Рішення № 16858937, 15.06.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р.

Справа № 5004/587/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт"

до відповідача: приватного підприємства "Фірма"Гамбіт"

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 537 604,10 грн.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довір. від 15.01.11р. №17-ю

від відповідача: ОСОБА_2, довір. від 06.06.11р.

В судових засіданнях за клопотаннями представника позивача неодноразово оголошувались перерви для можливого врегулювання спору з відповідачем шляхом поставки останнім цукру на суму заборгованості.

15.06.11р. представник позивача повідомив суд про те, що після заявлення позову відповідач частково виконав зобовязання по договору купівлі-продажу, в звязку з чим зменшив заявлену до стягнення суму та просить вирішити спір по суті.

Суть спору: 28.03.11р. до господарського суду звернулось ТзОВ «Еліт»з позовною заявою, в якій просило стягнути з ПП «Фірма «Гамбіт»537604грн.10коп., в т.ч. 359073грн. перерахованої передоплати за непоставлений цукор по договору купівлі-продажу №11-10 від 02.06.10р., 165173грн.58коп. пені, 3590грн.73коп. 3% річних та 9766грн.79коп. інфляційних втрат нарахованих в звязку з неналежним виконанням умов договору.

15.06.11р. позивач подав уточнення до позовної заяви (лист №253 від 15.06.11р.) в якому просить в звязку з частковим виконанням відповідачем зобовязань по договору купівлі-продажу стягнути з останнього борг в сумі 43073грн., 3590грн.73коп. 3% річних та інфляційні втрати в сумі 9766грн.79коп., а також судові витрати, сплачені при заявленні позову. Від стягнення нарахованої при подачі позову пені - 165173грн.58коп. позивач в уточнених позовних вимогах відмовився.

Відповідач не виконав вимоги суду щодо надання суду відзиву на позов та витребуваних судом доказів, а саме: оригніналів документів на відпуск відповідачу цукру, Статуту, а також документів в підтвердження наявності цукру, на продаж якого укладався договір з позивачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які брали участь у судових засіданнях, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог з огляду на наступне:

Як на підставу заявленого предмету позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу цукру №11-10 від 02.06.10р., зобовязання по якому відповідач виконав не повністю, а саме при отриманні від ТзОВ «Еліт» протягом червня-серпня 2010 року коштів на суму 3528000грн. недопоставив цукру на момент заявлення позову на суму 359073грн., а станом на 15.06.11р. на суму 43073грн.

Відповідно до отриманих судом від державного реєстратора Ківерцівської РДА витягу з ЄДРПОУ та Ківерцівської МДПІ акта позапланової виїзної перевірки ПП «Фірма «Гамбіт»від 09.02.11р. судом встановлено наступне:

ПП «Фірма «Гамбіт»зареєстровано 21.09.07р. за адресою АДРЕСА_1, засновниками являються ОСОБА_4 він же керівник підприємства, та ОСОБА_3, за місцем проживання якого зареєстровано фірму. Згідно витягу з ЄДРПОУ видами діяльності ПП «Фірма «Гамбіт»являються: оптова торгівля будівельними матеріалами, роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом, лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини, інші види оптової торгівлі, діяльність автомобільного вантажного транспорту, оптова торгівля деревиною. При цьому згідно Витягу повноваження ОСОБА_4 на укладення угод обмежено сумою 500000грн.

Згідно акта від 09.02.11р. позапланової виїзної перевірки підприємства «Фірма «Гамбіт»з питань достовірності формування податкових зобовязань та податкового кредиту за період з 01.07.10р. по 31.07.10р., проведеною Ківерцівською МДПІ, податкові зобовязання відповідача за вказаний період сформовано на загальну суму 1570861грн. за рахунок контрагентів-покупців цукру-піску згідно наданих договорів купівлі-продажу з АТЗТ «Хладопром», ТзОВ «Партенр-Експо», підприємцем ОСОБА_5, ТОВ «Фірма «Мушкетер», ТОВ «Еліт» та ТзОВ «Фортуна-Пласт», згідно яких поставка цукру здійснюється партіями не менше ніж 60 тон на умовах «франко-склад»автотранспортом покупця. Податковий кредит за перевіряємий період задекларовано у сумі 1560112грн. за рахунок операцій з придбання цукру та пшениці по наступних постачальниках: ТзоВ «BSM Косметікс», ТзОВ фірма «Мета», СГПП «Рать», ТзОВ «Пятидні», ТзОВ «Луцькагротех», ВАТ «Волиньагрореммаш», ТзОВ «Перун», з якими на ПП «Фірма «Гамбіт»відсутні договори на придбання товарно-матеріальних цінностей, акти прийому-передачі товару, товарно-транспортні накладні, відсутня книга реєстрації довіреностей на отримання товару.

В ході проведення Ківерцівською МДПІ перевірки також встановлено, що у ПП «Фірма «Гамбіт»відсутні основні фонди (офісна та компютерна техніка), транспортні засоби, склади, кваліфікований персонал та трудові ресурси, що свідчить про відсутність необхідних умов для проведення господарської діяльності та неможливості її здійснення.

