Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 червня 2011 р. № 2а-3744/11/1370
у складі: головуючого судді Кузьмича С.М.
при секретарі Залуцькій І.І.
з участю представників: позивача Татух М.Д.
відповідача Григоріва В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»до державної податкової інспекції в м.Івано-Франківськ про скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся з позовом до державної податкової інспекції у державної податкової інспекції в м.Івано-Франківськ про скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позову покликається на те, що 15.03.2011 р. відповідачем прийняті повідомлення-рішення №0000581700/0 від. 15.03.2011 р. за платежем податок з доходів фізичних осіб та повідомлення-рішення №00000822200/0 від 15.03.2011 р. по сплаті штрафу у розмірі 10% за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання. ВАТ СКБ "Дністер" не погоджується з вказаними повідомленнями-рішеннями та вважає їх таким, що винесені всупереч чинному законодавству. Оскільки згідно Постанови Правління Національного банку України від 13.03.2010 №128 у Відкритому акціонерному товаристві «Селянський комерційний банк «Дністер»з 15 березня 2010 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації, а також призначено ліквідатора ВАТ СКБ «Дністер». 17.03.2010 р. у газеті «Голос України» опубліковано оголошення про відкриття ліквідаційної процедури банку. Відповідно до ст.89 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури цього банку. ДПІ в м.Івано-Франківськ не заявляло до ліквідатору про свої вимоги до ВАТ СКБ "Дністер". Відповідно до ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність»-вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначені суми податкового зобов'язання у повідомленні-рішенні №0000581700/0 від 15.03.2011 р. за платежем податок з доходів фізичних осіб, згідно з актом перевірки виникло тобто до процедури ліквідації, та заявлені ДПІ в м. Івано-Франківськ після закінчення строку, встановленого для їх подання ст. 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Про ініціювання процедури ліквідації та зняття з податкового обліку до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ направлялись лист за вихідним номером №309-801/лк від 29.03.2010 р. заява та копія Постанови Правління НБУ №128 від 13.03.2010 р.
Згідно з ст. 95 ЦК України та Положення про Івано-Фраківську філію Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" - філія не є юридичною особою і відповідальність по зобов'язаннях філії несе банк.
Окрім того позивач не погоджується із порядком погашення податкового зобов'язання шляхом винесення Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківськ повідомлення-рішення №0000581700/0 від 15.03.2011 р., №00000822200/0 від 15.03.2011 р. та вважає його таким, що визначений всупереч чинному законодавству, так на час виникнення податкового зобов'язання зазначеного у повідомленнях-рішеннях діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в абзаці третьому преамбули цього Закону зазначено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми розділу V "Тимчасова адміністрація та ліквідація банків" Закону України «Про банки і банківську діяльність". На час винесення повідомлень-рішень діє Податковий кодекс України (набрав чинност і 1 січня 2011 року) у п. 1.3. цього Кодексу зазначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми розділу V "Тимчасова адміністрація та ліквідація банків" Закону України "Про банки і банківську діяльність" та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій позивач не погоджується із сумами податкового зобов'язання зазначеними у повідомленнях-рішеннях №0000581700/0 від 15.03.2011 р., №00000822200/0 від 15.03.2011 р. та вважає їх такими, що визначені всупереч чинному законодавству, виходячи з наступного. Податкові повідомлення-рішення №0000581700/0 від 15.03.2011 р., №00000822200/0 від 15.03.2011 р., видані на підставі акту перевірки № 1061/22-0/26534756 від 28.02.2011 р. проведеної ДПІ в.м. Івано-Франківськ. Відповідно до п.3.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкції, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253 " Податкове повідомлення складається на розраховану суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за їх наявності) щодо кожного окремого податку, збору (обов'язкового платежу). Якщо податковий орган здійснив розрахунок сум податкових зобов'язань за декількома податками, то складається відповідна кількість податкових повідомлень.
