Рішення № 16895848, 14.06.2011, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

№ 2-79/11

РІШЕННЯ

іменем України

14 червня 2011 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого –судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Ноль С.В.

судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні 803/1000 часткою нежитлових приміщень, звільнення приміщень від майна належного відповідачеві та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання частини договору купівлі-продажу недійсним,-

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні 803/1000 часткою нежитлових приміщень, звільнення приміщень від майна належного відповідачеві, посилаючись на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 30 січня 2009 року, укладеному між позивачем та ВАТ «Ізюмська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона № 2» йому належить 803/1000 частини нежитлових будівель та споруд розташованих за адресою: м. Ізюм, вул. Московська, 24. Відповідач ОСОБА_3, який є власником 197/1000 частини вказаного майнового комплексу перешкоджає йому користуватися та розпоряджатися своїм майном, не допускає власника на територію комплексу та до його приміщень.

          ОСОБА_3 заявлено зустрічний позов до ОСОБА_2 про визнання частини договору купівлі- продажу від 30 січня 2009 року недійсним в частині купівлі-продажу навісу над літерою «К»посилаючись на те, що 1 жовтня 2010 року відповідно до договору купівлі-продажу від 1 жовтня 2010 року придбав у ТОВ «Вік»навіс над кран-балкою, що підтверджує його право на майно.

          В судовому засіданні представник первісного позивача ОСОБА_2 –ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що відповідач ОСОБА_3, який є власником 197/1000 частини майнового комплексу за адресою : м. Ізюм, вул. Московська, 24 перешкоджає власникові 803/1000 частини вказаного комплексу –ОСОБА_2 користуватися та розпоряджатися своїм майном, не допускає власника та його представника на територію комплексу та до його приміщень, використовує приміщення для зберігання свого майна.. Він, як представник власника, неодноразово письмово звертався до ОСОБА_3 з питанням про усунення перешкод у користуванні майном чи укладення договору оренди, звертався також до Ізюмського РВ ГУМВС України з приводу запобігання протиправним діям ОСОБА_3

          Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 визнали частково, пояснили, що ОСОБА_3 дійсно не допускає на територію майнового комплексу за адресою: м. Ізюм, вул. Московська, 24 інших осіб з метою охорони свого майна, а також займає частину приміщення складу, яке належить ОСОБА_2 Але пояснили, що не мають ключів від приміщень ОСОБА_2 Позовні вимоги ОСОБА_3 підтримали в повному обсязі, просили визнати договір купівлі-продажу від 30 січня 2009 року укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Ізюмська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона № 2» недійсним в частині купівлі-продажу навісу піл літерою «К», оскільки, відповідно до договору купівлі-продажу від 1 жовтня 2010 року придбав у ТОВ «Вік»навіс над кран-балкою, що підтверджує його право на це майно. Спірний навіс над кран-балкою під літерою «К», відповідно до договору купівлі-продажу №7 від 30.04.2003 року був придбаний ТОВ «Будметалсервіс»у ВАТ «Ізюмська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №2». ТОВ «Будметалсервіс»продало навіс над кран-балкою ТОВ «Вік» за договором № 12/6 від 10.09.2004 року. Навіс над кран-балкою під літерою «К»не відноситься до нерухомого майна, та правочини щодо нього не підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, що підтверджується листом КП «Ізюмське бюро технічної інвентаризації»від 22.09.2004 року № 132 на адресу ТОВ «Будметалсервіс».

          Представник первісного позивача ОСОБА_2 –ОСОБА_4 заперечував проти позовних вимог ОСОБА_3 про визнання частини договору купівлі-продажу недійсною, посилаючись на незаконність вимог ОСОБА_3

          Вислухавши сторони та їх представників, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 30 січня 2009 року, укладеному між ОСОБА_2 та ВАТ «Ізюмська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона № 2» ОСОБА_2 належить 803/1000 частини нежитлових будівель та споруд розташованих за адресою: м. Ізюм, вул. Московська, 24. Право власності ОСОБА_2 на вказану частину майна зареєстровано у Державному електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно від 19.02.2009 року.

