Постанова № 16914515, 20.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2011 р. справа № 2а/0570/7887/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А. С.

при секретаріКобець О.А.

представника позивачаАнохіної Т.І.,

представника відповідачаКорецької Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень № 0003331543/0 від 04.11.2010, № 0003331543/1 від 09.12.2010 про нарахування штрафної санкції на суму 66999,97 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до суду з позовом до Словянської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003331543/0 від 04.11.2010, № 0003331543/1 від 09.12.2010 про нарахування штрафної санкції на суму 66999,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0003331543/0 від 04.11.2010 на суму штрафних санкцій 66999,97 грн. було прийнято на підставі акту перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища № 7506/15-311-03337119 та відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Позивач оскаржив прийняте рішення в адміністративному порядку, однак його скарга була залишена без задоволення та відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003331543/1 від 09.12.2010, аналогічне попередньому.

Штрафна санкція у розмірі 66999,97 грн. була нарахована таким чином: у сумі 43380,14 грн. по податковому розрахунку від 05.11.2009 при сплаті 86760,27 грн. 19.02.2010; у сумі 23619,83 грн. по податковому розрахунку від 05.11.2009 при сплаті 47239,65 грн. 19.02.2010. Позивач 19.02.2010 фактично не сплачував заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, а здійснював поточну сплату податкових зобовязань, у звязку із чим вважає нарахування штрафних санкцій неправомірним.

Просив позов задовольнити (а.с. 3-4).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення проти позову, у яких вказала, що проведеною перевіркою позивача було встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у вигляді сплати самостійно узгодженого позивачем податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища згідно податкового розрахунку за 9 місяців 2009р. вх. № 57001 від 05.11.2009 у розмірі 133999,92 грн. із затримкою більше 90 календарних днів, що стало підставою відповідно до приписів п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону для застосування штрафних санкцій у розмірі 50% несвоєчасно сплаченої суми податкового зобовязання. Пункт 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює обовязок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобовязання та терміни її погашення. Відповідно до приписів ст. 67 Конституції України, п. 3 ст. 9, ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування», п. 1.2 ст. 1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» кошти, що надійшли на сплату зобовязань з податку, збору (обовязкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Податковий орган не визначає призначення платежу, а лише нараховує штрафні санкції на суми сплаченого до бюджету податкового боргу. У звязку з календарною черговістю зарахування платежів, кошти, спрямовані платником податків на сплату самостійно узгоджених сум поточних податкових зобовязань та погашенні податкового боргу, в автоматичному режимі відповідно до вимог законодавства зараховувалися у рахунок погашення сум податкового боргу. Просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 39-40).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Позивач обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» зареєстровано як юридична особа 23.02.2001 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 03337119, що підтверджується довідкою Управління статистики у м. Донецьку серії АБ № 255577 від 20.10.2010 (а.с. 26). Підприємство здійснює діяльність відповідно до Статуту, затвердженого у новій редакції розпорядженням голови облдержадміністрації від 08.12.2006 № 597 (а.с. 27-32). Позивач взятий на облік до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька як платник податків з 30.09.1993 (а.с. 34), є платником податку на додану вартість з 22.06.2001 (а.с. 33).

02.11.2009 позивачем було подано до Словянської ОДПІ податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року, який був зареєстрований у податковому органі 05.11.2009 під № 57001 (а.с. 21). У рядку 7 податкового розрахунку позивач визначив нараховану суму збору за звітний квартал у розмірі 133999,92 грн.

Словянською ОДПІ було проведено перевірку дотримання ОКП «Донецьктеплокомуненерго» граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища згідно розрахунку № 57001 від 05.11.2009 за 9 місяців 2009 року та розрахунку № 70912 від 01.02.2010 за 2009 рік, за наслідками якої складено акт від 26.10.2010 № 7506/15-311-03337119 (а.с. 8).

Зазначеним актом було встановлено, що узгоджена сума податкового зобовязання із вказаного вище збору була сплачена 19.02.2010 та 18.05.2010 по терміну сплати 19.11.2009 та 19.02.2010 відповідно, чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Затримка зі сплати збору складає:

92 календарних дні у сумі 86760,27 грн.;

180 календарних днів у сумі 47239,65 грн.;

88 календарних днів у сумі 26299,28 грн.

04.11.2010 Словянською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003331543/0, яким до позивача на підставі акта перевірки та відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 180 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 133999,92 грн. застосовано штраф у розмірі 66999,97 грн., тобто у розмірі 50% несвоєчасно сплаченої суми (а.с. 6).

Згідно розрахунку штрафних санкцій (а.с. 9), сума штрафу визначена наступним чином:

-по податковому розрахунку № 57001 від 05.11.2009 податкове зобовязання було нараховане 19.11.2009, фактично сплачено 19.02.2010 у сумі 86760,27 грн., тобто із затримкою 92 календарних дні - сума штрафу складає 50% несвоєчасно сплаченої суми, тобто 43380,14 грн.;

-по податковому розрахунку № 57001 від 05.11.2009 податкове зобовязання було нараховане 19.11.2009, фактично сплачено 18.05.2010 у сумі 47239,65 грн., тобто із затримкою 180 календарних дні - сума штрафу складає 50% несвоєчасно сплаченої суми, тобто 23619,83 грн.

