Постанова № 16871009, 05.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Справа № 5023/331/11

Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е.

Чернов Є.В.

Цвігун В.Л.

за участю

ТОВ виробниче об'єднання "Днепро"

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

ОСОБА_2

ТОВ виробниче об'єднання "Днепро"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду

від 15 квітня 2011 року

у справі№ 5023/331/11 господарського суду Харківської області

за позовомТОВ виробниче об'єднання "Днепро"

до

третя особаФізичної особи-підприємця ОСОБА_3

КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"

Інспекція архітектурно-будівельного контролю у Харківській області

провитребування майна, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.02.2011 р. (суддя Бровченко І.О.) в позові відмовлено.

В частині зобов'язання КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" внести зміни щодо скасування державної реєстрації права владності провадження у справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2011 (судді Сіверін В.І., Медуниця О.Є., Терещенко О.І.) рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2011 р. залишено без зміни.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову суду апеляційної інстанції та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм процесуального права, невірного застосування норм матеріального права, позов задовольнити.

Заявник вважає, що в основу рішення суду неправильно покладено обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 05/164-08 господарського суду Харківської області, безпідставно не взято до уваги судове рішення у справі № 2-1371/10/04 Київського районного суду м. Харкова, чим порушено ст. 35 ГПК України; судом порушено ст. 388 ЦК України, оскільки висновок про добросовісність набуття майна ОСОБА_3 не ґрунтується на встановлених обставинах та нормах закону; судом невірно застосовано ст. 80 ГПК України в частині припинення провадження у справі, оскільки вимоги до КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" внести зміни щодо скасування державної реєстрації права владності стосуються застосування наслідків витребування майна, тобто спір стосується права власності та є приватно-правовим.

ФОП ОСОБА_3 у відзиві проти доводів скарги заперечує, вважає, що судами вірно застосовано ст. 388 ЦК України, оскільки спірне майно придбано в порядку виконання судового рішення у справі № Б-19/155-08 господарського суду Харківської області, тому просить оскаржувані судові рішення залишити без зміни, а скаргу без задоволення.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивачем та відповідачем /1/ укладено договір-купівлі продажу від 05.05.2005 року згідно якого ОСОБА_4 здійснив відчуження у власність позивача нежитлові приміщення 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 серпня 2008 р. по :справі № 05/164-08 (з урахуванням ухвали від 11 вересня 2008 р. про виправлення описки), яке набрало законної сили, договір-купівлі продажу від 05.05.2005 року був визнаний недійсним, визнано право власності на нежитлові приміщення першого поверху N 64,66-84; другого поверху N 121-133, третього поверху N 184-199 в літ. "А-3" загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться за адресою м.Харків, АДРЕСА_1 за фізичною особою підприємцем ОСОБА_4.

Право власності на нежитлові приміщення на підставі рішенням господарського суду Харківської області від 11 серпня 2008 р. по справі № 05/164-08 з урахуванням ухвали від 11 вересня 2008 р. про виправлення описки) було; зареєстровано за ОСОБА_4 у державному реєстрі правочинів та реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 20218617 від 12.09.2008 року.

Між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу від 12.09.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 1878, згідно якого ОСОБА_4 передав у ласність ОСОБА_5.нежитлові приміщення 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху І° 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 в.м., що знаходяться в м.Харкові АДРЕСА_1. Правочин зареєстрований Державному реєстрі правочинів за №3133230, що підтверджується витягом з державного Реєстру правочинів № 6504952 від 12.09.2008 року.

Право власності на нежитлові приміщення було зареєстровано за ОСОБА_5 у КП ХМБТІ за №2351405 номер запису: 2378 в книзі: 1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20249777 від 5.09.2008 року.

Постановою господарського суду Харківської області від 16.10.2008 року по справі № Б-19/155-08 фізична особа - підприємець ОСОБА_5 визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Тризна Олександр Васильйович, ліцензія НОМЕР_1 від 01.03.2005 року., зобов'язано ліквідатора - арбітражного керуючого Тризну О.В. здійснити продаж майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.201 року по справі № Б-19/155-08, у зв'язку із оскарженням банкрутом дій ліквідатора щодо продажу ним нерухомого майна за адресою м.Харків, вул. Гоголя, буд 1 встановллено,що продаж майна на аукціоні відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у задоволенні скарги на дії ліквідатора було відмовлено.

Арбітражним керуючим Тризною О.В. опубліковане оголошення в бюлетені "Еко-Панорама" всеукраїнський щомісячник №10 від 16.10.2008 року та газеті "Трибуна акціонера" №45(97) від 16.10.2008 року про проведення аукціону з продажу нежитлових приміщень 17.11.2008 року.

Відповідно до протоколу №1 аукціонних торгів на "Універсальній біржі "Гермес" від 17.11.2008 року переможцем аукціону з продажу нежитлових приміщень став відповідач ФОП ОСОБА_3.

Між арбітражним керуючим Тризною О.В. та відповідачем 1 був укладений договір-купівлі продажу нежитлових приміщень від 24.11.2008 року посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №2373, згідно якого арбітражний керуючий Тризна О.В. передав у власність відповідача 1 нежитлові приміщення 1-го поверху № 64,66-84, 2-го поверху № 121-133,3-го поверху, № 176-179, № 184-199 в літ "А-3", загальною площею 545,6 кв.м., що знаходяться в м.Харкові, АДРЕСА_1, цей правочин зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за №3244312, що підтверджується витягом з Державного Реєстру правочинів № 6772115 від 24.11.2008 року.

Право власності на нежитлові приміщення було зареєстровано за відповідачем 1 у КП ХМБТІ за №2351405 номер запису: 2378 в книзі: 1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21027092 від 24.11.2008 .

ТОВ "Дніпро" була оскаржена ухвала господарського суду Харківської області щодо визнання підприємця ОСОБА_5. банкрутом, щодо якої Вищий господарський суд України 23.11.09, ухвалою відмовив у прийнятті.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.09 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Дніпро" про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця припинено.

Верховного Суду України відмовлено ТОВ"Дніпро" у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 17.03.09.

Позивач просить витребувати спірне майно у ФОП ОСОБА_3, посилаючись в позовній заяви, як на підставу своїх вимог на ст.ст. 387, 388 ЦК України. Позивач вважає,що оскільки постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2008р. скасоване рішення суду(від 11.08.2008р. по справі № 05/164-08.) ,на підставі якого договір купівлі-продажу (від 05.05.2005р. №1136) визнаний недійсним, рішенням Київського райсуду м. Харкова від 28.10.2010р. по справі №2-1371/10/04 визнано недійсним договір купівлі-продажу спірного майна, укладений між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 12.09.2008р., набуття права власності ФОП ОСОБА_3 є неправомірним.

Згідно ст. 387 ЦК України-власник має право витребувати своє майно від особи,яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стаття 388 ЦК України визначає умови,за яких можливо витребувати майно від добросовісного набувача, а саме, якщо: 1) майно було загублене; 2) було викрадене у власника; 3) вибуло з володіння власника не з його волі,іншим шляхом.

Враховуючи зазначені вище обставини щодо набуття права власності ФОП ОСОБА_3, а саме його участь в аукціоні, укладення договору купівлі-продажу, реєстрація права власності - застосування ст. 387 ЦК України є неправомірним, оскільки відповідач-1 є титульним володільцем спірного майна.

Щодо посилання позивача на на ст. 388 ЦК України, як на підставу своїх вимог, то судова колегія приймає до уваги наступне.

Можливість витребування майна від добросовісного набувача залежить від того,чи є набувач майна добросовісним чи недобросовісним та від того чи придбане майно набувачем відплатно або безвідплатно.

До матеріалів справи першим відповідачем надано докази оплатності придбаного ним майна - квитанція до прибуткового касового ордеру №1 від 24.11.2008.р.( додаток до листа від 14.04.2011р.).

Відповідно до ч.4 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України - якщо судом буде встановлено,що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину.в тому числі й те,що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Відповідно до частини пятої ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується.

Судова колегія враховує, що аукціонні торги, на яких набувач придбав спірне майно відбулися 17.11.2008р., договір купівлі-продажу за результатами торгів укладений 24.11.2008 року, тобто ФОП ОСОБА_3 набув право власності на нерухоме майно за два роки до того, як рішенням Київського райсуду м. Харкова було визнано недійсним договір купівлі-продажу спірних приміщень, укладений між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Зазначене рішення набуло чинності тільки 23.12.2010 р.- з дня прийняття апеляційною інстанцією ухвали по справі № 22-Ц-6347-2009, тобто після того ,як господарським судом було затверджено ліквідаційний баланс у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5. (26.10.2010р.).

Отже, на час продажу спірного майна на торгах банкрут (ФОП ОСОБА_5) був власником цього майна. Результати аукціонних торгів не оскаржувалися, договір укладений ФОП ОСОБА_3 за результатами їх проведення недійсним не визнавався.

За таких обставин відсутні підстави вважати,що набувач знав чи міг знати,що продавець не мав права відчужувати майно, а отже був добросовісним набувачем.

Згідно ч.2 ст. 388 ЦК України - майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Спірне майно було продане на аукціонних торгах під час провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5., на виконання постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом.

Судова колегія не погоджується із доводами скаржника про те,що цей продаж не є виконанням судових рішень. Продаж майна банкрута в процедурі банкрутства відбувається саме на підставі рішення ( постанови ) суду. Крім того, в ліквідаційній процедурі здійснюється задоволення вимог кредиторів, в тому числі за всіма рішеннями судів, які були постановлені відносно даного банкрота, оскільки державні виконавці повинні передати всі виконавчі документи ліквідатору для здійснення розрахунків із кредиторами. Отже продаж майна здійснюється для виконання судових рішень, але в порядку передбаченому Законом про банкрутство.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не врахував, що угода, за якою ФОП ОСОБА_5 набув права власності визнана судом недійсною з часу її укладення, не має в даному спорі правового значення, виходячи з положень ст. 388 ЦК України.

Крім того, ВГС України констатує, що поняття сформоване у ст. 388 ЦК України про те, що набувач не знав про те, що володілець не мав права відчужувати спірне майно, носить ознаку умислу, який може бути доведено у кримінальному судочинстві.

Посилання позивача на наявність ознак шахрайства в діях ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки такі обставини не є предметом дослідження у господарському процесі. На даний час відсутній вирок суду відносно притягнення до кримінальної відповідальності зазначених осіб, а отже не доведено, що майно набуте в результаті скоєння злочину.

Доводи скаржника про наявність недоліків в проведенні процедури банкрутства є безпідставними, оскільки не підтверджуються відповідними рішеннями судів першої, апеляційної інстанції Вищий господарський суд України та Верховного Суду України що здійснювали провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5..

Щодо вимог позивача про зобов'язання КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації внести зміни щодо скасування державної реєстрації права власності за ФОП ОСОБА_3 та поновлення за ТОВ ВО "Днепро" реєстрації права власності на нежитлові приміщення Вищий господарський суд України зазначає.

Суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі за даною вимогою на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки спори за такими вимогами про зобов'язання вчинити дії, підвідомчі судам адміністративної юрисдикції.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2011 у справі №5023/331/11 господарського суду Харківської області залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення

Головуючий, суддяВ. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун