Ухвала суду № 16849400, 24.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 року м. КиївК-23060/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року

у справі № 7/47

за позовом Приватного підприємства «Техно-Трейд Плюс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року, позов Приватного підприємства «Техно-Трейд Плюс»(далі позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі відповідач) задоволено. Визнано недійсними рішення № 0006712303/0 від 28 серпня 2006 року, № 0006712303/2 від 26 грудня 2006 року, № 0006712303/3 від 02 лютого 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Техно-Трейд Плюс»3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2007 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства та валютного законодавства ПП «Техно-Трейд Плюс»за період з 02 червня 2004 року по 03 березня 2006 року, за результатами якої складено акт № 370/23-3/32980319 від 09 серпня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято рішення № 0006712303/0 від 28 серпня 2006 року, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37355,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін.

Також, прийнято рішення № 0006712303/2 від 26 грудня 2006 року, № 0006712303/3 від 02 лютого 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_5 01 грудня 2004 року сплачено відсотки за користування кредитом, отриманим згідно з договором від 30 листопада 2004 року № 137-04 в сумі 28 677,45 грн. А оскільки, позивачу не встановлено у 2004 році ліміт каси, і він є нульовим, то відповідачем зроблено висновок про порушення ПП «Техно-Трейд Плюс»пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72 у звязку з перевищенням залишку ліміту готівки в касі на 18677,45 грн.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПП «ТехноТрейд Плюс»є правонаступником Приватного підприємства «Провіта».

Згідно з касовою книгою за 2005 рік ПП «Провіта»станом на 20 жовтня 2005 року по касі згідно прибуткового ордеру № 1 прийнято від ОСОБА_5 289 620,00 грн. на повернення коштів згідно з договором фінансової допомоги № 1 від 19 жовтня 2005 року та згідно видаткового ордеру № 1 видано ПП «Провіта»для внесення на розрахунковий рахунок 289620,00 грн.

Станом на 05 грудня 2005 року по касі згідно прибуткового ордеру № 2 прийнято від ОСОБА_5 100000,00 грн. на повернення коштів згідно з договором фінансової допомоги № 2 від 05 грудня 2005 року та згідно видаткового ордеру № 2 видано ПП «Провіта»для внесення на розрахунковий рахунок 100000,00 грн.

Станом на 30 грудня 2006 року по касі згідно видаткового ордеру № 3 видано ОСОБА_5 389620,00 грн. на повернення коштів згідно з договорами фінансової допомоги № 1 від 19 жовтня 2005 року та № 2 від 05 грудня 2005 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

На початку перевіряємого періоду (з 02 червня 2004 року) діяло Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72 (далі - Положення № 72).

Положення № 72 втратило чинність 15 грудня 2004 року у звязку з затвердженням постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення № 637).

Пунктом 1.2 Положення № 72, що узгоджується з пунктом 1.2 Положення № 637, визначено, що касова книга - це документ бухгалтерського обліку встановленої форми, що застосовується для здійснення обліку готівки в касі підприємства.

Касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку, зокрема і касових книгах.

Відповідно до пункту 2.9 Положення № 72 підприємства зобовязані здавати готівкову виручку понад установлений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою банку для зарахування на їх поточні рахунки. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлено, то вся наявна готівка в його касі на кінець дня має здаватися до банку (незалежно від причин, унаслідок яких ліміт каси не встановлено).

Згідно з пунктом 5.9 Положення № 637 якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Положення № 72 касові операції оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами, типові форми і порядок заповнення яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 15 лютого 1996 року № 51 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій», і мають застосовуватися усіма підприємствами. Приймання готівки касами підприємств, у тому числі й одержаної з банку, проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Пунктом 3.1 Положення № 637 встановлено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем готівка до каси підприємства не приймалась, і, відповідно, касових операцій з готівкою позивачем не проводилось. Грошові кошти в розмірі 28 677,45 грн. сплачено ОСОБА_5 самостійно за користування кредитом згідно з договором № 137-04 від 30 листопада 2004 року, що підтверджується квитанцією про отримання коштів № 5 від 01 грудня 2004 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що, оскільки, позивачем в перевіряємому періоді не проводилось операції з готівкою на суму 28 677,45 грн., у касі підприємства зазначені кошти не обліковувались, то підстави для застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 2.3 Положення № 72 є безпідставними.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.

Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко