Рішення № 16858725, 05.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2011Справа №5002-33/2354-2011 за позовом комунального підприємства Житлово-експлуатаційного обєднання Центрального району м. Сімферополя (вул. Кримських партизан, 13, м. Сімферополь, 95013)

до ліги кримськотатарських юристів «Ініціум» (вул. Краснознамена, 70, кв. 2, м. Сімферополь, 95000)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, 95000)

про спонукання до звільнення нежитлових приміщень

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 11.01.2011 р. № 2268, КП ЖЄО Центрального району м. Сімферополя.

Від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність від 14.06.2011 р., ліга кримськотатарських юристів «Ініціум».

Від третьої особи: не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради.

Суть спору: комунальне підприємство Житлово-експлуатаційного обєднання Центрального району м. Сімферополя звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, ліги кримськотатарських юристів «Ініціум», та просить суд зобовязати відповідача звільнити нежитлові приміщення по вул. Севастопольська, 4 у м. Сімферополі, загальною площею 12,1 кв.м.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач після спливу строку дії договору оренди, продовжує користуватися приміщенням без будь-яких правових підстав та не виконує вимог орендодавця про його повернення, обґрунтовуючи свої вимоги посиланнями на статті 2, 17, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статті 179, 193 Господарського кодексу України та статті 525, 526, 610, 629, 763 Цивільного кодексу України.

Відповідач позов не визнав, за мотивами, що викладені у відзиві (а.с. 45-47).

Третя особа в судове засідання не зявилася, про причини відсутності суд не повідомила, витребуваних судом документів не надала. Про час та місце судового засідання була сповіщена належним чином (а.с. 41).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

04 січня 2000 року між комунальним підприємством Житлово-експлуатаційне обєднання Центрального району м. Сімферополя (орендодавець) та лігою Кримськотатарських юристів «Ініціум» (орендар) укладений договір оренди № 500 нежитлового приміщення, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 4 (а.с. 14).

Відповідно до пункту 1.2 договору загальна площа орендованого приміщення складає 12.1 кв.м.

Строк дії договору визначений в пункті 3.1 з 04 січня 2000 року до 28 грудня 2000 року.

Відповідно до пункту 6.1 договору після закінчення строку дії договору, за відсутності рішення компетентних органів про його продовження, або при його достроковому розірванні орендар зобовязаний здати обєкт оренди протягом двох тижнів за актом приймання-передачі зі всіма поліпшеннями.

В подальшому, на підставі розпоряджень голови Центральної районної ради міста Сімферополя № 150/02.1-6 від 05 червня 2001 року (а.с. 15), № 109-02.1-6 від 07 березня 2002 року (а.с. 16), № 25/02.1-6 від 31 січня 2003 року (а.с. 18), № 191/02.1-6 від 02 липня 2004 року (а.с. 20) строк дії договору оренди нежитлових приміщень № 500 від 04 січня 2000 року був продовжений.

Угодою № 2 про зміну умов договору оренди № 500 від 02 липня 2004 року сторони домовилися, що договір оренди діє строком до 02 червня 2005 року (а.с. 22).

З огляду на те, що договір оренди припинив свою дію, позивач 16 травня 2005 року звернувся до відповідача листом № 1230, в якому повідомив, що 02 липня 2005 року строк дії договору оренди сплинув, та запропонував звернутися до голови Центральної районної ради з клопотанням про його продовження. У разі невиконання зазначеного, договір оренди вважається розірваним на підставі статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та приміщення підлягає передачі в пятнадцятиденний строк шляхом оформлення акту приймання-передачі (а.с. 25).

Також, 16 лютого 2007 року позивачем винесений припис, в якому відповідача повідомлено, що строк дії договору оренди сплинув 02 червня 2006 року. Також, відповідачу було запропоновано добровільно, в десятиденний строк з моменту отримання цього припису звільнити займане приміщення та здати його за актом приймання-передачі (а.с. 24).

Відповідачем зазначений припис отриманий 20 лютого 2007 року, про що свідчить підпис його представника на поштовому повідомленні (а.с. 55).

Оскільки відповідачем зазначені вимоги виконані не були, приміщення не повернуто орендодавцю, позивач знов звернувся до відповідача листом 31 грудня 2010 року (а.с. 27).

Неповернення орендованого приміщення відповідачем з'явилося підставою для звернення комунального підприємства Житлово-експлуатаційного обєднання Центрального району м. Сімферополя із даною позовною заявою до господарського суду АР Крим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з невиконанням умов договору, який за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна, вони повинні регулюватися положеннями Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та глави 53 Цивільного кодексу України з урахуванням положень Господарського кодексу України, що регулюють укладення, виконання та розірвання договорів.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вже зазначалося, 04 січня 2000 року між комунальним підприємством Житлово-експлуатаційне обєднання Центрального району м. Сімферополя (орендодавець) та лігою Кримськотатарських юристів «Ініціум» (орендар) укладений договір оренди № 500 нежитлового приміщення, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 4.

Частиною 1 статті 763 встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Так, договір оренди № 500 від 04 січня 2000 року був укладений до 28 грудня 2000 року, однак, в подальшому він був неодноразово пролонгований.

Остаточно, угодою № 2 від 02 липня 2004 року про зміну договору оренди нежитлового приміщення по вул. Севастопольська, 4 у м. Сімферополі, сторони домовилися, що договір діє до 02 червня 2005 року (а.с. 22).

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, Цивільним кодексом України передбачена можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача. Бажання наймача продовжувати відносини найму висловлюється конклюдентними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Що стосується наймодавця, то підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка виражається у відсутності заперечень та вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму. Якщо протягом цього строку наймодавець заявить про своє бажання припинити відносини найму, наймач зобов'язаний буде повернути йому майно у строки та в порядку, передбаченому договором. При цьому, він зобов'язаний буде сплатити орендну плату за строк користування річчю після закінчення строку дії договору найму.

Договір найму вважається поновленим на той строк, на який він був попередньо укладений. І після збігу одного місяця з моменту закінчення строку дії договору найму наймодавець зможе вимагати його припинення тільки після закінчення нового строку або в разі настання підстав для дострокового розірвання або відмови від договору.

Так, судом було встановлено, та це підтверджується матеріалами справи, що орендодавець, комунальне підприємство Житлово-експлуатаційне обєднання Центрального району м. Сімферополя, неодноразово звертався до орендаря з вимогами повернути орендоване приміщення, оскільки вважав договір оренди № 500 від 04 січня 2000 року таким, що припинив свою дію.

Як вже зазначалося, угодою № 2 від 02 липня 2004 року про зміну договору оренди нежитлового приміщення по вул. Севастопольська, 4 у м. Сімферополі, сторони домовилися, що договір діє до 02 червня 2005 року (а.с. 22).

У наступному, строк дії договору оренди щорічно продовжувався згідно з вимогами статті 764 Цивільного кодексу України.

Припис від 16 лютого 2007 року № 1014 (а.с. 24) про відсутність згоди на продовження дії договору був направлений позивачем відповідачу 19 лютого 2007 року, та отриманий останнім 20 лютого 2007 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 55).

Таким чином, з огляду на приписи статті 764 Цивільного кодексу України, суд вважає, що строк дії договору оренди № 500 сплинув 02 червня 2005 року.

Згідно з пунктом 7.2 договору оренди, його дія припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічне положення закріплено в частині 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Таким чином, враховуючи те, що відповідач завчасно був попереджений про відсутність наміру продовжувати строк дії договору оренди, суд погоджується з твердженнями комунального підприємства Житлово-експлуатаційне обєднання Центрального району м. Сімферополя про те, що відповідач починаючи з червня 2007 року використовував спірне приміщення за відсутності будь-яких правових підстав.

В свою чергу, слід зазначити, що спеціальні правові наслідки виникають як у звязку з початком дії договору, так і у звязку із закінченням строку його дії.

Відповідно до частині 1 статті 785 Цивільного кодексу України правовим наслідком припинення договору оренди є виникнення обовязок повернути об'єкт оренди.

В пункті 2 Листа Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з орендними правовідносинами» від 12 квітня 2001 року № 01-8/442 зазначено, що у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови орендодавця від його продовження орендар зобовязаний повернути обєкт оренди орендодавцеві.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» закінчення строку дії договору оренди тягне за собою обовязок орендаря повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у відповідача такого обовязку.

При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що він продовжує до теперішнього часу сплачувати орендні платежі та ці платежі приймаються орендодавцем, що на його думку, свідчить про продовження терміну дії договору, однак суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач сплачує кошти за фактичне користування майном, що безпосередньо передбачено розділом 5 договору оренди та це не є доказом наявності між сторонами договірних відносин з приводу оренди майна.

Крім того, слід зазначити, що після закінчення строку дії договору за умови відсутності згоди орендодавця на продовження строку дії договору фактично відповідач користувався спірним майном без належної правової підстави, а внесення орендних платежів не є однозначною підставою для продовження строку дії договору, термін якого закінчився.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів звільнення спірного приміщення відповідачем надано не було, з огляду на що, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 07 липня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Зобовязати лігу кримськотатарських юристів «Ініціум» (вул. Краснознамена, 70, кв. 2, м. Сімферополь, 95000) звільнити нежитлові приміщення по вул. Севастопольська, 4, загальною площею 12.1 кв.м.

3.Стягнути з ліги кримськотатарських юристів «Ініціум» (вул. Краснознамена, 70, кв. 2, м. Сімферополь, 95000, р\р 26000257476001 «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 25126601) на користь комунального підприємства Житлово-експлуатаційного обєднання Центрального району м. Сімферополя (вул. Кримських партизан, 13, м. Сімферополь, 95013, р\р 26009000087269 в КРФ АКБ СР «Укрсоцбанк» у м. Сімферпоолі, МФО 3000023, ЄДРПОУ 05480536) 85.00 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.