У податковому повідомленні-рішенні №0000581700/0 від 15.03.2011 р., загальна сума податкового зобов'язання 37 612,00 грн., окрім суми основного платежу 30090,00 грн., зазначено грошове зобов'язання по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7522.50 грн.
Податкове повідомлення-рішення №00000822200/0 від 15.03.20Н р. винесено по сплаті штрафу у розмірі 10% за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 6654,93 грн, що становить 665,49 грн. На час винесення повідомлень - рішень державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківськ в банку триває процедура ліквідації. Згідно із ст. 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку.На час виникнення податкового зобов'язання в банку згідно з постановою Правління Національного банку України від 16 квітня 2009 року №229 у ВАТ «СКБ «Дністер»з 17 квітня 2009 року до 16 квітня 2010 року була призначена тимчасова адміністрація.
Згідно з п.2 ч.3 ст.85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом дії мораторію - не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
А тому, є неправомірним, незаконним застосування до банку фінансових санкцій у вигляді штрафу в податковому повідомленні-рішенні №00000822200/0 від 15.03.2011 р. за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 665,49 грн. на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, та штрафу в податковому повідомленні-рішенні №0000581700/0 від 15.03.2011 р._на суму 7522.50 грн.. з порушенням норм ст. ст. 58, 85, 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.3.1. Податкового кодексу України. Просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000581700/0 від 15.03.2011 р. та №00000822200/0 від 15.03.2011 р.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з аналогічних підстав наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову та пояснив, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 16.04.2009р. №229 у ВАТ СКБ "Дністер" з 17.04.2009р. призначена тимчасова адміністрація введено мораторій та відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 15.10.2009р. №617 "Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ СКБ "Дністер" продовжено дію мораторію з 17.10.2009р. до 16.04.2010р. Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2010р. за №128 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ВАТ СКБ "Дністер". Перевіркою встановлено продаж нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке належить ВАТ «СКБ «Дністер». Зокрема, згідно протоколу №-1/А від 01 березня 2010 р. відкритого аукціону, проведеного за адресою: м. Львів, вул. Переяславська, 6а, відчужено приміщення Ужгородського відділення (м. Ужгород, вул. Боженка, 6) на конкурсній основі у вигляді нерухомого майна загальною ринковою вартістю (без ПДВ) -1003000,0 грн. Відповідно до висновку спільного українсько-угорського підприємства «Увекон»вартість нежитлового приміщення банку ВАТ «СКБ «Дністер»загальною площею 102,4 кв.м; що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, становить без ПДВ 1003000,0грн. Відділення банку, реконструйоване із власного нежитлового приміщення, загальною площею 102,4 кв.м продане за результатами аукціону ОСОБА_3 (ід.н. НОМЕР_1), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, за 1003000,00 грн., платіжне доручення від 02.03.2010р. №175 (договір купівлі-продажу від 02.03.2010р., посвідчений приватним нотаріусом. За даними податкового обліку станом на 01.03.2010р. на балансовому рахунку філії 4400 «Основні засоби»обліковувалася залишкова вартість нежитлового приміщення банку, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, в сумі 887280,33 грн. Івано-Франківською філією ВАТ СКБ «Дністер»на суму продажу 1003000,00 грн. нараховано податок на додану вартість 20% в сумі 200600,00 грн. та включено до реєстру виданих податкових накладних. Виходячи з вище зазначеного, ОСОБА_3 продано нежитлове приміщення банку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 за вартістю 1003000,0 грн. (без ПДВ), фактично загальна вартість об'єкту становить 1203600,0 грн. (з ПДВ).
Згідно з п.п. є) 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-ІУ вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), вважається доходом, отриманим платником податку від його працедавця, як додаткове благо.
Згідно із п. 1.3 ст. 1 вищевказаного Закону, доходом з джерелом його походження з України визначено будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема, у вигляді доходів, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді подарунків.
