Постанова № 16896853, 07.07.2011, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

№ 2016/2а-1798/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2011 року суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссонова Т.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Ізюмі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії,та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

В грудні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом до відповідача, в якому зазначає, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має 3 групу інвалідності по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, обліковується в управлінні праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області. Законодавством України йому щорічно повинна надаватися щорічна грошова допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, щорічна разова допомога до 5 травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, але всупереч вимогам закону належна йому щорічна грошова допомога на оздоровлення та щорічна разова допомога до 5 травня йому неправомірно виплачувалась в неповному розмірі.

Вважає ці дії відповідача неправомірними і тому він подав позов до суду, та просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити щорічну грошову допомогу на оздоровлення та щорічну разову допомогу до 5 травня за 2007, 2008, 2009, 2010 роки.

До судового засідання позивач подав заяву про розгляд справи в без його присутності.

Відповідач ОСОБА_2 надав письмові заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що, дійсно, ОСОБА_2 проводить нарахування та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення та як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії. Вважає, що дії ОСОБА_2 при виплаті вказаної допомоги є цілком законними, оскільки вони проводили нарахування та виплату допомоги в межах бюджетних асигнувань на ці цілі.

Для розгляду позову представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи наявність відповідних заяв від позивача та відповідача суд ухвалою визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом установлено наступне:

Судом встановлено,що позивач є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС 1 категорії інвалідом 2 групи, що підтверджується відповідним посвідченням серії А № 012107 та інвалідом війни 2 групи, що відповідно підтверджує посвідчення серії Є № 404417. Перебуває на обліку в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області у зв'язку з чим, користується правами та пільгами, передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та є інвалідом війни ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Виходячи із завдання адміністративного судочинства на адміністративні суди покладено обов`язок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень, якими є органи соціального захисту населення, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям, визначеним частиною третьою статті 2 КАС України.

Щодо позовних вимог про стягнення щорічної допомоги до 5 Травня за 2007-2010 рік та щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 рік суд приходить до висновку, що вони задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, положеннями частини першої статті 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

При цьому суд враховує, що предметом позову в цій категорії справ є дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, пов’язані з соціальними виплатами, які є одноразовими, обмеженими в часі платежами, тому суд перевіряє строк звернення до суду залежно від виду платежу та тривалості періоду, за який виник спір.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом про визнання противоправними дій суб'єкта владних повноважень, зобов’язання вчинити дії по нарахуванню та виплати в повному обсязі щорічної допомоги до 5 Травня за 2007-2010 рік та щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 рік, відповідно штампу суду –14.12.2010 року, після закінчення строків звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом, без поважних причин, оскільки отримав допомогу до 5 травня за 2007 рік –в квітні 2007 року, за 2008 рік – в квітні 2008 року, за 2009 рік –в квітні 2009 року, за 2010 рік - в квітні 2010 року та щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік –25 травня 2007 року, за 2008 рік –29 лютого 2088 року, за 2009 рік –30.01.2010 року, що підтверджено довідкою № 5035 від 04.07.2011 року (а.с.40) та довідкою № 5048 від 04.07.2011 року (а.с. 39).

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу перерахунку та виплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, суд вважає їх такими. Що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідам третьої групи, передбачена у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Згідно частини 7 статті 48 цього ж Закону, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно ж до Постанови КМУ № 562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Кабінетом Міністрів України, установлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення: потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії -90,0 гривень.

Виплата допомоги на оздоровлення за 2010 рік була здійснена позивачу у жовтні 2010 року в сумі 90 гривень, тобто в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не вносились зміни до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно частини 2 статті 8 Конституції України, частини 2 статті 19, частини 3 статті 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, нарахування та виплата допомоги на оздоровлення має бути здійснена відповідачем, виходячи з розмірів, встановлених саме Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки є недопустимим звуження змісту та обсягу прав позивача у спосіб, як це мало місце при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік підлягають задоволенню.

Оскільки позивач відноситься до особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення, відповідно до пункту 18 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 98, 99-100, 122, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 8, 19, 22, 46, 75, 92, 152 Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»від 18.02.2010 року, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області про визнання противоправними дій суб’єкта владних повноважень, здійснення дії по нарахуванню та виплати в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області з виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2010 рік у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та забезпечити відповідні виплати, з урахуванням виплаченої суми допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя: