Ухвала суду № 16848868, 10.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2011 року м. КиївК-20350/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Райз-Агросервіс»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року

у справі № 17/224

за позовом Дочірнього підприємства «Райз-Агросервіс»

до Дубенської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2007 року позов Дочірнього підприємства «Райз-Агросервіс»(далі позивач) до Дубенської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області (далі відповідач) задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000602340/3 від 16 червня 2007 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 96 338,72 грн., в тому числі 80 281,93 грн. основного платежу та 16 056,79 грн. штрафних санкцій. Присуджено ДП «Райз-Агросервіс»з Державного бюджету України 3,40 грн. витрат по державному миту (судовому збору).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у позивача була відсутня можливість по першій події, а саме по перерахуванню коштів, відобразити валові витрати, оскільки у нього не було первинних підтверджуючих документів, проте при їх отриманні виникло і право відобразити такі витрати, у звязку з чим позивач мав законне право виправити показники декларації з врахуванням строків давності за 2003, 2004, 2005 роки. Крім того, суд дійшов висновку, що Закон України від 28 грудня1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 334/94-ВР) не забороняє виплачувати винагороду за роботи, виконані на підставі угод, укладених в усній формі але виконаних та оплачених сторонами фактично.

Також, Господарський суд Рівненської області зазначив, що правомірність формування валових витрат позивачем підтверджується висновком судової експертизи № 2069 від 01 жовтня 2007 року.

Не погоджуючись з постановою Господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2007 року, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року апеляційну скаргу Дубенської ОДПІ Рівненської області задоволено. Постанову Господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2007 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням суду апеляційної інстанції у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року та залишення в силі постанови Господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2007 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку ДП «Райз-Агросервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 01 жовтня 2006 року, за результатами якої складено акт № 97/23/30213384 від 20 жовтня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002942340/1 від 22 грудня 2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 1 810 156,70 грн. (1 120 169,25 грн. - основний платіж, 689 987,45 грн. штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0002942340/1 від 22 грудня 2006 року частково скасовано.

Остаточно, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000602340/3 від 16 червня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 101 839,97 грн. (84 866,64 грн. - основний платіж, 16 973,33грн. штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.1, статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР у звязку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат сум непідтверджених первинними документами, а також витрат на оплату послуг агентів ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 1 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами або резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктами 5.2.6, 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді та суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, що оскільки нормами Закону № 334/94-ВР передбачено право платника податку включати до валових витрат звітного податкового періоду суми витрат, які не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів лише у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді та суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання, то позивач неправомірно виправив показники декларації за 2003, 2004, 2005 роки. Адже, дані суми не віднесено до валових витрат відповідних минулих періодів у звязку з відсутністю первинних підтверджуючих документів.

Крім того, відповідно до підпункту 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем не надано належних доказів помилковості висновків відповідача щодо неправомірності включення до складу валових витрат сум оплати послуг агентів ОСОБА_5 та ОСОБА_6

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Райз-Агросервіс»відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Маринчак Н.Є.

Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко