Постанова № 16913596, 14.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2011 р. справа № 2а/0570/5148/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріМогілевському А.А

.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»

до державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 за дов.

від відповідача:ОСОБА_2 за дов.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000391500 від 28.02.2011 та № 0000401500 /0 від 28.02.2011

Представник позивача під час судового розгляду уточнив позовні вимоги, а саме просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000401500/0 від 28.02.2011 р. на суму 22228,30 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку з питань своєчасної сплати узгоджених податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2010 року , за наслідками якої складено акт № 18/15/33161769 від 14.01.2011. На підставі цього акту та у відповідності до частини 1 пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000401500 /0 від 28.02.2011.

Позивач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій, визначених спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки позивач фактично сплачував суми розстроченого податкового боргу відповідно до ухвал Донецького окружного адміністративного суду по справам № 2а-21896/10/0570 та № 2а-19397/10/0570. Також позивач посилається на те, що тільки у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених законодавством, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф, передбачений п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який був чинний на момент здійснення оплати податкових зобовязань позивачем. Просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000401500/0 від 28.02.2011 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що при перевірці позивача було правомірно застосовано штрафні санкції з огляду на вимоги Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим, від дня подання такої податкової декларації. Також зазначає, що за порушення платником податку вимог п.57.2 статті 57 Податкового кодексу України було складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки. Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобовязані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків , в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Позивач - державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 02.09.2004, включено до ЄДРПОУ за № 33161769, здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту (у новій редакції), затвердженим наказом Міністра вугільної промисловості України № 246 від 21.04.2006 року.

14 січня 2011 року державною податковою інспекцією у Петровському районі м. Донецька було проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасної сплати узгоджених податкового зобовязання з розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2010 року, за наслідками якої складено акт № 18/15/33161769 від 14.01.2011 року.

На підставі цього акту та у відповідності до частини 1 пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідачем, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000401500/0 від 28.02.2011 року по нарахуванню штрафних санкцій у розмірі 10 % по збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 22228,3 грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивачу відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року було надано розстрочення суми заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 квартал 2010 року у розмірі 677305,44 грн. строком на 120 місяців, починаючи сплату з листопада 2010 року по жовтень 2020 року, з щомісячним платежем у сумі 5644,21 грн., зі сплатою останнього платежу у розмірі 5644,45 грн.

Відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 2 листопада 2010 року позивачу було надано розстрочення суми заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 півріччя 2010 року у розмірі 497558,82 грн. стоком на 60 місяців, починаючи сплату 1 листопада 2011 року по 1 вересня 2015 року включно у розмірі 8292,65 грн. щомісячно, а в жовтні 2015 року в сумі 8292,47 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснювалась 14 грудня 2010 року оплата розстроченого податкового боргу відповідно до ухвали суду по справі № 2а-19397/10/0570 по строку сплати 14 грудня 2010 року зі збору за забруднення навколишнього природного середовища платіжним дорученням № 7219 на загальну суму 5644,21 грн.

Платіжним дорученням № 7220 від 14.12.2010 року позивач здійснював оплату заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища відповідно до ухвали суду по справі № 2а-21896/10/0570 по строку сплати 14.12.2010 року у розмірі 1685,30 грн.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом були направленні грошові кошти, сплачені зазначеними платіжними дорученнями на погашення податкових зобовязань, визначених позивачем в розрахунку № 9004777215 від 04.11.2010 року за 9 місяців 2010 року.

Отже, у судовому засіданні встановлено та підтверджується актом перевірки, що відповідачем здійснено врахування суми, що сплачена вищевказаними платіжними дорученнями, на погашення податкового боргу попередніх періодів.

З цього приводу суд зазначає, що податкове зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 464284,92 грн., яке було визначено позивачем до сплати в бюджет, було стягнуто у повному обсязі відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року. Таким чином податковим органом одночасно були враховані суми у розмірі 7329,51 грн. в рахунок погашення податкового зобовязання за розрахунком від 04.11.2010 р. та подано позов до Донецького окружного адміністративного суду про стягнення цих же податкових зобовязань у повному обсязі без врахування сум, направлених ним же в погашення цих же зобовязань, що дає підстави для висновку про неправомірне застосування до позивача штрафних санкцій.

Відповідач в обґрунтування правомірності нарахування штрафних санкцій посилається на п.57.2 статті 57 та п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Суд знаходить таке посилання необґрунтованим, оскільки на момент сплати податкового зобовязання 14 грудня 2010 року Податковий кодекс України не діяв, тобто платник податків не міг порушити вимоги Податкового кодексу України до набрання ним чинності.

Разом з тим, суд зазначає, що на час здійснення оплати позивачем діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідно до якого однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. З огляду на те, що строки сплати податкових зобовязань встановлено судовим рішенням та зазначені строки позивач не порушив, суд вважає, що відповідачем не доведено законну підставу здійснення нарахування штрафних санкцій позивачу податковим повідомленням-рішенням по нарахуванню штрафних санкцій зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 22228,3 грн.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем не доведено законну підставу здійснення нарахування штрафних санкцій позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0000401500/0 від 28.02.2011 року, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн., які документально підтверджені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000401500/0 від 28.02.2011 року - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька від 28.02.11 № 0000401500/0 по застосування штрафних (фінансових) санкцій з збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 222228,3 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 червня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 17 червня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Савченко С. В.