Постанова № 16846608, 12.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2011 року 10:27 № 2а-2957/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Кіра Пластініна Україна"

до Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва

провизнання протиправним та скасування рішення № 24392308 від 11.11.2010року

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіра Пластініна Україна»(далі ТОВ «Кіра Пластініна Україна»або позивач) звернулось до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі ДПІ у Печерському районі м. Києва або відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 24392308 від 11 листопада 2010 року на суму 3400, 00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначив, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій прийняте з порушенням норм чинного законодавства, оскільки державні податкові інспекції в районах у містах не наділені повноваженнями застосовувати фінансові санкції, передбачені статтею 17 Закону України № 481/95-ВР, відповідач, під час винесення спірного рішення діяв поза межами повноважень покладених на нього чинним законодавством України, тому оспорювань рішення є протизаконним та підлягає скасуванню.

Також зазначив, що орендоване позивачем приміщення є частиною належної орендодавцеві будівлі, а за умови самостійного розміщення наочної інформації про заборону куріння орендодавцем у загальнодоступному місці такої будівлі не тягне за собою необхідність розміщення наочної інформації про заборону куріння в орендованому приміщенні.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених в Акті перевірки від 25.10.2010 року та просить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення проти позову відповідач мотивує тим, що перевірка проведена у відповідності до вимог Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а отже відсутні підстави для скасування рішення про застосування фінансових санкцій.

В судовому засіданні 12 квітня 2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Києва була проведена перевірка за дотриманням суб»єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з врегулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої складено акт від 25.10.2010 року № 004315/2305/26/55/23/35427609.

Перевіркою встановлено порушення п. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: відсутність в мясцях де заборонено куріння наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту «Куріння заборонено!».

11.11.2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 24392308 на суму 3400, 00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач оскаржив його у адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 11.01.2011 року № 148/10/25-214 та рішенням Державної податкової адміністрації України від 03.02.2011 року № 2289/6/25-0415 рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 11.11.2010 року № 24392308 залишено без змін, а скарги позивача-без задоволення.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

В контексті доводів позивача щодо відсутності у податкових органів повноважень здійснювати перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері спірних відносин та застосовування штрафних санкцій за відсутність наочної інформації про заборону куріння, суд зазначає наступне.

Відносини з питань виробництва та обігу тютюнових виробів, а також з питань запобігання поширенню та вживанню тютюнових виробів регулюються низкою законів та підзаконних актів.

Так, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів »(далі - Закон № 481/95-BP) визначено основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Цей закон містить положення (п. 5 ч. 3 ст. 15-2) відповідно до яких забороняється, крім спеціально відведених для цього місць , куріння тютюнових виробів у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях , де куріння заборонено , має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

Статтею 16 Закону № 481/95-BP встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Статтею 17 цього Закону передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, - 3400 гривень.

Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України .

Пунктом 6 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 2.06.2003 р. № 790, встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Таким чином, законодавством визначено низку державних органів, функції контролю яких за дотриманням вимог цього закону у сфері виробництва та обігу зокрема тютюнових, розмежовані між ними в залежності від визначеної законами компетенції цих органів.

У взаємозвязку з вищенаведеним та метою надання правової оцінки доводам позивача щодо відсутності у відповідача визначеної законом компетенції у спірних правовідносинах, суд також зазначає наступне.

Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення »(стаття 13) також передбачено, що у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!". У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Статтею 13 (далі Закон № 2899-IV) цього Закону передбачені спеціальні правила щодо обмеження куріння у закладах громадського харчування та готелях.

Цей Закон в свою чергу визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.

Таким чином, за предметом регулювання цей закон є спеціальним щодо правовідносин з питань встановлення обмежень на споживання тютюнових виробів, здійснення заходів щодо попередження, обмеження куріння та взаємоповязаних з цим заходів щодо охорони здоровя громадян, а також контролю за дотриманням законодавства з цих питань.

Статтею 19 цього закону встановлено, що державний контроль за дотриманням положень цього Закону здійснюють відповідні спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом.

Статтею 20 цього Закону визначено, що особи, винні у порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення, несуть відповідальність згідно з законом.

Частиною другою цієї статті встановлено спеціальне правило щодо невідведення місць для куріння в закладах громадського харчування та готельного відпочинку.

Зокрема, за порушення норм цього Закону спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності застосовує фінансові санкції до суб'єктів господарювання у разі, зокрема: невідведення на підприємствах (організаціях) громадського харчування для осіб, які не курять, не менше ніж половини площі цих громадських місць, розміщеної так, щоб тютюновий дим не поширювався на цю територію, із застосуванням штрафу від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень; невідведення у готелях та в інших місцях тимчасового розміщення громадян для осіб, які не курять, не менше ніж 50 відсотків номерів цих готелів та (або) місць розміщення - від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень.

Цим органом, відповідно до Указу Президента України від 18.03.2003 року № 225/2003є Держспоживстандарт України.

Зазначеним законом не передбачено відповідальності на невідведення місць для куріння на інших підприємствах , організаціях та установах, а також за нерозміщення наочної інформації про заборону куріння.

В той же час, Указом Президента України від 11.07.2001 року № 510/2001 "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" на Державну податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом, зокрема, тютюнових виробів .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (далі Закон № 509-XII), до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Згідно із абзацом 1 та 6 пункту 1 статті 8 Закону № 509-XII на Державну податкову адміністрацію України покладено функцію безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій , повязану із застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг , зокрема, тютюнових виробів.

В контексті вищенаведеного, суд також зазначає, що згідно з ч. 7 статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам податкової служби надано право проводити перевірки дотримання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

При цьому, відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 р. № 778, податкові органи мають право проводити перевірки дотримання законодавства з питань регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах повноважень, визначених Законом № 481.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства та враховуючи те, що до актів законодавства про виробництво та обіг , зокрема, тютюнових виробів, належить Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суд приходить до висновку , що в розумінні зазначеного закону під «іншими органами»розуміються органи державної податкової служби.

Виходячи з цього, компетенція податкових органів відповідно до розподілу функцій у системі податкових органів (статті 8 10 Закону № 509-XII) поширюється не тільки на випадки контролю за ліцензованою діяльністю, а також на інші випадки контролю, які не підпадають під юрисдикцію органів ліцензування або інших державних органів, в даному випадку до юрисдикції податкових органів належить контроль та застосування санкцій за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152 цього Закону.

За таких обставин проведення відповідачем перевірки дотримання вимог зазначеного Закону в частині перевірки наявності наочної інформації у місцях де куріння заборонено є правомірним, а доводи позивача щодо протилежного є помилковими.

Проте, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем вчинення позивачем правопорушення, про яке йдеться в акті перевірки, а отже і про відсутність правових підстав для накладення на нього штрафних санкцій.

При цьому, суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, виходячи з положень Закону № 481/95-BP, табличка «Куріння заборонено!»розміщується зокрема у певних місяцях на підприємстві де куріння заборонено , що, у разі неможливості виділення таких місць, не виключає її розміщення на вході до приміщення підприємства, організації, установи.

В даному випадку, як зазначає позивач, приміщення магазину позивача, в якому було проведено перевірку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, використовується на умовах договору оренди, укладеного з Публічним акціонерним товариством «Універмаг Україна», а тому є невід»ємною частиною Універмагу «Україна».

Наочна інформація щодо заборони куріння тютюнових виробів в приміщеннях Універмагу «Україна»міститься, зокрема, на дверях вхідної групи (центрального входу до Універмагу «Україна»).

Враховуючи зазначене, вказана наочна інформація щодо заборони куріння стосується усіх приміщень Універмагу «Україна»- універсального стаціонарного об»єкту (закладу) роздрібної торгівлі, в т.ч. тих приміщень, що орендуються іншими суб»єктами господарювання, що не порушує вимог Закону № 481/95-BP та відповідає призначенню цього закону щодо максимального обмеження вживання тютюну .

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, Акт перевірки не містить достатньої інформації щодо порушення позивачем по справі норм Закону N 481/95-ВР, оскільки в ньому не було у належному вигляді відображено усі обставини, які мають відношення до факту порушення, що є предметом спору та не наведені докази, які б дане порушення підтверджували. Зокрема, з акту вбачається, що відповідачем не досліджувалось питання наявності таблички про заборону куріння перед входом в приміщення Універмагу. Акт перевірки не містить опису приміщення та його входу.

Недотримання вимог щодо обґрунтованості рішення субєкта владних повноважень відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України є однією з підстав для визнання рішення субєкта владних повноважень протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено вчинення позивачем правопорушення, а отже відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Позивач на відшкодуванні судових витрат не наполягав.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про застосування фінансових санкцій № 24392308 від 11 листопада 2010 року на суму 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями

Суддя Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 18.04.2011р.