В акті перевірки зазначено, що укладаючи угоди з покупцями цукру (в т.ч. з ТзОВ «Еліт») ПП «Фірма «Гамбіт»ставило на меті не їх виконання відповідно до передбачених договором умов, а одержання податкової вигоди шляхом заниження належних до сплати ПДВ (податку на прибуток) шляхом віднесення до складу податкового кредиту (валових витрат) сум ПДВ (витрат), сплачених за операціями, які реально не здійснювались, а були оформлені лише документально. В свою чергу, при укладенні правочину з покупцями товару ПП «Фірма «Гамбіт»ставило на меті не його виконання відповідно до передбачених договором умов, а надання вигоди для третіх осіб з метою штучного формування для них валових витрат та податкового кредиту по операціях, які реально не здійснювались, а були оформлені лише документально. При формуванні податкового кредиту на підставі видаткових накладних та податкових накладних на закупівлю цукру та пшениці у вищезазначених підприємств ПП «Фірма «Гамбіт»ставило на меті не їх виконання, а одержання податкової вигоди шляхом заниження належних до сплати ПДВ (податку на прибуток) шляхом віднесення до складу податкового кредиту (валових витрат) сум податку на додану вартість (витрат), сплачених за операціями, які реально не здійснювались, а були оформлені лише документально.

Виходячи з наявного проведення аналізу діяльності ПП «Фірма «Гамбіт»за перевіряємий період Ківерцівською МДПІ зроблено висновок, що зазначені вище правочини, які нібито вчинені ПП «Фірма «Гамбіт»оформлені лише документально, не виконувались протягом перевіреного періоду з постачальниками та покупцями товарів, не спричинили реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

В акті перевірки зазначено, що посадові особи ПП «Фірма «Гамбіт»щодо встановлених порушень письмових пояснень не надали.

Судом також зясовано, що фірмою «Гамбіт» вказаний акт отримано та не оскаржено у встановленому порядку.

Присутня в судовому засіданні ОСОБА_2 (по документах головний бухгалтер ПП «Фірма «Гамбіт») пояснила суду, що бухгалтерську та податкову звітність вона оформляла по наданих їй документах, а також підтвердила відсутність у ПП «Фірма «Гамбіт»складів, транспортних засобів та працівників. Де отримувало ТзОВ «Еліт»цукор по договору з ПП «Фірма «Гамбіт»їй не відомо.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною першою ст. 656 вказаного кодексу регламентовано, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За змістом ст. 664 ЦК України обовязок продавця передати товар вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходження товару.

За умовами наданого позивачем договору купівлі-продажу від 02.06.10р. ТзОВ «Еліт»отримає цукор транспортом «Покупця»на умовах поставки «франко-склад», тобто самовивозом, прийом-передача товару здійснюється за актами або товарними накладними, що підтверджують повноваження представників сторін, кількість переданого товару визначається в актах прийому-передачі та товарно-транспортних накладних.

Проте позивач на вимогу суду не надав товарно-транспортних накладних, які мали б засвідчити факт перевезення цукру на ТзОВ «Еліт». Представники сторін, які брали участь у судових засіданнях також не змогли пояснити, в якому конкретно місці передавався цукор до заявлення позову, а факт отримання цукру на Володимир-Волинському цукровому заводі за видатковими накладними від 25 та 26 травня 2011 року (зі слів представників) документально не підтверджено, оскільки в зазначених накладних вантажовідправником значиться ПП «Фірма «Гамбіт», а будь-яких договорів між ПП «Фірма «Гамбіт»з Володимир-Волинським цукровим заводом суду не надано. Крім того, пунктом 7.3 договору визначено, що жодна із сторін не може передавати свої права та обовязки за договором третій особі без одержання письмової згоди другої сторони.

Не надано суду також належно оформлених доручень на осіб, які отримували цукор (п. 7.1 договору). В більшості видаткових накладних не зазначено прізвище, імя по батькові осіб, які отримували цукор, не вказано дат та номерів довіреностей, на підставі яких передано цукор позивачу. Крім того, у видаткових накладних від 06.09.10р. та від 13.09.10р. зазначено, що цукор позивачу в кількості 40 тон (по 20 тон по кожній) відпустила ОСОБА_2, яка в судовому засіданні надала усні пояснення (протокол технічного запису) про те, що їй невідомо, де завантажувався цукор і що складів у ПП «Фірма «Гамбіт»не має.

За змістом Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» проведення будь-якої господарської операції фіксується первинними документами.

Відповідно до ст. 9 цього Закону підставою для обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Накладна (видаткова, товарно-транспортна) відноситься до первинної документації, застосування якої для всіх субєктів господарської діяльності є обовязковою.

Оскільки видаткові накладні оформлені з порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 такі накладні не є належними доказами в підтвердження господарських операцій в розумінні ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Із врахуванням вищевикладеного суд погоджується із висновком Ківерцівської МДПІ в акті перевірки про те, що договір купівлі-продажу цукру від 02.06.10р. між ПП «Фірма «Гамбіт»та ТзОВ «Еліт», а також видаткові накладні було оформлено лише документально з метою штучного формування для позивача валових витрат та податкового кредиту по операціях, які реально не здійснювались.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недійсність договору купівлі-продажу цукру №11-10 від 02.06.10р., а заявлення ТзОВ «Еліт»позову про стягнення коштів та визнання позову представником ПП «Фірма «Гамбіт»мало на меті одержання судового рішення в підтвердження реальності господарських операцій по вказаному договору.

Керуючись ст.ст. 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України ст.ст.33, 34, 44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. В позові ТзОВ «Еліт»відмовити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу цукру №11-10 від 02.06.10р., укладений між ПП «Фірма «Гамбіт»та ТзОВ «Еліт».

СуддяВ.Л.Слупко

Дата виготовлення повного

тексту рішення 22.06.11р.