Рішення № 1686842, 26.05.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.08 р. Справа № 23/63

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Запорізьке межрегіональне виробничо-комерційне підприємство ”УНІКОН” м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Завод прецизійних сплавів і металів” м. Горлівка

про стягнення 28 341, 08 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 20.05.2008р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 26.05.2008р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Запорізьке межрегіональне виробничо-комерційне підприємство ”УНІКОН” м. Запоріжжя, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Завод прецизійних сплавів і металів” м. Горлівка, 28 341, 08 грн. боргу за поставлений товар.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- укладення з відповідачем договору № 3Р/2006 від 04.09.2006р.;

- поставку відповідачу на підставі видаткової накладної № 5 від 04.10.2006р. товару на загальну суму 35 341, 08 грн.;

- рахунок - фактуру № 83 від 04.10.2006р. на оплату поставленого товару, який оплачений відповідачем частково - в сумі 7 000 грн.;

- не виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати залишку вартості поставленого йому товару за договором № 3Р/2006 від 04.09.2006р., внаслідок чого у нього утворився борг в сумі 28 341, 08 грн.;

- направлення на адресу відповідача вимоги № 19/02-4 від 19.02.2008р. в порядку ст.530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та претензії № 18/03-1 від 18.03.2008р., залишені без реагування.

- ст. 526 ЦК України.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, але в судовому засіданні 20.05.2008р. заявив, що вимоги позивача визнає в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали договір № 3Р/2006 від 04.09.2006р. (далі - договір від 04.09.2006р.), згідно умов якого продавець (позивач) зобов’язався поставити покупцю товар відповідно до специфікації, яка є невід’ємною частиною цього договору, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити цей товар (п.1.1. договору).

На виконання умов договору від 04.09.2006р. відповідно до специфікації № 2 до вказаного договору відповідач отримав від позивача концентрат ільменітовий у кількості 28, 185т, гранулу алюмінію у кількості 0,009т, П 91 № 11 у кількості 1,2т та ША-5 у кількості 1,265т на загальну суму 35 341, 08 грн., що підтверджується видатковою накладною № 5 від 04.10.2006р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМШ № 196014 від 04.10.2006р., виданою на ім’я Михайлової Валентини Олександрівни.

Пунктом 3.1. договору від 04.09.2006р. закріплено, що оплата товару здійснюються на підставі виставлених рахунків на кожну партію товару. Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № 83 від 04.10.2006р. на оплату отриманого ним товару. Вказаний рахунок відповідач оплатив частково в сумі 7 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями реєстрів платіжних документів від 06.02.2007р. на суму 5 000 грн. та від 31.05.2007р. на суму 2 000 грн. Таким чином у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 04.09.2006р., а саме п.3.1. договору, у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 28 341, 08 грн.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу № 19/02-4 від 19.02.2008р. в порядку ст.530 ЦК України з проханням сплатити суму боргу в розмірі 28 341, 08 грн., отриману відповідачем 04.03.2008р., та претензію № 18/03-1 від 18.03.2008р., отриману відповідачем 26.03.2008р. Зазначені документи залишені відповідачем без відповіді.

Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Пунктом 6.1. договору від 04.09.2006р. встановлено, що цей договір діє до 31.12.2006р. Відповідно до ст.202 ГК господарське зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. На момент розгляду справи відповідач не подав доказів сплати суми боргу в розмірі 28 341, 08 грн.

В судовому засіданні 20.05.2008р. відповідач визнав вимоги позивача в повному обсязі. Враховуючи, що такі дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд задовольняє вимоги позивача в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 173, 193, 202 Господарського кодексу України ст.ст. 509, 526, 610, 612, 614 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Завод прецизійних сплавів і металів” (м. Горлівка, вул. Шашуріна, 2-е, р/р 26004301501153 в АКБ ”Національний кредит” в м. Горлівка, МФО 335797, ЄДРПОУ 31762357) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Запорізьке межрегіональне виробничо-комерційне підприємство ”УНІКОН” (м. Запоріжжя, вул. Казачья, 35, р/р 26007021601 в АБ ”Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582, ЄДРПОУ 13639420) – 28 341 грн. 08 коп. боргу, 283 грн. 41 коп. витрат на сплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя