Рішення № 16859604, 05.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.11 Справа № 15/98пн-к(18/79пн-к)

За позовом

ОСОБА_1, м. Луганськ

до: 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул», м. Луганськ 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт-Строй-ХХІ», м. Луганськ

3-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Екта-Груп», м. Луганськ 4-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СБ-АПЕКС», м. Луганськ Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача:

1. Приватне підприємство «Нічний експрес», м. Київ

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «БСГ», м. Луганськ

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фонд розвитку Луганщини», м. Луганськ 4. ОСОБА_3, м. Луганськ

5. ОСОБА_4, м. Луганськ

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні третього відповідача:

1.Приватне підприємство «Нива-В.Ш.» в особі Філії 13, м. Луганськ

2.Ленінський відділ Державної виконавчої служби Луганського міського управляння юстиції, м. Луганськ

про стягнення частки статутного капіталу, визнання недійсними договорів та повернення майна

Колегія суддів господарського суду Луганської області у складі:

Пономаренко Є.Ю. (головуючий),

Мінська Т.М., Яресько Б.В.

За участю:

від позивача - ОСОБА_8, представник за довіреністю № 757 від 27.01.2010;

від 1-го відповідача - ОСОБА_9, довіреність б/н від 01.01.2011;

від 2-го відповідача - представник не прибув;

від 3-го відповідача - ОСОБА_10, представник за довіреністю № 18к від 20.06.2011;

від 4-го відповідача - представник не прибув;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - ПП «Нічний експрес» - представник не прибув;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - ТОВ «БСГ»- представник не прибув;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - ТОВ «Фонд розвитку Луганщини»- представник не прибув.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - ОСОБА_3 - представник не прибув;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - ОСОБА_4 - представник не прибув.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні третього відповідача - ПП «Нива-В.Ш.»в особі Філії 13 - представник не прибув;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні третього відповідача - Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управляння юстиції - ОСОБА_11, державний виконавець, довіреність № б/н від 01.07.2011. Суть спору: позивачем, як учасником, що вийшов з ТОВ «Стимул», з урахуванням заяви від 28.08.2009 заявлено вимогу про стягнення з відповідача 50% вартості майна товариства у грошовій формі в сумі 1 916 958 грн. 50 коп., втрат від інфляції в сумі 1 063 911 грн. 97 коп. та трьох процентів річних в сумі 191 504 грн.15 коп. Заявою від 09.12.2009, при первісному розгляді справи, позивач виклав позовні вимоги в такій редакції:

-про стягнення з 1-го відповідача вартості 50% майна 1-го відповідача на момент виходу з товариства в сумі 1807 423 грн. 00 коп.;

-про стягнення втрат від інфляції в сумі 1 306766 грн. 83 коп.;

-про стягнення трьох процентів річних в сумі 162668 грн. 07 коп.;

-про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ «Стимул»та ТОВ «Бізнес-Строй-Град»від 25.12.2007 про відчуження адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_2, та від 22.01.2008 про відчуження 57/100 часток будівель, що знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33а; -про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ «Бізнес-Строй-Град»та ТОВ «Концепт-Строй-ХХІ»(2-м відповідачем) від 10.01.2008 про відчуження адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_2, та від 25.02.2008 про відчуження 57/100 часток будівель, що знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33а (на даний час Гастело, 33г); -про повернення обєктів нерухомості 1-му відповідачу а саме: адмінбудівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та будівель, що знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33а (на даний час Гастело, 33г); - про скасування державної реєстрації прав власності на вказані обєкти нерухомості. У звязку з подальшим відчуженням спірного нерухомого майна позивач заявив клопотання про вихід за межі позовних вимог від 01.06.2011.

Поясненнями від 20.06.2011 позивачем уточнено клопотання про вихід за межі позовних вимог та відповідно до ст. 22, 83 Господарського процесуального кодексу України за даним клопотанням він просить:

- визнати недійсними прилюдні торги від 06.09.2010 (акт про проведені прилюдні торги, затверджений Ленінським ВДВС Луганського МУЮ від 16.09.2010) про відчуження на користь ТОВ «Екта-Груп»нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «Г»;

- зобовязати ТОВ «Екта-Груп»повернути ТОВ «Концепт-Строй-ХХІ»нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «Г»;

- скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ «Екта-Груп»на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «Г». Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники першого та третього відповідачів надали пояснення, за якими проти позовних вимог заперечили.

Представник Ленінського ВДВС Луганського МУЮ участь свого представника в судове засідання забезпечив, проте витребувані судом документи не надав.

Інші відповідачі та треті особи правом на участь своїх представників у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Справа розглядається за новим розглядом.

При первісному розгляді справи рішенням господарського суду Луганської області від 02.02.2010 колегією суддів у складі: ОСОБА_13 головуючий, ОСОБА_14, ОСОБА_15 за позовом ОСОБА_1 до: 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул», 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт-Строй-ХХІ»про стягнення частки статутного капіталу позовні вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул»(1-го відповідача) задоволені частково. Постановлено до стягнення вартість частини майна у статутному капіталі ТОВ «Стимул»в сумі 1254113 грн. 55 коп., втрати від інфляції в сумі 854029 грн. 60 коп., три проценти річних в сумі 112870 грн. 22 коп., витрати на державне мито в сумі 22295 грн. 13 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 159 грн. 96 коп. Визнано недійсними: договір купівлі-продажу від 25.12.2007 (реєстровий номер 1573); договір купівлі-продажу частки обєкту нерухомо майна від 22.01.2008 (реєстровий номер 306), які укладені між ТОВ «Стимул»(м. Луганськ, ідентифікаційний код 30877632) та ТОВ «Бізнес-Строй-Гранд»(м. Луганськ, ідентифікаційний код 34791580). В решті позову до ТОВ «Стимул»відмовлено. Позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт-Строй-ХХІ»(2-го відповідача) задоволено частково. Постановлено: товариству з обмеженою відповідальністю «Концепт-Строй-ХХІ»повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Стимул»57/100 часток адміністративних та виробничих будівель, що розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33-а; адміністративну будівлю з надвірними набудовами, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. В решті позову до ТОВ «Концепт-Строй-ХХІ»відмовлено. Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 у справі № 18/79пн-к рішення господарського суду Луганської області від 02.02.2010 скасовано частково. Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 02.02.2010 у справі № 18/79пн-к викласти в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИМУЛ», АДРЕСА_2, ід. код 30877632, на користь ОСОБА_1, м. Луганськ, вул. Т.Шевченка, 30/33, ід. номер НОМЕР_1, вартість частини майна у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИМУЛ», м. Луганськ, в сумі 1 254 113 грн. 55 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 12 541 грн. 13 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 81 грн. 42 коп. та витрати на проведення судової експертизи в сумі 1 518 грн. 00 коп.». У задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИМУЛ», м. Луганськ, про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 25.12.2007 (реєстровий номер 1573) та договору купівлі-продажу частки обєкту нерухомого майна від 22.01.2008 (реєстровий номер 306), які укладені між ТОВ «СТИМУЛ»та ТОВ «БІЗНЕС-СТРОЙ-ГРАД», відмовлено. У задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт-Строй-ХХІ», м. Луганськ, щодо повернення ТОВ «СТИМУЛ»57/100 часток адміністративних та виробничих будівель, що розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33-а, та адміністративної будівлі з надвірними надбудовами, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, відмовлено. В решті рішення залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2010 у справі №18/79пн-к рішення господарського суду Луганської області від 02.02.2010 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області. В зазначеній постанові наведена, зокрема, наступна вказівка. Враховуючи, що обєкт нерухомості, розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33а, після виходу ОСОБА_1 з товариства проданий ТОВ «Стимул»за договорами купівлі-продажу від 31.01.2006 (8/100 частин) ПП «Нічний експрес», від 15.06.2006 (13/100 частин) ТОВ «БСГ», від 08.06.2006 (11/100 частин) ТОВ «Фонд розвитку Луганщини»та від 22.01.2008 (57/100 частин) ТОВ «Бізнес-Строй-Град», господарському суду необхідно було б обговорити доцільність залучення зазначених сторін до участі у справі з ціллю обєктивного і справедливого вирішення спору по суті за наявності у справі позову про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ «Стимул»та «Бізнес-Строй-Град». На виконання даної вказівки Вищого господарського суду України суд залучив як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача: Приватне підприємство «Нічний експрес», Товариство з обмеженою відповідальністю «БСГ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фонд розвитку Луганщини». Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників учасників судового процесу, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з нижченаведених підстав. Відповідно до Статуту ТОВ «СТИМУЛ», зареєстрованого Відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 26.04.2000, дане товариство створено громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку (т. І, а.с.71-83). Статутний фонд товариства визначений в розмірі 7 400 грн. 00 коп. та розподілено між засновниками наступним чином: - ОСОБА_1 3 700 грн., що становить 50%; - ОСОБА_3 3 700 грн., що становить 50% (пункт 7.2 Статуту). Згідно зі Статутом ТОВ «СТИМУЛ»із змінами, зареєстрованими 14.04.2005, частки учасників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 становлять відповідно 2 960 грн. (40%) та 4 440 грн. (60%) (т.І, а.с.20). 28.04.2005 ОСОБА_1 повідомив ТОВ «СТИМУЛ» про свій вихід з товариства з 30.05.2005 та просив сплатити йому вартість частки майна пропорційно його частці у статутному фонді товариства після затвердження звіту за 2005 рік протягом 12 місяців з підписання даної заяви (т. І, а.с.13, 14). Рішенням Брянківського міського суду Луганської області від 20.12.2007 у справі № 20-195 за заявою ОСОБА_1, за участю заінтересованої особи ТОВ «СТИМУЛ», встановлено факт виходу ОСОБА_1 з ТОВ «СТИМУЛ»30.05.2005. Рішення набрало законної сили 23.04.2008 (т. І, а.с.131, 132). Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 28.11.2008 визнано недійсним договір дарування від 11.04.2005, посвідчений нотаріусом Луганського міського округу ОСОБА_2, в частині дарування ОСОБА_1 частки розміром 10% у ТОВ «СТИМУЛ»ОСОБА_3 та скасовано державну реєстрацію змін в статутних документах щодо зменшення долі ОСОБА_1 з 50% до 40% з числа учасників ТОВ «СТИМУЛ». Рішення набрало чинності 16.12.2008 (т. ІІІ, а.с.67). Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 у справі № 2а-21662/09/1270 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора при виконавчому комітеті Луганської міської ради, треті особи ТОВ «СТИМУЛ», ОСОБА_3, ОСОБА_16, визнано протиправними дії Державного реєстратора при виконавчому комітеті Луганської міської ради по реєстрації змін у статутних документах щодо виходу ОСОБА_1 з числа учасників ТОВ «СТИМУЛ»та скасовано державну реєстрацію змін у статутних документах щодо виходу ОСОБА_1 з числа учасників ТОВ «СТИМУЛ»(т.VІ, а.с.80-81). Товариство з обмеженою відповідальністю «Стимул»(1-й відповідач) виплати позивачу не здійснило.

