Постанова № 16914522, 22.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2011 р. справа № 2а/0570/5176/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А. С.

при секретарі Кобець О.А.

за участю:

представника позивача Новака П.Ю.,

представників відповідача Шестакова М.А., Удовік О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 30.11.2010 № 0001882302/0/48703, № 0001892302/0/48702,

В С Т А Н О В И В:

04.04.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер ЛТД» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 30.11.2010 № 0001882302/0/48703, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 29640 грн. 60 коп., у тому числі за основним платежем 24703 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4940 грн. 60 коп., і від 30.11.2010 № 0001892302/0/48702, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 29644 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 19763 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9881 грн. 50 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем на підставі акта документальної невиїзної перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Востокпромвугілля» за період з 01.01.2010 по 30.06.2010 № 2490/7/23-2/36082093 від 17.11.2010, відповідно до якого ДПІ у м. Краматорську встановила порушення позивачем п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які втратили чинність з 01.01.2011 року, але діяли на момент вчинення інкримінуємих порушень. У результаті порушення вказаних приписів законодавства, на думку відповідача, занижено податок на додану вартість на суму 19763,00 грн., у т.ч. за червень 2010 року у сумі 19763,00 грн., та занижено податок на прибуток на суму 24703,00 грн., у т.ч. за 2 квартал 2010 року у сумі 24703,00 грн.

Щодо заниження податку на прибуток позивач вказує, що товарно-матеріальні цінності (електрообладнання) (далі - ТМЦ) були придбані ТОВ «Кондиціонер ЛТД» у ТОВ «Востокпромвугілля» за договором № 11/Т від 05.05.2010 та додаткової угоди до нього № б/н від 05.05.2010, та використані виключно у господарській діяльності ТОВ «Кондиціонер ЛТД», а саме для виробництва промислового холодильного вентиляційного устаткування та реалізації з метою отримання прибутку. У ході проведення документальної невиїзної перевірки ДПІ у м. Краматорську були надані складені належним чином документи бухгалтерського обліку в підтвердження даного факту, про що зазначено у акті перевірки.

Фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Кондиціонер ЛТД» у ТОВ «Востокпромвугілля» підтверджується наданими до перевірки органу ДПІ документами: договором, специфікаціями до договору, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками, реєстрами отриманих податкових накладних, довіреностями на отримання ТМЦ, товарно-транспортними накладними, виписаними автоперевізником ФО-П ОСОБА_4, що підтверджують факт транспортування ТМЦ та актами виконаних робіт, складеними та підписаними у двосторонньому порядку із автоперевізником ФО-П ОСОБА_4

Податковий та бухгалтерський облік у ТОВ «Кондиціонер ЛТД» ведеться належним чином. Зауважень по даному питанню посадовими особами ДПІ у м. Краматорську не зроблено. Первинні бухгалтерські документи, що підтверджують та фіксують факт здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Кондиціонер ЛТД» із ТОВ «Востокпромвугілля» за період з 01.01.2010 по 30.06.2010 є в наявності та були надані для ознайомлення перевіряючим.

Документи, за якими здійснювалися операції з придбання ТОВ «Кондиціонер ЛТД» у ТОВ «Востокпромвугілля» товарно-матеріальних цінностей є первинними документами та мають усі необхідні реквізити для підтвердження здійснення господарських операцій та формування валових витрат підприємства і податкового кредиту з ПДВ у податковому обліку.

Фактичне використання вказаних товарно-матеріальних цінностей у веденні господарської діяльності ТОВ «Кондиціонер ЛТД» підтверджується наступними бухгалтерськими документами: калькуляціями, звітами складського обліку, тимчасовими нормами використання матеріалів, актами списання матеріалів, журналами-ордерами, картками рахунків по рахунку 201 бухгалтерського обліку.

Таким чином, ТОВ «Кондиціонер ЛТД» по взаємовідносинам із ТОВ «Востокпромвугілля» придбавало товарно-матеріальні цінності, фактично їх отримало та використало у власній господарській діяльності.

Суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних, виданих за наслідками даної господарської операції, були включені до складу податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних та додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ.

Також вважає безпідставним посилання відповідача в обґрунтування нікчемності правочину на дані «Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», оскільки це не передбачено вимогами діючого законодавства. Крім того, відповідачем не було направлено запитів щодо проведення зустрічних перевірок контрагента позивача, за наслідками яких було б можливо встановити розбіжності даних задекларованих показників у податковій звітності позивача та його контрагента.

Просив позов задовольнити (т. 1 а.с. 131-141).

У судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували з тих підстав, що перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді неправомірного віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого в ціні товарно-матеріальних цінностей, придбаних по договору між позивачем та ТОВ «Востокпромвугілля» № 11/Т від 05.05.2010, та, відповідно, неправомірне включення до складу валових витрат витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей по цьому ж договору, які не призначались для використання у власній господарській діяльності підприємства. До перевірки не було надано документів на підтвердження фактичного транспортування на адресу позивача товарно-матеріальних цінностей (товарно-транспортні накладні, довіреності, технічний паспорт, сертифікати, посвідчення якості тощо), чим порушено вимоги Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених Постановами Державного арбітражного союзу РСР від 15.06.1965 № П-6 і від 25.06.1966 № П-7, які є чинними на даний час (далі за текстом Інтрукції П-6, П-7), Закону України «Про бухгалтерський облік т а фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704. За наслідками перевірки залишились не підтвердженими операції між ТОВ «Кондиціонер ЛТД» та ТОВ «Востокпромвугілля» стосовно врахування реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання поставки, що свідчить про відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності. Тобто, фінансово-господарські операції по договору № 11/Т від 05.05.2010 були здійсненні без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження обєкта оподаткування, несплати податків. Крім того, згідно даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено розбіжності, тобто ТОВ «Востокпромвугілля» не декларувало податкові зобовязання по операціях з ТОВ «Кондиціонер ЛТД».

Також представник відповідача надав суду письмові заперечення проти позову, у яких обґрунтував свою позицію нормами діючого законодавства (т. 2 а.с. 43-45). Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер ЛТД» зареєстровано як юридична особа 09.09.2008 виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 607657 (т. 2 а.с. 6). Позивача включено до ЄДРПОУ за № 36082093, що підтверджується довідкою Управління статистики у м. Краматорську серії АБ № 076842 від 14.09.2010 (т. 2 а.с. 7). Позивач здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого зборами учасників товариства, протоколом № 1 від 02.09.2008 (т. 2 а.с. 11-20).

ТОВ «Кондиціонер ЛТД» перебуває на обліку в ДПІ у м. Краматорську як платник податків з 10.09.2008, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків Форми 4-ОПП № 1171/10/29-14-8 від 13.09.2010 (т. 2 а.с. 8).

ТОВ «Кондиціонер ЛТД» є платником податку на додану вартість згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100145678 від 16.10.2008 (т. 2 а.с. 8).

У період з 10.11.2010 по 12.11.2010 посадовими особами ДПІ у м. Краматорську проводилася документальна невиїзна перевірка ТОВ «Кондиціонер ЛТД» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Востокпромвугілля» (ЄДРПОУ 36638312) за період з 01.01.2010 по 30.06.2010, за наслідками якої було складено акт № 2490/23-2/36082093 від 17.11.2010 (т. 2 а.с. 49-54).

Згідно з висновком акту перевірки, позивачем допущено порушення п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 24703 грн., у т.ч. за 2 квартал 2010р. у сумі 24703 грн., а також п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 19763 грн., у т.ч. за червень 2010р. у сумі 19763 грн. (т. 2 а.с. 54).

Не погоджуючись із таким висновком акту перевірки, позивач надіслав заперечення на акт перевірки від 21.11.2010 (т. 2 а.с. 130-132), які були залишені без задоволення.

30.11.2010 ДПІ у м. Краматорську були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0001882302/0/48703, яким на підставі акту перевірки та відповідно до підпункту «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 3, 10, 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 29643,60 грн., у т.ч. за основним платежем - 24703 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4940,60 грн. (т. 2 а.с. 46);

- № 0001892302/0/48702, яким на підставі акту перевірки та відповідно до підпункту «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 4, 6, 7, 10 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 29644,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 19763 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 9881,50 грн. (т. 2 а.с. 47).

Позивач оскаржив прийняті податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПІ у м. Краматорську (т. 1 а.с. 145-149, 150-153), ДПА в Донецькій області (т. 1 а.с. 156-159, 160-164), ДПА України (т. 1 а.с. 171-187, 188-210).

