Постанова № 16844712, 06.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"06" липня 2011 р. Справа № 2а-16321/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.

за участю: секретаря судового засідання - Вороніної І.О.,

представника позивача - Жура О.В.,

представника позивача-Смольнякової З.М.,

представника відповідача- Липитинської О.А.,

представника відповідача- Литвиненко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Харківського слідчого ізолятора управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській областідо Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харковапро визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківський слідчий ізолятор управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просить суд:

- визнати незаконною зміну призначення платежів, перерахованих Харківським слідчим ізолятором на рахунок Державної податкової інспекції Жовтневого району м.Харкова в рахунок сплати податку з власників транспортних засобів;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію Жовтневого району м.Харкова зарахувати сплачені Харківським слідчим ізолятором кошти у відповідності до призначення платежів, визнаних Харківським слідчим ізолятором у платіжних дорученнях.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, Харківський слідчий ізолятор управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області є бюджетною неприбутковою установою. Фінансування установи здійснюється з Державного бюджету України згідно Бюджетного кодексу України та Закону України "Про Державний бюджет" в межах кошторисних призначень на рік.

Позивач сплачує поточні платежі по податку з юридичних осіб-власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів щоквартально згідно річного розрахунку, вказуючи призначення платежу. Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування, встановлено порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені і штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, та визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного органом податкової інспекції.

Тобто, тільки платник має право визначати призначення власного платежу. Позивач постійно вказує призначення платежу у платіжних дорученнях, але Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Харкова самостійно змінює призначення платежу, зараховуючи перераховані кошти не за призначенням.

Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що кошти, які надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу) спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом. Таким чином, відповідач зазначив, що ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова діяла на законних підставах при зарахуванні грошових коштів у обліковій картці платника податку у порядку календарної черговості.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти адміністративного позову та просили відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2011 року відмовлено у задоволенні клопотання Харківського слідчого ізолятора управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області про поновлення та продовження процесуального строку звернення до суду.

Адміністративний позов Харківського слідчого ізолятора управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській областідо Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харковапро визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання незаконною зміни призначення платежів, перерахованих Харківським слідчим ізолятором на рахунок Державної податкової інспекції Жовтневого району м.Харкова в рахунок сплати податку з власників транспортних засобів за період з 4 кварталу 2007 року по 19 грудня 2009 року; зобов'язання Державної податкової інспекції Жовтневого району м.Харкова зарахувати сплачені Харківським слідчим ізолятором кошти у відповідності до призначення платежів, визнаних Харківським слідчим ізолятором у платіжних дорученнях, за період з 4 кварталу 2007 року по 19 грудня 2009 року.

Продовжено розгляд справи щодо інших позовних вимог, а саме: визнання незаконною зміни призначення платежів, перерахованих Харківським слідчим ізолятором на рахунок Державної податкової інспекції Жовтневого району м.Харкова в рахунок сплати податку з власників транспортних засобів за період з 20 грудня 2009 року по 20 грудня 2010 року; зобов'язання Державної податкової інспекції Жовтневого району м.Харкова зарахувати сплачені Харківським слідчим ізолятором кошти у відповідності до призначення платежів, визнаних Харківським слідчим ізолятором у платіжних дорученнях, за період з 20 грудня 2009 року по 20 грудня 2010 року.

Судом встановлено, що позивач - Харківський слідчий ізолятор управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області, зареєстрований як юридична особа, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.55), згідно Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, є бюджетною неприбутковою установою (а.с. 59). Позивач сплачує поточні платежі по податку з юридичних осіб-власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів щоквартально згідно річного розрахунку, вказуючи призначення платежу, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 15-37).

Згідно довідки ДПІ у Жовтневому районі м. Хароква від 28.10.2010 р. № 13998/10/24-11 встановлено, що по Харківському слідчому ізолятору (код 08564587) станом на 30.09.2010 р. обліковується в КОР наступна заборгованість: транспорт (12020100) - всього 22046,15 грн., в тому числі: недоїмка у сумі 17244,72 грн., залишок несплаченої пені 4801,43 грн. (а.с. 43-45).

Відповідно до п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки погашення узгодженого податкового зобов'язання встановлено п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Так, згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У судовому засіданні встановлено, що податок з юридичних осіб-власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачено позивачем на підставі платіжних доручень (а.с.15-37), у яких зазначено призначення платежу: "податок на транспорт".

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що кошти, перераховані позивачем вказаними платіжними дорученнями з призначенням конкретного платежу, були спрямовані відповідачем на погашення податкового боргу податку з юридичних осіб-власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та нарахованої на нього пені, який виник у минулих періодах.

Відповідач, в обґрунтування правомірності своїх дій щодо зарахування сплачених сум на сплату боргу, що виник у минулих періодах, посилається на п.п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.п.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Таким чином, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N377/8976, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Відповідно до п.3.8 зазначеної Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного слідує, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, з урахуванням п.п.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Вказаним Законом визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Суд зазначає, що жодним Законом не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу.

Таким чином, позивачем виконано всі необхідні дії, спрямовані на своєчасну та в повному обсязі сплату податку з юридичних осіб-власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 4 квартал 2009 р., 1-4 квартал 2010 р.

Тому суд вважає дії відповідача щодо зарахування коштів, перерахованих позивачем платіжними дорученнями з призначенням конкретного платежу, на погашення податкового боргу податку з юридичних осіб-власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, який виник у минулих періодах, що спричинило невизнання відповідачем своєчасності та у повному обсязі сплати позивачем податку , неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству та встановленим обставинам справи.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова, щодо невизнання своєчасності та у повному обсязі сплати позивачем податку з юридичних осіб-власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також зобов'язання ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова усунути допущені порушення прав позивача шляхом зарахування грошових коштів сплачених позивачем за призначенням платежу які вказані в платіжних дорученнях за 4 квартал 2009 р., 1-4 квартал 2010 р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, враховуючи, що судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського слідчого ізолятора управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській областідо Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харковапро визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова щодо зміни призначення платежів, перерахованих Харківським слідчим ізолятором в рахунок сплати податку з власників транспортних засобів за 4 квартал 2009 року, 1-4 квартали 2010 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Харкова зарахувати сплачені Харківським слідчим ізолятором кошти у відповідності до призначення платежів, вказаних Харківським слідчим ізолятором у платіжних дорученнях за 4 квартал 2009 року, 1-4 квартали 2010 року

Стягнути з Державного бюджету України на користь Харківського слідчого ізолятора управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (ідент. код 08564587; Полтавський шлях, 99, м.Харків, 61093) сплачений судовий збір у сумі 03,40грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 08.07.2011 року.

Суддя Р.В. Мельников