Протягом 2005 2008 років 1-й відповідач здійснив відчуження свого рухомого та нерухомого майна, зокрема, на користь ТОВ «Бізнес-Строй-Гранд» (нерухоме майно), яке потім перепродало його 2-му відповідачу - ТОВ «Концепт-строй ХХІ». Згодом ТОВ «Бізнес-Строй-Гранд» ліквідувалося.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 1-й відповідач незаконно розпродав усе своє майно з метою ухилення від свого обовязку щодо виплати позивачу вартості 50 % майна товариства. Позивач вважає, що повернення 1-му відповідачу незаконно проданої ним нерухомості забезпечить виконання судового рішення про стягнення з 1-го відповідача грошових коштів у разі задоволення позову.

Згідно з довідкою МКП БТІ від 23.09.2008 № 15/43-3607 за ТОВ «СТИМУЛ»було зареєстровано 2 об'єкта нерухомого майна:

- адмінбудівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2;

- 89/100 часток будівель, що розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33а.

Згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи від 31.12.2008 № 163/11, проведеної Луганським бюро незалежної оцінки ТОВ «ЛУНИГ»на виконання ухвали господарського суду Луганської області від 02.10.2008 по даній справі, дійсна ринкова вартість вищевказаних обєктів нерухомості, які належали 1-му відповідачу станом на 28.04.2005, складала 2596754 грн. 00 коп. Адмінбудівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2, продана ТОВ «СТИМУЛ» на користь ТОВ «БІЗНЕС-СТРОЙ-ГРАД»за договором купівлі-продажу від 25.12.2007 (т. ІІ, а.с.40,41).

