Постанова № 16845933, 16.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2011 року 14:50 № 2а-2217/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Артур-К"

до Київська регіональна митниця

провизнання незаконним та скасування податкового повідомлення форми "Р" № 230 від 30.12.2010року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(далі ТОВ «Артур-К»або позивач) звернулося до суду з позовом до Київської регіональної митниці (далі відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового рішення відповідача форми «Р»від 30.12.2010 року № 230 про нарахування ТОВ «Артур-К» податкових зобовязань на загальну суму 248936,33 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2011р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача під час судового засідання позов підтримав, позовні вимоги вмотивовані тим, що видача відповідачем податкового повідомлення форми «Р»від 30.12.2010 року № 230 про нарахування податкових зобовязань на загальну суму 248936,33 грн. є безпідставним та суперечить вимогам чинного законодавства України у звязку з відсутністю складу правопорушення, оскільки ввезений позивачем товар «Йодомарин (R) 100»та «Йодомарин (R) 200»відповідно до реєстраційних посвідчень є лікарським засобом, а тому операції з їх продажу звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем невірно задекларований товар “Йодомарин (R) 100”та “Йодомарин (R) 200”за кодом УКТ ЗЕД 3004 90 11 00 (ставка мита 0%), що призвело до заниження суми податкового зобовязання по сплаті мита. Зазначив, що даний товар повинен декларуватись за кодом 2106 90 92 00 (ставка мита 8%), оскільки даний товар не можна вважати лікарським засобом, а тому оскаржуване податкове повідомлення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства України.

В судовому засіданні 16 травня 2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.12.04 № 1730, на підставі наказів Київської регіональної митниці від 01.11.10 р. № 1414, від 30.11.10 № 1587, посвідчень на паво проведення перевірки від 02.11.10 № 10-31/97, № 10-31/100, виданих Київською регіональною митницею, головним інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи Київської регіональної митниці Куликовим М.М., старшим інспектором відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Київської регіональної митниці Онищенком В.Ю. проведено позапланову документальну перевірку дотримання ТОВ «Артур-К»законодавства з питань митної справи за період з 01.11.2007 р. по 31.10.2010 р.

На підставі проведеної перевірки відповідачем складено акт №к/26/10/100000000/21643699 від 10.12.2010р., відповідно до якого, у звязку із невірним декларуванням позивачем коду товару “Йодомарин (R) 100” та “Йодомарин (R) 200” було виявлено порушення Закону України «Про митний тариф», в наслідок чого позивачем занижено суму податкового зобовязання по сплаті мита у розмірі 165957, 55 грн., а також, згідно висновку перевіряючих, був порушений Закон України «Про податок на додану вартість»в частині визначення бази оподаткування, що в свою чергу спричинило виникнення додаткового податкового зобовязання по сплаті податку на додану вартість в розмірі 33191,51 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним актом перевірки позивач подав заперечення, яке відповідачем залишено без задоволення.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення форми «Р»від 30.12.2010 року № 230 про нарахування податкового зобовязання на загальну суму 248936,33 грн. у тому числі за основним платежем 165957, 55 грн., за штрафними санкціями 82 978,78 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням про результати розгляду скарги від 28.01.2011 року № 11/2-10.15/1424 Державна митна служба України залишила без змін податкове повідомлення відповідача від 30.12.0210 року № 230, а скаргу позивача-без задоволення.

Відповідно до п.п 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючими органами є митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита , інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Як вбачається з вантажних митних декларацій, що містяться в матеріалах справи, позивач задекларував товар “Йодомарин (R) 100”та “Йодомарин (R) 200” за перевіряємий період за кодом УКТ ЗЕД 3004 901100 (ставка мита 0%).

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України”та з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 31.01.2004р. №68.

Відповідно до розділу 2 Інструкції про порядок заповнення ВМД при декларуванні товарів, що ввозяться на митну територію України, у графі 33 ВМД декларантом зазначається код товару за УКТ ЗЕД, а у графі 47 ВМД проводиться розрахунок податків та зборів, що підлягають сплаті.

Зокрема, у графі 47 ВМД ввізного мита зазначається основа нарахування, розмір ставки мита, нарахована сума та спосіб платежу. При нарахуванні податку на додану вартість згідно статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” в якості основи нарахування зазначається митна вартість товару збільшена на суму ввізного мита.

Розмір ставки мита визначається Законом України “Про митний тариф України” для кожного товару, в залежності від коду такого товару згідно УКТ ЗЕД

Статтею 8 Закону України “Про Єдиний митний тариф” передбачено, що ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Методологія заповнення вантажної митної декларації визначена Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. №307, згідно якої у графі 31 вантажної митної декларації “Вантажні місця та опис товару” під номером 1 зазначається точний опис товарів, що декларуються: повне найменування; технічні та основні (головні) комерційні характеристики, що визначають основні якісні та кількісні параметри товарів. Відомості про товари, заявлені в зазначеному підрозділі графи, мають містити достатній перелік інформації для їх ідентифікації при митному оформленні та однозначного віднесення до визначеної підкатегорії УКТ ЗЕД згідно з Основними правилами інтерпретації.

Відповідно до п. 1.11 статті 1 “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова декларація, розрахунок це - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Поняття вантажної митної декларації визначено у п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. №574, згідно якого, вантажна митна декларація це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари і транспорті засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. Згідно п.п. 7.3.6. п. 7.3. статті 7 “Про податок на додану вартість”, датою виникнення податкових зобовязань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Кабінет Міністрів України в п. 1 постанови від 17.12.2003 р. №1949 установив, що переліком лікарських засобів, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, є Державний реєстр лікарських засобів.

Згідно розділу 30 Митного тарифу України за кодом 3004 901100 лікарські засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі, що містять йод або сполуки йоду мають нульову ставку мита.

Відповідач посилається на невірне застосування позивачем коду товару, оскільки вважає, що даний товар повинен декларуватись за кодом 2106 90 92 00.

Так відповідно до групи 21 Митного тарифу України «Різні харчові продукти»за кодом 2106 90 92 00 передбачена митна ставка у розмірі 8% за харчові продукти, в іншому місці не зазначені без вмісту молочних жирів, цукрози, ізоглюкози, глюкози, крохмалю або з вмістом менш як 1,5 мас. % молочних жирів, менш як 5 мас. % цукрози чи ізоглюкози, менш як 5 мас. % глюкози або крохмалю.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач всупереч вимогам законодавства відносить зазначений товар до коду 2106 90 92 00, оскільки даний товар зазначений в іншому розділі Митного тарифу України, а саме в розділі 30 за кодом товару 3004 90 11 00 за митною ставкою 0%.

Крім того, відповідно до реєстраційних посвідчень на лікарський засіб №UA/0156/01/01 та №UA/0156/01/02, які видані Державним фармакологічним центром Міністерства здоровя України на “Йодомарин (R) 100”та “Йодомарин (R) 200”, чітко зазначено, що вказані медичні препарати являються лікарським засобом.

Згідно експертного висновку № К-665 від 12.02.2003 року Київської торгово-промислової палати - “Йодомарин (R) 100”та “Йодомарин (R) 200” віднесені до категорії лікарських засобів і вони підпадають під класифікацію за кодом УКТ ЗЕД 3004 90 11 00.

Таким чином віднесення даного товару до харчових продуктів є безпідставним, а тому суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення є протиправним та підлягає скасуванню, у звязку із тим, що позивачем при декларуванні товару “Йодомарин (R) 100” та “Йодомарин (R) 200” за перевіряємий період вимоги Закону України «Про митний тариф України»не порушені.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що Київською регіональною митницею не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

На розподілі судових витрат представник позивача не наполягав.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення Київської регіональної митниці форми «Р»від 30.12.2010 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Артур-К»податкових зобовязань на загальну суму 248936, 33 грн.

Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями

Суддя Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 19.05.2011 р.