Постанова № 16912187, 23.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2011 р. Справа №2а-14111/09/6/0170 (13:09) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А. ,

при секретарі Усковій О. І.,

за участю відповідача ОСОБА_1, паспорт, НОМЕР_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1заборгованості по штрафним санкціям за порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”у сумі 2050,75 грн. та Закону України “Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у сумі 5870,00грн.

Ухвалою суду від 18.03.2010 року зупинено провадження по справі до набрання законний сили судового рішення по справі №2а-12857/09/4/0170.

Ухвалою від 01.04.2011 року поновлено провадження у справі №2а-14111/09/6/0170..

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи у відсутності його представника, на позовних вимог наполягав, з підстав викладених у позовній заяві. Крім того, позивач звернув увагу суд на наявність ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.10.10р., якою залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду АР Крис від 14.12.2009р. по справі №2а-12857/09/4/0170 про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим від 29.07.2009р. №000262233 в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 775,00 грн.

Відповідач у судовому засідання проти позову заперечував з підстав неправомірності застосування ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5870,00 грн. на підставі рішення від 29.07.2009 року на суму1000 грн. та податкового повідомлення рішення від 29.07.2009 року №000262233 на суму 4870,00 грн.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2009 року ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим проведено перевірку по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового і безготівкового обігу субєктів підприємницької діяльності, стосовно господарської одиниці: магазину-кафе, розташованого в Бахчисарайському районі, с. Песчане, вул. Набережна, 7/97, яка використовується позивачем для здійснення підприємницької діяльності.

За результатами перевірки складено акт від 22.07.2009 року, номер бланку 054930, згідно із висновками якого, встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 13 ст. 3 Закону №265, ст. 11-1 Закону №481, ч. 24 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1997 року №18-92 “Про акцизний збір”.

На підставі цього акту і відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону №481 прийнято рішення від 29.07.2009 року №263/23-3 про застосування фінансових санкцій на суму 1000,00 грн.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 17, ст. 22 Закону №265 відповідачем прийнято рішення від 29.07.2009 року №000262233 (а не податкове повідомлення-рішення, як зазначає позивач) про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 4870,00 грн.

Рішення отримані відповідачем особисто 11.08.2009р. про що свідчить підпис на зворотній стороні даних рішень.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.10.10р. залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.12.2009р. по справі №2а-12857/09/4/0170, якою визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим від 29.07.2009р. №000262233 в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 775,00 грн.

Відповідно до вимог частині 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, встановлений судовим рішенням преюдиціальний факт, що рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим від 29.07.2009р. №000262233 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 775,00 грн. є скасованим, як протиправне, так як винесено з порушенням норм діючого законодавства, що дозволяє суду зробити висновок про відсутність будь-яких підстав для стягнення коштів у розмірі 775,00 грн.

Приймаючи до уваги встановлені факти та досліджені обставини у справі, суд не вбачає підстав для задоволення позову Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Кримпро стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 775,00 грн.

Що стосується позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 5095,00,00 грн. суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи №2а-12857/09/4/0170 судом встановлено, що невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів за розрахунковими квитанціями з початку робочого дня встановлена під час проведення перевірки у розмірі 974,00 грн., згідно із п. 2.2.13 акту перевірки.

Суд враховує, що при застосуванні фінансової санкції, передбаченої статтею 22 Закону №265, невідповідністю готівкових коштів слід вважати розбіжність між сумою готівкових коштів на місці проведення розрахунків і сумою коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (сумі коштів за розрахунковими квитанціями з початку робочого дня), з вирахуванням суми готівкових коштів, яка не була проведена через реєстратор розрахункових операцій і в свою чергу склала невідповідність готівкових коштів.

При цьому суд не приймає до уваги доводів фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 стосовно того, що з вказаної суми невідповідності близько 800 грн. складають особисті кошти касира, оскільки вказані докази не підтверджені ним належними і допустимими доказами у встановленому законом порядку, суперечать письмовим поясненням продавця, викладеним в п. 4.1 акту перевірки.

Загальна сума невідповідності (без врахування суми покупки) становить 819,00 грн.

За таких обставин застосування податковим органом фінансової санкції на суму 4095,00 грн. (819,00 х 5) суд вважає правомірним.

Вирішуючи спір стосовно вимог позивача щодо застосування фінансових санкцій у розмірі 1000,00 грн. на підставі рішення від 29.07.2009 року №263/23-3 судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 24 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1997 року №18-92 “Про акцизний збір”у суб'єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України.

Відповідно до ст.11-1 Закону №481 максимальна роздрібна ціна встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів з датою їх виготовлення.

Згідно з ч. 2 ст. 17 названого Закону посадові особи та громадяни несуть відповідальність у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 грн.

Відповідач вказує, що ним було продано сигаретний набір, який включає пачку сигарет “Мальборо”та запальничку, за ціною 9,00 грн.

Дослідивши вказані доводи, судом встановлено, що “сигаретний набір”як окремий товар сформований відповідачем самостійно, документи в підтвердження підстави та порядку визначення вартості такого товару відсутні, відповідачем не надані, наявні в матеріалах справи документи не визначають окремої вартості кожного з товарів, які входять в “сигаретний набір”, в тому числі пачки сигарет, що враховуючи певний законодавчо встановлений порядок роздрібної торгівлі тютюнових виробів, свідчить про недотримання відповідачем вимог Закону №481 в цій частині.

Таким чином, позивачем правильно встановлено факт порушення відповідачем вимог ст.11-1 Закону №481 і прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2009 року №263/23-3, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Заборгованість добровільно відповідачем не сплачена.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази сплати заборгованості у розмірі 5095,00 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.05.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 27.05.2011 року.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у доход Держбюджету України (п/р 31112104700048, ГУ ДКУ в АРК, ЗКПО 34741000, МФО 824026) 5095,00 грн. заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.