Постанова № 16846225, 16.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 червня 2011 року           11:40           № 2а-6061/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шарпакової В.В. при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПрокурора міста Кам’янець – Подільський в інтересах держави в особі Кам’янець – Подільської об’єднаної державної податкової інспекції

до Приватного підприємства "Кшелсі-ойл"

простягнення заборгованості у розмірі 8740,33 грн. На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор міста Кам’янець – Подільський в інтересах держави в особі Кам’янець – Подільської об’єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Кшелсі-ойл» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 8740, 33 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-6061/112670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17 травня 2011 року, яке відкладалось на 30 травня 2011 року, у зв’язку з неявкою сторін у судове засідання.

Судове засідання 30 травня 2011 року відкладалось на 16 червня 2011 року, у зв’язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

10 червня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшло клопотання від Кам’янець – Подільської об’єднаної державної податкової інспекції про розгляд справи за відсутністю їх представника.

У судовому засіданні 16 червня 2011 року представник Прокурора міста Кам’янець – Подільський підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник Приватного підприємства «Кшелсі-ойл» у судові засідання не з’явився, заперечень проти позову не надавав, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Позовні вимоги мотивовані тим, що заборгованість виникла у зв’язку із самостійним узгодженням Приватним підприємством «Кшелсі-ойл» суми податкового зобов’язання з орендної плати за нововідведені земельні ділянки за листопад - грудень 2010 року зазначеної у податковій декларації, поданій до Кам’янець –Подільської об’єднаної державної податкової інспекції. В результаті не сплати відповідачем суми вищевказаного зобов’язання у строк, передбачений підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181- III (далі по тексту – Закон № 2181- III), сума вказана в декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності набула статусу податкового боргу.

З пояснень представника позивача вбачається, що Кам’янець – Подільською об’єднаною державною податковою інспекцією було вжито всіх передбачених Законом № 2181-ІІІ заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача податковий борг.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Кшелсі-ойл» (ідентифікаційний код 31395941) є юридичною особою та знаходиться за адресою: 02660, місто Київ, вул. Попудренка, будинок 52.           

У зв’язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01 січня 2011 року), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31 грудня 2010 року.

          Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року № 2535-XII (далі по тексту –Закон № 2535-XII), встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

          Відповідно до статті 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

          Приватним підприємством «Кшелсі-ойл»подано до Кам’янець –Подільської об’єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з орендної плати за нововідведені земельні ділянки за 2010 рік на загальну суму 52441, 83 грн. (з урахуванням 4370, 15 за кожен календарний місяць).

Таким чином, відповідач самостійно визначив та узгодив суму податкового зобов’язання з плати за ново відведені земельні ділянки. Однак, у встановлені Законом № 2181 строки, вказана в податковій декларації сума податкового зобов’язання з орендної плати за нововідведені земельні ділянки, не була сплачена в повному обсязі.

Представником позивача зазначено, що за Приватним підприємством «Кшелсі-ойл» обліковується податкова заборгованість за листопада – грудень 2010 року у розмірі 8740, 33 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача, доданою до матеріалів справи.

Статтею 17 зазначеного закону, встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

У відповідності до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Отже, у зв’язку з не сплатою відповідачем суми податкового зобов’язання, вказаного у податковій декларації орендної плати за нововідведені земельні ділянки, така сума, в силу статті 5 Закону № 2181-ІІІ, набула статусу податкового боргу.

Станом на день розгляду справи, сума заборгованості у розмірі 8740, 33 грн. Приватним підприємством «Кшелсі-ойл»не сплачена, що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою Кам’янець –Подільської об’єднаної державної податкової інспекції про суму заборгованості від 14 квітня 2011 року та поясненнями представника Прокурора міста Кам’янець –Подільський, наданими у судовому засіданні 16 червня 2011 року.

          Пунктом 1.2. статті 1 Закону № 2181- III визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього ж закону, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 5 Закону № 2535-XII встановлено, що суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до статті 15 цього ж Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 17 Закону № 2535-XII встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з статтею 25 Закону № 2535-XII за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону № 2535-XII).

          Преамбулою Закону № 2181 встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

          Як вже зазначалось вище, відповідач самостійно подав до Кам’янець –Подільської об’єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію орендної плати за нововідведені земельні ділянки за 2010 рік, в якій самостійно визначив суму податкового зобов’язання з орендної плати за нововідведені земельні ділянки.

Не сплативши визначену у податковій декларації суму до бюджету протягом строків, встановлених Законом № 2181, відповідач самостійно узгодив цю суму.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов’язання в розмірі 8740, 33 грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу відповідача, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом № 2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8740, 33 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Прокурора міста Кам’янець – Подільський в інтересах держави в особі Кам’янець – Подільської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Кшелсі-ойл» (ідентифікаційний код 31395941, місцезнаходження: 02660, місто Київ, вул. Попудренка, будинок 52) на користь до державного бюджету (р/р 01040161400035/0 у Кам’янець – Подільському відділені УДК у Хмельницькій області) податковий борг у розмірі 8740, 33 грн. (вісім тисяч сімсот сорок гривень тридцять три копійки).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                       Шарпакова В.В.