Об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «а», проданий І-м відповідачем: - за договором купівлі-продажу від 20.11.2003 (11/100 частин) ОСОБА_4;

- за договором купівлі-продажу від 31.01.2006 (8/100 частин) ПП «Нічний експрес»;

- за договором купівлі-продажу від 15.06.2006 (13/100 частин) ТОВ «БСГ»;

- за договором купівлі-продажу від 08.06.2006 (11/100 частин) ТОВ «Фонд розвитку Луганщини»;

- за договором купівлі-продажу від 22.01.2008 (57/100 частин) ТОВ «БІЗНЕС-СТРОЙ-ГРАД»(т. ІІ, а.с.45-60).

Листом від 22.12.2010 №15/43-2267 (т. VІІІ, а.с. 54-55) МКП БТІ надало наступну інформацію згідно наявних матеріалів інвентаризаційних справ:

- право власності на об'єкт нерухомого майна - адмінбудівлю з надвірними побудовами, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_12 від 29.09.2010 за реєстр. № 679; - право власності на цілий об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, буд. №33 «а», було зареєстровано від 07.05.2001 за ТОВ «Стимул»на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2000, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_17 за реєстр. №880. На підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2003, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_18 за реєстр. №1077, ТОВ «Стимул»продало, а громадянин ОСОБА_4 придбав 11/100 часток від об'єкта за зазначеною адресою. Від 31.01.2006 ТОВ «Стимул»було продано ПП «Нічний експрес»8/100 часток від об'єкта за зазначеною адресою, про що свідчить договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_19 за реєстр. №149. 13/100 часток на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2006, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_19, були придбані ТОВ «БСГ»; 11/100 часток на підставі договору купівлі-продажу від 08.06.2006, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_19 за реєстр. №1625, були придбані ТОВ «Фонд розвитку Луганщини». Згідно договору купівлі-продажу від 22.01.2008, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_20 за реєстр. №306, ТОВ «Стимул»продало ТОВ «БІЗНЕС-СТРОЙ-ГРАД»57/100 часток від об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, буд. №33 «а». Відповідно до рішення Третейського суду при Асоціації «Арбітраж»від 20.02.2008 справа №03/02-2008 для ТОВ «Фонд розвитку Луганщини»припинено право спільної часткової власності, виділено майно в натурі та визнано право власності на об'єкт нерухомого майна, вже як на окремий, за адресою: м. Луганськ, Гастело, 33 «б» (право власності до теперішнього часу зареєстровано за ТОВ «Фонд розвитку Луганщини»). На підставі договору купівлі-продажу від 25.02.2008, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_20 за реєстр. №842, ТОВ «БІЗНЕС-СТРОЙ-ГРАД»продало, а ТОВ «КОНЦЕПТ-СТРОЙ XXI» придбало зазначені 57/100 часток. Згідно із рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Юридична група «ВЕРІТАС»від 21.03.2008 по справі №04-17.03/2008 для ТОВ «БСГ»та ТОВ «КОНЦЕПТ-СТРОЙ XXI»припинено право спільної часткової власності на об'єкт за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, буд. №33 «а»; виділено майно в натурі та визнано право власності за ТОВ «КОНЦЕПТ-СТРОЙ XXI»вже як на окремий об'єкт за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «г»; за ТОВ «БСГ»- на об'єкт за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «в». Право власності на теперішній час на об'єкт за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «г», зареєстровано за ТОВ «Екта-Груп» на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_12 від 29.09.2010 за реєстр. №681. В свій час об'єкт за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «в», було поділено на два окремі самостійні приміщення. Тож, право власності станом на теперішній час на об'єкти: м. Луганськ, вул. Гастело, буд. №33 «в», нежитлове приміщення №1 та м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «в», нежитлове приміщення №2 зареєстровано за ТОВ «СБ-АПЕКС»на підставі свідоцтв про право власності, виданих Управлінням комунальним майном Луганської міської ради від 10.12.2009. Враховуючи наведене, у звязку з подальшим відчуженням спірного нерухомого майна позивач заявив клопотання про вихід за межі позовних вимог (з урахуванням пояснень від 20.06.2011) та просив суд: - визнати недійсними прилюдні торги від 06.09.2010 (акт про проведені прилюдні торги, затверджений Ленінським ВДВС Луганського МУЮ від 16.09.2010) про відчуження на користь ТОВ «Екта-Груп»нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «Г»;

- зобовязати ТОВ «Екта-Груп»повернути ТОВ «Концепт-Строй-ХХІ»нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «Г»;

- скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ «Екта-Груп»на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «Г». Відповідно до ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України та п. «в» ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства в установленому порядку.

