Вирок № 16892977, 21.06.2011, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 2013/1-83/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2011 року Зачепилівський районний суд Харківської області

в складі : головуючого –судді Яценко Є.І.,

при секретарі –Гагаріній С.А.,

з участю прокурора –Набоку І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Зачепилівського районного

суду Харківської області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого 22 квітня 2011 року Зачепилівським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, із заст.. ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки , в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 будучи судимим за скоєння корисливих злочинів на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, знову скоївши умисний злочин за наступних обставин.

Так, в лютому 2011 року ОСОБА_1 на вул.. Харківській с. Нагірне Зачепилівського району Харківської області, діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, прийшовши до приміщення магазину-павільйону, що належить заводу „Радіоелемент”, який являється цехом № 148 підрозділу Харківського приладобудівного заводу ім. Т.Г. Шевченка, де шляхом вільного доступу, руками зі стіни вищевказаного магазину зірвав 4 металеві листи розміром 1.4х0,9 м. товщиною 0,7 мм., вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 25 від 18.04.2011 року 35 грн. за 1 шт. на загальну суму 140 грн., які сховав в лісосмузі недалеко від свого місця проживання, а в подальшому їх збув, реалізувавши свій злочинний намір до кінця.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному та підтвердив, що скоїв злочин при вищевказаних обставинах.

Відповідно до ст.. 299 КПК України та приймаючи до уваги повне визнання ОСОБА_1 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумніву в добровільності та істинності позиції підсудного, його вина є доведеною, суд, з урахуванням думки учасників процесу, вважає, що у подальшому дослідженні доказів по справі, отриманих під час досудового слідства, не має потреби, обмежившись дослідженням матеріалів справи, якими характеризується ОСОБА_1.

Суд досліджує:

-          Копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ( а.с. 53),

-          вимогу УІТ ГУМВС України в Харківській області щодо ОСОБА_1 (а.с.56),

-          копію вироку суду щодо ОСОБА_1 (а.с.59),

-          довідку-характеристику видану Зачепилівською селищною радою на ОСОБА_1 (а.с. 60),

-          довідку лікаря нарколога-психіатра на ОСОБА_1 (а.с. 62),

Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні інкримінуємому йому злочині доказана повністю і його дії слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 2 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При призначенні міри покарання суд враховує середню тяжкість скоєного злочину, фактичні обставини справи, особу підсудного, раніше судимого за ч. 3 ст. 185 КК України, який за місцем проживання характеризується позитивно, не працюючого, не одруженого, пом’якшуючі вину обставини –щире каяття; обтяжуючих вину обставин судом не встановлено.

Крім того суд враховує, що ОСОБА_1 22.04.2011 року був засуджений Зачепилівським районним судом Харківської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.. 75 КК України був звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, в лютому 2011 року скоїв новий злочин, тобто до постановлення попереднього вироку, тому суд вважає за необхідне застосувати положення ч.4 ст.70 КК України та до знов призначеного покарання частково приєднати покарання за попереднім вироком.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.

По справі заявлено цивільний позов на суму 140 грн. Суд, розглянувши матеріали справи в порядку забезпечення цивільного позову приходить до висновку про можливість його задоволення, оскільки позовні вимоги цілком законні, відповідають дійсності, знайшли своє підтвердження як матеріалами справи так і в судовому засіданні, повністю визнаються підсудним.

Судових витрат та речових доказів по справі не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, СУД, -

ОСОБА_2 :

ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. Застосувавши ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробувальним строком на 1 рік.

Із застосуванням ст. 70 ч.4 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання по вироку Зачепилівського районного суду Харківської області від 22.04.2011 року і остаточно призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі. Застосувавши ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробувальним строком на 2 роки.

В силу ст. 76 ч.4 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 періодично з”являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь ДП „Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка”, м. Харків, вул.. Жовтневої революції, 99, 61004, код ЄДРПОУ 14315500, матеріальні збитки завдані злочином в сумі 140 (сто сорок) грн..

Вирок може бути оскаржений або внесено подання прокурора протягом 15 діб з моменту його проголошення, в кримінальну палату апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд.

Головуючий Є.І. Яценко