При здійсненні розгляду скарг позивача ДПІ у м. Краматорську була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Кондиціонер ЛТД» з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Востокпромвугілля» за період з 01.01.2010 по 30.06.2010, за наслідками якої було складено акт від 23.02.2011 № 129/23-2-36082093 (т. 2 а.с. 114-121), аналогічний за змістом акту № 2490/23-2/36082093 від 17.11.2010 (т. 2 а.с. 49-54).

Рішеннями ДПІ у м. Краматорську (т. 1 а.с. 154-155), ДПА в Донецькій області (т. 1 а.с. 166-170), ДПА України (т. 2 а.с. 95-100) у задоволенні скарг позивача було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими ДПІ у м. Краматорську податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 04.04.2011 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом (т. 1 а.с. 3-12, 131-141).

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що ДПІ у м. Краматорську не довела у повній мірі правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2010 між ТОВ «Востокпромвугілля» як Постачальником та ТОВ «Кондиціонер ЛТД» як Покупцем укладено Договір поставки № 11/Т, згідно умов якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупцю товар згідно Додатку Специфікації до договору, а Покупець зобовязується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1). Найменування товару, його кількість і якісні характеристики, ціна товару за одиницю і по позиціям, а також загальна вартість товару, поставка якого буде здійснюватися у відповідності із цим договором, вказуються у Додатках-Специфікаціях до договору, які з моменту підписання сторонами складають невідємну частину договору (п. 2.1). Поставкою товару здійснюється партіями протягом строку дії цього Договору. Конкретні обсяги і строки поставки товару узгоджуються сторонами у робочому порядку шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами, факсограмами і т.п. (п. 3.1). Поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених у Додатках-Специфікаціях (п. 3.2). Ціна товару складає грошову суму, виражену у національній валюті України, вказану у Додатку-Специфікації на відповідну партію товару (п. 4.1). Оплата товару Покупцем здійснюється на підставі підписаних обома сторонами Додатків-Специфікацій (п. 5.1). Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у строки, узгоджені сторонами і вказані у Додатках-Специфікаціях (п. 5.2) (т. 1 а.с. 21-22).

05.05.2010 сторонами було укладено додаткову угоду до договору поставки № 11/Т, згідно якої поставка товару здійснюється згідно Інкотермс 2000 FCA м. Краматорськ (транспортом Покупця) (т. 1 а.с. 23).

Відповідно до умов договору поставки між сторонами договору були підписані наступні Специфікації, що є додатками до договору поставки:

-№ 1 від 05.05.2010 на поставку вентиляторів, конденсаторів, корпусів кондиціонера та ін. матеріалів на загальну суму 15000 грн., у т.ч. ПДВ 2500 грн. (т. 1 а.с. 24);

-№ 2 від 07.06.2010 на поставку вентиляторів, компресорів, конденсаторів та ін. на загальну суму 58000 грн., у т.ч. ПДВ 9666 грн. 67 коп. (т. 1 а.с. 25);

-№ 3 від 21.06.2010 на поставку батарей теплообмінних, вентиляторів, дифузорів металевих та ін. на загальну суму 33585 грн. 02 коп., у т.ч. ПДВ 5597 грн. 50 коп. (т. 1 а.с. 26);

-№ 4 від 25.06.2010 на поставку реле та блоків управління кондиціонерів на загальну суму 11990 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ 1998 грн. 40 коп. (т. 1 а.с. 27).

Фактичне виконання умов договору та Специфікацій підтверджується наступними матеріалами справи:

- витратними накладними № 1320003 від 12.05.2010, № 1720003 від 08.06.2010, № 1730002 від 09.06.2010, № 1740003 від 09.06.2010, № 1720002 від 21.06.2010, № 1730001 від 22.06.2010, № 1760008 від 25.06.2010, якими підтверджено відвантаження та отримання товару (т. 1 а.с. 28-34);

- довіреностями на імя ОСОБА_5 на отримання поставленого товару (т. 1 а.с. 42-48), яка працює спеціалістом по маркетингу на підприємстві (т. 2 а.с. 170, 187-188);

- наказами про відрядження ОСОБА_5 на ТОВ «Востокпромвугілля» та посвідченнями на її відрядження до м. Луганськ (т. 2 а.с. 171-182)

- товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 53-58);

- банківськими виписками, що підтверджують факт оплати за поставлений товар (т. 2 а.с. 21-28).

