Рішення № 1684989, 13.05.2008, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2008 р.

Справа № 3/68

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116

до відповідача: Тисменицького водоканалізаційного підприємства, вул. Галицька, 41, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400

про стягнення 81 937 грн. 62 коп.

Cуддя Фрич Марія Миколаївна

При секретарі Треф'янчин Андрій Михайлович

Представники:

Від позивача: Мицько Роман Миколайович, довіреність №247/10 від 29.12.07

СУТЬ СПОРУ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 52 621 грн. 89 коп. основного боргу, 4 750 грн. 39 коп. пені, 20 400 грн. 10 коп. інфляційних збитків та 4 165 грн. 24 коп. 3 % річних.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, посилаючись при цьому на:

- договір від 30.12.2005р. на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-2298 ТЕ-15, укладений між ним та відповідачем, згідно якого Постачальник (Позивач) зобов"язувався передати у власність Покупцю (Відповідач) в 2006р. природний газ, а Покупець зобов"язався прийняти та оплатити газ на умовах договору;

- виконання позивачем своїх зобов"язань за договором, передача природного газу на суму 403 668 грн. 46 коп. та часткове виконання зобов"язань відповідачем на суму 351 046 грн. 57 коп.;

- п. 6.1. договору, згідно якого остаточний розрахунок заборгованості за поставлений природний газ здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу;

- статті 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та п. 7.2. Договору, згідно яких за несвоєчасну оплату спожитого газу Відповідач зобов"язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної обікової ставки НБУ та п. 7.5. Договору, згідно якого неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом;

- пункт 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, де боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечень по суті заявлених позовних вимог не навів. Просить суд зменшити розмір штрафних санкцій в зв"язку з скрутним фінансовим становищем Тисменицього водоканалізаційного підприємства.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши при цьому подані ними докази в обгрунтування своїх вимог та заперечень, приймаючи до уваги матеріали справи та вимоги чинного законодавства, встановив наступне.

30.12.2005р. між Покупцем (Відповідач) та Постачальником (Позивач) був укладений Договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-2298 ТЕ-15, відповідно до умов якого Позивач зобов"язався передати у власність Покупцю у 2006р. природний газ, а покупець зобов"язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з актів передачі-приймання природного газу, позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі та переав відповідачу протягом січня-квітня та жовтня-грудня 2006р. природний газ на загальну суму 403 668 грн. 46 коп.

Згідно п. 6.1. Договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється Покупцем на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов Договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу Україн, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проте, в порушення договірних зобов"язань, за поставлений природний газ Відповідач розрахувався частково в сумі 351 046 грн. 57 коп., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 52 621 грн. 89 коп., що підтверджується розрахунком до позову. За таких обставин вимоги позивача в цій частині визнаються обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, пунктом 7.2. Договору передбачена відповідачальність Покупця (Відповідача) у випадку неоплати або несвоєчасної оплати у вигяді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. На підставі наведеного відповідачу нараховано 4 750 грн. 39 коп. пені (розрахунок додається).

Однак, враховуючи клопотання відповідача, мотивоване скрутним фінансовим становищем підприємства, яке підтверджене відповідними документами та той факт, що відповідач є комунальним підприємством, яке забезпечує водопостачання населення певного регіону, суд вважає за можливе, як виняток, на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України зменшити розмір стягуваної пені на 50%.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 20 400 грн. 10 коп. інфляційних збитків та 3% річних в сумі 4 165 грн. 24 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати понесені позивачем, на підставі ст. 49 ГПК України, слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, ч. 3 ст. 551, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Тисменицького водоканалізаційного підприємства, вул. Галицька, 41, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400 (п/р 260013001162 в УФФ АТ ВА-Банк, МФО 336934, код ЄДРПОУ 25596420) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116 (р. № 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) - 52 621 грн. 89 коп. основного боргу, 2 375 грн. 20 коп. пені, 20 400 грн. 10 коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 4 165 грн. 24 коп., 796 грн. 22 коп. витрат по сплаті державного мита та 114 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті стягнення пені - в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич Марія Миколаївна

рішення підписане 19.05.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Бабінець Уляна Василівна