Постанова № 16845450, 30.06.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/952/11

11:30

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

секретаря судового засідання Олійник О.В.;

за участю:

представника позивача приватного підприємства "Колос" - Венгринюка С.В.;

представників відповідача Чернівецької обласної митниці - Семенюк О.Ю., Остафійчук Л.А., Козанюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Колос" доЧернівецької обласної митниціпро скасування рішень,,-

СУТЬ СПОРУ:

26 квітня 2011 року приватне підприємство "Колос"звернулося до суду з позовом до Чернівецької обласної митниці та просить суд скасувати повідомлення-рішення форми "Р" від 25.03.2011р. № 6 , яким визначена сума податкового зобов"язання за платежем "Мито на товари, що ввозяться на територію України суб"єктами підприємницької діяльності" в сумі 180 882,80 грн. (за основним платежем 103 361,60 грн. та 77 521,20 грн. штрафні санкції) та повідомлення - рішення форми "Р" від 25.03.2011р. № 7, яким визначена сума податкового зобов"язання за платежем "Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб"єктами підприємницької діяльності" в сумі 36 176,58 грн. (20 672,33 грн. за основним платежем та 15 504,25 грн. штрафні санкції).

Зазначені податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі акту невиїзної документальної перевірки ПП "Колос" від 14.03.2011р., яким встановлено невірне зазначення коду товару згідно УКТЗЕД при ввезенні на територію України в 2008 році зерносушарок за вантажно - митними деклараціями (ВМД), що призвело до неправильного розрахунку ввізного мита та ПДВ.

З такими висновками суб"єкта владних повноважень позивач не погоджується, вважаючи їх неправомірними, а тому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.03.2011р., які винесені на підставі акту перевірки від 14.03.2011р. Крім цього, судові витрати просить покласти на відповідача.

Відповідач, Чернівецька обласна митниця, позов не визнав. Подав письмове заперечення. Зазначає, що оскаржувані рішення винесені правомірно на підставі діючого законодавства, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов. Представники відповідача заперечували проти задоволення позову, грунтуючись на запереченнях, поданих до матеріалів справи. Просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши думку представників сторін, оцінивши докази та заперечення, якими сторони обгрунтовують свої позовні вимоги та заперечення, враховуючи законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до умов контракту від 01.09.2008р між продавцем ООО «BIN» («BIN»Sp. Z o.o.(Польща)) та покупцем ПП «Колос» була укладена угода про поставку товару (а.с.15).

Предметом даної угоди є поставка товарів під назвою:

1) зерносховище досушуюче типу NBIN1001 обємом 1000т, в комплекті з обладнанням для завантаження, розвантаження та вентиляції;

2) зерносховище досушуюче типу NBIN1500 обємом 1500т, в комплекті з обладнанням для завантаження, розвантаження та вентиляції;

3) обладнання системи завантаження-розвантаження зерна до зерносховища досушую чого типу NBIN1500;

4) обладнання системи завантаження-розвантаження зерна до зерносховища досушую чого типу NBIN1001.

Згідно з вантажними митними деклараціями № 40420014/2008/006884 від 09.09.2008р. та № 404020014/2008/007677 від 03.10.2008р. було проведено митне оформлення товару «Зерносушильне сховище (silos) для досушки збіжжя, кукурудзи та олійного насіння марки NBIN 1001(металевий) V=1000 тв в комплекті з додатковим обладнанням для завантаження, розвантаження та вентиляції ( а.с. 18-51).

Вказаний товар було класифіковано в товарній підкатегорії згідно з УКТЗЕД 8419310000 (ставка ввізного мита 0%).

Згідно з вантажними митними деклараціями № 404020014/2008/006997 від 12.09.2008р.; № 404020014/2008/007304 від 23.09.2008р.; № 404020014/2008/007676 від 03.10.2008р. було проведено митне оформлення товару «Зерносушильне сховище (silos) для досушки збіжжя, кукурудзи та олійного насіння марки NBIN 1500(металевий) V=1500 тв в комплекті з додатковим обладнанням для завантаження, розвантаження та вентиляції (а.с.18-51).

Вказаний товар було класифіковано в товарній підкатегорії згідно з УКТЗЕД 8419310000 (ставка ввізного мита 0%).

Відповідно до специфікацій проформи-інвойсів: № EX/08/00007 від 23.09.2008р.; №ЕХ08/00008 від 09.09.2008р.; № ЕХ/08/00009 від 17.09.2008р.; № ЕХ/08/00011 від 30.09.2008р.; № ЕХ/08/00012 від 30.09.2008р силоси поставляються в комплекті з 1 електричним вентилятором WPS-40, 1 електричним підігрівачем NG 310, 1 пристроєм для розвантажування PS220, 1 пристроєм для завантаження (а.с. 18-51).

17 березня 2011 року інспектори Чернівецької обласної митниці провели невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Колос» щодо невідповідності сум , заявлених у податкових деклараціях.

Дана перевірка проводилася на підставі доручення в.о. начальника Чернівецької обласної митниці за службовою запискою відділу контролю митної вартості та класифікації товарів від 28.02.2011р. №28/24-67, наказу Чернівецької обласної митниці від 01.03.2011р. 30187 «Про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Колос».

Результати проведення невиїзної документальної перевірки оформлені актом від 17 березня 2011 року №Н/0001/2011/408000000/14257808.

У висновку, зазначеного вище, акту встановлено порушення ПП «Колос» Закону України «Про митний тариф України» №2371-ІІІ від 05.04.2001р.

Зокрема: «Товари «Зерносушильне сховище (silos) досушки збіжжя, кукурудзи та олійного насіння марки NBIN 1001(металевий) V=1000 тв., NBIN 1500(металевий) V=1500 тв, в комплекті з додатковим обладнанням для завантаження, розвантаження та вентиляції» , оформлені за вантажно - митними деклараціями №40420014/2008/006884 від 09.09.2008р.; №404020014/2008/006997 від 12.09.2008р.; №404020014/2008/007304 від 23.09.2008р.; №404020014/2008/007676 від 03.10.2008р.; №404020014/2008/007677 від 03.10.2008р. задекларовано за неправильним кодом згідно з УКТЗЕД 8419310000 (ставка ввізного мита 0%), в той час, як згідно з вимогами УКТЗЕД 73090090000 (ставка ввізного мита 7%), що призвело до порушення Закону України «Про митний тариф України» в частині визначення коду товару та застосування ставки ввізного мита.

Відповідно до вимог підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI на підставі виявлених під час перевірки порушень встановлено, що приватне підприємства «Колос» занизило податкові зобовязання на загальну суму 124 033,93 грн. в т.ч. ввізне мито 103361, 60 грн., податок на додану вартість 20672,33 грн., які підлягають сплаті до Державного бюджету України».

На підставі акта перевірки від 17 березня 2011 року були винесені податкові повідомлення рішення форми «Р» :

-від 25.03.2011р. №6 з зазначенням суми основного боргу в розмірі 103361,60 грн. та суми штрафних санкцій в розмірі 77521,20 грн.;

-від 25.03.2011р. №7 з зазначенням суми основного боргу в розмірі 20672,33 грн. та суми штрафних санкцій в розмірі 15504,25 грн.

Суд погоджується з тим, що позивач у вантажно-митних деклараціях помилково визначив код товару та неправильно застосував ставку ввізного мита. А відтак митний орган правильно донарахував ПП «Колос» ПДВ та ввізне мито. Разом з тим суд вважає, що відповідач неправомірно наклав штрафні санкції у розмірі 75% суми нарахованого податкового зобовязання. А тому суд ухвалює рішення про задоволення адміністративного позову частково та обґрунтовує його наступним чином.

Щодо правильності донарахованого ПДВ та ввізного мита.

Насамперед суд дійшов висновку про те, що позивач фактично провів митне оформлення товару, який є зерносховищами досушуючими в комплекті з обладнанням для завантаження, розвантаження та вентиляції . При цьому суд вважає, що позивач вказав в вантажних митних деклараціях недостовірну назву даного товару, а саме: «Зерносушильні сховища для досушки збіжжя, кукурудзи та олійного насіння….». Так само, в своїй позовній заяві позивач , на думку суду, апелює перекрученою назвою товару, який був ним придбаний у продавця ООО «BIN» (Польща), - «зерносушильне сховище» замість - «зерносховище досушуюче».

Такий висновок суду підтверджується наступними матеріалами справи:

-договором купівлі-продажу від 01.07.2008р., укладеним між ООО «BIN» (Польща) Продавцем та ПП «Колос» - Покупцем. (а.с.15).

-специфікацією №1 (а.с.18);

-експертним висновком №08/В/-24-28/47 від 08.09.2008р.

Отже, зерносховища досушуючі (силоси) типу NBIN1001 та типу NBIN1500 в комплекті з обладнанням для завантаження, розвантаження та вентиляції за своїми технічними характеристиками не підпадають під товарну категорію УКТЗЕД 8419310000, що встановлено додатком до Закону України «Про митний тариф України» від 05.04.2001р. №2371-ІІІ . Адже згідно з Поясненнями до УКТ ЗЕД , затвердженими наказом Державної митної служби України від 31.01.2004р №68 та чинними на момент митного оформлення, до товарної позиції 8419 відносяться: машини, обладнання промислове або лабораторне з електричним чи неелектричним нагріванням (за винятком печей, камер та іншого обладнання товарної позиції 8514) для обробки матеріалів шляхом зміни температури, наприклад, нагріванням, варінням, підсмажуванням, дистиляцією, ректифікацією, стерилізацією, пастеризацією, пропарюванням, сушінням, випарюванням, конденсацією або охолодженням, крім машин або обладнання, призначеного для використання у побуті, неелектричні водонагрівачі безенерційні або теплові водяні акумулятори. Зокрема, під кодом 8419310000 зазначені сушарки для сільськогосподарських продуктів.

Проаналізувавши дану товарну позицію, суд робить висновок, що за своєю технічною характеристикою до неї належить товар, який є машиною або промисловим чи лабораторним обладнанням з нагріванням (електричним чи неелектричним) основною функцією яких є сушка сільськогосподарських продуктів.

Натомість, як вбачається з абз. першого п.2.1. інструкції по експлуатації спірного товару самого товаровиробника ООО «BIN» («BIN»Sp. Z o.o.(Польща)), яка є невідємною частиною товару, основним призначенням зерносховищ є складування зерна збіжжя, кукурудзи та насіння олійних рослин; охолодження маси зерна та насіння; досушування методом активної вентиляції (а.с. 176).

Тут слід звернути увагу на те, що дана Інструкція визначає обслуговування силосів типів NBIN1500 , NBIN1000 на ряду з використовуванням силосів інших типів BIN10, BIN 20, BIN 60, BIN 100,BIN 200, BIN500.

При цьому функція - досушування методом вентиляції застосовується тільки для силосів типу NBIN10 та типу NBIN100W. Тобто, застосовується до іншого товару, який не придбавався позивачем у товаровиробника та відповідно не проходив митне оформлення.

Даний факт вбачається також із абз. другого п.2.1 зазначеної вище Інструкції по експлуатації: «Складоване зерно і насіння мусять мати відповідну вологість та бути вільними від забруднень. Матеріал з такими оптимальними параметрами можна зберігати в високих верствах протягом довгого часу без зниження його якості. Якщо зерно відходить від вище вказаних параметрів, слід проводити досушування методом активних вентиляцій . Цей метод можна застосовувати в силосах типу NBIN10 та типу NBIN100W» (а.с. 144, 176).

Крім того, в силосах типу NBIN1001 та типу NBIN1500 відповідно до Інструкції по експлуатації не передбачено додаткового обладнання для виконання функції нагрівання, що є обовязковим елементом сушіння відповідно до товарної позиції 8419 УКТЗЕД, розяснення якої було вже наведене вище по тексту.

Більше того, відповідно, знову ж таки до Інструкції по експлуатації , використовувати до вказаних силосів електричний підігрівач заборонено (а.с.74-75).

Як випливає із загального змісту Інструкції по експлуатації силосів типу NBIN1001 та типу NBIN1500 обладнання для завантаження, розвантаження та вентиляції (яке зазначене у вантажно-митних деклараціях) являється додатковим обладнанням, що не входить в стандартну комплектацію цих силосів, оскільки про нього ніде в Інструкції не зазначено.

Також, окремо слід зазначити, що за тлумаченням Української Вікпедії терміну «силос» (silos) це «великий резервуар». Також у п.2.4 Інструкції обслуговування зазначено, що силос є обладнанням циліндричної форми з плоским перфорованим дном ( а.с.177). , кожух виконаний з плоскої оцинкованої бляхи, дах самоносний з входом.

Всі ці факти свідчать про те, що основним призначенням зерносховищ досушуючих (силосів) типу NBIN1001 та типу NBIN1500 є зберігання зерна. А тому даний товар повинен класифікуватися по товарній підкатегорії УКТ ЗЕД 7309009000. Оскільки згідно з поясненнями до товарної позиції №7309 до неї відносяться : резервуари, цистерни, баки та аналогічні ємкості з чорних металів, для будь-яких речовин (крім стиснених та скраплених газів), місткістю понад 300л, без механічних або теплотехнічних пристроїв з облицюванням або термоізоляційним покриттям чи без них. До коду класифікації 7309009000 відноситься резервуари для твердих речовин.

Отже, так як, на думку суду, правильним є застосування коду товару УКТЗЕД № 7309009000 (ставка ввізного мита 7%) і відсутні підстави для застосування коду товару №8419310000 (ставка 0%), суд дійшов висновку, що донарахування митним органом ПДВ у розмірі 20672,33 грн. та ввізного мита в розмірі 103361,60 грн. є правомірним.

Щодо правильності нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Заперечуючи позов, митний орган зазначає, що акт невиїзної документальної перевірки №Н/1001/2011/408000000/14257808 є третім протягом 1095 днів. При цьому відповідач вказує на те, що першим був акт №6/9/408000000/14257808 від 18.12.2009р,, а другим є акт камеральної перевірки митного оформлення товару за кодом УКТЗЕД№к/0002/2010/4080100001/14257808 від 06.10.2010р. Тому в даному випадку митний орган застосовує абзац шостий статті 123 Податкового Кодексу України та визначає штрафні санкції у розмірі 75% суми нарахованого податкового забовязання.

Суд вважає, що відповідач не вірно визначив повторність вчинення правопорушення відповідно до статті 123 Податкового Кодексу України, що призвело до неправильного нарахування штрафних фінансових санкцій.

Так, на момент подачі ПП «Колос» вантажно-митних декларацій №40420014/2008/006884 від 09.09.2008р.; №404020014/2008/006997 від 12.09.2008р.; №404020014/2008/007304 від 23.09.2008р.; №404020014/2008/007676 від 03.10.2008р.; №404020014/2008/007677 від 03.10.2008р діяв Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181. Даний Закон не передбачав відповідальності за повторне (втреє та більше) зниження суми податкових зобовязань, заявлених у податкових та митних деклараціях.

Відповідно до зазначених вище вантажно-митних декларацій, правопорушення були вчинені до 1- го січня 2011 року.

Крім того, як вбачається з актів перевірок: від 18.12.2009р., від 06.10.2010р., від 17.03.2011р., митний орган встановив правопорушенння ПП «Колос» Закону України «Про митний тариф України» та нархував податкові зобовязання двічі до вступу ПК України в законну силу та один раз після набрання ним чинності.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобовязання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп.54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми нарахованогшо податкового забовязання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої до повернення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість.

При повторному порушенні протягом 1095 днів накладається штраф у 50%, а при порушенні втретє протягом 1095 днів у розмірі 75%.