Не погоджуючись із нарахуванням штрафних санкцій, позивач оскаржив прийняте Словянською ОДПІ податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Словянської ОДПІ, ДПА в Донецькій області та ДПА України (а.с. 10, 12, 16-17), однак скарги позивача були залишені без задоволення (а.с. 11, 13, 14-15, 18, 19-20).

За наслідками адміністративного оскарження Словянською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003331543/1 від 09.12.2010, аналогічне за змістом раніше прийнятому (а.с. 7).

Позивач, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся 17.05.2011 до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом (а.с. 3-5).

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття ним податкових повідомлень-рішень № 0003331543/0 від 04.11.2010 та № 0003331543/1 від 09.12.2010, з огляду на таке.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який з 01.01.2011 втратив чинність, але діяв на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень), згідно з яким у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, у відсотках виходячи із календарних днів затримки, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами”, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зазначеним підпунктом передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як було встановлено судом вище, 02.11.2009 позивачем було подано до Словянської ОДПІ податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року, який був зареєстрований у податковому органі 05.11.2009 під № 57001 (а.с. 21). У рядку 7 податкового розрахунку позивач визначив нараховану суму збору за звітний квартал у розмірі 133999,92 грн.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено розрахунком штрафних санкцій (а.с. 9) і зворотним боком облікової картки платника збору за забруднення навколишнього природного середовища (а.с. 41-45), відповідач зарахував в якості сплати податкових зобовязань, визначених вказаним вище розрахунком, суми, сплачені позивачем згідно платіжних доручень 19.02.2010 у сумі 86760,27 грн. та 18.05.2010 у сумі 47239,65 грн., у яких в якості призначення платежу вказано збір за забруднення навколишнього природного середовища за 4-й квартал 2009р. та збір за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2010р., що підтверджується відповідними банківськими Реєстрами платіжних документів (а.с. 23-24).

Отже, у судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем здійснено врахування сум, що сплачені вищевказаними платіжними дорученнями, на погашення податкового боргу попереднього періоду, тобто боргу, який виник внаслідок несплати зобовязання, визначеного розрахунком від 05.11.2009 під № 57001. Наявність податкового боргу також знайшла своє відображення у зворотному боці облікової картки платника податку (а.с. 41-45).

Разом із тим, у призначенні платежу позивач вказував, що здійснює сплату поточних податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 4-й квартал 2009р. та 1-й квартал 2010р.

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Суд знаходить необґрунтованим таке посилання відповідача, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Цією ж статтею передбачено, що держава не втручається у здійснення власником права власності.

Позивач, сплачуючи грошові кошти в установлений законом строк та визначаючи напрямок їх сплати, реалізує своє право власника грошових коштів, оскільки Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Законом України “Про державну податкову службу в Україні” не встановлено право органу державної податкової служби змінювати напрямок платежу, тобто обмеження на реалізацію конституційного права на розпорядження своєю власністю (як елементу права власності).

Обмеження стосовно реалізації права власника на розпорядження його власністю встановлені у Законі України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При цьому, зазначеним Законом встановлені випадки такого обмеження, які передбачені п.п. 8.6.1, 8.6.3 п. 8.6 ст. 8 Закону, ст. 9 стосовно застосування адміністративного арешту активів, ст. 10 стосовно продажу майна.

Підпунктом 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону встановлено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

При цьому, суд звертає увагу сторін на ту обставину, що п. 7.7 ст. 7 Закону не встановлено право чи обовязок саме податкового органу, як наприклад у п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 змінювати податкові зобовязання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та іншими законами.

Крім того, зазначеною нормою взагалі не визначений субєкт, який повинен здійснювати погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобов'язань. Хоча з урахуванням приписів Конституції України та Цивільного кодексу України таке право і як кореспондуюча норма-обовязок, належить саме позивачу.

Право державного органу повинно бути визначено саме Законом.

Суд зазначає, що однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. Оскільки строки сплати плати за користування надрами встановлюються спеціальним законодавством (Інструкцією про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30.12.1997 № 207/472/51/157, Кодексом України «Про надра», Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин»), то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем не доведено законну підставу здійснення нарахування штрафних санкцій позивачу податковими повідомленнями-рішеннями № 0003331543/0 від 04.11.2010, № 0003331543/1 від 09.12.2010 про нарахування штрафної санкції на суму 66999,97 грн.

Разом із тим, оскільки приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, суд вважає за можливе з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та скасувати податкові повідомлення-рішення Словянської ОДПІ № 0003331543/0 від 04.11.2010, № 0003331543/1 від 09.12.2010

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень № 0003331543/0 від 04.11.2010, № 0003331543/1 від 09.12.2010 про нарахування штрафної санкції на суму 66999,97 грн. - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції № 0003331543/0 від 04.11.2010, яким до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» застосовано штраф у розмірі 66 999 (шістдесят шість тисяч девятсот девяносто девять) грн. 97 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції № 0003331543/1 від 09.12.2010, яким до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» застосовано штраф у розмірі 66 999 (шістдесят шість тисяч девятсот девяносто девять) грн. 97 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20 червня 2011 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2011 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.