Вирок № 16868071, 21.06.2011, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 2518/1-79/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          21 червня 2011 року

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого –судді Шляхова В. І.,

за участю секретаря Нерус Н. І.,

прокурора Софієнка В. В.,

представника цивільного позивача ОСОБА_1

та підсудного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Ріпки кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, невійськовозобов’язаного, але проходив строкову військову службу у 1987-1989 роках, непрацюючого, судимого: - 24.01.1996 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 81, ст. 44 КК УРСР до 2 років виправних робіт з утриманням в доход держави 20 % заробітної плати,

- 10.03.1998 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 81, ст. 14, 43 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, умовно достроково-звільненого 12.10.2001 р., за постановою Дергачівського районного суду Харківської області 11 жовтня 2001 року, невідбутий строк 8 місяців 2 днів,

- 25.01.2006 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого за відбуттям строку 16 травня 2009 р.,

- 01.04.2011 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив :

30 квітня 2010 року, приблизно о 23 год. 00 хв., ОСОБА_2, повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, через дверний пройом проник у примішення молочно-тваринного комплексу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпров’є»в с. Коробки Ріпкинського району Чернігівської області, де за допомогою гайкових ключів з гноєтранспортеру ТСН-160 демонтував електродвигун потужністю 4 Кв/1460 об/хв. балансовою вартістю 500 грн. та таємно його викрав, чим заподіяв СТОВ «Придніпров’є», матеріальні збитки на загальну суму 500 грн. 00 коп.

В судовому засіданні вину за пред’явленим обвинуваченням та заявлений цивільний позов підсудний визнав повністю. ОСОБА_2 показав суду, що злочин вчинив за обставин викладених в обвинувальному висновку через відсутність коштів для існування. Викрадений двигун, велосипед та набір ключів, за допомогою якого демонтував двигун, в подальшому продав циганам за 140 грн. Про вчинене шкодує.

З’ясовано що розмір цивільного позову і фактичні обставини справи учасники розуміють правильно і не оспорюють, підсудний вину визнав повністю, його показання відповідають фактичним обставинам викладеним в обвинувальному висновку, тому за згодою учасників суд провів судове слідство за правилами ч. 3 ст. 299 КПК України та прийшов до висновку про доведеність вини підсудного в об’ємі обвинувачення: - ОСОБА_2 повторно таємно викрав чуже майно, його дії кваліфіковано правильно за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки крадіжка була поєднана з проникненням до приміщення і він підлягає покаранню за вчинене.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.

Обставинами що пом’якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину і з’явлення із зізнанням. Обставиною, що обтяжує його покарання, є рецидив злочинів.

При індивідуалізації покарання ОСОБА_2 суд враховує те що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проходив строкову військову службу, за місцем проживання характеризується посередньо, на спеціалізованих медичних обліках не перебуває, до адміністративной відповідальності не притягувався. Підстави для застосування ст. 69 і ст. 75 КК України відсутні. Викладене свідчить про неможливість виправлення підсудного і попередження нових злочинів без ізоляції ОСОБА_2 від суспільства з призначенням покарання передбаченого санкцією частини 3 ст. 185 Кримінального Кодексу України в мінімальному розмірі та застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України із зарахуванням часу затримання та перебування засудженого під вартою за попереднім вироком суду та по справі до строку відбуття ним покарання.

Речові докази та судові витрати відсутні.

Цивільний позов належить задовольнити в повному обсязі через його визнання підсудним.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

засудив :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2011 року, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і три місяці. Зарахувати в строк відбутого покарання ту частину покарання, що відбута за вироком Ріпкинського районного суду від 01 квітня 2011 року, тобто за період з 06 травня 2011 року по 21 червня 2011 року та строк його тримання під вартою по справі з 24 травня 2011 року (реквізити а.с. 61- 62).

ОСОБА_2 запобіжний захід, до набрання вироком сили, залишити без змін, - утримання під вартою.

Речові докази та судові витрати відсутні.

Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2

(ідентифікаційний № не встановлено) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпров’є», код 03796815, 1705 (одну тисячу сімсот п’ять) грн. 22 коп. у відшкодування майнової шкоди завданої злочином.

На вирок протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим який утримується під вартою з моменту отримання копії вироку, може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд.

Суддя В. І. Шляхов