При застосуванні частини другої та третьої пункту 123.1 статті 123 Кодексу слід враховувати те, що повторність застосовується лише до тих відносин, що мали місце під час дії цієї норми.

Таким чином, на думку суду, повторними порушенням відповідно до вказаної статті є нарахування податкових зобовязань, які мале місце з 1 січня 2011 року. Нарахування податкових зобовязань які були здійснені до 1 січня 2011 року не враховуються при визначенні повторності правопорушення.

Також слід зазначити, що підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовується не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України.

Щодо правових підстав у митного органу для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобовязань у звязку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, суд вважає, що у відповідача були законні підстави для прийняття таких рішень виходячи з положень таких норм права.

Статтею 69 Митного кодексу України встановлено, що незалежно від закінчення операції митного контролю, оформлення попуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору, укладеного в установленому порядку, контроль за виконання яких покладено законом на митні органи.

Згідно з ст.ст. 41 та 60 Митного кодексу України, митні органи мають право поводити перевірки системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон.

Порядком проведення митними органами невиїзних доку ментальних перевірок , затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. №71 (надалі - Порядок), надано право митним органам проводити невиїзні документальні перевірки після попуску товарів і транспортних засобів через митний кордон Украни згідно з статтею 69 Митного кодексу України , предметом яких є дані по своєчасність, достовірність , повноту нарахування та сплати податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено законом на митні органи.

Відповідно до п.3 зазначеного Порядку перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать по можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отримання від субєктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо.

Згідно з п.6 Порядку під час проведення перевірки посадові особи митного органу:

1)вивчають, аналізують та порівнюють: відомості, зазначені у митних деклараціях та/або електронних копіях, що містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України, а також належних до таких декларацій комплектах товаросупровідних документів;

дані, що містяться в документах, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, та інформацію, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриману інформацію від субєктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо;

2)приймають рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо;

3)роблять висновок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, митний орган здійснив невиїзну документальну перевірку ПП «Колос» відповідно до ст.69 Митного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. №71 « Про затвердження Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок», доручення т.в.о. начальника Чернівецької обласної митниці ОСОБА_5 за службовою запискою відділу контролю митної вартості та класифікації товарів від 28.02.2011р. №28/24-67, наказу Чернівецької обласної митниці від 01.03.2011р. №0187 « Про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Колос».

Під час проведення перевірки були використані вантажно-митні декларації №40420014/2008/006884 від 09.09.2008р.; №404020014/2008/006997 від 12.09.2008р.; №404020014/2008/007304 від 23.09.2008р.; №404020014/2008/007676 від 03.10.2008р.; №404020014/2008/007677 від 03.10.2008р. та товаросупровідні документи, що подавалися до митного оформлення.

Також використовувалися відомості програмно-інформаційного комплексу «Цінова інформація» ЄАІС Держмитслужби; інформація щодо фірми-виробника з мережі Інтернет сайту http://ukr.bin.agro.pl.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України: «Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України».

Отже, на підставі викладених обставин, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення були винесені відповідачем на підставі, в межах та у спосіб передбачені законодавством України.

Відповідно до частини 3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України: «Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.41, 60, 69 Митного кодексу України, Законом України "Про митний тариф України", ст.123 Податкового кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. №71 «Про затвердження Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок», , ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовільнити частково.

2. Скасувати повідомлення рішення форми "Р" №6 від 25.03.11р. , яким визанчена сума податкового зобов'язання за платежем "Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності" в частині стягнення штрафних санцій в сумі 51 680 (п"ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят),80 грн.;

3. Скасувати повідомлення рішення форми "Р" №7 від 25.03.11р. , яким визанчена сума податкового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість з товарів ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності", в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 103 361 (сто три тисячі триста шістдесят один), 68 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Колос" судові витрати в сумі 1(одна ), 25 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, перебачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копіїї постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова в повному обсязі складена 05 липня 2011 року.

Суддя О.Я.Бойко