ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 року (13 год. 25 хв.) Справа № 2а-9579/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Батрак І.В.
при секретарі Полтавець Д.В.
за участю представників позивача Пахомової О.Є., Альябєвої Л.О., Швец С.І., Крахота С.М.
представника відповідача Радової С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Перетворювач»
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
про визнання нечинним податкове повідомлення рішення від 15.11.2010 № 0001022302/0
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Елемент Перетворювач» (далі ТОВ «Елемент Перетворювач», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі відповідач , або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя), в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0001022302/0 від 15.11.2010, яким зобовязано позивача сплатити суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 114 077 грн. 10 коп., з яких: 83263 грн. 00 коп. за основним платежем, 30814 грн. 10 коп. штрафних санкцій, за порушення норм Закону України Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, що призвело до заниження податку на прибуток в перевіряємому періоді на загальну суму 83263 грн. 00 коп.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, зазначив, що посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010.
За результатами перевірки було складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 28.10.2010 № 3197/23-30077685 (далі Акт перевірки). Директор та головний бухгалтер ТОВ «Елемент Перетворювач» від підписання Акту перевірки відмовились. З висновками перевірки не погодились, про що свідчать особисті підписи директора та головного бухгалтера. Також, 05.11.2010 на адресу відповідача було надано заперечення до Акту перевірки № 1267/2-160. Рішенням про результати розгляду заперечень від 10.11.2010 № 18741/10/23-0306/5 до Акту перевірки висновки перевірки визнані правомірними, а заперечення ТОВ «Елемент Перетворювач» необґрунтованими.
На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 15.11.2010 № 0001022302/0 за заниження податку на прибуток який підлягає до сплати в бюджет на загальну суму 83263 грн. 00 коп., передбаченого підпункту «б» п.п. 4.2.2 п. 4.3 ст. 4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 ІІІ (далі Закон України № 2181 від 21.12.2000), яке позивач отримав 17.11.2010.
Від процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення в податкових органах ТОВ «Елемент Перетворювач» відмовилось.
В обґрунтування позовних вимог представники позивача зазначали, що основним видом діяльності ТОВ «Елемент Перетворювач» є виробництво електро та радіокомпонентів. В результаті виробництва зазначених компонентів утворюються промислові стоки:
-промивні води, що скидаються безперервно та містять в своєму складі кислоти, луги, солі металів в порівняно невеликих кількостях;
-відпрацьовані концентровані розчини, електроліти, кислоти, луги, що скидаються періодично в порівняно невеликих обємах, що містять в своєму складі хімічні забруднення у великих концентраціях.
Всі промислові стоки підлягають нейтралізації і знешкодженню на комплексі очисних споруд. Очистка промислових потужностей підприємства є обовязковою умовою його роботи У звязку з цим, між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Завод «Перетворювач» (далі ВАТ «Завод «Перетворювач») було укладено договір № 30/104 на використання енергоносіїв від 08.08.2003 (далі Договір № 30/104).
Пунктом 1 Договору № 30/104 встановлено, що Предметом даного договору (мовою оригіналу) є «Поставщик обязуется ежемесячно поставлять питьевую, оборотную и техническую воду, технологические газы, сжатый воздух, принимать хозфекальные и промстоки в соответствии с условиями настоящего Договора, а Потребитель своевременно производить оплату потребленных энергоносителей и оплатить услуги за транспортировку энергоносителей за 2003 год в сумме 43200,0 грн. в т.ч. НДС 7200, 00 грн. ». Тобто, позивач, окрім іншого, є користувачем послуги з очищення промислових стоків.
Ціни на отримані послуги узгоджуються та оформлюються Протоколами цін на отримання послуг від 20.01.2009 та від 22.03.2010. Відповідно до узгодженого протоколу цін послуг станом на 01.01.2009 оптова ціна очистки 1 кубічного метру промислових стоків складає 84 грн. 37 коп., а станом на 01.04.2010 оптова ціна очистки 1 кубічного метру промислових стоків складає 95 грн. 84 коп.
Також, на виконання умов Договору № 30/104 та Протоколів узгоджених цін оформлялися Акти приймання передачі виконаних робіт (послуг) та рахунки для сплати.
На підставі викладеного позивачем, на його думку, було правомірно віднесено до складу валових витрат, витрати повязані із очищення промислових стоків.
Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечив та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 1.32 ст. 1; п. 5.1, п.п. 5.2 п. 5.2.1; п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, п. 10.1 ст. 10, п. 16.1, п. 16.2 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94 ВР та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318. Позивачем було надано заперечення до Акту перевірки, які на думку податкової не є обґрунтованими згідно рішення про результати розгляду заперечень до акту планової документальної перевірки від 28.10.2010 №3197/23-30077685.
На підставі висновків акту перевірки та розглянутих заперечень до Акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 15.11.2010 № 0001022302/0, яким позивач зобовязано сплатити суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 114 077 грн. 10 коп., з яких: 83263 грн. 00 коп. за основним платежем, 30814 грн. 10 коп. штрафних санкцій.
Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду, яке і є предметом розгляду даної справи.
Як вбачається з акту перевірки висновки відповідача щодо визначення позивачеві податкових зобовязань ґрунтуються на тому, що позивачем допущено ряд порушень податкового законодавства. А саме, включення до складу валових витрат податкового обліку витрати по взаємовідносинах з ВАТ «Завод «Перетворювач» за отримані послуги з очищення промислових стоків. Позивачем не підтверджено обсяг очищених промислових стоків, відповідно до умов п. 4.2 договору № 30/104. Розрахунки за надані послуги проведені у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ВАТ «Завод «Перетворювач».
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Також, представник відповідача зазначив, що внаслідок порушення зазначених норм податкового законодавства, ТОВ «Елемент Перетворювач» безпідставно віднесено до складу валових витрат податкового обліку витрати за отримані послуги з очищення промислових стоків.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, свідка суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Елемент Перетворювач» зареєстровано виконавчим комітетом Запорізької міської ради (ідентифікаційний код 30077685), за адресою: вул. Дніпропетровське шосе, будинок 9, м. Запоріжжя, 69069, про що має свідоцтво серії А00 № 201102. Основним видом діяльності, якого є виробництво електро та радіокомпонентів. З 31.08.1998 позивач взято на облік платника податків у ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 31.08.1998 № 2606. Також, позивача зареєстровано платником податку на додану вартість, про що є відповідне свідоцтво № 11701175 від 13.10.1998.
Посадовими особами відповідача на підставі направлень від 03.09.2010 № 645, № 645/1 виданих Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя, п. 1, ст. 11 1 Закону України «Про державну податкову службу» та відповідно до плану графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, валютного за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010.
Перевіркою встановлено порушення пп. 1.32 ст. 1; п. 5.1, п.п. 5.2 п. 5.2.1., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, п. 10.1 ст. 10, п. 16.1, п. 16.2 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94 ВР та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318.
За результатами перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 28.10.2010 № 3197/23-30077685, який отримано позивачем 03.11.2010, про що свідчить штампу вхідної кореспонденції вх. № 1592. Директор та головний бухгалтер ТОВ «Елемент Перетворювач» від підписання Акту перевірки відмовились. З висновками перевірки не погодились, про що свідчать особисті підписи директора та головного бухгалтера. Також, 05.11.2010 на адресу відповідача було надано заперечення до Акту планової виїзної перевірки № 1267/2-160 від 05.11.2010.
Рішенням про результати розгляду заперечень від 10.11.2010 № 18741/10/23-0306/5 до Акту перевірки висновки перевірки визнані правомірними, а заперечення ТОВ «Елемент Перетворювач» необґрунтованими.
На підставі Акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення № 0001022302/0 від 15.11.2010.
В порядку адміністративного оскарження прийняте податкове повідомлення рішення не оскаржувалось.
Відповідно до штампу вхідної кореспонденції № 1592, 17.11.2010 позивачем отримано податкове повідомлення рішення від 15.11.2010 № 0001022302/0, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у сумі 114077 грн. 10 коп.
В судовому засіданні з боку позивача, окрім інших, представниками виступали начальник цеху ВАТ «Завод «Перетворювач» Швец С.І. та енергетик «ТОВ «Елемент Перетворювач» Крахота С.М., які пояснили, що позивач є споживачем послуг ВАТ «Завод «Перетворювач» з постачання оборотної, дистильованої, та гарячої води. Оборотна вода використовується для охолодження обладнання підприємства, а дистильована вода використовується в процесі виробництва напівпровідникових приладів.
В подальшому, після використання в технологічному процесі, дистильована вода перетворюється в промислові стоки: промивні води, що скидаються безперервно та містять в своєму складі кислоти, луги, солі металів в порівняно невеликих кількостях; відпрацьовані концентровані розчини, електроліти, кислоти, луги, що скидаються періодично в порівняно невеликих обємах, що містять в своєму складі хімічні забруднення у великих концентраціях.
Всі промислові стоки підлягають нейтралізації і знешкодженню на комплексі очисних споруд. Власної станції з нейтралізації промислових стоків позивач не має, а тому, з моменту свого створення користується послугою з очистки промислових стоків від ВАТ «Завод «Перетворювач». Очистка промислових потужностей підприємства є обовязковою умовою його роботи
Для обліку поставлених для очистки промислових стоків використовується «мото лічильник», що працює в автоматичному режимі і який знаходиться на території ВАТ «Завод «Перетворювач». Позивач, в свою чергу, контролює кількості промислових стоків в Журналі обліку енергоносіїв, який розпочато 25.12.2008 року.
З боку відповідача, в судовому засіданні, виступила свідок ОСОБА_6 яка проводила перевірку позивача. Свідок пояснив, що при проведенні перевірки нею було досліджено кількість води, яку позивач отримав від ВАТ «Завод «Перетворювач», згідно Договору № 30/104 та кількість промислових стоків, за перевіряємий період, не співпадає. Кількість поставленої води менше кількості промислових стоків детальні розрахунки наведені в Акті перевірки.
Також, свідок зазначив, що у позивача немає доказів підтвердження обліку промислових стоків, ні журналу обліку енергоносіїв ні інших доказів позивачем під час перевірки надано не було, а обсяги очищених промислових вод не підтверджені розрахунковими документами.
На підставі цього перевіряючими було зроблено висновок про, те що позивачем безпідставно віднесено до валових видатків, витрат повязаних із очищення промислових стоків.
Представники позивача зауважили, що промислові стоки утворюються не лише з використаної для очистки дистильованої води. Туди відносять також використані луги, кислоти та інші хімічні рідини та технологічну воду, що використовуються в технологічному процесі виготовлення напівпровідникових приладів. Звернули увагу суду на те, що кількість промислових стоків не залежить від кількості поставленої води, проте напряму залежить від кількості виготовленої підприємством продукції. Зазначили, що облік промислових стокових вод, які надходять від позивача здійснюється окремо від обліку промислових стокових вод ВАТ «Завод «Перетворювач».
Судом встановлено, що 10.01.2008 до Договору № 30/104 було укладено додаткову угоду № 1, якою затверджено методику розрахунку обліку промислових стоків.
На підтвердження придбання послуг за Договором № 30/104 позивачем надано підписані сторонами актами прийому передачі виконаних робіт (послуг), які були підставою для розрахунків та рахунками, а саме:
- актами прийому передачі виконаних робіт (послуг) № 03/04/09 від 29.04.2009 на суму 107030 грн. 79 коп. з ПДВ; № 02/05/09 від 28.05.2009 на суму 57413 грн. 04 коп. з ПДВ, № 020/06/09 від 30.06.2009 на суму 81252 грн. 91 коп. з ПДВ, № 1/07/09 від 31.07.2009 на суму 111737 грн. 60 коп. з ПДВ, № 03/08/09 від 31.08.2009 на суму 23286грн. 12 коп. з ПДВ, № 03/09/09 від 30.09.2009 на суму 20 350 грн. 04 коп. з ПДВ, № 4/10/09 від 30.10.2009 на суму 27335 грн. 88 коп. з ПДВ, № 4/11/09 від 30.11.2009 на суму 32701 грн. 81 коп. з ПДВ, № 4/12/09 від 24.12.2009 на суму 29563 грн. 25 коп. з ПДВ, № 2/01/10 від 28.01.2010 на суму 25007 грн. 27 коп. з ПДВ, № 2/02/10 від 24.02.2010 на суму 104112 грн. 11 коп. з ПДВ, № 0/03/10 від 29.03.2010 на суму 32499 грн. 32 коп. з ПДВ, № 4/04/10 від 30.04.2010 на суму 37952 грн. 64 коп. з ПДВ, № 2/05/10 від 31.05.2010 на суму 27371 грн. 90 коп. з ПДВ, № 3/06/10 від 30.06.2010 на суму 42552 грн. 96 коп. з ПДВ; - рахунками за очистку промислових стокових вод № 330 від 04.09.2009 на суму 23286 грн. 12 коп. з ПДВ, № 382 від 05.10.2009 на суму 20350 грн. 04 коп. з ПДВ, № 449 від 09.11.2009 на суму 27335 грн. 88 коп. з ПДВ, № 505 від 09.12.2009 на суму 32701 грн. 81 коп. з ПДВ, № 11 від 11.01.2010 на суму 29563 грн. 25коп. з ПДВ, № 59 від 03.02.2010 на суму 25007 грн. 27коп. з ПДВ, № 86 від 09.03.2010 на суму 104112 грн. 11 коп. з ПДВ, № 121 від 07.04.2010 на суму 32499 грн. 32 коп. з ПДВ, № 165 від 06.05.2010 на суму 37952 грн. 64 коп. з ПДВ, № 211 від 07.06.2010 на суму 27371 грн. 90 коп. з ПДВ, № 272 від 07.07.2010 на суму 42552 грн. 96 коп. з ПДВ, Також, факт придбання послуг підтверджується наданими платіжними дорученнями та випискою з розрахункового рахунку позивача. Закон України № 2181 від 21.12.2000 є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Пунктом 1.2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2181 від 21.12.2000 встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Законом України № 2181 від 21.12.2000, а саме підпунктом «б» пункту 4.2.2. визначено обовязок контролюючий орган самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону України № 2181 від 21.12.2000, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 ст. 5 Закону України № 2181 від 21.12.2000, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Також, законом встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Статтею 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 встановлено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідальність, згідно із п. 17.1.3 ст. 17 Закону України № 2181 від 21.12.2000 передбачено у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 визначено, що Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України ( кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Перетворювач» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення від 15.11.2010 № 0001022302/0 підлягають задоволенню, з огляду на те, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат, витрати повязані із очищення промислових стоків, як такі що використані платником податку у власній господарській діяльності.
Керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 158-163 КАС України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Перетворювач» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення від 15.11.2010 № 0001022302/0 задовольнити в повному обсязі.
Визнати нечинним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 15.11.2010 № 0001022302/0.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційного інстанції.
Суддя /підпис/І.В.Батрак
Постанова виготовлена в повному обсязі 09.03.2011
Постанова не набрала законної сили
Суддя І.В.Батрак
Судове рішення № 16915652, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 01.03.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9579/10/0870. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: