Рішення № 1684993, 12.05.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" травня 2008 р. Справа № 19/180-08

Розглянувши матеріали справи за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії«Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж «Тетіївтепломережа», м. Тетіїв

про стягнення 447229,01 грн.

суддя Т.П. Карпечкін

від позивача –Матвєєва В.А.(дов. № 238/10 від 29.12.2007 р.)

від відповідача – Бондарь І.І.(дов. № 305 від 27.12.2007 р.)

Дончук Л.І.(керівник, розп. № 99 від 31.01.2008 р.)

обставини справи:

Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії«Нафтогаз України»(далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж «Тетіївтепломережа»(далі-відповідач) про стягнення 447229,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 06/05-2060 ТЕ-17 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організації, а саме - відповідач не сплатив в повному розмірі кошти за отриманий природний газ в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 327080,83 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов’язання пеню в розмірі 28664,05 грн., інфляційні в розмірі 76654,31 грн. та три процентів різних у розмірі 14829,82 грн.

Відповідач позов визнає частково в розмірі 327080,83 грн. основної суми боргу про, що зазначає в усних та письмових поясненнях викладених в відзиві на позовну заяву № 7 від 12.05.2008 року. Щодо стягнення інфляційних та 3 % процентів річних заперечує оскільки сплата інфляційних та 3 % річних повинна здійснюватися за умови пред’явлення кредитором вимоги про їх сплату. Відповідач також просить зменшити розмір стягнення пені до 100,00 грн., оскільки предметом договору є постачання природного газу для потреб населення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії«Нафтогаз України»(за договором - постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж «Тетіївтепломережа»(за договором - покупець) 30.12.2005 року було укладено договір № 06/05-2060 ТЕ-17 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організації(далі - договір). За умов договору постачальник зобов’язаний передати у власність покупцю в 2006 році природний газ, а покупець зобов’язаний прийняти та оплатити газ ( п. 1.1. договору). Постачальник передає покупцю в період з 01.01.2006 року по 30.04.2006 року, газ в обсязі 1850 куб. м. ( п. 2.1. договору). Ціна за 1000 куб. м. газу з врахуванням вартості транспортування газу територією України становить 267,528 грн. ( п. 5.1. договору). Сторони домовились, що ціна на газ вказана в договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів, наказами НАК «Нафтогаз України»і є обов’язковим для сторін за даним договором з моменту введення її в дію ( п. 5.3. договору). Оплата здійснюється покупцем грошовими коштами. Перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості заплачених місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, подальша оплата проводиться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця ( п. 6.1. договору). В разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. договору, покупець сплачує на користь постачальника. Крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу ( п. 7.2. договору).

Сторонами 15.03.2006 року підписана додаткову угоду № 1 до договору. Умовами зазначеної додаткової угоди змінено порядок обліку природного газу та ціну за 1000 куб. м. газу –309,45 грн.

Між позивачем та відповідачем 22.05.2005 року підписано додаткову угоду № 2 до договору. Умовами зазначеної додаткової угоди продовжено строк дії договору, обсяги поставки природного газу до 7000 куб. м. та ціна за 1000 куб. м. газу –329,10 грн.

Сторонами 16.06.2006 року підписана додаткову угоду № 3 до договору. Умовами зазначеної додаткової угоди змінено ціну за природний газ - за 1000 куб. м. газу – 383,40 грн.

Позивачем та відповідачем 29.07.2006 року підписано додаткову угоду № 4 до договору. Умовами зазначеної додаткової угоди продовжено строк дії договору, обсяги поставки природного газу до 12 тис. куб. м. та ціна за 1000 куб. м. газу –585,60 грн.

Між позивачем та відповідачем 13.10.2006 року підписано додаткову угоду № 5 до договору. Умовами зазначеної додаткової угоди продовжено строк дії договору, обсяги поставки природного газу до 1 200 000 куб. м. та ціна за 1000 куб. м. газу –585,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з актів прийому-передачі природного газу від 31.01.2006 року, від 28.02.2006 року, від 31.03.2006 року, від 30.04.2006 року, від 31.05.2006 року, від 31.10.2006 року, від 30.11.2006 року та від 31.12.2006 року позивач умови договору виконав належно, а саме передав відповідачу в період з січня по травень 2006 року, з жовтня по грудень 2006 року природний газ на загальну суму 895039,83 грн.

Як зазначає позивач в результаті неналежного виконання зобов’язання зі сторони відповідача, а саме несвоєчасної та неповної оплати за отриманий природний газ за ним утворилась заборгованість в загальній сумі 327080,83 грн.

Додатково позивач нарахував відповідачу за прострочення виконання зобов’язання 28664,05 грн. пені, 76654,31 грн. інфляційних та три процентів річних у розмірі 14829,82 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав в частині стягнення основного боргу.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішені спору судом враховано, що згідно ст. 193 ГК України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Приписами ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 327080,83 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, розмір яких складає 76654,31 грн. інфляційних та 14829,82 грн. 3 % річних, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7.2. договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. За кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується протягом шести місяця, що передують моменту звернення з позовом ( п. 7. 5. договору).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Щодо стягнення пені нарахованої позивачем за період з 13.09.2007 року по 13.03.2008 року в розмірі 28664,05 грн. позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 14332,00 грн., в іншій частині стягнення пені судом відмовлено, оскільки у відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судом враховано, що підприємство відповідача у відповідності до статуту та довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є комунальним підприємством, тобто основним джерелом отримання коштів являються кошти, що надходять з бюджету територіальної громади міста, а також платежі населення по квартплаті та житлово-комунальним послугам. Враховуючи те, що рівень оплати населення низький, а також те, що Законом України від 13.11.1996 року „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” передбачено заборону, яка діє і в даний час, отже підприємство відповідача позбавлено можливості стягувати з населення штрафні санкції за прострочення платежів. З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача виникла як наслідок несвоєчасної оплати населення за надані послуги по поставці природного газу. Заборгованість населення перед підприємством відповідача за комунальні послуги та квартплату складає 374,2 тис. грн., що підтверджується довідкою від 07.05.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи підприємство відповідача намагається власними зусиллями виконати зобов’язання перед позивачем, оскільки на даний час заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий природний газ складає 327080,83 грн., частина вартості за отриманий природний газ в сумі 567959,00 грн. погашена.

Сума пені нарахована позивачем відповідачу складає 28664,05 грн., заборгованість населення за надання послуг перед підприємством відповідача складає 374,2 тис. грн.

Отже штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 44, ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Тетіївтепломережа»(09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Леніна, 19а, код ЄДРПОУ 24879282, р/р 26007432 в банк № 2885 Ощадбанк м. Тетіїв, МФО 320166) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії«Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 260083013013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012) –327080 (триста двадцять сім тисяч вісімдесят) грн. 83 коп. основного боргу, 14332 (чотирнадцять тисяч триста тридцять дві) грн. 00 коп. пені, 76654 (сімдесят шість тисяч шістсот п’ятдесят чотири) грн. 31 грн. інфляційних, 14829 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять дев’ять) грн. 82 коп. 3% річних та судові витрати: 4328 (чотири тисячі триста двадцять вісім) грн. 96 коп. державного мита та 114 (сто чотирнадцять) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя

Рішення підписано 19.05.2008 року