Постанова № 16914067, 23.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/9219/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретарі          Беспалько Г.Г.

за участю представників сторін:          

позивача                    ОСОБА_1 (дов.)

                              ОСОБА_2 (дов.)

відповідача:                    ОСОБА_3 (дов.)

                              ОСОБА_4 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву           Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія»

до                               Контрольно-ревізійного управління у Донецькій області

про           визнання частково недійсною вимоги щодо усунення порушень від 24.05.2011р. № 36-17/684

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (надалі – позивач, ТОВ «Артемівськ-Енергія») звернулось до суду із позовом до Контрольно-ревізійного управління у Донецькій області (надалі – відповідач, КРУ в Донецькій області) про визнання недійсними обов’язкових вимог щодо усунення порушень №36-17/684 від 24.05.2011р. стосовно порушення п. 46 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. № 955 та п. 5 Порядку перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2008р. № 440 та проведення зменшення заборгованості на відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію на загальну суму 1286,26 тисяч гривень.

Позов мотивовано безпідставністю висновків Артемівського міжрайонного контрольно-ревізійного відділу про порушення позивачем законодавства внаслідок включення до фактичних витрат при розрахунку різниці в тарифах адміністративних витрат у розмірі, що перевищують 5% планової виробничої собівартості.

У судовому засіданні від 23.06.2011р. представники позивача позов підтримали та просили суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення за змістом яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що перевіркою правильно встановлено порушення розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах внаслідок включення до фактичних витрат адміністративних витрат у розмірі, що перевищують 5% планової виробничої собівартості.

У судовому засіданні від 23.06.2011р. представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ТОВ «Артемівськ-Енергія» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 34776960, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Зелена, б.41, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (№10085806).

З 28.03.2011р. по 20.04.2011р. Артемівським міжрайонним контрольно-ревізійним відділом проведено ревізію використання коштів субвенції, виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялися та постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування в ТОВ «Артемівськ-Енергія» за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р., за наслідками якої складений відповідний акт від 28.04.2011р. № 36-17/08.

Згідно висновку від 24.05.2011р. заперечення від 05.05.2011р. №01/914 залишені без задоволення.

На підставі акту від 28.04.2011р. № 36-17/08 Артемівським міжрайонним контрольно-ревізійним відділом прийняті обов’язкові вимоги щодо усунення порушень від 24.05.2011р. №36-17/684, згідно яких зазначено, що в ході ревізії встановлено, що в порушення п. 46 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. № 955 та п. 5 Порядку перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2008р. № 440 зайво виділені субвенції за 2007р., на суму 356,73 тисяч гривень, та завищено потребу бюджетних коштах, які не профінансовано, внаслідок завищення позивачем у періоді з 01.01.2008р. по 30.09.2008р. розрахунку отримання сум субвенції на відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася і постачалася населенню через включення до складу фактичних витрат (повної собівартості) адміністративних витрат в розмірі, що перевищують 5 % планової виробничої собівартості на суму 929,53 тисяч гривень.

У зв’язку з чим,

позивача зобов’язано провести зменшення заборгованості на відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію на загальну суму 1286,26 тисяч гривень.

Як вбачається із акту від 28.04.2011р. № 36-17/08, перевіряючи дійшли до висновку про порушення позивачем зазначених нормативно-правових актів у зв’язку із включенням до фактичних витрат на послуги для населення на теплову енергію, на підставі яких здійснюється розрахунок різниці в тарифах, адміністративних витрат у розмірі, що перевищує 5 відсотків планованої виробничої собівартості.

При цьому, зазначено, що укладені наступні договори про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2008 р. № 440:

- згідно з договором від 31.10.2008р. №774/440 позивач 28.11.2008р. отримав від Головного фінансового управління Донецької обласної державної адміністрації 3337042,52 грн., як погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та 01.12.2008р. позивач перерахував вказану суму ДК «Газ України», як заборгованість за отриманий природний газ.

- згідно з договором від 05.12.2008р. №1143/440 позивач 23.12.2008р. отримав від Головного фінансового управління Донецької обласної державної адміністрації 757264,00 грн., як погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та 23.12.2008р. позивач перерахував вказану суму ДК «Газ України», як заборгованість за отриманий природний газ.

У відповідності до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в редакції чинній на момент укладання договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2008 р. № 440, встановлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств до державного бюджету та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Розрахунки з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, з місцевих бюджетів може здійснюватись за рахунок належних їм додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2008 р. N 440 «Про реалізацію статті 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"» затверджено «Порядок перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування».

Вказаний Порядок визначає механізм перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим (погодженим) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - заборгованість з різниці в тарифах), за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості надавачів, виробників, виконавців послуг, інших підприємств або їх кредиторів - учасників розрахунків (далі - учасники розрахунків) до державного бюджету та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання статті 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», про що зазначено у п. 1 цього Порядку.

Пунктом 4 зазначено Порядку встановлено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається учасниками розрахунків як різниця між фактичними витратами на теплову енергію (виробництво, транспортування і постачання теплової енергії, послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання), послуги з водопостачання та водовідведення і фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами з урахуванням перерахунків за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги з відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої учасниками розрахунків для відшкодування різниці в тарифах, і фактично погашеної у 2006 році заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2006 р. N 705 (Офіційний вісник України, 2006 р., N 21, ст. 1556).

Із наведеного вбачається, що під різницею в тарифах розуміється як різниця між фактичними витратами на теплову енергію та фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами, з урахуванням зазначених відрахувань.

У відповідності до п. 5 зазначеного Порядку встановлено, що розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах складається за формою згідно з додатком, погоджується із структурним підрозділом з питань фінансів відповідного органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевого самоврядування, який приймав рішення про затвердження (погодження) тарифів, та разом з підтвердними документами подається територіальним комісіям з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу (далі - територіальні комісії), утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 190 "Про утворення Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 8, ст. 447), для прийняття рішення про узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах.

Фактичні витрати на послуги для населення на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення визначаються без урахування інших витрат з операційної діяльності, які не можуть включатися до тарифів відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. N 955 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 28, ст. 2019) і від 12 липня 2006 р. N 959 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 28, ст. 2021).

Тобто, частиною другою зазначеного пункту передбачено обмеження на включення до фактичних витрат на послуги для населення на теплову енергію інших витрат з операційної діяльності, які не можуть включатися до тарифів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. № 955 «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води».

Пунктом 4 «Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. № 955, встановлено, що формування тарифів підприємствами, які здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (далі - підприємства), здійснюється відповідно до річних планів виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, визначених на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції

У відповідності до п.6 зазначеного Порядку передбачено, що планування витрат для включення їх до повної планованої собівартості теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат з операційної діяльності, фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю.

До планованих витрат з операційної діяльності включаються:

- планована собівартість реалізованої теплової енергії;

- адміністративні витрати, витрати із збуту теплової енергії та інші операційні витрати.

Тобто, інші операційні витрати не належать до адміністративних витрат.

Згідно п. 46 зазначеного Порядку, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. N 1267 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. N 955 і від 12 липня 2006 р. N 959» встановлено, що адміністративні витрати включаються до тарифів у розмірі, що не перевищує 5 відсотків планованої виробничої собівартості. Темпи зростання адміністративних витрат не повинні перевищувати визначеного рівня інфляції.

Таким чином, обмеження щодо включення до тарифів адміністративних витрат, що не перевищують 5 відсотків планованої виробничої собівартості стосується визначення саме тарифів на послуги для населення та не має відношення для визначення фактичних витрат на послуги для населення на теплову енергію.

Представник позивача надав пояснення із яких вбачається, що саме у зв’язку з перевищенням фактичних витрат на послуги для населення на теплову енергію над витратами, що закладені в узгоджені тарифи на послуги для населення, у тому числі адміністративних витрат, виникає необхідність у погашенні різниці в тарифах.

Суд зазначає, що «Порядком перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування» не передбачено обмежень щодо включення адміністративних витрат до фактичних витрат на послуги для населення на теплову енергію, а передбачені п. 46 «Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» обмеження стосуються формування тарифів для споживачів та не встановлює заборони на віднесення до фактичних витрат повного розміру передбачених адміністративних витрат.

Таким чином, висновок Артемівського міжрайонного контрольно-ревізійного відділу про порушення п. 46 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. № 955 та п. 5 Порядку перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2008р. № 440 внаслідок включення до складу фактичних витрат адміністративних витрат в розмірі, що перевищують 5 % планової виробничої собівартості – є необґрунтованими.

У зв’язку із зазначеним, суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» до Контрольно-ревізійного управління у Донецькій області задовольнити повністю.

Визнати недійсними обов’язкові вимоги щодо усунення порушень №36-17/684 від 24.05.2011р. стосовно порушення п. 46 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. № 955 та п. 5 Порядку перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2008р. № 440 та проведення зменшення заборгованості на відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію на загальну суму 1286,26 тисяч гривень

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ – 34687090, МФО – 834016, банк – Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (ідентифікаційний код 34776960, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Зелена, б.41) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 23 червня 2011 року, повний текст виготовлено 29 червня 2011 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Буряк І. В.