Рішення № 1685372, 26.05.2008, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2008 р.

Справа № 4/136

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І., розглянувши матеріали справи № 4/136

за позовом: Антимонопольного комітету України, 03035, м. Київ, вул. Урицького, 45,

до відповідача: Державної холдінгової компанії "Олександріявугілля", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Леніна, 77,

про стягнення 2 000, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бамбуляк І.В., довіреність № 21-122/02-3362 від 15.05.08

від відповідача: участі не брали. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Отримання відповідачем повідомлення про час та місце розгляду справи підтверджується отриманим судом відзивом на позов. Відповідач не виявив бажання скористатись своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні. Натомість, своїм запереченням відповідач не визнає нараховану до стягнення пеню в розмірі 1000 грн., оскільки на його думку пеня не повинна була нараховуватись через перебування відповідача у процедурі ліквідації. Застосування штрафу в розмірі 1000 грн. визнає правомірним, але несплату штрафу відносить до причин, які існували не з вини відповідача, тобто в результаті рішення про ліквідацію підприємства.

Заслухавши представника позивача, який повністю підтримав позовні вимоги та дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ :

Спірні правовідносини виникли між учасниками спору в результаті несплати Державною Холдінговою компанією "Олександріявугілля" (відповідачем по справі) накладеного за рішенням Антимонопольного комітету України (позивачем по справі) штрафу та нарахованої пені за несвоєчасну сплату штрафу на загальну суму 2000 грн.

Як вбачається із матеріалів справи за результатами розгляду справи Хе 28-26.13/117-04 Антимонопольним комітетом України (надалі - позивачем) прийнято рішення від 01.11.2007 № 597-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу». Зазначеним рішенням визнано, що Державна холдінгова компанія «Олександріявугілля» (відповідач по справі) вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50, частиною першою і пунктами 1 та 3 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що полягає у вчиненні анти конкурентних узгоджених дій у вигляді укладення та виконання Угоди «Про вугілля» від 12.11.2003, результатом якої стало створення Оптового ринку енергетичного вугілля, яке призвело до обмеження конкуренції на ринку енергетичного вугілля та електроенергії.

Пунктом 2 резолютивної частини зазначеного рішення Комітету на Державну холдінгову компанія «Олександріявугілля» накладено штраф у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень. Вказане рішення відповідачем не оскаржене та не скасоване у встановленому порядку, накладення штрафу визнано відповідачем обґрунтованим.

За приписом частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини третьої статті 56 цього Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копія зазначеного рішення надіслана листом Комітету від 08.11.2007 № 28-26/07-7300 та отримана Державною холдінговою компанією «Олександріявугілля» 17.11.2007 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 482977.

Таким чином строк сплати штрафу закінчився 17.01.2008.

Натомість, в відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу.

Отже, пеня за прострочення сплати штрафу Державною холдінговою компанією «Олександріявугілля», накладеного згідно з пунктом 2 рішення Комітету від 01.11.2007 № 597-р стягується за наступний період:

з 18.01.2008 (початок нарахування пені) і до 28.03.2008 року, що складає 71 день.

Розмір пені за один день прострочення штрафу складає: 1 000 X 1,5% = 15 гривень, де 1 000 гривень - розмір штрафу, накладеного органом Комітету; 1,5 % - відсоток суми штрафу, відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Таким чином, загальна сума нарахована до сплати штрафу складає за 71 день прострочення сплати штрафу сума пені: 71X15 = 1065 гривень.

Обґрунтованість нарахованої до стягнення суми пені також узгоджується проведеним судом аналізом наступних нормативних актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Згідно ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Згідно ч. 6 ст. 4 Цивільного кодексу України цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Статтею 1 Господарського кодексу України визначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Отже, норми Господарського кодексу є спеціальними щодо встановлення відповідальності по грошових зобов’язаннях суб’єктів господарювання.

Частина 1 ст. 231 Господарського кодексу України має імперативний характер і встановлює, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 343 цього ж кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, згідно ст. 1 спеціального Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10.01.2002 р. № 9221-ІІІ), який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В той же час, стаття 3 Закону, яка також носить імперативний характер, вводить певні обмеження щодо меж згоди сторін, а саме: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак, визначальним при розрахунку пені господарським судом враховуються приписи частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», тобто розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішення органом Комітету, отже розмір пені складає 1 000 гривень.

Крім того, період за який проведено нарахування пені (71 день) проведено відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України щодо припинення нарахування пені в межах 6 місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Господарський суд не погоджується з запереченнями відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог в частині стягнення пені та вважає їх такими, що не базуються на положеннях законодавства, оскільки визначальним для правовідносин що уклались стосовно стягнення штрафу та пені не є факт перебування відповідача в процедурі ліквідації, а перебування його в державному реєстрі згідно до довідки Головного управління статистики в Кіровоградській області станом на 18.04.2008 року. Господарським судом також враховується, що відповідачем фактично не виконані вимоги наказу №381 Міністерства вугільної промисловості України від 10.07.2006 року про проведення ліквідації підприємства впродовж чотирьох місяців від дати реєстрації цього наказу, а згідно до наказу №188 від 25.04.2008 року Міністерства вугільної промисловості України запропоновано провести ліквідацію підприємства до 01.08.2008 року, тобто на час розгляду справи судом ліквідаційна процедура не завершена.

Згідно до ст. 60 ГК України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, розміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Згідно до ст. 61 ГК України претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону.

Претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.

Як вбачається із відзиву на позовну заяву відповідачу було відомо про застосування штрафу і вказані вимоги визнано в повному обсязі та вони будуть задоволені в порядку черговості.

Стосовно стягненя пені відповідач не вважає себе винним в невиконанні вимог про їх перерахування, а тому вважає їх безпідставними. Однак, позовні вимоги підлягають до повного задоволення, оскільки приписи законодавства не містять підстав для звільнення відповідача від сплати нарахованої відповідно до положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» пені в розмірі 1000 грн.

Вимоги про стягнення штрафу та пені є поточними, оскільки вони виникли після прийняття наказу №381 від 10.07.2006 року про ліквідацію підприємства- відповідача ( згідно до рішення від 01.11.2007 року) та підлягають до розгляду і задоволення в позовному провадженні.

Натомість, в порушення вимог ст.33 ГПК України щодо обов'язку доказування тих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх заперечень, відповідач не подав до суду доказів про повідомлення позивача про задоволення його претензій як кредитора або про відмову у їх задоволенні, враховуючи які господарський суд міг би зробити висновок про визнання вимог позивача такими, що вважаються погашеними. Посилання відповідача на його перебування в процесі ліквідації та звільнення його у зв'язку з цим від сплати штрафу і пені є лише власним міркуванням відповідача та не базується на положеннях законодавства.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Приписами статті 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлені повноваження державного уповноваженого Комітету, серед яких, зокрема, звернення до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції; представляти Антимонопольний комітет України без спеціальної довіреності в суді.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю виходячи із суті прийнятого рішення та правового статусу позивача, який звільнений від сплати судових витрат при зверненні до суду за захистом своїх прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 34, 49, 82, 84, 116, 117 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної холдінгової компанії "Олександріявугілля", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Леніна, 77 (р/р 26003239001 в АКБ "Надра", КОД 05402737, МФО 323602) заборгованість по сплаті штрафу в розмірі 1000 грн. та пені в розмірі 1000 грн. загальну суму 2000 грн. на користь Антимонопольного комітету України, 03035, м. Київ, вул. Урицького, 45 до Державного бюджету України на рахунок ГУ ДКУ у Солом'янському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 26077951, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код платежу - 21081100 (символ звітності 106).

Наказ видати.

Стягнути з Державної холдінгової компанії "Олександріявугілля", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Леніна, 77 (р/р 26003239001 в АКБ "Надра", КОД 05402737, МФО 323602) в доход Державного бюджету на рахунок УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, рахунок № 31115095700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329, код бюджетної класифікації 22090200 „Державне мито, не віднесене до інших категорій” – 102, 00 грн. державного мита.

Наказ видати.

Стягнути з Державної холдінгової компанії "Олександріявугілля", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Леніна, 77 (р/р 26003239001 в АКБ "Надра", КОД 05402737, МФО 323602) в доход Державного бюджету на рахунок УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, рахунок 31218259700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329, код бюджетної класифікації 22090200 "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах" - 118, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Ю.І. Хилько