Питання оплати вартості майна при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю регламентовано чинним законодавством наступним чином.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

У ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України зазначено наступне.

«Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного фонду був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.»

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.10.2010 по справі №20/103б порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул».

В газеті «Голос України»№214(4964) від 13 листопада 2010 року опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул».

У встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» 30-денний строк ОСОБА_1 звернувся до суду у вказаній справі про банкрутство з заявою в якій визначені вимоги до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул», у загальній сумі 4 100 439 грн., у тому числі 2 052 511 грн. основний борг, 268 400 грн. 96 коп. 3% річних та 1 779 527 грн. 04 коп. інфляційні витрати.

Тому, ухвалою від 13.12.2010 провадження у даній справі - № 15/98пн-к(18/79пн-к) було зупинено до винесення господарським судом Луганської області ухвали по справі №20/103б за результатами розгляду вимог ОСОБА_1.

Ухвалою від 11.04.2011 у справі №20/103б суд визнав грошові вимоги кредитора, ОСОБА_1, до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул», у загальній сумі 4 100 439 грн., у тому числі: основний борг 2 052 511 грн., 3 % річних 268 400 грн. 96 коп., інфляційні нарахування 1 779527 грн. 04 коп. та зобовязав розпорядника майна ОСОБА_9 включити вимоги вказаного кредитора до реєстру кредиторів відповідно до ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Крім того, ухвалою від 11.04.2011 у справі №20/103б суд затвердив реєстр грошових вимог кредиторів до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул»у складі кредиторів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак», м. Луганськ, у сумі 10 510 670 грн. 00 коп. основний борг; - ОСОБА_1, м. Луганськ, у сумі 4 100 439 грн. 00 коп., у тому числі основний борг 2 052 511 грн. 00 коп., 3% річних 268 400 грн. 96 коп., інфляційні нарахування 1 779 527 грн. 04 коп.

В пункті 8.13. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 N 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»зазначено, що після публікації оголошення господарський суд на підставі п.1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання. У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України.

Таким чином, на підставі зазначеної норми ГПК України провадження у справі підлягає припиненню в частині позовних вимог:

-про стягнення з 1-го відповідача вартості 50% майна на момент виходу позивача з товариства в сумі 1 807 423 грн. 00 коп.;

-про стягнення втрат від інфляції в сумі 1 306766 грн. 83 коп.;

-про стягнення трьох процентів річних в сумі 162668 грн. 07 коп.

Вимоги позивача про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ «Стимул»та ТОВ «Бізнес-Строй-Град»:

- від 25.12.2007 про відчуження адмінбудівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2; - від 22.01.2008 про відчуження 57/100 часток будівель, що знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33а,

підлягають задоволенню з наступних підстав.

В звязку з ухиленням 1-го відповідача від виконання свого обовязку по виплаті позивачу вартості частини майна у статутному капіталі товариства позивач наприкінці 2007 року звернувся до Брянківського міського суду з позовом до ТОВ «Стимул»про встановлення факту свого виходу з товариства.

Рішенням Брянківського міського суду від 20.12.2007 вказаний факт був встановлений.

Згодом ТОВ «Стимул»(1-й відповідач) виробничу діяльність припинило, рухоме та нерухоме майно розпродало.

За даними балансу 1-го відповідача станом на 02.06.2011 відповідач має основні засоби вартістю 1000 грн. 00 коп. та дебіторську заборгованість в сумі 1000 грн. 00 коп., що є вочевидь недостатнім для задоволення вимог позивача в розмірі 4 100 439 грн. 00 коп. (як визначено судом у справі про банкрутство ТОВ «Стимул»). Нерухомість, яка була у 1-го відповідача у власності станом на 28.04.2005, продана ним, зокрема, адмінбудівля за адресою: АДРЕСА_2, та 57/100 часток будівель, що знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «а»(на даний час - 33 «г»), на користь ТОВ «Бізнес-Строй-Град»за договорами від 25.12.2007 та від 22.01.2008. У подальшому ТОВ «Бізнес-Строй-Град»продало вказану нерухомість 2-му відповідачу (ТОВ «Концепт-Строй-ХХІ») відповідно 10.01.2008 та 25.02.2008. Згодом ТОВ «Бізнес-Строй-Град»було ліквідовано та 26.09.2008 здійснено державну реєстрацію припинення даної юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не повязано з реорганізацією.