На виконання умов додаткової угоди до договору поставки від 05.05.2010 № 11/Т (здійснення перевезення транспортом Покупця згідно Інкотермс 2000 FCA м. Краматорськ) ТОВ «Кондиціонер ЛТД» було укладено із ФО-П ОСОБА_4 договір на виконання вантажоперевезень від 11.01.2010 № 11/01/2010 (т. 1 а.с. 49).

Згідно умов п. 1.2 цього договору, перевезення здійснювалось автотранспортними засобами ГАЗ-3302 СПГ, АН 4417 АІ, 2005 р.в. та ГАЗ-3302СПГ, АН 0156 СМ, 2007р.в., які належать ОСОБА_4, що підтверджується довідкою УДАІ ВРЕР м. Краматорськ (т. 2 а.с. 169). На вказані автомобілі були надані відповідні ліцензійні картки (т. 1 а.с. 51).

Фактичне виконання перевезень підтверджено вищевказаними товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 53-58), актами прийомки-здавання робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 59-64).

Оприбуткування поставленого товару по бухгалтерському обліку підприємства підтверджено звітами по складу комплектації ТОВ «Кондиціонер ЛТД» (т. 1 а.с. 67-82, 117-126), картками рахунку 201, з яких прослідковується оприбуткування товару саме від ТОВ «Востокпромвугілля» (т. 1 а.с. 87-116).

Відповідач у акті перевірки зазначає, що фінансово-господарські операції ТОВ «Кондиціонер ЛТД» з ТОВ «Востокпромвугілля» були здійснені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, а також, що наданими документами не доведено фактичну наявність ТМЦ, пересування ТМЦ та їх оприбуткування саме від ТОВ «Востокпромвугілля». З цих підстав відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Кондиціонер ЛТД» завищено суму валових витрат по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за півріччя 2010р. на суму 98813 грн., оскільки ці витрати не повязані із здійсненням господарської діяльності підприємства та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами (т. 1 а.с. 17).

Суд не погоджує таку позицію відповідача, оскільки вона не ґрунтується на вимогах Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, у відповідності до п. 5.1 ст. 5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До того ж, у Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошується, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають зясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Обовязок ТОВ «Кондиціонер ЛТД» оплатити товари, поставлені ТОВ «Востокпромвугілля» встановлений умовами Договору поставки № 11/Т від 05.05.2011 та Специфікаціями до нього. Оплата за поставлені товари позивачем у даному випадку є виконанням з його боку господарського договору, тобто повязана зі здійсненням господарської діяльності.

Крім того, та обставина, що отримані за Договором поставки № 11/Т від 05.05.2011 товари є повязаними із господарською діяльністю позивача підтверджується наступними матеріалами справи: остаточними калькуляціями виробництва продукції (т. 1 а.с. 65-66); тимчасовими нормами витрат комплектуючих на транспортний кондиціонери КХЛ-500-7,0 У1 з перетворювачем та КХЛ-500-7С У1 (т. 1 а.с. 83-84); актами списання матеріалів та комплектуючих (т. 1 а.с. 85-86), - які підтверджують, що придбані матеріали використані для виробництва кондиціонерів.

Також, згідно наданої ТОВ «Кондиціонер ЛТД» довідки від 21.06.2011 № 3/276, товарно-матеріальні цінності, оприбутковані по накладним № 1320003 від 12.05.2010, № 1720003 від 08.06.2010, № 1730002 від 09.06.2010, № 1740003 від 09.06.2010, № 1720002 від 21.06.2010, № 1730001 від 22.06.2010, № 1760008 від 25.06.2010 у повному обсязі були використані для виробництва кондиціонера транспортного КХЛ-500-7,0 У1 з перетворювачем у кількості 1 шт. та кондиціонерів КХЛ-500-7С У1 у кількості 4шт.

Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування, а також виробництво, реалізація продукції виробничо-технічного призначення є одними з напрямків господарської діяльності позивача згідно з його Статутом (т. 2 а.с. 12-13).

З огляду на вищевикладене, суд вважає доведеним факт використання придбаного позивачем товару у ТОВ «Востокпромвугілля» за Договором поставки № 11/Т від 05.05.2011 та Специфікаціями до нього у власній господарській діяльності позивача.

Суд також вважає необґрунтованими доводи податкового органу про те, що сума валових витрат у вигляді оплати за отримані від ТОВ «Востокпромвугілля» товари не підтверджена відповідними первинними документами, оскільки досліджені судом вище витратні накладні, товарно-транспортні накладні та інші документи містять усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

Таким чином, з огляду на положення п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивач правомірно включив до складу валових витрат суму витрат на придбання товарів за договором № 11/Т від 05.05.2011, укладеного із ТОВ «Востокпромвугілля».

Також суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді необґрунтованого включення сум ПДВ, сплачених у ціні придбаного товару за договором № 11/Т від 05.05.2011, до складу податкового кредиту червня 2010 року ПДВ у сумі 19763 грн. з таких підстав.

Згідно з приписами п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

За наслідками господарських операцій поставки ТОВ «Востокпромвугілля» були виписані на адресу ТОВ «Кондиціонер ЛТД» податкові накладні № 1320003 від 12.05.2010 на суму поставки 15 000 грн., у т.ч. ПДВ 2 500 грн., № 1720003 від 08.06.2010 на суму поставки 19 235 грн. 66 коп., у т.ч. ПДВ 3 205 грн. 94 коп., № 1730002 від 09.06.2010 на суму поставки 19 253 грн. 52 коп., у т.ч. ПДВ 3 208 грн. 92 коп., № 1740003 від 09.06.2010 на суму поставки 19 510 грн. 82 коп., у т.ч. ПДВ 3251 грн. 80 коп., № 1720002 від 21.06.2010 на суму поставки 15 950 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ 2658 грн. 40 коп., № 1730001 від 22.06.2010 на суму поставки 17634 грн. 62 коп., у т.ч. ПДВ 2939 грн. 10 коп., № 1760008 від 25.06.2010 на суму поставки 11990 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ 1998 грн. 40 коп. (т. 1 а.с. 35-41), які були відображені позивачем у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (т. 2 а.с. 40-42).

Суми ПДВ згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту ПДВ відповідних податкових періодів 2010 року, про що вказував у податкових деклараціях з податку на додану вартість та додатках № 5 до них «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (т. 2 а.с. 33-39).

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом вище, оплата за товари, поставлені ТОВ «Востокпромвугілля» за договором № 11/Т від 05.05.2010, є витратами, понесеними у звязку із здійсненням господарської діяльності підприємства, а також діяльність щодо відносин позивача із ТОВ «Востокпромвугілля», є такою, що повязана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), у звязку з чим є безпідставним висновок відповідача щодо неправомірності включення позивачем зазначених у податкових накладних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Також суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у акті перевірки на розбіжності в Cистемі автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, оскільки податкове законодавство не містить положень, які дозволяли б податковому органу зменшувати податковий кредит ПДВ в залежності від розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт вчинення позивачем порушень п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку із чим є неправомірним здійснення донарахування сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, зроблене відповідачем оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями від 30.11.2010 № 0001882302/0/48703, № 0001892302/0/48702.

Оскільки суд прийшов до висновку про неправомірність донарахування контролюючим органом податкового зобовязання позивачу, то, відповідно, є неправомірним застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Разом із тим, обираючи спосіб захисту порушеного права - визнання нечинним спірного податкового повідомлення-рішення, - позивач не врахував, що вимога про визнання акта нечинним, як спосіб захисту порушеного права відповідно до статей 105, 162, 171 КАС України може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів, тоді як рішення податкового органу за своєю правовою природою є індивідуальним актом. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Оскільки приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, суд вважає за можливе з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську від 30.11.2010 № 0001882302/0/48703 та від 30.11.2010 № 0001892302/0/48702.

На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 30.11.2010 № 0001882302/0/48703, № 0001892302/0/48702 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області від 30 листопада 2010 року № 0001882302/0/48703, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер ЛТД» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 29643 (двадцять девять тисяч шістсот сорок три) грн. 60 коп., у т.ч. за основним платежем - 24703 (двадцять чотири тисячі сімсот три) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4940 (чотири тисячі девятсот сорок) грн. 60 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області від 30 листопада 2010 року № 0001892302/0/48702, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер ЛТД» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 29644 (двадцять девять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 50 коп., у т.ч. за основним платежем 19763 (девятнадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 9881 (девять тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариству з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер ЛТД» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 22 червня 2011 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 27 червня 2011 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.