Таким чином, за результатом проведеної перевірки ДПІ в м. Івано-Франківськ відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України №889-ІУ позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2010 рік в сумі 30090,00 грн. (1203600,00-1003000,00)х15%).Оскільки податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, такі зобов'язання вважаються поточними, а тому їх визначення та застосування штрафних (фінансових) санкцій відбулося вірно без порушень ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
З приводу застосування штрафної санкції в розмірі 665, 49грн. слід зазначити наступне. Податкові зобов'язання по орендній платі за землю за січень 2009 року виникли на підставі поданих позивачем декларацій (розрахунків) по вказаному платежу по терміну сплати 02.03.2009 року, проплата відбулася 02.04.2009 року. Оскільки зобов'язання вчасно погашені позивачем не були, то на наступний день за днем граничного строку сплати, передбачено застосування штрафної санкції в розмірі 10% від суми зобов'язання.
Таким чином, сума штрафної санкції за несвоєчасну сплату зобов'язань по орендній платі за землю підлягала застосуванню до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто до 17.04.2009 року, тому вимоги позивача не грунтуються на обставинах справи і є безпідставними.
Просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно податкових повідомлень-рішень №0000581700/0 від. 15.03.2011 р. за платежем податок з доходів доходів фізичних осіб та повідомлення-рішення №00000822200/0 від 15.03.2011 р. по сплаті штрафу у розмірі 10% за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання нараховано, податкове зобов'язання 37 612,00 грн.: сума основного платежу 30090,00 грн. та штрафні (фінансових) санкцій в сумі 7522.50 грн., а також 665,49 грн. відповідно. Вказані податкові повідомлення-рішення №0000581700/0 від 15.03.2011 р., №00000822200/0 від 15.03.2011 р., видані на підставі акту перевірки № 1061/22-0/26534756 від 28.02.2011 р. проведеної ДПІ в.м. Івано-Франківськ.
Із акту № 1061/22-0/26534756 від 28.02.2011 р. вбачається, що в результаті виїзної позапланової перевірки Івано-Франківської філії ВАТ СКБ «Дністер» встановлено ряд порушень. Так перевіркою встановлено продаж нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке належить ВАТ «СКБ «Дністер». Зокрема, згідно протоколу №-1/А від 01 березня 2010 р. відкритого аукціону, проведеного за адресою: м. Львів, вул. Переяславська, 6а, відчужено приміщення Ужгородського відділення (м. Ужгород, вул. Боженка, 6) на конкурсній основі у вигляді нерухомого майна загальною ринковою вартістю (без ПДВ) -1003000,0 грн. Відповідно до висновку спільного українсько-угорського підприємства «Увекон»вартість нежитлового приміщення банку ВАТ «СКБ «Дністер»загальною пяощею 102,4 кв.м; щорозташоване-за адресою: АДРЕСА_2, становить без ПДВ 1003000,0грн. Відділення банку, реконструйоване із власного нежитлового приміщення, загальною площею 102,4 кв.м продане за результатами аукціону ОСОБА_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, за 1003000,00 грн., платіжне доручення від 02.03.2010р. №175 (договір купівлі-продажу від 02.03.2010р., посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4).
За даними податкового обліку станом на 01.03.2010р. на балансовому рахунку філії 4400 «Основні засоби»обліковувалася залишкова вартість нежитлового приміщення банку, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, в сумі 887280,33 грн. Івано-Франківською філією ВАТ СКБ «Дністер»на суму продажу 1003000,00 грн. нараховано податок на додану вартість 20% в сумі 200600,00 грн. та включено до реєстру виданих податкових накладних. Окрім того встановлено факт несвоєчасної сплати податкового зобов»язання орендної плати за землю за січень 2009 року в сумі 6654,93грн., з порушенням встановленого терміну сплати орендної плати за землю на 30 календарних днів.