Таким чином, після того, як позивач звернувся до судових органів за захистом своїх корпоративних прав, 1-й відповідач позбавився свого майна та не розрахувався з позивачем, унеможлививши тим самим такий розрахунок в подальшому.

Згідно ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 по справі № 1-33/2004 (абз. 2, 3) зазначено, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Те, що позивач не отримав вартості частини майна товариства, а 1-й відповідач позбавив його цієї можливості через продаж усього майна товариства, є несправедливим, не відповідає моральним засадам суспільства та порушенням зокрема норм передбачених ч. 2 ст. 13 , ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що договори купівлі-продажу від 25.12.2007 та 22.01.2008, укладені між 1-м відповідачем та ТОВ «Бізнес-Строй-Град», підлягають визнанню недійсними, як такі, що укладені в супереч вимогам Цивільного кодексу України та моральним засадам суспільства.

При цьому, порушено права позивача. Зокрема, право на отримання при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю виплати вартості частини майна товариства, пропорційній його частці у статутному капіталі. Таке право закріплено, зокрема, у ст. 54 Закону України «Про господарські товариства».

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) 1950 року кожен чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні «Серфінг проти обєднаного Королівства»від 07.07.1989 суд встановив, що ст. 13 Конвенції гарантує право на отримання правового захисту на національному рівні для реального забезпечення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, в якій правовій формі вони забезпечуються в національній правовій системі.

Неможливість позивача, як учасника що вибув з товариства та володів часткою статуту у 50 %, в спірній ситуації знайти в національних судах захист проти дій товариства, які унеможливлюють отримання вартості частки, не відповідатиме Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у рішенні «Совтрансавто-Холдинг»проти України»(2, 12, 13) Європейський суд зазначив, що акції, якими володів заявник, безсумнівно, мали економічну цінність та становили «майно» у розумінні ст. 1 Протоколу №1.

Отже, і вартість частки, що підлягає виплаті позивачу, теж є «майном»в розумінні Протоколу №1 до Конвенції.

При цьому, суд нагадав, що відповідно до ст. 1 Конвенції кожна Держава учасниця визнає для всіх у межах своєї юрисдикції права та обовязки визначені Конвенцією. Це зобовязання гарантувати ефективне використання прав, визначених цим договором, може створювати для держави позитивні зобовязання (Наприклад: рішення у справі «Х та У проти Нідерландів»від 26.03.1985, серія А№91). В контексті права, гарантованого ст. 1 Протоколу №1, такі позитивні зобовязання можуть передбачати певні заходи, необхідні для захисту права власності (Рішення у справі «Лопе Остра проти Іспанії»від 09.12.1994, серія А№303-С, параграф 55), і в таких випадках йдеться про судовий розгляд спору між фізичними і юридичними особами. Зокрема, це передбачає для держави зобовязання забезпечувати судову процедуру, яка включає необхідні процесуальні гарантії, і таким чином дозволяє національним судам ефективно і справедливо вирішувати всі можливі спори між приватними особами.

Отже, по-перше: захист майнових інтересів учасників господарських товариств та учасників, що вибули з товариств при розгляді спорів повязаних з захистом права на отримання виплати при виході, підпадає під дію Протоколу №1 до Конвенції; по-друге: учасники підпадають під захист також у випадку знецінення частки та неможливості отримання учасником, який вибув вартості майна пропорційній своїй частці через розпродаж товариством майна та нездійснення виплати вартості частки.

Таким чином, відмова суду у захисті прав позивача у даній справі може суперечити позиції Європейського суду.

За таких обставин, враховуючи, що такий спосіб захисту права позивача є єдиним можливим у даній ситуації, вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ «Стимул»та ТОВ «Бізнес-Строй-Град»від 25.12.2007 про відчуження адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_2, та від 22.01.2008 про відчуження 57/100 часток будівель, що знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «а», підлягають задоволенню. Правильність такої позиції також підтверджена і при перегляді в касаційному порядку судових рішень першої та апеляційної інстанції, ухвалених при первісному розгляді даної справи.

