Рішення № 16859255, 05.07.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" липня 2011 р. Справа № 15/5007/64/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега" (м.Івано-Франківськ)

до Закритого акціонерного товариства "ІнтерТайл" (м. Коростень)

про стягнення 17754,16 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тега" звернулось з позовом до господарського суду про стягнення на свою користь з Закритого акціонерного товариства "ІнтерТайл" 16640,40грн. основного боргу, 931,86грн. інфляційних та 181,90грн. - 3% річних.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №0406450 (а.с. 63). До господарського суду 21.06.2011р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега" надійшли оригінали, дублікат, копії документів, а також письмові пояснення, відповідно до яких позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглядати справу за наявними доказами без присутності представника.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №0406451 (а.с.62).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2009р. між Закритим акціонерним товариством “ІнтерТайл” (відповідач/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тега” (позивач/підрядник) було укладено договір № 07-08-2009 (а.с. 9-13, 36-40), за умовами якого, підрядник зобов'язується в межах загальної вартості договору, визначеної у п. 2.1 цього договору виконати підрядні роботи з виконання проекту і улаштування вузлів технологічного обліку газу в кількості 3 шт (додаток № 1) на об'єкті ЗАТ ”ІнтерТайл” м.Коростень, Житомирської обл., вул. Шатрищанська, 69, а замовник зобов'язується в межах вартості договору, визначеної у п. 2.1 цього договору прийняти та сплатити підряднику за підрядні роботи визначену цим договором грошову суму в порядку та строк, визначені цим договором.

Згідно п. 2.1 договору, загальна вартість договору, що визначена у відповідності до кошторису (додаток №1), складає - 58629,20грн., в т.ч. ПДВ 20% - 9771,53грн.

До початку виконання робіт замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс в розмірі необхідному для придбання обладнання, а саме: 41989,20грн., в т.ч. ПДВ 20% - 6998,20грн. не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дня підписання належним чином уповноваженими представниками сторін цього договору (п.2.2 договору).

У відповідності до п. 2.5 договору сторони встановили, що після виконання обсягів робіт замовник сплачує підряднику кошти згідно актів виконаних робіт. Розрахунок проводиться протягом 7 банківських днів з моменту підписання належним чином уповноваженими представниками сторін акту приймання - передачі виконаних робіт. Підписання актів в односторонньому порядку не допускається.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що на виконання умов договору №07-08-2009 від 26.08.2009р., ним було виконано підрядні роботи на загальну суму 58629,60грн. Водночас, відповідачем оплату виконаних підрядних робіт було проведено частково на суму 41989,20грн. Позивач просить стягнути на свою користь з відповідача вартість неоплачених виконаних за договором № 07-08-2009 підрядних робіт в розмірі 16640,40грн.

Розглядаючи питання щодо правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за виконані підрядні роботи, господарський суд приймає до уваги наступне.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 наведеної норми передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цівільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Підставою виникнення зобов'язань між сторонами є договір №07-08-2009 від 26.08.2009р., який за своєю правовою природою є договором підряду.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.2.4 зазначеного Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Ці положення щодо обов’язкових реквізитів первинного документа зазначені і в ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На підтвердження факту виконання підрядних робіт за договором № 07-08-2009 від 26.08.2009р. на загальну суму 58629,60грн., позивач надав акт № 01/07-08-2009-1/99 від 30.09.2009р. на суму 53305,20грн. та дублікат акту № 07-08-2009-1/141 від 10.09.2010р. на суму 5324,40грн.

Як вбачається з акту № 01/07-08-2009-1/99 від 30.09.2009р., який підписано представниками сторін ТОВ ”Тега” і ЗАТ ”ІнтерТейл” та скріплено печатками підприємств, позивачем на виконання умов договору № 07-08-2009 від 26.08.2009р. виконано, а відповідачем прийнято підрядні роботи по виготовленню проекту і монтажу вузлів обліку газу на суму 53305,20грн. (а.с. 19-21, 44-46).

Щодо наданого позивачем дублікату акту №07-08-2009-1/141 від 10.09.2010р. на суму 5324,40грн. (а.с.25-26, 47-48), то слід зазначити, що вказаний акт не розцінюється судом як належний доказ в підтвердження факту виконання відповідачем підрядних робіт на суму 5324,40грн., оскільки даний акт виконаних робіт не підписаний замовником - Закритим акціонерним товариством “ІнтерТайл”.

При цьому, господарський суд приймає до уваги, що як передбачено пунктом 2.5 договору № 07-08-2009 від 26.08.2009р., підписання актів в односторонньому порядку не допускається.

У письмових поясненнях від 21.06.2011р. позивач зазначив, що оригінал акту №07-08-2009-1/141 від 10.09.2010р. знаходиться у відповідача.

Разом з тим, позивачем не представлено суду жодних доказів подання (надсилання, вручення) відповідачу акту № 07-08-2009-1/141 від 10.09.2010р. на суму 5324,40грн., звернення ТОВ ”Тега” з вимогою до ЗАТ ”ІнтерТайл” про підписання даного акту, як і доказів відмови останнього від підписання зазначеного акту, а тому посилання позивача на те, що оригінал акту №07-08-2009-1/141 від 10.09.2010р. на суму 5324,40грн. знаходиться у відповідача, судом до уваги не приймається.

Відповідачем також не надано суду підписаного та скріпленого печаткою ЗАТ "ІнтерТайл" акту №07-08-2009-1/141 від 10.09.2010р., хоча ухвалою господарського суду від 16.06.2011р. зазначений акт вимагався.

В акті звірки взаємних розрахунків між сторонами за період липень 2010 р. – травень 2011р. (копія, а.с. 55) міститься посилання, в т.ч. на акт виконаних робіт ОУ -141 від 10.09.2010 р. на суму 5324,40 грн. Проте, вказана обставина не може засвідчувати належним чином прийняття у встановленому порядку відповідачем виконаних позивачем робіт за цим актом, що, відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, могло б бути підставою для здійснення відповідних розрахунків з позивачем на вказану суму. По-перше, в даному акті не зазначено особу (прізвище, посада), якою підписано акт від імені відповідача. По-друге, акт звірки розрахунків не є первинним документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України та належним доказом для підтвердження проведеної тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих чи інших дій, виконання цивільних прав та обов’язків; не може підтверджувати наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін. Тому, акт звірки взаємних розрахунків може оцінюватись судом як письмовий доказ лише в сукупності з первинними документами, що беззаперечно підтверджують зазначені в акті відомості.

Отже, за відсутності підписаного сторонами акту №07-08-2009-1/141 від 10.09.2010р. на суму 5324,40грн., посилання позивача на вищезазначений акт взаємозвірки не можуть бути прийняті до уваги судом.

Крім того, в акті звірки взаєморозрахунків №4 від 30.06.2010р., в якому відповідачем об'єднано 5 невиконаних зобов'язань перед позивачем (згідно пояснень позивача), серед зобов'язань ЗАТ "ІнтерТайл" перед ТОВ "Тега" зазначено суму 53305,20 грн.

Враховуючи викладене, згідно наявних у справі матеріалів, підтвердженим є виконання позивачем за договором №07-08-2009 від 26.08.2009р. підрядних робіт на суму 53305,20грн.

Частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України визначає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як уже зазначалось, пунктом 2.5 договору №07-08-2009 від 26.08.2009р. сторони визначили, що після виконання обсягів робіт замовник сплачує підряднику кошти згідно актів виконаних робіт. Розрахунок проводиться протягом 7 банківських днів з моменту підписання належним чином уповноваженими представниками сторін акту приймання -передачі виконаних робіт.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем 28.08.2009р. на виконання умов договору № 07-08-2009 від 26.08.2009р. було здійснено передоплату в сумі 41989,20грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ ”Тега” (а.с. 56, зворотній бік).

Проте, відповідач прийнявши 30.09.2009р. виконані позивачем підрядні роботи на загальну суму 53305,20грн., розрахунки за них на суму 11316,00грн., у визначений договором строк - 7 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт - тобто до 09.10.2009р., не провів.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач станом на час розгляду справи не подав суду доказів проведення розрахунків з позивачем, його борг перед позивачем становить 11316,00грн.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Тега” в частині стягнення основної заборгованості, підлягають частковому задоволенню в сумі 11316,00грн. Позовні вимоги про стягнення з відповідача 5324,40грн. основного боргу не підтверджуються матеріалами справи, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 181,90грн. - 3% річних та 931,86грн. інфляційних.

Розглядаючи питання про обґрунтованість нарахування позивачем 3% річних та інфляційних, господарський суд враховує таке.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч.2 вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з позовної заяви (а.с. 3), позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 181,90грн. нараховані за період з 19.09.2010р. по 03.03.2011р. на суму заборгованості 16640,40грн.

Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних, з урахуванням встановлених судом обставин по справі щодо розміру заборгованості, господарський суд прийшов до висновку, що правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 154,39грн., нарахованих за період з 19.09.2010р. по 03.03.2011р. на суму заборгованості 11316,00грн. У задоволенні позову в частині стягнення 27,51грн. - 3% річних слід відмовити.

Стосовно позовних вимог про стягнення 931,86грн. інфляційних, які нараховано позивачем за період з вересня 2010 року по лютий 2011 року на суму заборгованості 16640,40грн. (а.с. 3), то господарський суд, перевіривши правомірність здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат, з урахуванням встановлених обставин по справі, дійшов висновку, що розмір інфляційних нарахувань внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов’язань становить 741,25грн., які нараховано за визначений позивачем період на суму заборгованості 11316,00грн.

Отже, правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача інфляційних в сумі 741,25грн. У задоволенні позову в частині стягнення 190,61грн. інфляційних слід відмовити.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

У письмових поясненнях від 21.06.2011р. позивач зазначив, що відповідача - Закрите акціонерне товариство “ІнтерТайл” було перетворено у Приватне акціонерне товариство “ІнтерТайл”, на підтвердження чого надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.06.2011р. (а.с. 57-60).

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Закритого акціонерного товариства “ІнтерТайл”, 04.04.2011р. Виконавчим комітетом Коростенської міської ради Житомирської області було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, зокрема щодо найменування юридичної особи - зазначено найменування: Приватне акціонерне товариство “ІнтерТайл”. При цьому, у відповідності до довідки з ЄДР ідентифікаційний код Приватного акціонерного товариства "ІнтерТайл" не змінився та залишився попереднім, а саме: 33136879.

За наведених обставин, та на підставі ст. 25 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне замінити відповідача - Закрите акціонерне товариство "ІнтерТайл" на Приватне акціонерне товариство “ІнтерТайл”.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Тега” підлягають частковому задоволенню. З Приватного акціонерного товариства “ІнтерТайл” підлягає стягненню на користь позивача 11316,00грн. основного боргу, 154,39грн. - 3% річних та 741,25грн. інфляційних. У задоволенні позову про стягнення з відповідачів 5324,40грн. основного боргу, 27,51грн. - 3% річних та 190,61грн. інфляційних суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 625, ч.1 ст. 837, ч. 1 ст. 854 ЦК України, ч.1 ст. 193 ГК України та керуючись ст. ст. 25, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Замінити відповідача у справі Закрите акціонерне товариство "ІнтерТайл" (ідентифікаційний код 33136879) на Приватне акціонерне товариство "ІнтерТайл" ідентифікаційний код 33136879).

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “ІнтерТайл” (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул. Шатрищанська, буд. 69, ідентифікаційний код 33136879)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тега” (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 83/1, ідентифікаційний код 32606198)

- 11316,00грн. основного боргу,

- 154,39грн. - 3% річних,

- 741,25грн. інфляційних,

- 122,12грн. витрат по сплаті державного мита,

- 162,33грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст рішення підписано: "07" липня 2011 року.

Віддрукувати:

1- до справи,

2 - позивачу (рек. з пов.),

3- відповідачу (рек. з пов.).