Постанова № 16844758, 05.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

05 липня 2011 р. № 2-а- 4475/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.

за участю сторін: представника позивача - Кірєєва І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 105565,72 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі ст.ст.19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, за 4 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15 квітня 2011 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 105565,72 грн., але на час звернення до суду, вказана сума сплачена не була.

Відповідач проти позову заперечував, у другому клопотанні про відкладення судового розгляду справи від 14.06.2011 року директор ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" Федосов В.Є. зазначив, що відповідач не порушував законодавство про створення, виділення робочих місць на підприємстві для працевлаштування інвалідів та зазначив, що заперечення будуть надані у наступне судове засідання, проте письмових заперечень до суду не направив до 05.07.2011 року, хоча отримав копію позовної заяви з додатками 10.05.2011 року, як вбачається з копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 11).

Представник позивача - Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Кірєєва І.І. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача у судове засідання 24.05.2011 року, 14.06.2011 року, 05.07.2011 року не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, при цьому від директора ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" Федосова В.Є. до суду двічі надходили клопотання про відкладення судового розгляду справи через перебування представника відповідача Тімановського М.Ф. у відпустці, на амбулаторному лікуванні, що не позбавляло представника відповідача можливості прибуття до суду. Проте судом двічі - 24.05.2011 року, 14.06.2011 року судовий розгляд справи був відкладений у зв'язку з неприбуттям до суду представника відповідача та задоволенням клопотання директора ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" Федосова В.Є. про відкладення судового розгляду справи, на підставі ч. 2 ст. 128 КАС України, з урахуванням обставин справи.

30.06.2011 року до канцелярії суду надійшло клопотання від юрисконсульта відповідача Тімановського М.Ф. про чергове відкладення судового розгляду справи у звязку із зайнятістю у розгляді іншої справи, проте довіреності на участь у справі представник відповідача суду не надав.

Оскільки відповідач - ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" є юридичною особою, яка вправі направити до суду будь-якого представника, а також те, що відносно представника відповідача Тімановського М.Ф. судом не приймалося рішення про його особисту участь у справі, враховуючи те, що у зв'язку з неприбуттям представника відповідача в третій раз до суду на протязі тривалого часу порушуються строки розгляду справи, визначені КАС України, у судовому засіданні винесено ухвалу, з занесенням до журналу судового засідання, про розгляд справи у відсутність представника відповідача, на підставі ч. 4 та ч. 6 ст. 128 КАС України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача Кірєєвої І.І., дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік, наданого до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова численність штатних працівників облікового складу ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" у 2010 році становить 245 осіб.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до п.2 “Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування”, затвердженого Постановою КМ України № 70від 31 січня 2007 року інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно, чисельність інвалідів штатних працівників, які повинні були працювати у 2010 році в ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, становить 10 осіб.

Згідно звіту форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік, наданого ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод", у відповідача працівників, яким встановлена інвалідність значиться 6 осіб.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно - господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно ч.3 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Згідно з ч.5 ст.20 у разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом. Таким чином Закон не ставить сплату санкцій в залежність від наявності чи відсутності прибутку, а визначає лише порядок сплати штрафних санкцій.

Вказана вище адміністративно-господарська санкція застосовується за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч.1 цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, для яких це місце роботи є основним. Працевлаштування - це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.

Відповідно ч.3 ст.18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Згідно ст.18-1 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ст.18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

На підприємство хоч і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.4 ст.20 Закону України “Про зайнятість населення” від 01 березня 1991 року №803-ХІІ підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, законодавством передбачена обовязковість щомісячного подання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності звітності про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, до місцевих центрів зайнятості.

Відповідно до листа Харківського міського центру зайнятості №9191 від 22.06.2011 року, а також копій наданих відповідачем до центру зайнятості у 2010 році звітів за формою № 3-ПН, наданих на запит суду, встановлено, що ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" звіти про наявність вільних робочих місць для інвалідів (форма 3-ПН) у 2010 році подавало, але наявність вакансій для інвалідів в цих звітах не зазначала, тобто фактично не виконувало обовязок подання звітності про наявних вакантних робочих місць, передбачений п. 4 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення”.

Таким чином, встановлено факт невиконання роботодавцем заходів щодо інформування про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів органів працевлаштування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було вжито всіх належних заходів для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. На момент звернення до суду з позовом сума адміністративно-господарських санкцій у розмірі 105565,72 грн. відповідачем не сплачена.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та з ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" підлягають стягненню адміністративно-господарські санкції в сумі 105565,72 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" (61139, м.Харків, вул.Котлова, 222, код 08099848, МФО 351760, р/р 26003136210011 у КМ "Базис", м.Харків) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м.Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 24134567, УДК у Дзержинському районі м.Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 105565.72 грн. (сто п'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять гривень 72 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11.07.2011 року.

СуддяЛ.М. Мар'єнко