Як вбачається з листа позивача адресованого ДПІ м.Івано-Франківськ №309-801 від 29.03.2010р. ліквідатор ВАТ СКБ «Дністер»повідомляє про зняття з обліку платника податків Івано-Франківської філії ВАТ СКБ «Дністер»та надають заяву про припинення платника податків від 29.03.2010р. і копію постанови Правління НБУ про відкликання в банку банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 16.04.2009р. №229 у ВАТ СКБ "Дністер" з 17.04.2009р. призначена тимчасова адміністрація введено мораторій та відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 15.10.2009р. №617 "Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ СКБ "Дністер" продовжено дію мораторію з 17.10.2009р. до 16.04.2010р.
Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2010р. за №128 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ВАТ СКБ "Дністер".
Відповідно до статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" податок на додану вартість є загальнодержавним податком, справляння якого в Україні здійснюється за нормами, встановленими Законом України "Про податок на додану вартість", згідно з яким сума податку на додану вартість додається до ціни товарів (послуг) у відповідності до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 та пункту 7.1 статті 7 Закону. При цьому платники - суб'єкти господарювання, здійснюючи продаж товарів (послуг), зобов'язані утримувати у споживачів таких товарів (послуг) податок на додану вартість в складі їх вартості та вносити суму податку до бюджету, а покупці, які придбавають товари та споживають послуги (незалежно від того, чи вони є суб'єктами підприємницької діяльності чи ні), здійснюють компенсацію вартості таких товарів і послуг продавцям за цінами разом з податком на додану вартість.
З врахуванням наведеного суд погоджується з позицією відповідача, що ОСОБА_3 відчужено нежитлове приміщення банку,за адресою: АДРЕСА_2 за вартістю 1003000,0 грн. (без ПДВ), фактично загальна вартість об'єкту становить 1203600,0 грн. (з ПДВ).
Згідно з п.п. є) 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-ІУ вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), вважається доходом, отриманим платником податку від його працедавця, як додаткове благо.
Якщо ж додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.
Згідно із п. 1.3 ст. 1 вищевказаного Закону, доходом з джерелом його походження з України визначено будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема, у вигляді доходів, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді подарунків.
Згідно із п.17.2 ст.17 та п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" відповідальною за нарахування отримання та сплату до бюджету податку з інших доходів з джерелом їх походження з України, є податковий агент, яким являється юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно з п.2 ч.3 ст.85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом дії мораторію - не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Однак відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;
Оскільки податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, такі зобов'язання вважаються поточними, а тому їх визначення та застосування штрафних (фінансових) санкцій відбулося вірно без порушень ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
В частині податкових зобов'язань по орендній платі за землю за січень 2009 року, суд вважає, що такі виникли н підставі самостійно поданих позивачем декларацій (розрахунків) по вказаному платежу по терміну сплати 02.03.2009 року. Сплата вказаного платежу відбулася 02.04.2009 року, що позивач не заперечує. Тому суд вважає підставним, що оскільки зобов'язання вчасно погашені позивачем не були, то на наступний день за днем граничного строку сплати, передбачено застосування штрафної санкції в розмірі 10% від суми зобов'язання. Таким чином, сума штрафної санкції за несвоєчасну сплату зобов'язань по орендній платі за землю підлягала застосуванню до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто до 17.04.2009 року.
Враховуючи вищенаведені норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд вважаєщо положення ст. 12 Закону необхідно застосовувати з урахуванням норм ст. 1 Закону, у якій наведено визначення поняття мораторію. Аналіз норм ст. 1 та ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом дає можливість зробити висновок про те, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення_мораторію і тому_не припиняє заходів спрямованих на їх забезпечення, а оскільки невиконання зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) є правопорушенням, то нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання таких зобов'язань, та примусове стягнення коштів на виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків та зборів на підставі виконавчих документів, а також штрафних санкцій є законними.
За змістом абзацу 24 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу вимог пункту 4 статті 12 названого Закону вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.
На підставі вищенаведеного суд приходить до перконання, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. За поточними задоволеннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 7 - 14, 18, 19, 70, 71, 86, 99-102, 158-163, 167 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
в задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 11.06.2011 року.
Головуючий С.М.Кузьмич
Судове рішення № 16843323, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 06.06.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3744/11/1370. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: