Постанова № 16915053, 30.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 р. справа № 2а/0570/9198/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретаріПітель В.М.

за участю:

представника позивача Звездіної І.Б.,

представника відповідача Оптової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» до Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання недійсними рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» звернулось до суду з позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання недійсними рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до рішень відповідача № 05/16-983 від 13.05.2011 року та № 05/16-984 від 13.05.2011 року на підставі матеріалів справи та протоколу засідання встановлено порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» п. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме у м. Дніпропетровськ розповсюджена заборонена реклама в усіх друкованих засобах масової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарських відносин» підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Плановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

- неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Частинами 1, 2, 6 ст.7 цього ж Закону передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. В останній день перевірки два примірника акту підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Позивач вказує, що відповідачем не надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» передбачені законодавством документи до проведення заходу державного нагляду (контролю), встановлені законодавством. Дії відповідача щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» не відповідали ознакам планового заходу (позивач не отримував повідомлення про проведення планового заходу), ані позапланового (у зв'язку з відсутністю посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю)).

Крім того, як зазначив позивач, з протоколу взагалі не зрозуміло відносно якого з магазинів Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», які розташовані в м. Дніпропетровськ, здійснювався захід державного (нагляду) контролю, що ставить під сумнів взагалі чи проводився такий захід.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Як зазначає позивач, відповідачем не проводились у відношенні нього ніякі заходи державного нагляду (контролю) та документ, яким встановлено порушення Закону України «Про рекламу», позивачу надано не було. На думку позивача, листівка, яка долучена до матеріалів справи, не є друкованим засобом масової інформації в розумінні законодавства про рекламу.

Тому позивач вважає, що оскаржувані рішення винесені з порушенням вимог діючого законодавства та просить суд визнати недійсними рішення Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 13.05.2011 року №№ 05/16-983, 05/16-984.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив наступне.

Посадовою особою Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області підтвердився факт розповсюдження позивачем забороненої реклами в усіх друкованих засобах масової інформації та у свою чергу складено протокол від 01.04.2011 року № 000181 і вимогу від 01.04.2011 року № 05/16-652. В них роз'яснено всі права та обов'язки позивача згідно законодавства про рекламу, а також про те, що 15.04.2011 року позивачу треба прибути до Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу стосовно розповсюдження забороненої реклами в усіх друкованих засобах масової інформації.

Згідно з Методичними вказівками щодо накладення штрафів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 «Про затвердження порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу» протокол про порушення законодавства про рекламу складається в одному примірнику та залишається у матеріалах справи. Після перевірки відповідності реклами вимогам законодавства посадові особи, які розглядають справу, не пізніше як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день повідомляють рекламодавців про розгляд справи рекомендованим листом або іншим шляхом, який передбачає письмове підтвердження отримання повідомлення, з зазначенням дати, місця та часу розгляду справи.

Як зазначає представник відповідача, згідно з вищезазначеним посадовою особою відповідача було складено протокол від 15.04.2011 року № 000185 про порушення позивачем п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», а саме неподання інформації стосовно вартості розповсюдженої реклами. Розмір штрафу розрахований відповідно до п. 6, 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» та п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

На підставі викладеного, представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

При розгляді справи в суді першої інстанції встановлено наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» - зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 13.09.2006 року, ідентифікаційний код 34604386, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 740566 (а.с.19).

Відповідач Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 30.03.1994 року, ідентифікаційний код 20378396, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 436016.

Головним спеціалістом головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів Садовенко І.М. складено протокол № 16 від 21.03.2011 року, відповідно до якого в ході здійснення контролю за дотриманням законодавства України про рекламу, встановлено ознаки порушення вимог ст. 22 Закону України «Про рекламу». Так, реклама про знижку на алкогольний напій «Шампанське «Советское» напівсолодке, біле, 0, 75л» розміщена в друкованому засобі інформації «Брусниця якість вище ціни нижче, пропозиція дійсна з 16.03.11 року по 29.03.11» та розповсюджувалась в мережі магазинів «Брусниця» Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» у м. Дніпропетровськ (а.с.9).

Запрошенням від 26.04.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» було викликано в Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області на 11 травня 2011 року на 10-00 годин для участі в засіданні по розгляду матеріалів справи та прийняття рішення про порушення вимог Закону України «Про рекламу» (а.с.11).

Рішенням Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 05/16-984 від 13.05.2011 року встановлено порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» вимог п. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами на позивача накладено штраф у розмірі 1700, 00 грн. (а.с.7).

Рішенням Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 05/16-983 від 13.05.2011 року встановлено порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» вимог п. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме при неможливості встановлення вартості розповсюдженої реклами на позивача накладено штраф у розмірі 5083, 00 грн. (а.с.8).

Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ (зі змінами та доповненнями) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Статтею 26 Закону України «Про рекламу» передбачено, що контроль, за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з Положенням про Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, головні обласні, обласні, Головне Київське та Севастопольське міські управління у справах захисту прав споживачів, затверджене наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 09.10.2003 року № 169 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 року за № 972/8293, здійснення органами з захисту прав споживачів контролю за дотриманням рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами вимог законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів відносить до основних завдань управлінь (абзац 3 пункту 4). Для реалізації яких їм надано право перевіряти дотримання рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами вимог законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів.

При проведенні перевірки службові особи Держспоживстандарту реалізують права, надані їм ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів». Дії службових осіб органів Держспоживстандарту при проведенні перевірок регламентуються кількома нормативними актами.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, інші принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) та не суперечить ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів».

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня безпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок в органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про проведення планового заходу.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено Законом. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається ( ч. 5 ст. 5 Закону).

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обовязкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обовязкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням них у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Статтею 7 цього ж Закону передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду, (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення направлення на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Проаналізувавши вищевказані норми Закону суд зазначає, що посадовими особами Головного Дніпропетровського обласного Управління у справах захисту прав споживачів під час перевірки не було дотримано вимог ст. ст. 5, 6, 7 зазначеного Закону.

Наказом Держстандарту від 27.11.2000 року № 679 затверджено 9 форм актів, постанов і рішень. Із них основний акт - це акт перевірки виконання законодавства про захист прав споживачів (форма № 1). До нього під час перевірки складаються та підписуються проміжні акти:

- акт відбору зразків товарів (форма № 2);

- акт контрольної перевірки правильності розрахунків за реалізовані товари, надані послуги (форма № 3);

- акт перевірки дотримання законодавства про рекламу (форма № 5).

Таким чином, складання протоколу про порушення законодавства про рекламу від 21.03.2011 року та протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 13.05.2011 року, а також фіксування в них відповідних порушень, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, у зв'язку з чим вказані протоколи не можуть бути підставою для прийняття спірних рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Суд зазначає, що ч. 1 ст. 22 Закону України «Про рекламу» визначено, що реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється:

на радіо та телебаченні з 6 до 23 години;

на перших і останніх сторінках газет, на обкладинках журналів та інших видань, в усіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань;

в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань);

засобами внутрішньої реклами;

за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв);

на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену;

засобами зовнішньої реклами.

Визначення терміну «друковані засоби масової інформації (преса) в Україні» наведено у ст. 1 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.1992 року № 2782-ХІІ, відповідно до якої це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що листівка, яка міститься в матеріалах справи - «Брусниця якість вище ціни нижче, пропозиція дійсна з 16.03.11 року по 29.03.11» та на яку у якості доказу порушення позивачем вимог ст. 22 Закону України «Про рекламу» є посилання у протоколі № 16 від 21.03.2011 року, не є друкованим засобом масової інформації в розумінні законодавства.

Статтею 26 Закону України «Про рекламу» передбачено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку.

На вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.

У статті 1 Закону України «Про рекламу» наведено термін внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються.

Як встановлено у судовому засіданні, в магазинах «Брусниця» продається алкогольний напій «Шампанське «Советское» напівсолодке, біле, 0, 75л», інформація про який наведена у листівці «Брусниця якість вище ціни нижче, пропозиція дійсна з 16.03.11 року по 29.03.11».

Проаналізувавши наведені норми Закону України «Про рекламу», суд приходить до висновку, що з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», відсутнє порушення, передбачене п. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу», оскільки магазин «Брусниця», є місцем торгівлі, де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються.

У зв'язку з вищевикладеним, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» до Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання недійсними рішень, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» до Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання недійсними рішень задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області від 13.05.2011 року № 05/16-983 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083, 00 грн. (пять тисяч вісімдесят три гривні).

Визнати недійсним рішення Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області від 13.05.2011 року № 05/16-984 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1 700, 00 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

Стягнути з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 22090200, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3, 40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 30 червня 2011 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 04 липня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.