Так, в постанові Вищого господарського суду України від 18.11.2010 у даній справі зазначено, зокрема, наступне.

Судова колегія апеляційного суду вважала, що місцевий господарський суд необґрунтовано визнав недійсними договори купівлі-продажу про відчуження обєктів нерухомості, укладені між ТОВ «Стимул» і ТОВ «Бізнес-Строй-Град»від 25.12.2007 та від 22.01.2008, оскільки суд першої інстанції не зазначив у своєму рішенні підстав недійсності правочину, передбачених чинним законодавством України, та не врахував, що позивач не є стороною за цими угодами.

Суд касаційної інстанції не погодився з такими висновками Луганського апеляційного господарського суду.

Так, далі зазначено, що приймаючи постанову, апеляційний господарський суд також не врахував, що згідно п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, висновок Вищого господарського суду України визначено з урахуванням позиції Верховного суду України. Тому, такий висновок висловлений судом касаційної інстанції у даній справі враховується при ухваленні даного рішення за новим розглядом справи.

Дійсно, як вже зазначалося вище, позивач, як учасник що вийшов з товариства та якому відповідно до Закону підлягає виплаті вартість майна товариства пропорційна його частці, є заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням оспорюваних правочинів. Так, внаслідок укладення цих угод позивач позбавлений права на отримання вартості своєї частки (у тому числі шляхом звернення стягнення на майно з огляду на відсутність коштів, а на даний час шляхом отримання коштів від реалізації такого майна в процедурі банкрутства).

В даному контексті також слід зазначити, що позивачу належала частка у розмірі 50% статутного капіталу товариства. Розмір вимог позивача по отриманню вартості частки у сукупності становить 4 100 439 грн. 00 коп. (визначено судом у справі про банкрутство ТОВ «Стимул»). Отже, вчинення товариством дій, спрямованих на ухилення від здійснення виплати позивачу, дійсно та істотно впливають на права та охоронювані законом інтереси останнього.

У задоволенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності на обєкти нерухомості слід відмовити, так як 1-й відповідач не повинен відповідати за цією вимогою (належним відповідачем за даною вимогою є орган, який здійснював державну реєстрацію, однак залучення цього органу є неможливим, так як цей спір буде непідвідомчий господарським судам).

Стосовно решти позовних вимог, а саме: про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ «Бізнес-Строй-Град»та ТОВ «Концепт-Строй-ХХІ»(2-м відповідачем) від 10.01.2008 про відчуження адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_2; від 25.02.2008 про відчуження 57/100 часток будівель, що знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «а»(на даний час Гастело, 33 «г»); про повернення обєктів нерухомості 1-му відповідачу а саме: адмінбудівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та будівель, що знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «а»(на даний час Гастело, 33 «г»); про скасування державної реєстрації прав власності на вказані обєкти нерухомості, предявлених до інших відповідачів, то вони не підвідомчі господарському суду та відповідно провадження у справі за ними підлягає припиненню за п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Дана норма в імперативному порядку визначає категорію предмету спору та субєктний склад сторін у такому спорі, що підвідомчий господарському суду.

З наведеної норми слідує, зокрема, що фізична особа, як учасник що вибув з господарського товариства, може бути позивачем, зокрема, у справі за її позовом лише до того господарського товариства, з якого вибула дана особа.

Фізична особа позивач у справі був учасником ТОВ «Стимул». Отже, його позовні вимоги до інших юридичних осіб, визначених відповідачами у даній справі (як до речі і до фізичної особи - співзасновника ТОВ «Стимул»), непідвідомчі господарському суду.

Повязаність вимог про стягнення вартості частки, визнання недійсними договорів, укладених першим відповідачем, та вказаних вимог, які непідвідомчі господарському суду, не змінює наведений висновок суду, адже розгляд судом по суті вимог в порядку різного судочинства є неприпустимим.

Тому, провадження у справі за вказаними позовними вимогами до 2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт-Строй-ХХІ», 3-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Екта-Груп», 4-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СБ-АПЕКС», підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, позивач не позбавлений права звернутися з даними вимогами до відповідного загального суду за встановленою підсудністю.

Враховуючи припинення провадження за вказаними вимогами суд відхиляє клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог (з урахуванням пояснень від 20.06.2011), за яким він у звязку з подальшим відчуженням спірного майна, просив суд:

- визнати недійсними прилюдні торги від 06.09.2010 (акт про проведені прилюдні торги, затверджений Ленінським ВДВС Луганського МУЮ від 16.09.2010) про відчуження на користь ТОВ «Екта-Груп»нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «Г»;

- зобовязати ТОВ «Екта-Груп»повернути ТОВ «Концепт-Строй-ХХІ»нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «Г»;

- скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ «Екта-Груп»на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Гастело, 33 «Г». При предявленні позову позивач не в повному обсязі сплатив державне мито.

З урахуванням заяви від 09.12.2009 позивачем заявлено до стягнення з відповідача грошові кошти в сумі 3 276 857,90 грн. Сплачено державне мито за майновими вимогами в сумі 967 грн. (банківська квитанція від 21.05.2008 № 3900941). Таким чином, з позивача в доход державного бюджету підлягає стягненню державне мито в сумі 24 533 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у складі: державного мита в сумі 25 585 грн. (25500 грн. за майновими вимогами та 85 грн. - за вимогами немайнового характеру), витрати на проведення судової експертизи в сумі 2200 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., покладаються на першого відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій невиплати позивачу вартості майна пропорційній його частці в статутному капіталі. При цьому, розмір вимог (та відповідно нездійснення виплати) встановлено судом у справі №20/103б про банкрутство ТОВ «Стимул».

У пункті 6.4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 вказано, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

ТОВ «Стимул»при подачі апеляційної скарги сплачено державне мито в сумі 25500 грн. 00 коп. та 85 грн. коп.

Зайве сплачене державне мито за апеляційною скаргою у сумі 12792 грн. 50 коп., перераховане за квитанціями від 04.03.2010 № 5470635 та 5470656, підлягає поверненню першому відповідачу (ТОВ «Стимул»). Позивач при подачі касаційної скарги сплатив державне мито в сумі 12 750 грн. 00 коп. Так, з першого відповідача (ТОВ «Стимул») додатково слід стягнути на користь позивача державне мито в сумі 12750 грн. 00 коп. (за подачу касаційної скарги).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Стимул” (1-го відповідача) задовольнити частково.

2.Визнати недійсними:

-договір купівлі-продажу від 25.12.2007 (реєстровий номер 1573);

-договір купівлі-продажу частки обєкту нерухомого майна від 22.01.2008 (реєстровий номер 306),

які укладені між ТОВ «Стимул»(м. Луганськ, ідентифікаційний код 30877632) та ТОВ «Бізнес-Строй-Гранд»(м. Луганськ, ідентифікаційний код 34791580).

3.В частині позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул»(1-го відповідача) про скасування державної реєстрації прав власності на обєкти нерухомості відмовити.

4. В решті позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул»(1-го відповідача) провадження у справі припинити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул», АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 30877632, на користь ОСОБА_1, м. Луганськ, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, витрати на державне мито в сумі 25 585 грн. 00 коп. та 12750 грн. 00 коп. за касаційною скаргою, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., витрати на проведення судової експертизи в сумі 2200 грн. 00 грн.; наказ видати після набрання рішенням законної сили. 6.В решті позовних вимог ОСОБА_1 до: 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт-Строй-ХХІ», м. Луганськ

3-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Екта-Груп», м. Луганськ 4-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СБ-АПЕКС», м. Луганськ провадження у справі припинити.

7.Стягнути з ОСОБА_1, м. Луганськ, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 24 533 грн. 00 коп.; одержувач коштів: УДК у м. Луганську, ідентифікаційний код 24046582, п/р 31118095700006 в ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код бюджетної класифікацій 22090200, символ звітності банку 095; наказ видати Ленінській МДПІ у м. Луганську після набрання рішенням законної сили. 8. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Стимул», АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 30877632, зайво сплачене за апеляційною скаргою за квитанціями від 04.03.2010 № 5470635 та 5470656 державне мито у сумі 12792 грн. 50 коп. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення, підписане суддями та скріплене печаткою суду. В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 08.07.2011.

Суддя

Суддя

СуддяЄ.Ю. Пономаренко

Т.М. Мінська

Б.В. Яресько