.10.07., 01.01.08., 01.04.08., 01.07.08., 01.10.08., 01.01.09., 01.04.09., 01.07.09., 01.10.09., 01.01.10., 01.04.10., 01.07.10.

На підставі висновків акту перевірки 30.12.2010. відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000292220 за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в розмірі 2553229,5 грн., та № 0000302220 за порушення ст. 9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» в розмірі 7752,0 грн. (а.с. 11, 12).

Як вбачається з акту перевірки, висновків про вказані порушення відповідач дійшов виходячи з таких обставин.

18.03.2005 року позивач уклав з Компанією «Netroft LLC» (США) контракт № 50/18 про придбання рухомого складу (вантажних вагонів) відповідно до специфікації на загальну суму 1630000 доларів США. Умова платежу 100% попередня оплата на розрахунковий рахунок згідно з рахунком на партію товару. Умови відвантаження. Поставки та порядок приймання товару FCA залізнична станція Стаханов Донецької залізниці протягом 15 днів з моменту здійснення попередньої оплати. Граничний термін отримання товару 27.07.2005. На виконання умов позивачем на рахунок Компанії «Netroft LLC» платіжним дорученням від б/н від 28.04.2005 перераховано попередню оплату 190000,00 доларів США.

Додатковою угодою від 25.07.05. (місце складання м. Ісфара, Таджикістан) контракт доповнено пунктом 3.2, згідно з яким у разі неможливості виконання постачальником своїх зобовязань, постачальник зобовязується здійснити повернення отриманої попередньої оплати грошовими коштами або у вексельній формі, шляхом предявлення векселя, емітованого покупцем.

Компанія «Netroft LLC» повертає попередню оплату в сумі 190000,00 доларів США шляхом предявлення ТОВ «Эксимтрейд» до оплати простого векселя № 643049775703 від 22.07.2005 номінальною вартістю 190000,00 доларів США (акт предявлення векселю до платежу від 25.07.05. № 3, місце складання м. Ісфара, Таджикістан).

Простий вексель № 643049775703 від 22.07.2005 номінальною вартістю 190000,00 доларів США переданий Компанії «Netroft LLC» фірмою «Brandbury Suppliers Co» (США).

Простий вексель № 643049775703 від 22.07.2005 номінальною вартістю 190000,00 доларів США відповідно до акта приймання-передавання від 22.07.05. (місце складання м. Москва) переданий ТОВ «Эксимтрейд» фірмі «Brandbury Suppliers Co» (США) в рахунок оплати за контрактом від 06.12.04. № 12/021-04.

Угодою про проведення заліку зустрічних однорідних вимог від 25.07.05. (місце складання м. Ісфара, Таджикістан) між ТОВ «Эксимтрейд» та компанією «Netroft LLC» припинено взаємні зобовязання заліком однорідних зустрічних вимог.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2010 у справі № 2а-25166/09/1270 визнано недійсною емісію простого векселя № 643049775703 від 22.07.2005 номінальною вартістю 190000,00 доларів США, емітованого ТОВ «Эксимтрейд». Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.06.10. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином. оскільки емісія векселя визнана судом недійсною, а відтак не відбулося погашення заборгованості за контрактом № 50/18 від 18.03.2005, відповідач дійшов висновку про порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, що тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми недопоставленої продукції, що передбачено Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Висновки акту про порушення обовязку декларування валютних цінностей обґрунтовані нормами ст. 9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» Указом Президента України № 319/94 від 18.06.1994 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами». А саме, позивачем до Алчевської ОДПІ при наявності за вказаних обставин простроченої дебіторської заборгованості за контрактом № 50/18 від 18.03.2005 в сумі 190000,00 дол. США подавались довідки про відсутність за межами України валютних цінностей та майна станом на 01.10.05., 01.01.06., 01.04.06., 01.07.06., 01.10.06., 01.01.07., 01.04.07., 01.07.07., 01.10.07., 01.01.08., 01.04.08., 01.07.08., 01.10.08., 01.01.09., 01.04.09., 01.07.09., 01.10.09.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних субєктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

При цьому, відповідно до вказаної статті «Моментом здійснення імпорту» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поняття «момент перетину товаром митного кордону України» визначається також нормами Митного кодексу України.

Так, зокрема, п.2 ст.1 МК України встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України це сукупність дій, повязаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Відповідно до ст.43 МК України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товаріві транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно зі ст.72 МК України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.

Таким чином, з правового аналізу наведених норм вбачається, що перебування товару «Під митним контролем» неможливе без його фактичного ввезення в Україну, тому первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставлення на товаросупровідному документі відтиску «Під митним контролем» з відповідною датою перетину митного кордону.

Отже, початок митного оформлення товару співпадає з проставленням на супровідному документі митниці на кордоні, через яку переміщувався товар, відтиску штампу «Під митним контролем» з наступною випискою провізної відомості, що служить дозволом на перевезення вантажу до внутрішньої митниці для повного митного оформлення.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості непоставленого товару).

Обмеження у нарахуванні пені, передбачені наведеними нормами (щодо перевищення 180 днів відстрочення поставки, щодо загального розміру пені) запроваджені з 01.01.2008 Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 31.05.2007.

Так до 01.01.2008 норми ст.ст.1,2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачала , що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Стаття 4 Закону у редакції до 01.01.2008. встановлювала, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Як зазначалось, за імпортним контрактом № 50/18 від 18.03.2005 між позивачем та Компанєю «Netroft LLC» позивачем платіжним дорученням б/н від 28.04.2005 перераховано попередню оплату 190000,00 доларів США. Відповідно до умов контракту товар мав бути поставлений на територію України до 27.07.2005.

Оглядом ж/д накладних А-74357410, А-74357411, А-74357412 (а.с.16-18,) встановлено, що товар вантажні вагони у кількості 19 за №№ 59031526, 59032771, 59030122, 59030163, 59030262, 59032854, 59030189, 59030338, 59040287, 59060087, 59060137, 59032847, 59040311, 59040303, 59032714, 59032680, 59030155, 59032722, 59060061 на територію України ввезено до 27.07.2005, про що свідчить відтиск «Під митним контролем» від 10.06.2005 та зазначення дати перетину митного кордону, що свідчить про дотримання позивачем положень ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Вказані вагони прийнято позивачем за актом приймання-передавання від 18.07.2005 (а.с.15), довідкою Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці від 25.03.2011 підтверджено, зазначені вагони зареєстровані в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів країн СНД і Балтії за позивачем (а.с. 59).

З огляду на наведені норми чинного законодавства відсутність відомостей бази даних АРМ «Митниця» у реєстрі вантажних митних декларацій інформації щодо митного оформлення вказаних вагонів не спростовують факту прийняття товару «під митний контроль».

Таким чином, судом встановлено, що товар за вказаним контрактами надійшов на територію України протягом 90 днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, тобто з дотриманням строку, передбаченого ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в редакції на момент виконання контракту.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем рішенням від 30.12.2010 № 0000292220 безпідставно нарахована позивачу пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобовязань та порушення вимог валютного законодавства за вищевказаним імпортним контрактам.

Крім того, як було зазначено, рішення про застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 0000292220 прийнято податковим органом 31.12.2010, тобто на час коли були чинними обмеження щодо нарахування пені. Як було вказано, відповідно до ст. 4 Закону загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості непоставленого товару).

Сума штрафних санкцій (пені), відповідно до розрахунку відповідача складає 2553229,5 грн. ( або 505 590,00 дол. США), при тому, що сума заборгованості (попередньої оплати) склала 190000,00 доларів США. Таким чином, сума пені перевищує суму заборгованості, що не відповідає вимогам Закону, чинного на час прийняття рішення про застосування штрафних санкцій.

Розглядаючи вимоги позивача про скасування рішення відповідача від 30.12.2010 № 0000302220, про застосування штрафних санкцій за порушення ст. 9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» в розмірі 7752,0 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 9 вказаного Декрету КМ, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

За приписами ст. 16 Декрету за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Оскільки під час розгляду справи, з урахуванням підтвердження виконання компанією «Netroft LLC» зобовязань за контрактом та надходження товару на митну територію України, наявність за межами України валютних цінностей та майна, належного позивачу не знайшло свого підтвердження, суд вважає застосування до позивача штрафних санкцій рішенням від 30.12.2010 № 0000302220 в розмірі 7752,0 грн. також безпідставним.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача щодо порушення відповідачем строків застосування штрафних санкцій.

Так, ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи, що правовідносини щодо здійснення валютних операцій за вказаним імпортного контракту виникли у 2005 році, то застосування відповідачем адміністративно-господарських санкцій у 2010 році є безпідставним у звязку з пропуском строку їх застосування.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам діючого законодавства та, як наслідок, підлягають скасуванню.

Визнання судовим рішенням недійсною емісії векселя, про що вказує відповідач, на думку суду не спростовує факту отримання позивачем товару за імпортним контрактом, який знайшов документальне підтвердження в ході судового розгляду справи.

Встановлені в судовому засіданні обставини та висновки суду підтверджує також і висновок судово-економічної експертизи Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз у кримінальній справі № 41/10/8049 від 16.06.2011, яку було порушено СВ ПМ Алчевської ОДПІ за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 207 Кримінального кодексу України (а.с. 220-227).

Частиною 1 статті 94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ст. 160 КАС України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення повного тексту постанови відкладено, про що сторони повідомлено в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.

Керуючись ст.ст . 158 - 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Эксимтрейд» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.12.2010 № 0000292220 на суму 2553229,5 грн. та № 0000302220 на суму 7752,0 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Эксимтрейд» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 11 липня 2011 року.

СуддяО.В. Солоніченко