Постанова № 16915024, 29.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/3048/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі          Кішенковій Г.О.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю від 26.01.2011 року);

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю від 12.03.2011 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Добропільського міського центру зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1912,04 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011 року Добропільський міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1912,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_3 призначено допомогу по безробіттю за період з 20 лютого 2008 року по 04 червня 2008 року та з 15 серпня 2008 року по 20 січня 2009 року. За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, шляхом звірення даних центру зайнятості з Державною податковою інспекцією в порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості, встановлено, що відповідач перебуваючи на обліку в Добропільському міському центру зайнятості, як безробітна, у 1 кварталі 2008 року та у 3 кварталі 2008 року отримувала дохід у ПАТ КБ «ПриватБанк». Таким чином, відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю за період з 20 лютого 2008 року по 04 червня 2008 року та з 15 серпня 2008 року по 20 січня 2009 року.

Також, з метою досудового урегулювання спору Добропільським міським центром зайнятості відповідачу було направлено лист №04-311 від 03.02.2011 року, в якому було встановлено термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, але відповіді не надійшло та сума боргу не сплачена.

Тому просить стягнути з ОСОБА_3 незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 1912,04 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала письмові заперечення, в яких просила відмовити у задоволені позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

20 лютого 2008 року ОСОБА_3 звернулась до Добропільського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з заявою про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом директора Добропільського міського центру зайнятості від 20.02.2008 року №НТ080220 відповідачу надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю з 20.02.2008 року.

Наказом від 05.06.2008 року №НТ080605 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу, у зв’язку з поданням безробітною письмової заяви про відмову від послуг ДСЗ відповідно до п.п.10 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 05.06.2008 року.

15 серпня 2008 року ОСОБА_3 повторно звернулась до Добропільського міського центру зайнятості з заявою про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом від 15.08.2008 року №НТ080815 відповідачу поновлено статус безробітної та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 15.08.2008 року.

Наказом від 21.01.2009 року №НТ090121 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу, у зв’язку з поданням безробітної письмової заяви про відмову від послуг ДСЗ відповідно до п.п.10 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 21.01.2009 року.

За результатами проведення перевірки в порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним шляхом звірення даних центру зайнятості з Державною податковою інспекцією в порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України та Державним центром зайнятості, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України №259/407 від 12.07.2006 року та Постановою правління Пенсійного фонду України №9-3 від 12.07.2006 року, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України за №876/12750 від 26.07.2006 року, встановлено, що згідно даних Державної податкової адміністрації України, ОСОБА_3 у 1 кварталі 2008 року та у 3 кварталі 2008 року отримувала дохід у ПАТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, у період перебування на обліку, як безробітна за період з 20 лютого 2008 року по 04 червня 2008 року та з 15 серпня 2008 року по 20 січня 2009 року отримала допомогу по безробіттю в сумі розміром 1912,04 грн., що підтверджується розрахунками виплаченої допомоги по безробіттю.

На адресу відповідача направлено лист №04-311 від 03.02.2011 року, в якому був встановлений термін для повернення сплаченої допомоги по безробіттю у сумі 1912,04 грн., як незаконно отриману.

Однак на момент судового розгляду справи відповідачем сума сплаченої їй допомоги по безробіттю у добровільному порядку позивачу не повернена.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі – Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов’язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом №803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідачем було особисто підписано заяву, що на цей час вона не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, а у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службу зайнятості, зобов’язується добровільно повернути зайво виплачене їй матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Підпунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідач своєчасно не подала до Добропільського міського центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітна вона отримувала дохід у ПАТ КБ «ПриватБанк».

Внаслідок цього їй було безпідставно сплачено допомогу по безробіттю за період з 20 лютого 2008 року по 04 червня 2008 року та з 15 серпня 2008 року по 20 січня 2009 року в сумі розміром 1912,04 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

Сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 20 лютого 2008 року по 04 червня 2008 року та з 15 серпня 2008 року по 20 січня 2009 року складає 1912,04 грн.

Як встановлено у судовому засіданні, у добровільному порядку незаконно отримана сума допомоги по безробіттю відповідачем повернута не була.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Добропільського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Добропільського міського центру зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1912,04 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Добропільського міського центру зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р №37177001004262, МФО 834016, ЄДРПОУ 23126132) незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі розміром 1912 (одна тисяча дев’ятсот дванадцять) грн. 04 (чотири) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 29 червня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 04 липня 2011 року.

Суддя                                                                       Фещук А.В.