Ухвала суду № 16848717, 07.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2011 р. м. КиївК-16435/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Рибченка А.О.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.08.2009 у справі № 2-29/464-2008А Господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос»

до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2008, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.08.2008, позов задоволений: визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушта АРК від 18.12.2007 № 0008392301/0.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення вмотивований посиланням на відповідність дій позивача з включення підтвердженої податковою накладною суми податку на додану вартість до податкового кредиту вимогам пункту 1.8 ст. 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).

В касаційній скарзі ДПІ в м. Алушта просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій пункту 1.8 ст. 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.2 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 33333,33 грн. за червень 2006 року слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 17.12.2007 № 1698/23/31395365, про порушення ТОВ «Кронос»пункту 1.8 ст. 1, підпунктів 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР. В обґрунтування цього висновку ДПІ у м. Алушті посилається на те, що за результатами зустрічної перевірки взаємовідносин ТОВ «Кронос»із ТОВ «Єдітепе»отримано відповідь ДПІ у Печерському районі м. Києва від 09.02.2007 № 3160/7/23-1310, згідно якої ТОВ «Єдітепе» не є виконавцем будівельно-монтажних робіт, субпідрядником цих робіт є ТОВ «Причилок», яким виписана податкова накладна від 15.05.2006 № 1743 на загальну суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн. Рішенням же Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2006 у справі № 2-1311/2006 визнані недійсними з 24.03.2004 установчі документи ТОВ «Причилок» та свідоцтво про реєстрацію цього товариства платником податку на додану вартість.

Зазначені обставини контролюючим органом розцінені як такі, що виключають право позивача на включення до податкового кредиту суми податку сплаченого у звязку з придбанням будівельно-монтажних робіт.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції після внесення змін Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-ІV) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобовязання згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог пункту 1.8 ст.1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР. Інші статті цього Закону не ставлять в залежність виникнення права у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів /послуг/, на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Факт придбання позивачем будівельно-монтажних робіт ДПІ не оспорюється.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2008, ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.08.2008 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписО.М.Нечитайло

підписА.О.Рибченко