Право власності на 197/1000 частку майна за адресою: м. Ізюм, вул. Московська, 24 належить ОСОБА_3, відповідно до договорів купівлі-продажу від 17.01.2009 року та 12.07.2004 року.

Факт перешкоджання ОСОБА_2 у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном підтверджено в судовому засіданні поясненнями ОСОБА_3, матеріалами перевірки заяви ОСОБА_4 від 07.09.2010 року Ізюмським МВ ГУМВС України та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.09.2010 року.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні 803/1000 часткою нежитлових приміщень підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 про визнання частини договору купівлі-продажу від 30 січня 2009 року недійсним, та вказані вимоги не підлягають задоволенню.

ОСОБА_3 звернувся з позовом про визнання частини договору купівлі-продажу від 30 січня 2009 року укладеного між ВАТ «Ізюмська МСПМК №2 та ОСОБА_2 недійсним, посилаючись на те, що спірний навіс над кран-балкою відповідно до договору купівлі-продажу №7 від 30.04.2003 року був проданий ТОВ «Будметалсервіс». ТОВ «Будметалсервіс»продало навіс над кран-балкою ТОВ «Вік»за договором № 12/6 від 10.09.2004 року, а згідно договору купівлі-продажу від 1.10.2010 року він придбав вказаний навіс над кран-балкою у ТОВ «Вік».

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що працював директором ТОВ «Вік»та 1.10.2010 року уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу навісу над кран-балкою.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що працювала головним бухгалтером ТОВ «Вік»та по розпорядженню директора ТОВ «Вік»оформила приходний ордер на отримання коштів від ОСОБА_3 за продажу навісу над кран-балкою та розхідний ордер на ці ж кошти на ім’я директора підприємства ОСОБА_5 Самих коштів не отримувала і не бачила.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно державного реєстру прав власності на нерухоме майно між відчужувачем ВАТ «Ізюмська МСПМК №2 та набувачем ОСОБА_2 30 січня 2009 року укладено договір купівлі продажу, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7, та зареєстрований в реєстрі за № 150, згідно якого ОСОБА_2 придбано у власність 803/1000 частини майнового комплексу, що знаходиться за адресою : Харківська область, м. Ізюм, вул.. Московська, 24 в склад якого входить і навіс над кран-балкою, що має літеру «К»

Право власності ОСОБА_2 на вищезазначену частину нерухомого майна зареєстровано у Державному електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 19.02.2009 року та записано в реєстрову книгу за № 218 книга 3, про свідчить ОСОБА_6 про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданий Ізюмським бюро технічної інвентаризації від 19.02.2009 року за № 21932328.

Договір купівлі-продажу навісу над кран-балкою від 1 жовтня 2010 року між ТОВ «Вік» та ОСОБА_3, укладено після реєстрації права власності на зазначену частину нерухомого майна за ОСОБА_2, яка відбулась 19.02.2009 року.

Правомірність набуття ОСОБА_2 права власності на 803/1000 частини майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Московська, 24 в склад якого входить і навіс над кран-балкою підтверджується також і постановою про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_3 щодо можливого порушення законодавства України під час здійснення процедури ліквідації підприємства-боржника ВАТ «Ізюмська МСПМК №2»за відсутністю складу злочину, передбаченого ст.ст. 221, 358 КК України.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В зв’язку з тим, що позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 не надано до суду доказів в підтвердження недійсності договору купівлі-продажу від 30 січня 2009 року укладеного між ВАТ «Ізюмська МСПМК №2 та ОСОБА_2 суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 10, 11, 60,174, 209, 212, 214-215 ЦПК| України,-

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні 803/1000 часткою нежитлових приміщень, звільнення приміщень від майна належного відповідачеві задовольнити.

          Відновити порушене право ОСОБА_2, зобов’язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у володінні та користуванні 803/1000 часткою нежитлових приміщень за адресою : м. Ізюм, вул. Московська, 24 Харківської області.

          Зобов»язати ОСОБА_3 звільнити приміщення за адресою: м. Ізюм, вул. Московська, 24, Харківської області, які належать ОСОБА_2 від майна, що належить ОСОБА_3.

          В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання частини договору купівлі-продажу недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: суддя –